У Х В А Л А
19 січня 2021 року
м. Київ
справа №2-567/11
провадження №22-з/824/68/2021
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ, Кравець В.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 квітня 2011 року за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , правонаступником якого є ОСОБА_6 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на майно суд, -
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2009 року Кредитна спілка Український фінансовий союз звернулася до суду з позовною заявою до відповідачів про стягнення заборгованості.
04 жовтня 2010 року Кредитна спілка Український фінансовий союз відступила належне їй право вимоги по кредитному договору №ГО 96 від 24 грудня 2007 року та кредитному договору №ГО 299 від 27 жовтня 2008 року членам Кредитної спілки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у повному обсязі на умовах, визначених в договорі про відступлення права вимоги.
Позивачі Змінювали позовні вимоги неодноразово, останній раз просили стягнути борг з ОСОБА_2 у сумі 309 265 грн та звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме садовий будинок, який знаходиться у АДРЕСА_1 , загальною площею 53,00 кв.м, що належить ОСОБА_5 та стягнути з ОСОБА_2 судові витрати.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 квітня 2011 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 борг за кредитним договором №ГО-299 від 27.10.2008 року в сумі 309 265 грн, сплачене у справі держмито у розмірі 1 700 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 грн, витрати на проведення оцінки предмета іпотеки у розмірі 1 200 грн та витрати на публікацію оголошення у газеті Урядовий кур`єр у розмірі 840 грн.
Звернуто стягнення на садовий будинок, який знаходиться у АДРЕСА_1 , загальною площею 53,00 кв.м, та належить на праві власності ОСОБА_5 .
Не погоджуючись з указаним рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.
Рішенням Апеляційного суду Київської області від 24 травня 2012 року рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 квітня 2011 рокузмінено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 борг за кредитним договором у сумі 309 265 гривень, витрати у справі 1 820 гривень, витрати на проведення оцінки предмету іпотеки 1 200 гривень, витрати на публікацію оголошення в газеті 840 гривень шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: садовий будинок в АДРЕСА_1 , загальною площею 53,0 кв.м, що належав на праві власності ОСОБА_5 , шляхом продажу з прилюдних торгів з початковою вартістю 350 051 гривня.
11 грудня 2020 року ОСОБА_1 до Київського апеляційного суду подано заяву про ухвалення додаткового рішення .
Заява обґрунтована тим, що позивачами отримано три виконавчі листи на виконання рішення Києво-Святошинського суду Київської області від 20 квітня 2011 року. Отже, на думку заявника, за кожним виконавчим листом державною виконавчою службою повинно стягуватись 314 000 грн, що збільшує сукупне стягнення з відповідачів втричі по 314 000 грн для кожного з позивачів. Зазначає, що державна виконавча служба не розуміє як виконувати рішення суду, у зв`язку з чим не виконує рішення вісім років.
Уважає неправомірним стягнення державною виконавчою службою боргу з відповідачів у спосіб передачі предмету іпотеки в забезпечення виконання грошового зобов`язання для державної реєстрації прав власності на користь лише одного з трьох позивачів
У зв`язку із зазначеним просить ухвалити додаткове рішення з розподілом визначеної рішенням Києво-Святошинського суду Київської області від 20 квітня 2011 року та рішенням Апеляційного суду Київської області від 24 травня 2012 року суми стягнення з відповідачів боргу за кредитним договором у розмірі 309 265 грн, витрати у справі 1 820 грн, витрати на оцінку предмета іпотеки 1 200 грн, витрати на публікацію в газеті 840 грн рівними частками: 1/3 на користь ОСОБА_1 , 1/3 на користь ОСОБА_3 , 1/3 на користь ОСОБА_4 , а також виготовити три виконавчі листи відповідно до додаткового рішення суду; ухвалити додаткове рішення з уточненням способу забезпечення виконання рішення суду у справі №2-567/11, а саме: накласти на відповідача стягнення на користь позивачів у спосіб передачі позивачам предмету іпотеки садовий будинок у АДРЕСА_1 , загальною площею 53,0 кв.м, та на земельну ділянку, яка розташована під зазначеним садовим будинком, кадастровий номер 3222410300:044:0105, площею 0,0605 га в рівних частках, для реалізації можливості подальшої реєстрації прав власності на кожного з позивачів.
На запит Київського апеляційного суду 15 січня 2021 року надійшла дана цивільна справа.
Відповідно до частини четвертої статті 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що заяву про ухвалення додаткового рішення слід залишити без розгляду з наступних підстав.
Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Аналогічна норма, яка обмежувала термін подання заяви про ухвалення додаткового рішення строком виконання рішення, містилася у частині другій статті 220 ЦПК України в редакції 2004 року, яка була чинною на час ухвалення рішення апеляційним судом.
Згідно вимог статті 22 Закону України Про виконавче провадження №606-XIV від 21 квітня 1999 року у редакції, чинній на час ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, виконавчі документи могли бути пред`явлені до виконання протягом року з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
Строк, зазначений в цій статті, встановлюється для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили.
Згідно з статті 384 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Аналогічна норма була викладена в ст. 319 ЦПК України 2004 року.
Рішення Апеляційного суду Київської області від 24 травня 2012 року набрало законної сили з моменту проголошення, останнє не було оскаржено до касаційного суду та строк пред`явлення до виконання останнього не сплинув на час набрання чинності законом №1404-VIII від 02 червня 2016 року.
Тобто, у разі ухвалення рішення про розподіл судових витрат таке рішення могло бути звернуто до виконання протягом року, а саме до 24 травня 2013 року і саме у зазначений строк ОСОБА_1 мав право звернутися до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення суду.
Статтею 126 ЦПК України встановлено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 із заявою про ухвалення додаткового рішення звернувся до Київського апеляційного суду 11 грудня 2020 року, тобто з пропуском строку передбаченого частиною другою статті 270 ЦПК України строку.
Зважаючи на викладене та у відповідності до частини другої статті 126 ЦПК України суд доходить висновку про необхідність залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у даній справі.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 126, 270 ЦПК України, Київський апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - залишити без розгляду .
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів.
Суддя В.А. Кравець
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.01.2021 |
Оприлюднено | 21.01.2021 |
Номер документу | 94280783 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Кравець Валентина Аркадіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні