Рішення

від 12.01.2021 по справі 323/765/20

ОРІХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 323/765/20

Провадження № 2/323/65/21

РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

12.01.2021 м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Смоковича М.В., при секретарі судового засідання Мірошніченко А.О., за участю представника позивача - адвоката Лабика Р.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Мотор-Гарант , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого,

ВСТАНОВИВ:

27.03.2020 року представник позивача - адвокат Лабик Р.Р., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Мотор-Гарант , в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача 115200 (сто п`ятнадцять тисяч двісті) гривень 00 копійок страхового відшкодування пов`язаного із втратою годувальника; 12800 (дванадцять тисяч вісімсот) гривень 00 копійок страхового відшкодування 1/3 частки моральної шкоди та судових витрат, пов`язаних з оплатою послуг з надання професійної правничої допомоги в сумі 16000 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що 18.12.2017 року о 16 год. 40 хв. водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем ЗАЗ 110217 реєстраційний номер НОМЕР_1 здійснював рух по проїзній частині вулиці Олексія Поради в м. Запоріжжя, з боку Харків-Сімферополь в напрямку вул. Харчової, де в районі перехрестя з вулицею Виробничою здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , який переходив проїзну частину зліва направо по ходу руху водія. В результаті ДТП, ОСОБА_3 помер на місці пригоди.

За вказаним фактом було відкрито кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017080000000359 від 19.12.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

В ході досудового слідства було проведено судово-медичну експертизу трупа ОСОБА_3 та зроблено висновок № 4447 від 19.01.2018 року про те, що смерть ОСОБА_3 настала від поєднаної тупої травми голови, тулубу та кінцівок з переломами кісток скелету та ушкодженням внутрішніх органів, що призвело до шоку, що формується. Закрита тупа травма тулубу утворилась внаслідок ударного травматичного впливу тупим твердим предметом з переважаючою травмуючою поверхнею у праву бокову поверхню тіла, а також від струсу тіла. Закритий перелом правої стегнової кістки у нижній третині утворився внаслідок ударного травматичного впливу тупим твердим предметом у задньо-зовнішню поверхню правого стегна; синці та садно на ногах з крововиливами у м`яких тканинах, садна на обличчі утворились внаслідок ударних травматичних впливів та впливів під кутом тупим твердим предметом (предметами) у ділянки, які за локалізацією відповідають зовнішнім пошкодженням. З огляду на масивність травми, наявність ознак струсу тіла, викладений вище механізм утворення окремих груп ушкоджень, висоту розташування крововиливів у ногах, перелому правої стегнової кістки, можна припустити, що пошкодження у ОСОБА_3 могли утворитися в результаті дорожньо-транспортної пригоди при зіткненні рухомого транспортного засобу з пішоходом. Найбільш вірогідно, на момент отримання пошкоджень ОСОБА_3 знаходився у вертикальному чи близькому до нього положенні. При судово-токсикологічній експертизі крові від трупа ОСОБА_3 не виявлено: метилового, етилового, пропілових, бутилових, амілових спиртів.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом вказаного ДТП здійснюється слідчим відділом розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Запорізькій області. На даний час не відомо, слідство завершене чи ні, проте станом на 06.01.2020 року досудове розслідування тривало.

Станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність, пов`язана з експлуатацією забезпеченого транспортного засобу марки ЗАЗ 110217 реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована у відповідача, відповідно до договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/638407, що підтверджується витягом з Централізованої бази даних МТСБУ.

18.04.2018 року представник позивача повідомив відповідача про настання страхового випадку та в порядку визначеному звернувся із заявою на виплату страхового відшкодування, в якій просив здійснити виплату страхового відшкодування. Вказані документи Відповідач отримав 30.05.2018 року та зареєстрував за номерами 389, 390.

23.12.2019 року відповідач повідомив позивача про продовження розслідування страхового випадку до набрання законної сили рішенням суду по дорожньо-транспортній пригоді.

Вказане рішення позивач вважає незаконним, оскільки суперечить нормам Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі Закон №1961-IV) та іншому законодавству.

Ухвалою суду від 30.03.2020 року було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначеного судове засідання на 30.04.2020 року, а також запропоновано сторонам надати до суду відзив на позовну заяву, відповідь на відзив на позовну заяву, заперечення на відзив на позовну заяву.

13.04.2020 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому останній просить у задоволенні позовної заяви відмовити у повному обсязі. В обгрунтування відзиву на позовну заяву зазначає, що на даний час ТДВ Страхова компанія Мотор-Гарант призупинила виплату страхового відшкодування за фактом ДТП, що мало місце 18.12.2017 року у зв`язку з відсутністю рішення суду по обставинах ДТП, зокрема, щодо встановлення обставин, які передбачені ст. 37 Законом № 1961-IV та зумовлюють відмову у страховому відшкодуванні. Також звернув увагу, що на даний час рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування позивач не отримав, а тому звернення до суду є передчасним.

21.04.2020 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обгрунтування відповіді на відзив зазначає, що наявність чи відсутність судового рішення по обставинах ДТП не є перешкодою у здійсненні страхових виплат. Посилання представника відповідача на призупинення здійснення виплати є необґрунтованим, оскільки, на даний час обставини ДТП, що мали місце 18.12.2017 року не є предметом розгляду цивільної, господарської чи кримінальної справи.

Судове засідання, яке було призначено на 30.04.2020 року у зв`язку з неявкою усіх учасників справи було відкладено на 01.06.2020 року.

Судове засідання, яке було призначено на 01.06.2020 року у зв`язку з неявкою представника відповідача було відкладено на 25.06.2020 року.

Судове засідання, яке було призначено на 25.06.2020 року у зв`язку з неявкою усіх учасників справи було відкладено на 03.09.2020 року.

Ухвалою суду від 03.09.2020 року клопотання представника позивача - адвоката Лабика Руслана Романовича про витребування доказів - задоволено; витребувано з Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області належним чином завірений протокол допиту водія автомобіля ЗАЗ 110217 реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 , який проводився у кримінальному провадженню № 12017080000000359 від 19.12.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. У зв`язку з витребуванням доказів судове засідання було відкладено 24.09.2020 року.

Ухвалою суду від 24.09.2020 року клопотання представника позивача - адвоката Лабика Руслана Романовича про залучення третьої особи - задоволено; залучено до участі у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Мотор-Гарант про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 ; призначено наступне судове засідання на 23.10.2020 року.

Судове засідання, яке було призначено на 23.10.2020 року було відкладено на 02.12.2020 року у зв`язку з перебуванням головуючого судді Смоковича М.В. на лікарняному.

Судове засідання, яке було призначено на 02.12.2020 року було відкладено на 12.01.2021 року у зв`язку з неявкою у судове засідання свідків по справі.

Позивач у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила.

У судовому засіданні представник позивача Лабик Р.Р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, які ним зазначені у самій позовній заяві та у відповіді на відзив на позовну заяву.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Третя особа у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Допитані у судовому засіданні, яке відбувалося 12.01.2021 року, свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 суду пояснили, що позивач - ОСОБА_1 їм доводиться рідною матір`ю та тещею відповідно. Нині покійний ОСОБА_3 постійно проживав з матір`ю, допомагав їй по-господарству, забезпечував останню продуктами харчування та ліками. Померлий ОСОБА_3 до своєї смерті працював на Запорізькому абразивному заводі та мав постіний дохід. Крім цього, у них з матір`ю був город, який вони обробляли, а також останні вирощували домашню птицю. Цим всим займався виключно покійний ОСОБА_3 , так як мати є людиною похилого віку і за станом здоров`я не могла та не може цього робити. Більш того, після перенесеної операції на очах, покійний ОСОБА_3 навіть готував замість матері їжу, так як останій було протипоказано довгий час знаходитись біля газової плити. Також пояснили, що на ту пенсію, яку отримувала та отримує позивачка, вона не могла та наразі не взмозі самосійно себе забезпечити.

Заслухавши представника позивача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши відповідні норми матеріального права, суд приходить до такого.

Судом встановлено, що 18.12.2017 року о 16 год. 40 хв. водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем ЗАЗ 110217 реєстраційний номер НОМЕР_1 здійснював рух по проїзній частині вулиці Олексія Поради в м. Запоріжжя, з боку Харків-Сімферополь в напрямку вул. Харчової, де в районі перехрестя з вулицею Виробничою здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , який переходив проїзну частину зліва направо по ходу руху водія. В результаті ДТП, ОСОБА_3 помер на місці пригоди.

За вказаним фактом відкрито кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017080000000359 від 19.12.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, що підтверджується Витягом з кримінального провадження № 12017080000000359.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 20 грудня 2017 року, актовий запис № 191.

В ході досудового слідства було проведено судово-медичну експертизу трупа ОСОБА_3 та зроблено висновок № 4447 від 19.01.2018 року експертом Запорізького обласного бюро судово-медичної експертизи про те, що смерть ОСОБА_3 настала від поєднаної тупої травми голови, тулубу та кінцівок з переломами кісток скелету та ушкодженням внутрішніх органів, що призвело до шоку, що формується. Останнє підтверджується виявленнямнерівномірного кровонаповнення, вогнищевих мікроциркуляторних розладів в ткан ині головного мозку; переважного недокрів`я міокарда, помиреної фрагментації кардіоміоцитів; недогрів`я печінки, нирок. Всі пошкодження утворилася незадовго до настання смерті, у сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які в даному випадку призвели до смерті. Закрита тупа травма тулубу утворилась внаслідок ударного травматичного впливу тупим твердим предметом з переважаючою травмуючою поверхнею у праву бокову поверхню тіла, а також від струсу тіла. Закритий перелом правої стегнової кістки у нижній третині утворився внаслідок ударного травматичного впливу тупим твердим предметом у задньо-зовнішню поверхню правого стегна; синці та садно на ногах з крововиливами у м`яких тканинах, садна на обличчі утворились внаслідок ударних травматичних впливів та впливів під кутом тупим твердим предметом (предметами) у ділянки, які за локалізацією відповідають зовнішнім пошкодженням. З огляду на масивність травми, наявність ознак струсу тіла, викладений вище механізм утворення окремих груп ушкоджень, висоту розташування крововиливів у ногах, перелому правої стегнової кістки, можна припустити, що пошкодження у ОСОБА_3 могли утворитися в результаті дорожньо-транспортної пригоди при зіткненні рухомого транспортного засобу з пішоходом . Найбільш вірогідно, на момент отримання пошкоджень ОСОБА_3 знаходився у вертикальному чи близькому до нього положенні. При судово-токсикологічній експертизі крові від трупа ОСОБА_3 не виявлено: метилового, етилового, пропілових, бутилових, амілових спиртів.

Факт настання дорожньо-транспортної пригоди та смерть ОСОБА_3 підтверджуються письмовими доказами та фактично не оспорюються сторонами з огляду на відсутність цього у заявах по суті справи.

Станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність, пов`язана з експлуатацією забезпеченого транспортного засобу марки ЗАЗ 110217 реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована у відповідача, відповідно до договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/638407, що підтверджується витягом з Централізованої бази даних МТСБУ.

Покійний ОСОБА_3 є рідним сином позивачки - ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 .

ОСОБА_3 постійно проживав разом з матір`ю - ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області № 400 від 14.03.2018 року.

На день своєї смерті ОСОБА_3 перебував у шлюбі з ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , та мав дитину - доньку ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_6 .

Покійний ОСОБА_3 з липня 2017 року по грудень 2017 року (18.12.2017 року - день його смерті) працював у Приватному акціонерному товаристі Запорізький амбразивний комбінат , що підтверджується довідкою ПАТ Запорізький амбразивний комбінат № 74 від 14.03.2018 року.

Представник ОСОБА_1 , подав відповідачу 30.05.2018 року заяву про дорожньо-транспортну пригоду та від імені позивача у справі заяви про виплати страхового відшкодування на суму 115200,00 грн. - страхове відшкодування пов`язане зі втратою годувальника, 38400,00 грн. - страхове відшкодування пов`язане із заподіяною моральною шкодою.

28.05.2019 року представником ОСОБА_1 та ОСОБА_6 додатково направлено відповідачу оригінал витягу з ЄРДР, копії висновку експерта № 4447, свідоцтва про народження ОСОБА_3 та свідоцтва про смерть ОСОБА_3 .

02.08.2019 року представником ОСОБА_1 та ОСОБА_6 додатково направлено відповідачу оригінал довідки про склад сім`ї ОСОБА_3

23.12.2019 року представник відповідача на адресу представника ОСОБА_1 направив лист за № 1027 в якому зазначив, що у зв`язку з відсутністю на даний час рішення суду по ДТП та не встановленням винної в ДТП особи, здійснити виплату страхового відшкодування не можливо. Тому, на підставі п. 36.2 ст. 36 Закону № 1961-IV відповідач прийняв рішення про продовження строку для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування до моменту набрання рішенням у справі ДТП законної сили.

17.04.2020 року слідчим СВ Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Петренко О.О. було винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12017080000000359 у зв`язку з відсутністю в діях водія ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до п. п. 4, 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки № 4 від 01.03.2013р., обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. Під непереборною силою слід розуміти, зокрема, надзвичайні або невідворотні за даних умов події (п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК), тобто ті, які мають зовнішній характер. Під умислом потерпілого слід розуміти, зокрема, таку його протиправну поведінку, коли потерпілий не лише передбачає, але і бажає або свідомо допускає настання шкідливого результату (наприклад, суїцид).

В матеріалах справи відсутні докази того, що смерть ОСОБА_3 під час ДТП відбулась внаслідок умисних дій потерпілого чи непереборної сили.

Як зазначено Верховним Судом в постанові від 14.01.2019 року № 751/8121/17, за загальним правилом відповідальність за шкоду несе особа, яка завдала шкоду. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Разом із тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов`язок.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною і передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела, а завдана ним моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, у тому числі якщо шкоду завдано смертю фізичної особи.

Право на відшкодування збитків реалізується шляхом подання позову безпосередньо на винну в ДТП особу або на страхову компанію. Такий висновок зробив ВС в постанові №754/1114/15-ц.

Преамбулою до Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів визначено, що цей Закон регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 6 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Статтею 35 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено обов`язок особи протягом 30-ти денного строку з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подати заяву про страхове відшкодування, а також, передбачено перелік документів, які додаються до такої заяви.

Відповідно до ч. 27.2 ст. 27 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Згідно ч. 27.3 ст. 27 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем виконано вимоги законодавства під час звернення до відповідача із заявами про страхове відшкодування пов`язаного із втратою годувальника та страхового відшкодування моральної шкоди, додано всі необхідні документи.

Посилання представника відповідача на необґрунтованість позовних вимог суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 36.2 ст. 36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Отже, законодавством визначено кінцевий строк для прийняття страховиком рішення за наслідками розгляду заяви про страхове відшкодування - 90 днів.

В даному випадку відповідач всупереч вимогам законодавства не прийняв жодного з передбачених Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів рішень.

Посилання представника відповідача на продовження строку розслідування страхового випадку, яке мало місце 18.12.2017 року, до винесення судового рішення у кримінальному провадженні та встановлення винної особи є необґрунтованим, оскільки, відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів таке продовження є можливим в разі якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.

Суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що випадок ДТП, який мав місце 18.12.2017 року за участі водія ОСОБА_2 та пішохода ОСОБА_1 , є предметом розгляду в цивільній, господарській або кримінальній справі. Наявність досудового розслідування кримінального провадження за фактом згаданого ДТП не є тотожним розгляду такого кримінального провадження у суді.

Більш того, 17.04.2020 року слідчим СВ Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Петренко О.О. було винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12017080000000359 у зв`язку з відсутністю в діях водія ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, однак з цього часу по день винесення рішення у справі відповідачем жодних страхових виплат позивачу здійснено не було.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 16000 грн. витрат, пов`язаних з оплатою послуг з надання професійної правничої допомоги.

24.03.2020 року між позивачем (від імені якого виступав представник ОСОБА_9 ) та адвокатським об`єднанням Автопоміч в особі керуючого партнера Мелеха Д.О. укладено договір про надання професійної правничої допомоги № 0118-ц по стягненню шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 18.12.2017 року на вулиці О. Поради в м. Запоріжжя за участю автомобіля ЗАЗ 110217 реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , який здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_1 , в результаті чого останній помер.

В додаток до вказаного Договору його сторони уклали замовлення № 1 про надання послуг з підготовчих дій, спрямованих на подання позовної заяви та безпосередньо підготовку та подання позовної заяви до суду.

Про здійсненні роботи на виконання Договору підписано акт виконаних робіт від 26.03.2020 року, який є додатком до Договору від 24.03.2020 року № 0118-ц. Акт містить детальний опис робіт з вказівкою на витрачений час та вартість тих чи інших послуг. Загальна вартість наданих послуг склала 16000 грн. за вісім годин виконаних робіт.

Адвокат Лабик Р.Р. працює на посаді адвоката в АО Автопоміч , що підтверджується довідкою № 1 від 12.09.2019 року.

Згідно квитанції № 48449162 від 02.04.2020 року позивач здійснив оплату АО Автопоміч наданих послуг з правової допомоги на суму 16000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 17.10.2018 року № 301/1894/17 розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений законом № 4191-VI. Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З огляду на викладене та принцип диспозитивності щодо свободи подання доказів, суд не вбачає підстав для зменшення розміру витрат на правову допомогу, які поніс позивач, що підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 1166, 1187 ЦК України, ст.ст. 10-13, 76-81, 89,141, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Мотор-Гарант , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого - задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Мотор-Гарант , ЄДРПОУ 31154435, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Вересаєва, буд. 3, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , 115200 (сто п`ятнадцять тисяч двісті) гривень 00 копійок страхового відшкодування пов`язаного із втратою годувальника; 12800 (дванадцять тисяч вісімсот) гривень 00 копійок страхового відшкодування 1/3 частки моральної шкоди.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Мотор-Гарант , ЄДРПОУ 31154435, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Вересаєва, буд. 3, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 судові витрати на правову допомогу у сумі 16000 грн.

Повний текст рішення виготовлений 18.01.2021 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Оріхівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі, якщо в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Оріхівського районного суду

Запорізької області М.В. Смокович