Постанова

від 12.01.2021 по справі 910/13885/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2021 р. Справа№ 910/13885/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тарасенко К.В.

Разіної Т.І.

за участю секретаря судового засідання Тарнавського В.Б.

за участю представника(-ів) згідно протоколу судового засідання від 13.01.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу військової прокуратури Чернівецького гарнізону

на рішення Господарського суду міста Києва

від 21.02.2019 (повний текст складено 13.06.2019)

у справі №910/13885/18 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом заступника військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах Міністерства оборони України

до 1) Чернівецької обласної ради;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецький цегельний завод №3";

3) Сторожинецької районної державної адміністрації

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернівці

про визнання недійсним рішення та договорів оренди землі

ВСТАНОВИВ:

Заступник військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах Міністерства оборони України звернувся до Чернівецької обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецький цегельний завод №3" та до Сторожинецької районної державної адміністрації про:

- визнання недійсним п. 2 рішення VIII сесії XXIII скликання Чернівецької обласної ради від 10.11.1999 № 118-8/99 "Про надання земель" в частині вилучення з землекористування військової частини А 0263 на території Кам`янської сільської ради Сторожинецького району земельної ділянки площею 2,3 га (пасовище) та надання в постійне користування Відкритому акціонерному товариству "Чернівецький цегельний завод № 3" для розширення кар`єру глини зазначену земельну ділянку площею 2,3 га (пасовище);

- визнання недійсним укладеного між Сторожинецью районною державною адміністрацією та Відкритим акціонерним товариством "Чернівецький цегельний завод № 3" договору від 02.08.2004 оренди землі в частині надання в оренду пасовища площею 1,09 га;

- визнання недійсним укладеного між Сторожинецькою районною державною адміністрацією та Відкритим акціонерним товариством "Чернівецький цегельний завод № 3" договору від 02.08.2004 оренди землі в частині надання в оренду пасовища площею 1,22 га.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.02.2019 в задоволені позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано відсутністю підстав для визнання недійсності п. 2 рішення Чернівецької обласної ради від 10.11.1999 № 118-8/99, а тому вимоги про визнання недійсними договору № 3 та договору № 28, які є похідними від вимоги про недійсність рішення Чернівецької обласної ради від 10.11.1999 № 118-8/99 теж не підлягають задоволенню.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, військовий прокурор Чернівецького гарнізону звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2019 у справі №910/13885/18 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

В апеляційній скарзі міститься клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 21.02.2019 у справі №910/13885/18. Клопотання обґрунтоване тим, що рішення суду скаржником отримано 21.06.2019, що підтверджується вхідним штампом та резолюцією прокурора.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі, військовий прокурор зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не з`ясовано обставини, які мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

Зокрема військовий прокурор посилається на те, що суд першої інстанції надав оцінку рішенню начальника розквартирування військ і капітального будівництва від 27.02.1996 № 144/1/73, якого на думку військового прокурора, не існувало та не існує.

За таких підстав військовий прокурор вважає, що оскаржуване судове рішення винесено на підставі припущень суду першої інстанції.

Крім цього, військовий прокурор наголошує на тому, що Чернівецька обласна рада неправомірно розпорядилася спірною земельною ділянкою, тим самим, незаконно вилучивши останню у держави в особі Міністерства оборони України.

Короткий зміст відзиву відповідача-2 на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

В обґрунтування відзиву на апеляційну скаргу, відповідач-2 посилається на відмітку в акті на право користування землею Б № 038626, яка свідчить про надану 27.02.1996 згоду Міністерства оборони України та про пропуск позовної давності.

За твердженням відповідача-2 оспорювані договори оренди були укладені з дотриманням вимог законодавства України, земельна ділянка площею 2,3 га входить до меж кадастрового номеру 7324584000:03:005:0025, при цьому прокурор просить визнати недійсними два договори оренди землі, укладені щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 7324584000:03:005:0019 та 7324584000:03:005:002.

Короткий зміст письмових пояснень прокурора на апеляційну скаргу та узагальнення їх доводів

У своїх поясненнях прокурор зазначає про відсутність згоди Міністерства оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва начальником Головного управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України щодо передачі спірної земельної ділянки у власність чи користування іншим особам та не існування розпорядження Міністра оборони України від 27.02.1996 №144/1/73.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

Від позивача та третьої особи до Північного апеляційного господарського суду надійшли заяви про розгляд апеляційної скарги без їх участі. Зі змісту вказаних заяв позивач та третя особа підтримують апеляційну скаргу у повному обсязі.

Відповідачі-1,-3 не скористалися правом подати відзиви на апеляційну скаргу. Неподання відзивів не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, що насамперед узгоджується ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2019 апеляційну скаргу Військового прокурора Чернівецького гарнізону передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Тарасенко К.В., Разіної Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Військового прокурора Чернівецького гарнізону на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2019 у справі №910/13885/18; розгляд апеляційної скарги призначено на 11.09.2019.

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2019 у справі №910/13885/18 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/13885/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Військового прокурора Чернівецького гарнізону на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2019 у справі №910/13885/18 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Михальської Ю.Б., Тарасенко К.В. Зупинено провадження у справі №910/13885/18 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №587/430/16-ц.

01.10.2019 до Північного апеляційного господарського суду від військового прокурора Чернівецького гарнізону надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, у якому військовий прокурор Чернівецького гарнізону зазначає, що обставини, які зумовили зупинення апеляційного провадження у справі №910/13885/18 відпали.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 поновлено апеляційне провадження у справі №910/13885/18; розгляд апеляційної скарги призначено на 07.11.2019.

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 у справі №910/13885/18 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/13885/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Військового прокурора Чернівецького гарнізону на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2019 у справі №910/13885/18 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Тарасенко К.В., Шаптали Є.Ю.; призначено розгляд апеляційної скарги на 09.12.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 зупинено провадження у справі № 910/13885/18 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18 та оприлюднення повного тексту постанови.

17.08.2020 до Північного апеляційного господарського суду від Військової прокуратури Чернівецького гарнізону надійшло клопотання про поновлення провадження у справі №910/13885/18, яке мотивоване тим, що справу №912/2385/18 було розглянуто Великою Палатою Верховного Суду 26.05.2020 та прийнято рішення, на підтвердження чого надано постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2020 у справі №910/13885/18 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/13885/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Разіна Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Військової прокуратури Чернівецького гарнізону на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2019 у справі №910/13885/18 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Тарасенко К.В., Разіної Т.І. Поновлено апеляційне провадження у справі №910/13885/18; розгляд апеляційної скарги призначено на 21.10.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 розгляд апеляційної скарги відкладено до 25.11.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2020 розгляд апеляційної скарги відкладено до 13.01.2021.

В судове засідання, яке відбулося 13.01.2021 з`явився представник відповідача-2, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Військовий прокурор та представники позивача, відповідачів-1,-3 та третьої особи у судове засідання не з`явилися.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності військового прокурора та представників позивача, відповідачеві-1,-3 та третьої особи.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача-2, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

На підставі державного акту про право користування землею Б №038626, виданого виконавчим комітетом Сторожинецької районної ради народних депутатів у 1981 році та зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право користування землею за №24, Чернівецькій КЕЧ району (правонаступником якої є КЕВ м. Чернівці, підстава директива Міністра оборони України від 20.04.2005 року №6-322/1/010) надано у безстрокове та безоплатне користування земельні ділянки загальною площею 4263,1 га у Сторожинецькому районі Чернівецької області з цільовим призначенням для потреб господарства.

Зокрема, як зазначає військовий прокурор у позовній заяві, третя особа отримала військове містечко №172 загальною площею 31,6 га.

В обґрунтування позовних вимог військовий прокурор посилався на те, що частина земельної ділянки військового містечка №172 площею 2,3 га, що знаходиться на території Кам`янської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області незаконно вибула із земель оборони, оскільки рішенням VIII сесії XXIII скликання Чернівецької обласної ради від 10.11.1999 №118-8/99 вилучено оспорюванану земельну ділянку з користування Міністерства оборони України без відома останнього.

Крім цього, військовий прокурор наголошує на тому, що вилучення спірної земельної ділянки могло мати місце лише з дозволу Міністерства оборони України. Враховуючи, що такий дозвіл відсутній, прокурор стверджував, що оскаржуване рішення та договори підлягають визнанню недійсними.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.02.2019 в задоволені позову відмовлено.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, згідно з державним актом на право постійного користування землею І-ЧВ № 000083 від 24.11.1994, виданого Сторожинецькою районною радою народних депутатів, відкритому акціонерному товариству "Чернівецький цегельний завод № 3" надано у постійне користування 13,7 га землі в межах згідно з планом землекористування для глиняного кар`єру.

