Рішення
від 11.01.2021 по справі 910/5316/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.01.2021Справа № 910/5316/20 Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Геоюніт" простягнення 366 414 грн 65 коп. Представники сторін: від позивача:Ільницький І.Й. - представник за довіреністю від відповідача:Кича О.О. - представник на підставі ордеру ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

17.04.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Укргазвидобування" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоюніт" про стягнення 366 414 грн 65 коп. заборгованості за договором від 02.07.2018 № ЛГВ-605/03-18, в тому числі: 213 325 грн 21 коп. пені та 153 089 грн 44 коп. штрафу.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору від 02.07.2018 № ЛГВ-605/03-18 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо виконання робіт у встановлений договором строк, у зв`язку з чим позивачем нараховано 213 325 грн 21 коп. пені та 153 089 грн 44 коп. штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2020 відкрито провадження у справі № 910/5316/20, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.05.2020.

15.05.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Підготовче засідання, призначене на 21.05.2020, не відбулося, у зв`язку із перебуванням судді Плотнциької Н.Б. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста від 26.05.2020 суд повідомив учасників судового процесу про призначення підготовчого засідання на 18.06.2020.

11.06.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про зупинення провадження у справі.

Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на те, що з наявних в матеріалах справи доказів можливо встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду, а тому суд не вбачає об`єктивної неможливості розгляду справи № 910/5316/20 до вирішення справи № 910/368/20.

17.06.2020 електронною поштою від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У підготовчому засіданні 18.06.2020 судом оголошено перерву до 16.07.2020.

Ухвалою Господарського суду міста від 18.06.2020 суд повідомив учасників судового процесу про призначення підготовчого засідання на 16.07.2020.

22.06.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

06.07.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2020 призначено підготовче засідання на 16.07.2020 в режимі відеоконференції.

13.07.2020 електронною поштою від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

15.07.2020 електронною поштою від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та заперечення на відповідь на відзив.

У підготовчому засіданні 16.07.2020 судом оголошено перерву до 07.09.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2020 суд повідомив учасників судового процесу про призначення підготовчого засідання на 07.09.2020.

У підготовчому засіданні 07.09.2020 представник відповідача подав заяву про відкладення розгляду справи. Судом оголошено перерву у підготовчому засіданні до 08.10.2020.

07.10.2020 електронною поштою від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

07.10.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

У підготовчому засіданні 08.10.2020 судом оголошено перерву до 09.11.2020.

15.10.2020 електронною поштою від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2020 у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції відмовлено.

09.11.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

У підготовчому засіданні 09.11.2020 судом оголошено перерву до 03.12.2020.

02.12.2020 електронною поштою до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

03.12.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про зменшення суми нарахованих штрафних санкцій та клопотання про відкладення підготовчого засідання.

У підготовчому засіданні 03.12.2020 суд, керуючись п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України, постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 11.01.2021.

29.12.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли заперечення.

06.01.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла відповідь на заперечення позивача щодо заяви відповідача про зменшення суми нарахованих штрафних санкцій.

11.01.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява із додатковими запереченнями.

У судове засідання 11.01.2021 з`явилися представники сторін та надали пояснення.

Представник позивача надав пояснення по суті спору, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача надав пояснення по суті спору, відповідно до яких заперечив проти заявлених позовних вимог у повному обсязі та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні 11.01.2021 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

02.07.2018 між Акціонерним товариством "Укргазвидобування" (замовник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Геоюніт" (виконавець за договором) укладено договір на виконання польових сейсморозвідувальних робіт на Хідновицькій площі за технологією 3 D № ЛГВ 605/03-18 (далі - договір), відповідно до умов якого виконавець зобов`язується виконати геологорозвідувальні роботи, зазначені в пункті 1.2. договору, а замовник - прийняти та оплатити такі роботи згідно з умовами цього договору.

Відповідно до пункту 1.2 договору найменування геологорозвідувальних робіт: комплекс сейсморозвідувальних робіт на Хідновицькій площі за технологією 3D. Детальний перелік, методика, обсяг та строки виконання робіт зазначені у технічному (геологічному) завданні, що є додатком № 1 до договору та календарному плані, який є додатком № 2 до договору і є його невід`ємними частинами.

Виконавець розробляє проект на виконання польових сейсморозвідувальних робіт на Хідновицькій площі за технологією 3D відповідно до додатку № 1 договору та письмово погоджує його із замовником.

Замовник має право вносити корективи до проекту робіт перед початком виконання сейсморозвідувальних робіт за погодженням їх з виконавцем.

Результатом виконаних робіт є первинні сейсмограми та ніші результативні матеріали прийняті та затверджені замовником на засіданні науково-технічної ради заключний відповідно до технічного (геологічного) завдання, прийнятий та затверджений замовником на засіданні науково-технічної ради заключний звіт про виконані роботи.

Згідно з пунктом 4.1 договору загальна ціна цього договору становить до: 147 900 000,00 грн з ПДВ.

Відповідно до п. 4.2 договору фактична вартість робіт, в тому числі кожного етапу визначається відповідно до фактичного виконаного обсягу робіт, який підтверджений актом приймання-передачі виконаних робіт, відповідно до цін, вказаних у додатку № 5 до договору (вартість робіт виконавця), який є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що строк виконання робіт: згідно з календарним планом, що є додатком № 2 до договору. Початок виконання робіт з дати підписання договору. Строк виконання кожного етапу робіт визначений в календарному плані, що є додатком № 2 до Договору.

Відповідно до пункту 6.7. договору щоденний контроль за виконанням робіт, відповідність їх проекту робіт, контроль якості отриманих даних та поточне, а при завершенні робіт - заключне приймання матеріалів, проводиться супервайзером, про що складаються відповідні акти приймання матеріалів, які підписуються виконавцем та супервайзером.

Пунктом 6.8 договору визначено, що ккти приймання польових матеріалів оформляються в трьох примірниках: по одному залишається у виконавця та супервайзера, один передається замовнику.

На підставі Актів приймання польових матеріалів (етап № 4 календарного плану) наприкінці кожного місяця складається акт приймання-передачі виконаних робіт. Виконавець зобов`язаний до 5-го (п`ятого) числа місяця наступного за звітним надати акти приймання-передачі виконаних робіт (2 екземпляри за етапом № 4 календарного плану).

Після завершення кожного етапу/підетапу робіт. Виконавець зобов`язаний протягом трьох діб скласти та надати Акти приймання-передачі виконаних робіт (2 примірники) замовнику.

Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності), за умови надання виконавцем забезпечення виконання своїх зобов`язань по договору, які відповідають вимогам, вказаним у пункті 11.2. цього договору і діє до повного виконання сторонами зобов`язань (п. 11.1. договору).

Додатком № 1 до договору сторони погодили технічне (геологічне) завдання на виконання польових сейсморозвідувальних робіт на Хідновицькій площі за технологією 3D.

Додатком № 2 до договору сторони погодили календарний план на виконання польових сейсморозвідувальних робіт на Хідновицькій площі за технологією 3D.

02.07.2018 між сторонами укладена угода про захист комерційної таємниці, що є додатком № 4 до договору.

Додатком № 5 до договору сторони погодили вартість робіт виконавця.

Відповідно до Календарного плану на виконання польових сейсморозвідувальних робіт на Хідновицькій площі за технологією 3D сторони погодили:

Пункт 7. Спеціальна обробка сейсморозвідувальних матеріалів 3D МВХ МСГТ (часова пре-стек міграція) з виконання процедур підготовки даних, власне часової міграції до підсумовування та наступної пост-міграційної обробки. Строк виконання - не пізніше, ніж 265 днів з дати підписання договору (не пізніше 24.03.2019). Вартість даного етапу становить 2 086 992,00 грн. Матеріали та результати проведення спеціальної обробки сейсмічної інформації (згідно п. 4.2.18-4.2.20 додатку1 до цього договору). Інформаційний звіт за етап. Акт приймання-передачі виконаних робіт по етапу № 7.

Пункт 8. Звіт про виконання польових сейсморозвідувальних робіт на Хідновицькій площі за технологією 3D. Строк виконання - не пізніше, ніж 280 днів з дати підписання договору (не пізніше 02.04.2019). Вартість даного етапу становить 100 000,00 грн. прийнятий та затверджений замовником на засіданні науково-технічної ради звіт в паперовому та електронному вигляді в 3 екземплярах. Акт приймання-передачі виконаних робіт по етапу № 8.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до частини1 та 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У відповідності до частини1 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Статтею 846 Цивільного кодексу України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Позивач вказує, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору не виконав роботи, передбачені пунктами 7 та 8 календарного плану.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов укладеного сторонами договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного виконання робіт за етапами 7 та 8, що також не було спростовано відповідачем, зокрема відповідачем не надано суду доказів виконання робіт за етапами 7 та 8 у встановлений договором строк.

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за договором позивачем нараховано відповідачу 213 325 грн 21 коп. пені та 153 089 грн 44 коп. штрафу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 Господарського кодексу України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Відповідно до пункту 8.5. договору у разі порушення з вини виконавця строків виконання робіт, виконавець зобов`язаний сплатити замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості етапу робіт, з якого допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення пені та штрафу) відповідно до умов пункту 8.5. договору.

Відповідно до акта № 27 здачі-приймання виконаних робіт по договору фактична вартість етапу 7 складає 1 743 653 грн 07 коп.

Відтак, суд зробив перерахунок заявлених до стягнення сум пені та штрафу за етапом 7, з огляду на що за вказаними етапом обґрунтованою є сума штрафу у розмірі 122 055 грн 72 коп. та пені у розмірі 170 877 грн 70 коп.

Щодо стягнення пені та штрафу за етапом 8, судом перевірено розрахунки позивача та встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та нормам чинного законодавства.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що застосування штрафних санкцій до нього на 7, 8 етапах виконання договору та без доповнення договору поняттям "час очікування" є упередженим. Також, відповідач стверджує, що позивач при розрахунку штрафних санкцій, що додається до позовної заяви, не врахував простій у період з 12:00 16.08.2018 по 12:00 19.08.2018, не включення якого збільшило розрахунок пені за етапом 7 та 8 на 8 747,96 грн. Крім того, відповідач заперечує проти нарахування штрафних санкцій, посилаючись на неможливість одночасного нарахування пені та штрафу на негрошове зобов`язання.

Вказані твердження відхиляються судом з огляду на наступне.

Суд відзначає, що відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно частини 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що сторони за взаємною згодою визначили вид штрафних санкцій та їх розмір за порушення зобов`язань за договором, беручи до уваги той факт, що дані зобов`язання не є грошовими зобов`язаннями та положення щодо обмеження розміру штрафних санкцій законом на них не поширюються.

Зазначена позиція кореспондується з висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 27.09.2005 у справі № 35/475-04 та від 08.02.2017 у справі № 3-1217гс/16.

Крім того, у випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Тобто, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки.

Таким чином, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 30.05.2011 у справі № 42/252, від 27.04.2012 у справі № 06/5026/1052/2011 та від 09.04.2012 у справі № 20/246-08, а також у постанові Вищого господарського суду України від 16.02.2016 у справі № 910/20528/15.

Щодо тверджень відповідача про те, що позивач при розрахунку штрафних санкцій, що додається до позовної заяви, не врахував простій у період з 12:00 16.08.2018 по 12:00 19.08.2018 суд зазначає, що акт щодо призупинення проведення польових робіт від 16.08.2020 та акт про поновлення польових робіт від 19.08.2020, на які посилається відповідач, не відноситься до простою в межах виконання 7 та 8 етапів, тоді як стосується 3-го етапу.

Судом також враховано, що сторони узгодили строки виконання робіт за вказаними етапами, а саме не пізніше 24.03.2019 та 02.04.2019 відповідно. При цьому умови договору не містять положень, що строки виконання робіт за етапами 7 та 8 залежать від строків виконання робіт за попередніми етапами.

Крім того, відповідачем заявлено клопотання про зменшення суми нарахованих штрафних санкцій.

Так, у заяві про зменшення суми нарахованих штрафних санкцій відповідач зазначив, що з моменту відкриття провадження у справі № 910/5316/20 відповідач вчиняв активні дії щодо врегулювання спору мирним шляхом. Керівництвом сторін було проведено декілька зустрічей за результатами яких відповідач направив позивачу ряд листів з проектами додаткової угоди до договору, метою якої було доповнення предмету договору додатковими роботами та продовження строків виконання етапів 6, 7 та 8 договору без зміни вартості робіт. Станом на 02 грудня 2020 року відповідач так і не отримав відповіді від позивача, щодо результату розгляду листа № 306 від 22.10.2020 та підписану зі сторони позивача Додаткову угоду.

Відповідач зазначив, що відповідально віднісся до домовленостей з позивачем щодо мирного врегулювання спору шляхом виконання додаткових робіт. Додаткові роботи полягають у виконанні відповідачем інтерпретації отриманого сейсмічного матеріалу в результаті виконаних польових робіт за договором. Станом на 02 грудня 2020 відповідач повністю виконав вказані додаткові роботи, відбулася презентація позивачу отриманого в результаті проведеної інтерпретації матеріалу.

Відповідач вказує, що стягнення з відповідача нарахованих штрафних санкцій у справі № 910/5316/20 відповідач розцінює як упереджені дії по відношенню щодо нього, враховуючи останні домовленості між сторонами спору.

Відповідач вважає, що нараховані у справі № 910/5316/20 штрафні санкції є занадто великі для відповідача, неспіврозмірні зі збитками позивача, в результаті прострочення виконання 7 та 8 етапу робіт за договором, а також несправедливими та нечесними, враховуючи домовленості сторін, щодо мирного врегулювання спору.

Відповідач зважаючи на ступінь виконання зобов`язання відповідачем, майновий стан відповідача, відсутність зі сторони позивача доводів про понесені збитки в результаті прострочення відповідачем виконання робіт за договором, нерівні умови договору для сторін, унікальність характеру самих сейсморозвідувальних робіт, що є предметом договору, а також виконання додаткових робіт з інтерпретації сейсмічного матеріалу за власний рахунок, просить зменшити розмір нарахованих позивачем штрафних санкцій до 1 000,00 грн.

Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання; майновий стан сторін, які беруть участь в зобов`язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Таким чином, наявність обставин, які мають істотне значення при вирішенні питання про зменшення розміру санкцій, вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації.

Разом з тим суд зазначає, що для застосування вищевказаних правових норм щодо зменшення розміру неустойки, відповідач повинен довести наявність тих обставин, з якими законодавець пов`язує можливість такого зменшення.

З огляду на вищевикладене та враховуючи ступінь виконання відповідачем спірного зобов`язання за договором (роботи за етапами 7 та 8 виконані), відсутність в матеріалах справи доказів негативних наслідків від несвоєчасного виконання договору, а також те, що порушення зобов`язання у даній справі не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, з урахуванням принципів справедливості, добросовісності та розумності та принципу збалансованості інтересів сторін, суд дійшов висновку, що даний випадок є винятковим та вважає за можливе зменшити розмір штрафних санкцій та стягнути з відповідача штрафні санкції у загальному розмірі 200 000 грн 00 коп.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237-238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоюніт" (проспект Степана Бандери, 9, корпус 1, вхід літера "А", офіс 1-103/7, м. Київ, 04073, ідентифікаційний код 33347161) на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (вул. Кудрявська, 26/28, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 30019775) штрафні санкції у розмірі 200 000 (двісті тисяч) грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 631 (чотири тисячі шістсот тридцять одна) грн 00 коп.

3. В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено: 21.01.2021

Суддя Н.Б.Плотницька

Дата ухвалення рішення11.01.2021
Оприлюднено22.01.2021

Судовий реєстр по справі —910/5316/20

Постанова від 20.05.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Ткаченко Б.О.

Ухвала від 06.05.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Ткаченко Б.О.

Ухвала від 22.03.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Ткаченко Б.О.

Ухвала від 25.02.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Ткаченко Б.О.

Рішення від 11.01.2021

Господарське

Господарський суд міста Києва

Плотницька Н.Б.

Ухвала від 03.12.2020

Господарське

Господарський суд міста Києва

Плотницька Н.Б.

Ухвала від 02.11.2020

Господарське

Господарський суд міста Києва

Плотницька Н.Б.

Ухвала від 16.07.2020

Господарське

Господарський суд міста Києва

Плотницька Н.Б.

Ухвала від 10.07.2020

Господарське

Господарський суд міста Києва

Плотницька Н.Б.

Ухвала від 18.06.2020

Господарське

Господарський суд міста Києва

Плотницька Н.Б.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні