ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
20 січня 2021 року
справа №160/2185/20
адміністративне провадження №К/9901/35241/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Салон Валентина, ЛТД
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року у складі суддів Прокопчук Т. С., Кругового О. О., Шлай А. В.,
у справі № 160/2185/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Салон Валентина, ЛТД
до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -
УСТАНОВИВ:
РУХ СПРАВИ
24 лютого 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Салон Валентина, ЛТД (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), у якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 02 січня 2020 року № 0000010504, яким нараховано зобов`язання по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 412 355,10 грн, та застосовані штрафні санкції у розмірі 103 088,78 грн, з мотивів безпідставності його прийняття.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 8 липня 2020 року адміністративний позов Товариства задовольнив, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 02 січня 2020 року № 0000010504 в частині нарахування податкових зобов`язань за 2017 рік та 2018 рік у розмірі 386 582,98 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем дотримано вимоги податкового законодавства України при обрахунку та сплаті орендної плати за земельну ділянку, зокрема, такі нарахування відповідають мінімальній межі, встановленій ПК України, та умовам договорів оренди землі, тоді як податковий орган неправомірно збільшив суму грошових зобов`язань з орендної плати позивачу, розрахувавши платіж по орендній платі за 2017 - 2018 роки застосувавши нормативну грошову оцінку земель діючу з травня 2019 року.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради задоволено, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 липня 2020 року по адміністративній справі №160/2185/20 скасовано, в задоволенні позову Товариства відмовлено.
Суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, врахував прийняті Дніпропетровською міською радою рішення від 15 липня 2015 року №4/65 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська та рішення від 27 квітня 2016 року №5/7 Про внесення змін до рішення від 15 липня 2015 року №4/65 , якими з 2016 року затверджено нову нормативну грошову оцінку земель міста, що підлягає щорічній індексації відповідно до вимог чинного законодавства; базова вартість 1 кв. метра визначена 306,35 грн, а також погодився з заявником апеляційної скарги щодо необхідності застосування при визначенні грошового зобов`язання нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:08:742:0025 у 2017 - 2018 роках в розмірі 12 645 257,51 грн.
21 грудня 2020 року до Верховного Суду як суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Товариства.
23 грудня 2020 року ухвалою Верховного Суду відкрито провадження за касаційною скаргою позивача на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року у справі № 160/2185/20 на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
30 грудня 2020 року справа № 160/2185/20 надійшла до Верховного Суду.
ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 160/2185/20 є пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, зокрема скаржник у касаційній скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції встановив правомірність дій відповідача з винесення спірного податкового повідомлення-рішення та визнав за встановлений розмір донарахованих відповідачем зобов`язань позивача з орендної плати на земельну ділянку за 2017 та 2018 роки на підставі витягів від 16 травня 2019 року, від 10 червня 2019 року станом на 01 січня 2017 року та 01 січня 2018 року відповідно, які не є допустимими доказами відповідно до статті 74 КАС України.
Позивач вказує на те, що в основу обґрунтування правомірності дій відповідача по донарахуванню позивачу суми орендної плати за землю за 2017 та 2018 роки, суд апеляційної інстанції поклав сформовані управлінням Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області, на заяву контролюючого органу, по Товариству витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:08:742:0025 від 16 травня 2019 року №1305-3158 та від 10 червня 2019 року № 2005-3602 станом відповідно на 01 січня 2017 року та 01 січня 2018 року.
Скаржник зауважив на дійсності такої інформації, зазначивши, що Товариство звернулося до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області із запитом про надання витягів за вказаний період, на який надано відповідь, в якій зазначено, що Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 грудня 2016 року за № 1647/297777 не передбачено формування витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за минулі роки, а тому формування запитуваних витягів суперечить нормам діючого законодавства.
Позивач наголошує на тому, що витяги були отримані у 2019 році, а тому не могли бути використані Товариством при розрахунку орендної плати за земельну ділянку в 2017 та 2018 роках, просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року у справі № 160/2185/20 повністю та залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 липня 2020 року.
14 січня 2021 року до Суду від податкового органу, а 18 січня 2021 року від Дніпровської міської ради надійшли відзиви на касаційну скаргу Товариства, в яких відповідач і рада просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що 06 серпня 2013 року між Дніпропетровською міською радою та Товариством укладено договір про надання у строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 0,2911 га (кадастровий номер 1210100000:08:742:0025), розташовану за адресою 49128, м. Дніпро, Новокодацький р-н, вул. Ю. Кондратюка (Комунарівська) буд. 4-Д, згідно з рішеннями міської ради №76/31 від 30 січня 2013 року, та №113/34 від 24 квітня 2013 року, в розмірі 26 122 482,82 грн, строком дії на 5 років, державна реєстрація якого відбулась 06 серпня 2013 року за №2023066.
Відповідно до пунктів 9, 10, 10-1 договору орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі, у мінімальному розмірі, встановленому ПК України для відповідної категорії земель, виду цільового призначення та функціонального використання. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки здійснюється на підставі цільового призначення, категорії та функціонального використання з урахуванням коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими КМ України формою, заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії; зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки проводиться без внесення доповнень до договору. Зазначені зміни відображаються лише у витягу із технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розрахунку орендної плати, що є невід`ємними додатками даного договору .
На підставі цього договору Товариством подано до податкового органу звітні податкові декларації з орендної плати за земельну ділянку за 2017 - 2019 роки, а саме декларація від 17 лютого 2017 року за 2017 рік, декларація від 07 лютого 2018 року за 2018 рік, декларація від 14 лютого 2019 року №9293437934 за 2019 рік, по яким сума зобов`язання складає 224 724,54 грн. (щомісячна сплата 18 727,05 грн).
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі наказу від 23 жовтня 2019 року №961-п проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з питань повноти нарахування плати за землю (орендна плата та/або земельний податок) за земельну ділянку, яка перебуває в користуванні Товариства на підставі вищезазначеного договору оренди землі, за період з 01 січня 2017 року по 31 серпня 2019 року.
Перевіркою встановлено порушення Товариством приписів підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пунктів 286.1, 286.2 статті 286, пункту 289.1 статті 289 ПК України, внаслідок чого встановлено заниження позивачем орендної плати за земельну ділянку за період з 01 січня 2017 року по 31 серпня 2019 року на загальну суму 412 355,10 грн, в тому числі за 2017, 2018 роки відповідно за кожний рік на суму 154 633,19 грн, за період з 01 січня 2019 року по 31 серпня 2019 року на суму 103 088,72 грн, за результатами якої складено акт №9413/04-36-05-04/20236845 від 08 листопада 2019 року (далі - акт перевірки).
На підставі акта перевірки керівником податкового органу прийняте податкове повідомлення-рішення №0000010504 від 02 січня 2020 року, яким позивачу нараховано зобов`язання по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 412 355,10 грн та застосовані штрафні санкції в розмірі 103 088,78 грн.
Суди попередніх інстанцій установили, і ці обставини не заперечуються Товариством, що позивач обчислював, декларував та сплачував суми орендної плати за 2017 - 2018 роки, керуючись інформацією з витягу нормативної грошової оцінки земельної ділянки №912 від 28 лютого 2013 року, ним задекларовано та сплачено орендну плату за земельну ділянку за декларацією від 17 лютого 2017 року за 2017 рік, за декларацією від 07 лютого 2018 року за 2018 рік, за декларацією від 14 лютого 2019 року №9293437934 за 2019 рік щорічно в сумі 224 724,54 грн, при щомісячній сплаті в розмірі 18 727,05 грн.