10.11.1999 Чернівецька обласна рада прийняла рішення № 118-8/99 "Про надання земель", згідно з п. 2 якого вирішено вилучити з землекористування військової частини НОМЕР_1 на території Кам`янської сільської ради Сторожинецького району та надати в постійне користування ВАТ "Чернівецький цегельний завод № 3" для розширення кар`єру глини земельну ділянку площею 2,3 га (пасовище).

Відповідний запис було внесено в зміни до землекористування до акту І-ЧВ № 000083 від 24.11.1994 та в план зовнішніх меж земельної ділянки.

16.06.2004 Сторожинецька районна державна адміністрація винесла розпорядження № 363 "Про затвердження технічної документації по інвентаризації землі в адмінмежах Михальчинської та Кам`янської сільських рад та надання їх в оренду ВАТ "Чернівецький цегельний завод № 3".

На підставі цього розпорядження 2 серпня 2004 року Сторожинецька районна державна адміністрація (орендодавець) та відкрите акціонерне товариство "Чернівецький цегельний завод № 3" (орендар) уклали договір оренди землі промисловості, яка знаходиться в адміністративних межах Михальчинської сільської ради загальною площею 2,80 га, з яких: 1,58 кар`єр, 1,22 га - пасовище (далі Договір № 3).

Також на підставі розпорядження № 363 Сторожинецької районної державної адміністрації 2 серпня 2004 року Сторожинецька районна державна адміністрація (орендодавець) та відкрите акціонерне товариство "Чернівецький цегельний завод № 3" (орендар) уклали договір оренди землі промисловості, яка знаходиться в адміністративних межах Кам`янської сільської ради загальною площею 13,20 га, з яких: 12,11 кар`єр, 1,09 га пасовище (далі Договір № 28).

Як свідчать матеріали справи, земельна ділянка площею 2,3 га, що є предметом рішення № 118-8/99 та Договору № 3 і Договору № 28, з 1981 року належала Чернівецькій КЕЧ району. Зокрема, згідно з державним актом на право користування землею Б № 038626, виданого виконавчим комітетом Сторожинецької районної ради народних депутатів у 1981 році та зареєстрованого у книзі записів державних актів на право користування землею за № 24, Чернівецькій КЕЧ району (правонаступником якої є КЕВ м. Чернівці) надано у безстрокове та безоплатне користування земельні ділянки загальною площею 4263,1 га у Сторожинецькому районі Чернівецької області з цільовим призначенням - для потреб господарства.

Однією із земельних ділянок, яка була надана у користування, є, відповідно до схеми, земельна ділянка площею 31,6 га, відведена під об`єкт № 172.

Станом на 2007 рік площа земельної ділянки, відведеної під об`єкт № 172, складала 29,3 га, про що свідчить схема земельної ділянки площею 29,3 га в/містечко, № 172 с. Кам`яна, Сторожницький район, Чернівецька область, що передається за згодою МО України від 02.04.2007 № 220/1430, підписана начальником КЕВ м. Чернівці підполковником Червінським А.В. Підставою для зміни (зменшення) площі цієї земельної ділянки на 2,3 га, відповідно до запису у схемі до акту на право користування землею Б № 038626, є рішення Міністерства оборони України № 144/1/73 від 27.02.1996.

Фактично передача земельної ділянки площею 2,3 га від Чернівецькій КЕЧ району відкритому акціонерному товариству "Чернівецький цегельний завод № 3" мала місце 02.04.1996 за актом приймання (передачі) території військового містечка. У акті зазначено, що підставою для такої операції (приймання-передачі) є рішення начальника розквартирування військ і капітального будівництва № 144/1/73 від 27.02.1996. Відповідно до акту, земельна ділянка не використовувалась для потреб Міністерства оборони України.

Колегія суддів погоджується з правомірним висновком суду першої інстанції про те, що фактично користування Чернівецькою КЕЧ району спірною земельною ділянкою мало місце у 1996 році, з огляду на що правомірність оскаржуваного рішення № 118-8/99 залежить від правомірності дій щодо відмови від земельної ділянки. Ці дії слід оцінювати на відповідність законодавству, яке діяло станом на 1996 рік.

На той час земельні відносини в Україні регулювались Земельним кодексом України від 18.12.1990, який передбачав, що користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнавалось землекористування без заздалегідь установленого строку (ст. 7 Земельного кодексу України). Документом, що посвідчував право постійного користування землею, відповідно до ст. 23 Земельного кодексу України, є державний акт, який видавався і реєструвався сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою чи її частиною, згідно з п. 1, ч. 1 ст. 27 Земельного кодексу України, була добровільна відмови від земельної ділянки.

Така добровільна відмова, відповідно до акту приймання (передачі) території військового містечка від 02.04.1996, мала місце за рішення начальника розквартирування військ і капітального будівництва № 144/1/73 від 27.02.1996. Саме це рішення, як рішення Міністерства оборони України, внесено у схемі до акту на право користування землею Б № 038626.

Твердження військового прокурора про відсутність дозволу Міністра оборони України щодо подальшої передачі спірної земельної ділянки у власність чи користування іншим особам, судовою колегію оцінюються критично, оскільки згідно додатку до Державного акту на право користування землею серія В №03862, у вигляді Плану землекористування (який має гриф ДСК для службового користування) є відмітка про те, що спірна земельна ділянка передана на підставі дозволу на вилучення землі від 27.02.1996 №144/1/73 відповідно до діючого на той час земельного законодавства.

Крім цього, військовий прокурор у письмових поясненнях посилався на не існування розпорядження Міністра оборони України від 27.02.1996 №144/1/73.

З цього приводу судова колегія вважає за необхідним зазначити про те, що не існування розпорядження Міністра оборони України від 27.02.1996 №144/1/73 станом на момент розгляду цієї справи, ні яким чином не підтверджує факт не прийняття вищевказаного розпорядження Міністром оборони України у 1996 році, оскільки відповідно до наказу Міністра оборони України від 17.06.2013 №404 "Про затвердження Переліку документів, що утворюються в діяльності Міністерства оборони України Збройних Сил України, із зазначенням строків зберігання документів" документи з питань землекористування (земель оборони) (стаття 1306), а саме: листування, доповідні, доповідні записки, рішення з питань використання земель оборони зберігаються 3 роки.

З огляду на викладені обставини, військовий прокурор не надав належних доказів, які б свідчили про не існування у 1996 році розпорядження Міністра оборони України від 27.02.1996 №144/1/73.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1 та 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що військова прокурора не навела суду жодних даних чи обставин неспроможності рішення № 144/1/73 від 27.02.1996 бути правовою підставою припинення права користування земельною ділянкою чи її частиною.

Вказане спростовує доводи про те, що станом на 1999 рік спірна земельна ділянка належала Чернівецькій КЕЧ району (правонаступником якої є КЕВ м. Чернівці) та відсутність дозволу Міністерства оборони України на припинення права користування нею.

З огляду на це, оскільки інших доводів недійсності п. 2 рішення Чернівецької обласної ради від 10.11.1999 № 118-8/99 суду не наведено, у позові в цій частині місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про відмову у позовній вимозі.

Враховуючи, що вимоги про визнання недійсними Договору № 3 та Договору № 28 є похідними від вимоги про недійсність рішення Чернівецької обласної ради від 10.11.1999 № 118-8/99, суд першої інстанції теж правомірно відмовив у позовних вимогах.

Крім цього, відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Доводи відповідача-2 про застосування позовної давності, судовою колегією не заслуговують на увагу, оскільки суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач. Аналогічний правовий висновок щодо застосування позовної давності викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення ґрунтується на правильно встановлених судом першої інстанції фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка, вірно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та відсутні порушення процесуального закону, які б могли призвести до неправильного вирішення справи по суті.

Інші доводи скаржника по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Скаржником не доведено наявності підстав, визначених ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, для скасування рішення та для задоволення апеляційної скарги, таких підстав колегією суддів також не встановлено.

Таким чином, судова колегія вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення не вбачається.

Судові витрати

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу військової прокуратури Чернівецького гарнізону залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2019 у справі №910/13885/18 без змін.

Матеріали справи №910/13885/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 20.01.2021.

Головуючий суддяІ.А. Іоннікова

СуддіК.В. Тарасенко

Т.І. Разіна