Рішення

від 19.01.2021 по справі 910/10503/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.01.2021Справа № 910/10503/20

Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 53 791,60 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 53 791,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок незабезпечення відповідачем збереження вантажу під час перевезення, утворилась недостача, про що складено комерційні акти: № 453105/46, № 453105/47, № 453105/48, № 453105/49, № 453105/52, № 453105/59, № 453105/61, № 453105/38, № 453105/45 та № 453105/62. Вартість недостачі вантажу за розрахунком позивача становить 53 791,60 грн., у зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення зазначеної суми збитків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2020 у справі № 910/10503/20 позовну заяву залишено без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків.

17.08.2020 до суду представником позивача подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 відкрито провадження у справі № 910/10503/20, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

03.09.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У поданому відзиві відповідач зазначає, що за його розрахунком вартість нестачі вантажу становить 36 098,82 грн. Відповідач посилається на те, що на залізничних накладних, що додані до справи відсутній переуступний напис, натомість такий напис міститься на відомостях вагонів. Також відповідач зазначає, що позивачем не було враховано при визначенні вартості недостачі вантажу норми недостачі відповідно до Правил видачі вантажів.

Станом на дату ухвалення рішення позивачем до суду відповіді на відзив не подано

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Згідно з накладними № 480053201 від 11.03.2020, № 48081400 від 13.03.2020, № 48107429 та № 48108559 від 14.03.2020, № 48121784 та № 48121909 від 15.03.2020, № 48154413 від 18.03.2020, № 48207757 від 21.03.2020, № 48224182 та № 48235394 від 23.03.2020 залізниця прийняла у Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" вугілля для перевезення. Згідно змісту вказаних накладних право на пред`явлення претензій та позовів передано Публічному акціонерному товариству "ДТЕК Добропільська ЦЗФ".

На станціях призначення були складені комерційні акти № 453105/46 від 16.03.2020, № 453105/47 від 16.03.2020, № 453105/48 від 18.03.2020, № 453105/49 від 18.03.2020, № 453105/52 від 20.03.2020, № 453105/59 від 23.03.2020, № 453105/61 від 25.03.2020, № 453105/38 від 13.03.2020, № 453105/45 від 16.03.2020 та № 453105/62 від 25.03.2020, за змістом яких при переваженні вагонів було виявлено, що частину товару у вагонах № 63161814, № 547522787, № 53535183, № 56965304, № 60729613, № 56925720, № 61019840, № 53501664, № 56957160, № 53766556, № 56046675, № 53723193, № 53168100, № 53170825, № 50049394 було втрачено.

Спір у справі виник у зв`язку з наявністю, на думку позивача, вини відповідача у незабезпеченні збереження вантажу під час його перевезення, внаслідок чого позивачу заподіяно збитки на суму 53 791,60 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно з ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Матеріалами справи (накладними № 480053201 від 11.03.2020, № 48081400 від 13.03.2020, № 48107429 та № 48108559 від 14.03.2020, № 48121784 та № 48121909 від 15.03.2020, № 48154413 від 18.03.2020, № 48207757 від 21.03.2020, № 48224182 та № 48235394 від 23.03.2020) підтверджується прийняття вантажу до перевезення Акціонерним товариством "Українська залізниця" (перевізник) від Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" (вантажовідправник) та здійснення його перевезення зі станцій відправлення до станцій призначення, які вказані у накладних.

За приписами ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 Господарського кодексу України відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

Частиною 1 ст. 110 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

У статті 52 Статуту залізниць України передбачено, що на станціях призначення залізниця зобов`язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Як встановлено судом вище, за результатами зважування вантажу, який перевезено згідно з накладними № 480053201 від 11.03.2020, № 48081400 від 13.03.2020, № 48107429 та № 48108559 від 14.03.2020, № 48121784 та № 48121909 від 15.03.2020, № 48154413 від 18.03.2020, № 48207757 від 21.03.2020, № 48224182 та № 48235394 від 23.03.2020, виявлено його часткову втрату у вагонах № 63161814, № 547522787, № 53535183, № 56965304, № 60729613, № 56925720, № 61019840, № 53501664, № 56957160, № 53766556, № 56046675, № 53723193, № 53168100, № 53170825, № 50049394, на підтвердження чого перевізником складено відповідні комерційні акти.

Згідно з комерційним актом №453105/46 при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах вагонів №63161814 виявилось нетто - 66750 кг., що менше вантажного документу на 2850 кг., та №54752787 виявилось нетто - 66000 кг., що менше вантажного документу на 3600 кг. Над люками виявлене поглиблення вантажу. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.

Згідно з комерційним актом №453105/47 при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах вагону №53535183 виявилось нетто - 67250 кг., що менше вантажного документу на 1250 кг. Над люками виявлене поглиблення вантажу. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.

Відповідно до комерційного акту №453105/48 при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах вагону №56965304 виявилось нетто - 67100 кг., що менше вантажного документу на 1500 кг. Над люками виявлене поглиблення вантажу. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.

Згідно з комерційним актом №453105/49 при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах вагону №60729613 виявилось нетто - 67800 кг., що менше вантажного документу на 1800 кг. Над люками виявлене поглиблення вантажу. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.

Відповідно до комерційного акту №453105/52 при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах вагону №56925720 виявилось нетто - 66450 кг., що менше вантажного документу на 2050 кг. Над люками виявлене поглиблення вантажу. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.

Згідно з комерційним актом №453105/59 при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах вагонів №61019840 виявилось нетто - 67000 кг., що менше вантажного документу на 2400 кг, №53501664 виявилось нетто - 66800 кг., що менше вантажного документу на 1600 кг., та №56957160 виявилось нетто - 65900 кг., що менше вантажного документу на 2800 кг. Над люками виявлене поглиблення вантажу. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.

Згідно з комерційним актом №453105/61 при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах вагону №53766556 виявилось нетто - 60450 кг., що менше вантажного документу на 9050 кг. Над люками виявлене поглиблення вантажу. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.

Відповідно до комерційного акту №453105/38 при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах вагону №56046675 виявилось нетто - 66500 кг., що менше вантажного документу на 2800 кг. Над люками виявлене поглиблення вантажу. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.

Згідно з комерційним актом №453105/45 при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах вагону №53723193 виявилось нетто - 67950 кг., що менше вантажного документу на 2850 кг. Над люками виявлене поглиблення вантажу. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.

Відповідно до комерційного акту №453105/62 при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах вагонів №53168100 виявилось нетто - 67250 кг., що менше вантажного документу на 2450 кг., №53170825 виявилось нетто - 67400 кг., що менше вантажного документу на 2200 кг., та №50049394 виявилось нетто - 67500 кг., що менше вантажного документу на 2300 кг. Над люками виявлене поглиблення вантажу. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.

За приписами ч. 2 ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт" за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Частинами 1, 3 статті 314 Господарського кодексу України передбачено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, у разі втрати або нестачі вантажу перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

За незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин. Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. (ст. ст. 113, 114 Статуту залізниць України).

За приписами ст. 22 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування збитків, які їй було завдано в результаті порушення її цивільного права. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначено вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Для застосування таких правових наслідків порушення зобов`язань як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. Відсутність хоча б одного з вище перелічених елементів, які створюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов`язань.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами, за визначенням частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За висновками суду, всупереч викладеним вище нормам закону, враховуючи обставини, встановлені у комерційних актах № 453105/46 від 16.03.2020, № 453105/47 від 16.03.2020, № 453105/48 від 18.03.2020, № 453105/49 від 18.03.2020, № 453105/52 від 20.03.2020, № 453105/59 від 23.03.2020, № 453105/61 від 25.03.2020, № 453105/38 від 13.03.2020, № 453105/45 від 16.03.2020 та № 453105/62 від 25.03.2020, відповідачем не було спростовано надані позивачем докази та не доведено суду, що втрата вантажу сталася не вини перевізника.

Статтею 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

На підтвердження вартості втраченого вантажу позивачем надано суду довідки № 11/634 від 24.04.2020, № 11/635 від 24.04.2020, № 11/630 від 24.04.2020, які складені, як це і передбачено статтею 115 Статуту залізниць України, відправником - Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Добропільська ЦЗФ", відповідно до яких вартість 1 тони вугільної продукції становить: за накладною № 480053201 від 11.03.2020 - 1 771,02 грн., № 48081400 від 13.03.2020 - 1 594,08 грн., № 48107429 від 14.03.2020 - 1 581,30 грн., № 48108559 від 14.03.2020 - 1 576,98 грн., № 48121784 від 15.03.2020 - 1 628,46 грн., № 48121909 від 15.03.2020 - 1 628,46 грн., № 48154413 від 18.03.2020 - 1 811,70 грн., № 48207757 від 21.03.2020 - 1 782,18 грн., № 48224182 від 23.03.2020 - 1 770,48 грн., № 48235394 від 23.03.2020 - 1 837,62 грн.

При цьому, судом враховано, що положення статті 115 Статуту залізниць України не визначають вичерпного переліку документів, які можуть підтверджувати вартість вантажу. Відтак, вказані обставини можуть бути встановлені судом за допомогою наданих позивачем доказів.

Згідно з п. "г" ст. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли недостача вантажу не перевищує норм природної втрати і граничного розходження визначення маси.

Пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 визначено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; кварцити у подрібненому стані (фракції 0-6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокросолона; тютюн; м`ясо свіже; 1,5% маси, зазначеної в перевізних документах: вугілля деревне; будівельні матеріали; кварцити в кусках; жири; риба солона; мінеральні добрива; 1% маси, зазначеної в перевізних документах: мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м`ясо морожене; птиця бита всяка; копченості м`ясні всякі; 0,5% маси всіх інших вантажів.

Слід зазначити, що жодний з комерційних актів не містить вказівки на те, що вантаж є "вологим", а отже твердження відповідача на вказану обставину є безпідставними та такими, що не підтверджені належними доказами.

З урахуванням пункту 27 Правил видачі вантажів, позивачем обґрунтовано застосовано норму природних втрат у розмірі 1% від маси вантажу.

Статтями 130, 133 Статуту передбачено, що одержувач вантажу має право на пред`явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу за умови пред`явлення накладної, комерційного акту і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу. Передача іншим організаціям або громадянам права на пред`явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.

Передача права на пред`явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.

Так, пунктом 2 Правил заявлення та розгляду претензій (статті 130 - 137 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, встановлено, що згідно зі статтею 133 Статуту передача права на пред`явлення претензій та позовів відправником одержувачу або одержувачем відправнику, а також відправником або одержувачем вищій організації засвідчується переуступним написом на відповідному документі (накладній, квитанції про приймання вантажу до перевезення, багажній квитанції) такого змісту: "Право на пред`явлення претензії та позову передано (найменування організації)". Переуступний напис засвідчується підписами керівника і головного (старшого) бухгалтера та печаткою підприємства.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі положень статті 133 Статуту вантажоодержувач - відокремлений підрозділ ДТЕК "Придніпровська ТЕС" АТ "ДТЕК Дніпроенерго" передав право пред`явлення позову за недостачу вантажу, відправленого за залізничними накладними № 480053201 від 11.03.2020, № 48081400 від 13.03.2020, № 48107429 та № 48108559 від 14.03.2020, № 48121784 та № 48121909 від 15.03.2020, № 48154413 від 18.03.2020, № 48207757 від 21.03.2020, № 48224182 та № 48235394 від 23.03.2020 вантажовідправнику - ПАТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ", що підтверджується належним чином оформленим та засвідченим переуступним підписом вантажоодержувача.

При цьому, доводи відповідача про відсутність повноважень у посадових осіб відокремленого підрозділу на вчинення переуступних підписів спростовується наявною в матеріалах справи довіреністю № 175/ДнЭ/2019 від 24.04.2019, згідно з якою АТ "ДТЕК Дніпроенерго", в особі Генерального директора Хом`якова В.А., уповноважило Боричевського А.М. директора ВП "Придніпровська ТЕС" та Окорешко Н.І. бухгалтера ВП "Придніпровська ТЕС" здійснювати від імені товариства дії щодо передачі вантажовідправникам права на пред`явлення претензій та позовів до АТ "Українська залізниця" у зв`язку з незбереженням вантажу для чого визначеним представникам надано право засвідчувати своїми підписами переуступний підпис.

Не обґрунтованими суд визнає і доводи відповідача про те, що переуступний підпис вчинено не на залізничній накладній, а на відомостях вагонів, оскільки відомості вагонів є невід`ємною частиною залізничної накладної.

Так, відповідно до пункту 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644, на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред`явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною.

Тобто, відомість вагонів є додатком до накладної і, відповідно, її складовою частиною, якщо, як у спірних відносинах, здійснюється групова відправка, що підтверджується залізничними накладними, в яких у 54 графі зазначені відомості вагонів.

Згідно з пунктом 6.7 Правила оформлення перевізних документів № 644 від 21.11.2000, номери вагонів, їх рід, число осей, маса тари, вантажопідйомність, маса вантажу, пломби (запірно-пломбувальних пристроїв), сума платежів для кожного вагона зазначаються у відомості вагонів, яка додається до накладної та є її невід`ємною частиною.

За таких обставин, позивач має право на пред`явлення даного позову, враховуючи наявність належним чином оформлених переуступних підписів.

При здійсненні перевірки наданого позивачем розрахунку ціни позову, судом встановлено, що такий розрахунок є вірним, а сума збитків, заподіяних позивачу внаслідок втрати частини вантажу з вини перевізника, з урахуванням норми природних втрат визначено вірно і становить 53 791,60 грн.

За таких обставин, приймаючи до уваги встановлений судом факт втрати частини вантажу, та враховуючи, що відповідачем не спростовано факту наявності в діях перевізника вини за незбереження прийнятого до перевезення вантажу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення суми збитків, які виникли у зв`язку з незбереженням вантажу при перевезенні, в розмірі 53 791,60 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 53 791,60 грн. - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" (85000, Донецька обл., м. Добропілля, вул. Київська, буд. 1, ідентифікаційний код 00176472) вартість втраченого вантажу в розмірі 53 791 (п`ятдесят три тисячі сімсот дев`яносто одна) грн. 60 коп., 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 19.01.2021

Суддя С. В. Стасюк