Зобов`язання зі сплати орендної плати за 2019 рік Товариство сплатило та не оскаржує податкове повідомлення-рішення в цій частині.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що рішенням Дніпропетровської міської ради від 15 липня 2015 року №4/65 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська та рішенням від 27 квітня 2016 року №5/7 Про внесення змін до рішення від 15 липня 2015 року №4/65 , затверджено з 2016 року нову нормативну грошову оцінку земель міста, що підлягає щорічній індексації відповідно до вимог чинного законодавства; базова вартість 1 кв. метра визначена 306,35 грн.
Згідно сформованих управлінням Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області на заяву Головного управління ДФС у Дніпропетровській області по Товариству витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:08:742:0025 від 16 травня 2019 року №1305-3158, від 10 червня 2019 року № 2005-3602 станом відповідно на 01 січня 2017 року та 01 січня 2018 року становить 12 645 257,51 грн.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Відповідно до підпункту 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України) нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Пунктом 269.1 статті 269 ПК України встановлено, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності (пункт 270.1 статті 270 ПК України).
Базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом (підпункт 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 ПК України).
Згідно з пунктом 271.2 статті 271 ПК України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (пункт 286.1 статті 286 ПК України)
За правилами пункту 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Відповідно до статті 1 Закону України Про оцінку земель (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру земельного податку (стаття 13 Закону).
За змістом статті 18 Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років.
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (частина друга статті 20 Закону).
Відповідно до пункту 6 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, до повноважень державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та державних кадастрових реєстраторів його територіальних органів (у тому числі таких, що провадять свою діяльність на районному (міському) рівні, в мм. Києві та Севастополі) належать, зокрема, надання відомостей з Державного земельного кадастру щодо об`єктів, зазначених у підпункті 1 цього пункту, та відмови у їх наданні, витягів з Державного земельного кадастру про будь-яку земельну ділянку в межах державного кордону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2011 року № 1386 затверджений Порядок подання інформації про платників податків, об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів, пунктом 4 якого передбачено, що Держгеокадастр та Мін`юст подають щомісяця до 10 числа, а також на запит територіального органу ДФС за місцезнаходженням земельної ділянки або ДФС інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю та єдиного податку, в тому числі Держгеокадастр - про земельні ділянки, зокрема про кадастровий номер земельної ділянки, дату реєстрації у Державному земельному кадастрі, дату державної реєстрації земельної ділянки (відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою чи договору оренди), площу відповідно до правовстановлюючих документів, цільове призначення та місце розташування земельної ділянки, дату та значення нормативної грошової оцінки, частку кожного із співвласників земельної ділянки (у разі коли земельна ділянка перебуває у спільній частковій власності), а також про землевласників або землекористувачів, зокрема найменування та місцезнаходження або прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання землевласника або землекористувача.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Платником земельного податку є власник земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності. Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Для визначення розміру земельного податку використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка здійснюється у відповідності до вимог чинного законодавства та з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель.
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов`язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності та затверджується рішенням відповідної сільської, селищної чи міської ради, що офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року.
Виходячи з комплексного аналізу підпункту 286.2 статті 286 ПК України закріплено обов`язок платника земельного податку, а відповідно до пункту 288.7 статті 288 ПК України й платника орендної плати за землю, подавати дані ДЗК про нормативну грошову оцінку землі разом із першою декларацією та у разі зміни такої оцінки.
При цьому витяг з технічної документації про грошову оцінку землі, сам по собі не являється рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, не змінює фактичне значення коефіцієнтів, що застосовані під час здійснення нормативної грошової оцінки землі, так само як і самого значення нормативної грошової оцінки землі, а лише носить інформаційний характер. При цьому, саме рішення відповідної сільської, селищної чи міської ради затверджує технічну документацію щодо відповідної нормативної грошової оцінки землі (див. постанову Касаційного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року у справі № 814/789/17).
Таким чином витяг з технічної документації про грошову оцінку земельної ділянки фактично є документом інформаційного характеру, що закріплює в собі дані ДЗК про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки.
Витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі реального часу , у зв`язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула (див. постанову Касаційного господарського суду від 29 травня 2020 року у справі № 922/2843/19).
Згідно з частиною першою статті 193-194 ЗК України державний земельний кадастр - це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. Призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.
Для реалізації контролюючим органом повноважень щодо адмініструванням земельного податку законодавством встановлено порядок та способи отримання необхідних відомостей для здійснення відповідних функцій, зокрема щодо площі земельної ділянки, нормативно-грошової оцінки, коефіцієнтів.
Відповідно до частини першої статті 38 Закону України Про Державний земельний кадастр від 7 липня 2011 року №3613-VI відомості з Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: витягів з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території), за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
Суд вважає безпідставними висновок суду першої інстанції та аналогічні доводи позивача щодо протиправності використання контролюючим органом при розрахунку орендної плати витягів від 16 травня 2019 року №1305-3158 та від 10 червня 2019 року №2005-3602, які визначають нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 2017 та 2018 роки.
Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, а лише носить інформаційний характер. Він складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради.
Як правильно установив суд апеляційної інстанції рішенням Дніпропетровської міської ради від 15 липня 2015 року №4/65 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська з 1 січня 2016 року затверджено нову нормативну грошову оцінку земель міста, що підлягає щорічній індексації відповідно до вимог чинного законодавства; базова вартість 1 кв. метра землі - 306,35 грн.
З моментом набрання чинності рішенням ради про затвердження нормативної грошової оцінки пов`язується можливість застосування самої нормативної грошової оцінки.
Інформація, яка міститься у витягах від 16 травня 2019 року №1305-3158 та від 10 червня 2019 року №2005-3602 утримує в собі усі необхідні складові дані, необхідні для обчислення і справляння плати за землю, в тому числі зокрема значення нормативної грошової оцінки.
Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що річна сума орендної плати за землю за 2017 та 2018 роки має складати 379 357,73 грн (12 645 257,51 грн * 3% = 379 357,73 грн), з огляду на затверджену рішенням міської ради з 1 січня 2016 року нову нормативну грошову оцінку землі, інформацію про яку відображено у сформованих управлінням Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області витягах із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, за якими нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:08:742:0025 від 16 травня 2019 року №1305-3158, від 10 червня 2019 року № 2005-3602 становить 12 645 257,51 грн.
Суд також звертає увагу на те, що в матеріалах справи міститься витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, який сформований 14 грудня 2018 року на запит Товариства (позивача у справі), розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки за яким - 12 645 257,51 грн (том 1, а. с. 147).
Отже Товариство у грудні 2018 року мало виявити помилки, що містяться у раніше поданих ним податкових деклараціях та надіслати уточнюючі розрахунки до таких податкових декларацій за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку за правилами статті 50 ПК України.
З огляду на вищевикладене Суд визнає, що зазначені витяги з технічної документації є належними та допустимими доказами в розумінні КАС України, оскільки вони фіксують достовірні відомості нормативної грошової оцінки відповідної земельної ділянки. Скаржник впродовж всього розгляду справи не спростовував і не заперечував достовірність (правильність) даних, що містяться у витягах №1305-3158, №2005-3602.
Висновуючись на доктринальному конституційному обов`язку платника податків сплачувати податки і збори, встановленого статтею 67 Конституції України, Суд дійшов висновку про наявність складу податкового правопорушення в діях платника податку.
Відтак Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення від 02 січня 2020 року №0000010504, яким нараховане грошове зобов`язання та штрафні санкції за порушення термінів сплати податку, прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та в порядку, передбаченому податковим законодавством, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову щодо визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 КАС України).
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Салон Валентина, ЛТД залишити без задоволення.
Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року у справі №160/2185/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Р. Ф. Ханова
Судді: І. А. Гончарова
І. Я. Олендер
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 20.01.2021 |
Оприлюднено | 21.01.2021 |
Номер документу | 94264442 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Ханова Р.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні