Рішення

від 20.01.2021 по справі 320/7778/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2021 року № 320/7778/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Електронні Інновації до Головного управління ДПС у Київській області про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Електронні Інновації звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому позивач просив суд зобов`язати відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 01.07.2020 № 4 до податкової накладної від 30.06.2020 № 68, поданий позивачем, датою його фактичного надходження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відмовляючи у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників, контролюючий орган в оспорюваному рішенні не зазначив конкретних обставин, які б виключали можливість реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників в Єдиному реєстрі податкових накладних. Одночасно з цим позивач звертає увагу суду, що отримавши повідомлення про зупинення реєстрації розрахунку коригування, контролюючому органу було направлено вичерпні пояснення та документи, що підтверджують реальність фінансово-господарських операцій, за наслідками яких було складено відповідну податкову накладну та розрахунок коригування кількісних і вартісних показників.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.09.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

24 листопада 2020 року представником відповідача через службу діловодства суду подано відзив на позовну заяву, в якому останній в задоволенні адміністративного позову просив відмовити. Стверджував, що відповідно до АІС Податковий блок подані позивачем до повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відповідним податковим накладним матеріали розглянуто Комісією ГУ ДПС у Київській області та прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних із зазначенням конкретної причини відмови в реєстрації. Крім того зазначено, що позивачем не було надано первинних документів на підтвердження дійсності господарських операцій, зокрема, розрахункових документів та документів на транспортування (товарно-транспортних накладних, подорожніх листів тощо), що на думку відповідача свідчить про відсутність реальних правовідносин позивача з його контрагентами. Вважає висновки контролюючого органу обґрунтованими, оскільки фактичне здійснення господарських операцій та їх виконання з метою провадження господарської діяльності не підтверджені належними доказами.

Від позивача в установлений судом строк відповіді на відзив не надійшло.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю Електронні Інновації (далі - позивач) зареєстроване в якості юридичної особи 21.06.2010 (номер запису: 10701020000040280) за адресою: 07300, Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Шолуденка, 19/ Карат промисловий майданчик, виробничий корпус № 2, кімната 328, що підтверджується наявною в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформацією за кодом в ЄДРПОУ 37145080 станом на день розгляду справи.

Видами економічної діяльності позивача є: 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів. н. в. і. у. (основний); 26.51 Виробництво інструментів і обладнання для вимірювання, дослідження та навігації; 27.12 Виробництво електророзподільчої та контрольної апаратури; 62.01 Комп`ютерне програмування; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 71.20 Технічні випробування та дослідження; 72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук; 33.20 Установлення та монтаж машин і устатковання.

Позивач є власником об`єкту нерухомого майна - виробничого корпусу № 2, розташованого за адресою: м. Вишгород, вул. Шолуденка, 19, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16.04.2014, номер запису про право власності 5385019.

З матеріалів справи слідує, що 17.04.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю Електронні Інновації (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю НІК-Електроніка (орендар) укладено договір оренди приміщень № 71.

За умовами вказаного договору, орендодавець зобов`язується передати орендареві у строкове платне користування, а орендар зобов`язується прийняти у строкове платне користування приміщення, що визначені у цьому договорі (надалі іменується приміщення), та зобов`язується сплачувати орендодавцеві визначену цим договором орендну плату (пункт 1.1 договору).

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю НІК-Електроніка (далі - контрагент) зареєстроване в якості юридичної особи 08.04.2005 (номер запису: 10701020000007473) за адресою: 04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 13-А, прим. 606, що підтверджується наявною в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформацією за кодом в ЄДРПОУ 33401202 станом на день розгляду справи.

Видами економічної діяльності контрагента позивача є: 26.51 Виробництво інструментів і обладнання для вимірювання, дослідження та навігації (основний); 27.12 Виробництво електророзподільчої та контрольної апаратури; 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; 62.01 Комп`ютерне програмування; 72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук; 33.13 Ремонт і технічне обслуговування електронного й оптичного устатковання.

Разом з тим, із наявних у матеріалах справи письмових доказів встановлено, що протягом 2011-2020 років між позивачем та його контрагентом ТОВ НІК-Електроніка були укладені договори оренди обладнання від 01.12.2011 № 0112/2011, від 02.01.2018 № 0201/1, від 01.03.2019 № 01/03-19, від 02.01.2020 № 020120.

Як стверджує позивач, на початку 2020 року його контрагент виявив бажання придбати частину орендованого обладнання, у зв`язку з чим 02.06.2020 між позивачем (продавець) та ТОВ НІК-Електроніка (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 0206/1, відповідно до змісту пункту 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець зобов`язується передати у власність покупцеві товар, у відповідності з вимогами цього договору та специфікацій, які оформлюються у вигляді додатків до цього договору, підписуються покупцем та продавцем та є невід`ємними частинами договору, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього повну грошову суму.

Позивач стверджує, що свої зобов`язання по договору купівлі-продажу № 0206/1 від 02.06.2020 він виконав, відповідний товар згідно з умовами вказаного договору поставлено ТОВ НІК-Електроніка та 30.06.2020 контрагенту позивача було передано наступний товар: верстат для зачистки поверхні на загальну суму 411600, 00 грн., у т.ч. ПДВ 68600, 00 грн.; верстат формувальний 8С із зажимом для терміналу 057 на загальну суму 936000, 00 грн., у т.ч. ПДВ 156000, 00 грн.; верстат формувальний 8С із зажимом для терміналу 070 на загальну суму 936000, 00 грн., у т.ч. ПДВ 156000, 00 грн.; інжекційно-ливарна машина тип 570 Е 2000 - 800 на загальну суму 2654400, 00 грн., у т.ч. ПДВ 442400, 00 грн.; піч для плавлення сировини на загальну суму 597600, 00 грн., у т.ч. ПДВ 99600, 00 грн.; верстат гідравлічної зачистки поверхні латунного прутка на загальну суму 465600, 00 грн., у т.ч. ПДВ 77600, 00 грн.; система сушки матеріалу з системою вакуумного завантаження матеріалу на загальну суму 720840, 00 грн., у т.ч. ПДВ 120140, 00 грн.; система сушки матеріалу з системою вакуумного завантаження матеріалу на загальну суму 664800, 00 грн., у т.ч. ПДВ 110800, 00 грн.; система сушки матеріалу з системою вакуумного завантаження матеріалу на загальну суму 712800, 00 грн., у т.ч. ПДВ 118800, 00 грн.; термопластавтомат Sandretto Otto 380M 8530268, MT 312, б/у з термостат водяний STM-1220-W на загальну суму 752400, 00 грн., у т.ч. ПДВ 125400, 00 грн.; установка для повірки трьохфазних лічильників ел/енергії РТС-6300D (без ал.профілю та без MSVT) на загальну суму 385200, 00 грн., у т.ч. ПДВ 64200, 00 грн.; установка для повірки трьохфазних лічильників ел/енергії РТС-6300D (без ал.профілю та без MSVT) на загальну суму 385200, 00 грн., у т.ч. ПДВ 64200, 00 грн. Усього на загальну суму 9622440, 00 грн., у т.ч. ПДВ 1603740, 00 грн.

Відповідно до пункту 5.3 договору, оплата вартості товару здійснюється покупцем до дати відвантаження товару продавцем.

Позивач стверджував, що станом на 01.07.2020 контрагент ТОВ НІК-Електроніка за отриманий від позивача товар не розрахувалося.

В силу вимог пункту 5.6 договору, покупець зобов`язаний у випадку прострочення термінів оплати товару (партії товару) повернути продавцю протягом 1 (одного) робочого дня неоплачений товар (партію товару) з моменту отримання письмової вимоги продавця.

Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи письмовими доказами, що 01.07.2020 позивачем в адресу ТОВ НІК-Електроніка була направлена претензія (вих. № 01/1) з вимогою повернути отримане за договором від 02.06.2020 № 0206/1 обладнання.

01 липня 2020 року ТОВ НІК-Електроніка надано відповідь на претензію позивача, в якій зазначено, що ТОВ НІК-Електроніка не має грошових коштів для оплати обладнання та просить позивача прийняти отримане за договором обладнання (товар).

01 липня 2020 року ТОВ НІК-Електроніка повернуто позивачу зазначене обладнання на підставі наступних документів: повернення постачальнику від 01.07.2020 № 27 та довіреності позивача від 01.07.2020 № 73.

Позивач зазначив, що обладнання, яке було предметом договору купівлі-продажу від 02.06.2020 № 0206/1, фізично та фактично не переміщувалося і станом на день подання позову продовжує перебувати в оренді ТОВ НІК-Електроніка .

На виконання вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) позивачем було видано податкову накладну № 68 від 30.06.2020.

В подальшому, позивачем до контролюючого органу за допомогою програми електронного документообігу подано розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 01.07.2020 № 4 до податкової накладної від 30.06.2020 № 68, на загальну суму коригування обсягів постачання без урахування ПДВ, що оподатковується за основною ставкою (-)(+) (код ставки 20) - 8018700, 00 грн.; сума коригування податкового зобов`язання та податкового кредиту (-)(+) - 1603740, 00 грн., у т.ч. сума коригування податкового зобов`язання та податкового кредиту за основною ставкою (-)(+) - 1603740, 00 грн.

31 липня 2020 року позивач отримав квитанцію, відповідно до якої документ прийнято, але його реєстрацію зупинено.

Підставою для зупинення реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 01.07.2020 № 4 відповідачем вказано таке: відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 01.07.2020 № 4 в ЄРПН зупинена. Сума компенсації вартості товару/послуги 8514, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає пункту 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено показник D =2,9297%, Р =61447, 61.

Позивачем надіслано пояснення та копії документів про підтвердження реальності здійснення операцій щодо розрахунку коригування від 01.07.2020 № 4, які отримані (прийняті) контролюючим органом 10.08.2020, що підтверджено квитанцією № 2. Копії поданих до контролюючого органу документів наявні в матеріалах справи та досліджені судом.

За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів, Комісією ГУ ДПС у Київській області прийнято рішення № 1822936/37145080 від 11.08.2020 про відмову в реєстрації розрахунку коригування від 01.07.2020 № 4 в ЄРПН.

Відтак, підставою для відмови у реєстрації розрахунку коригування слугував висновок щодо ненадання платником податків: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано, підкреслити).

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідач лише обмежився таким переліком та не підкреслив, як того вимагає дана форма, документів, які вимагав податковий орган, однак позивач не надав.

Не погоджуючись з прийнятим рішеннями, позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

27 серпня 2020 року ДПС України прийнято рішення № 45414/37145080/2, яким залишено скаргу позивача без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.

Не погоджуючись із спірним рішенням про відмову в реєстрації розрахунку коригування, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходив з такого.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна / розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронні довірчі послуги .

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 01.07.2015, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено у Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Пунктом 5 Порядку № 1246 передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, щодо відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Згідно з пунктом 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 затверджено Порядок, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пунктів 5-11 Порядку № 1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг , Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Платник податку отримує розраховані показники позитивної податкової історії через електронний кабінет.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Судом встановлено, що спірний розрахунок коригування від 01.07.2020 № 4 прийнятий, але його реєстрацію зупинено у зв`язку з тим, що сума компенсації вартості товару/послуги 8514, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає пункту 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

З наявних у матеріалах справи письмових доказів встановлено, що відповідач, у даному випадку, застосував Критерії ризиковості здійснення операцій, що затверджені постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165 (Додаток 3) (далі - Критерії ризиковості здійснення операцій).

Пункт 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій передбачає, що перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 01.01.2017, зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних / розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 01.01.2017, зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних / розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.

Разом з тим, Додатком 1 до Порядку № 1165 затверджені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, відповідно до яких: 1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах. 2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах. 3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами. 4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками. 5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ). 6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України. 7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України. 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.

Крім того, відповідачем також не надано суду ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, ані матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку. Разом з тим, матеріали справи не містять жодної інформації про прийняття контролюючим органом відносно позивача й рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Разом з тим, відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.12.2019 № 520, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі - Порядок № 520), прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг , Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Слід зазначити, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання розрахунку коригування залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Вживання податковим органом загального посилання на певний пункт Критеріїв, без наведення відповідного підпункту чи абзаців підпункту (за умови їх наявності, як у розглядуваному випадку), є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

При цьому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція була неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17 (№ К/9901/62719/18).

Судом встановлено, що на виконання зазначених вимог та у спосіб, що визначений Порядком № 520, позивачем разом із поясненнями та додатковими документами було надіслано контролюючому органу наступні документи: договір оренди приміщень № 71 від 17.04.2014; додаткові угоди до договору оренди від 17.04.2014 № 71, а саме: № 1 від 01.06.2014; № 2 від 01.08.2014, № 3 від 01.10.2014; № 4 від 30.12.2014; № 5 від 01.09.2015; № 6 від 01.10.2015; № 7 від 30.12.2015; № 8 від 01.03.2017; № 9 від 01.10.2017; № 10 від 01.02.2018; № 11 від 01.02.2018; № 12 від 01.02.2018; акти прийому-передачі приміщень від 17.04.2014, від 01.06.2014; акт прийому-передачі об`єкту оренди від 01.09.2015; договір оренди обладнання № 0112/2011 від 01.12.2011; акт передання-приймання від 01.12.2011 по договору оренди від 01.12.2011 № 0112/2011; додаткову угоду № 1 від 01.12.2014 до договору від 01.12.2011 № 0112/2011 оренди обладнання; додаткову угоду № 2 від 12.01.2017 до договору від 01.12.2011 № 0112/2011 оренди обладнання; додаткову угоду № 3 від 01.03.2018 до договору від 01.12.2011 № 0112/2011 оренди обладнання; акт від 01.03.2018 передання-приймання по додатковій угоді № 3 до договору від 01.12.2011 № 0112/2011 оренди обладнання; додаткову угоду № 1 від 01.12.2014 до договору від 01.12.2011 № 0112/2011 оренди обладнання; додаткову угоду № 2 від 12.01.2017 до договору від 01.12.2011 № 0112/2011 оренди обладнання; додаткову угоду № 3 від 01.03.2018 до договору від 01.12.2011 № 0112/2011 оренди обладнання; акт від 01.03.2018 передання-приймання по додатковій угоді № 3 до договору від 01.12.2011 № 0112/2011 оренди обладнання; договір оренди обладнання № 0201/1 від 02.01.2018; акт від 02.01.2018 передання-приймання по договору оренди від 02.01.2018 № 0201/1; додаткову угоду № 1 від 01.02.2018 до договору від 02.01.2018 № 0201/1 оренди обладнання; акт від 01.02.2018 передання-приймання по додатковій угоді № 1 до договору оренди від 02.01.2018 № 0201/1; додаткову угоду № 2 від 01.06.2018 до договору від 02.01.2018 № 0201/1 оренди обладнання; акт від 01.06.2018 передання-приймання по додатковій угоді № 2 до договору оренди від 02.01.2018 № 0201/1; додаткову угоду № 3 від 01.07.2018 до договору від 02.01.2018 № 0201/1 оренди обладнання; акт від 01.07.2018 передання-приймання по додатковій угоді № 3 до договору оренди від 02.01.2018 № 0201/1; додаткову угоду № 4 від 01.01.2019 до договору від 02.01.2018 № 0201/1 оренди обладнання; акт від 01.01.2019 передання-приймання по додатковій угоді № 4 до договору оренди від 02.01.2018 № 0201/1; додаткову угоду № 5 від 01.04.2019 до договору від 02.01.2018 № 0201/1 оренди обладнання; акт від 01.04.2019 передання-приймання по додатковій угоді № 5 до договору оренди від 02.01.2018 № 0201/1; додаткову угоду № 6 від 01.07.2019 до договору від 02.01.2018 № 0201/1 оренди обладнання; акт від 01.07.2019 передання-приймання по додатковій угоді № 6 до договору оренди від 02.01.2018 № 0201/1; додаткову угоду № 7 від 02.07.2019 до договору від 02.01.2018 № 0201/1 оренди обладнання; акт від 02.07.2019 передання-приймання по додатковій угоді № 7 до договору оренди від 02.01.2018 № 0201/1; додаткову угоду № 8 від 08.07.2019 до договору від 02.01.2018 № 0201/1 оренди обладнання; акт від 08.07.2019 передання-приймання по додатковій угоді № 8 до договору оренди від 02.01.2018 № 0201/1; договір оренди обладнання № 01/03-19 від 01.03.2019; акт від 01.03.2019 передання-приймання до договору оренди від 01.03.2019 № 01/03-19; акт № 1 від 01.03.2019 приймання-передачі обладнання, інструменту, приладдя, інвентаря по договору оренди обладнання № 01/03-19 від 01.03.2019; додаткову угоду № 1 від 01.06.2019 до договору оренди від 01.03.2019 № 01/03-19; акт від 01.06.2019 передання-приймання до договору оренди від 01.03.2019 № 01/03-19; акт № 2 від 03.06.2019 приймання-передачі обладнання, інструменту, приладдя, інвентаря по договору оренди обладнання № 01/03-19 від 01.03.2019; додаткову угоду № 2 від 01.07.2019 до договору оренди від 01.03.2019 № 01/03-19; акт від 01.07.2019 передання-приймання до договору оренди від 01.03.2019 № 01/03-19; акт № 3 від 01.07.2019 приймання-передачі обладнання, інструменту, приладдя, інвентаря по договору оренди обладнання № 01/03-19 від 01.03.2019; додаткову угоду № 3 від 01.10.2019 до договору оренди від 01.03.2019 № 01/03-19; акт від 01.07.2019 передання-приймання до договору оренди від 01.03.2019 № 01/03-19; акт № 4 від 01.10.2019 приймання-передачі обладнання, інструменту, приладдя, інвентаря по договору оренди обладнання № 01/03-19 від 01.03.2019; додаткову угоду № 4 від 03.10.2019 до договору оренди від 01.03.2019 № 01/03-19; акт від 03.10.2019 передання-приймання до договору оренди від 01.03.2019 № 01/03-19; акт № 5 від 03.10.2019 приймання-передачі обладнання, інструменту, приладдя, інвентаря по договору оренди обладнання № 01/03-19 від 01.03.2019; додаткову угоду № 5 від 08.10.2019 до договору оренди від 01.03.2019 № 01/03-19; акт від 08.10.2019 передання-приймання до договору оренди від 01.03.2019 № 01/03-19; акт № 6 від 08.10.2019 приймання-передачі обладнання, інструменту, приладдя, інвентаря по договору оренди обладнання № 01/03-19 від 01.03.2019; додаткову угоду № 6 від 01.07.2019 до договору оренди від 02.01.2018 № 0201/1 оренди обладнання; акт від 01.07.2019 передання-приймання по додатковій угоді № 6 до договору оренди від 02.01.2018 № 0201/1 оренди обладнання; додаткову угоду № 7 від 02.07.2019 до договору оренди від 02.01.2018 № 0201/1 оренди обладнання; акт від 02.07.2019 передання-приймання по додатковій угоді № 7 до договору оренди від 02.01.2018 № 0201/1 оренди обладнання; додаткову угоду № 8 від 08.07.2019 до договору оренди від 02.01.2018 № 0201/1 оренди обладнання; акт від 08.07.2019 передання-приймання по додатковій угоді № 8 до договору оренди від 02.01.2018 № 0201/1 оренди обладнання; договір оренди обладнання № 020120 від 02.01.2020; акт від 02.01.2020 передання-приймання до договору оренди від 02.01.2018 № 020120 оренди обладнання; договір купівлі-продажу № 0206/1 від 02.06.2020 та специфікацію № 1 від 02.06.2020 до договору від 02.01.2020 № 0206/1 купівлі-продажу; претензію вих. № 01/1 від 01.07.2020; відповідь на претензію вих. № 097/5 від 01.07.2020; повернення постачальнику № 27 від 01.07.2020; довіреність № 73 від 01.07.2020.

Усі вищевказані документи наявні в матеріалах справи та підтверджують факт реальності здійснення господарських операцій, зокрема, за договором купівлі-продажу від 02.06.2020 № 0206/1, що є достатнім для реєстрації спірного розрахунку коригування. Справжність і достовірність вказаних документів відповідачем не спростована та у суду сумнівів не викликає.

Як встановлено судом із наявних матеріалів справи, відповідач запропонував позивачеві надати пояснення та/або копії документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування, чим позивач і скористався, що підтверджено квитанцією від 10.08.2020 про прийняття повідомлення та документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленому розрахунку коригування.

Разом з цим, чіткого переліку таких документів, які на думку контролюючого органу будуть достатніми, відповідач не визначив.

У відзиві на позов відповідач обмежився необізнаністю, яких саме документів на його думку було б достатньо для прийняття рішення про реєстрацію спірного розрахунку коригування в ЄРПН, а також зазначив, що він взагалі позбавлений будь-якої реальної та об`єктивної можливості деталізувати ненадані йому документи, оскільки він не може наперед знати, які саме документи є у платника і які він не надав. У зв`язку з цим, на особисте переконання представника відповідача, попри встановлені чинним законодавством (Порядок № 520) вимоги до форми і змісту рішення про відмову в реєстрації, зокрема, розрахунку коригування, останній обмежився зазначенням у спірному рішення лише загальними назвами документів.

Водночас у спосіб, визначений чинним законодавством, позивачем направлено відповідачу пояснення та копії документів, яких, на його думку, та за відсутності конкретного переліку, визначеного податковим органом, було достатньо для реєстрації розрахунку коригування.

Суд зазначає, що затверджена Порядком № 520 форма рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН з підстав ненадання платником документів, документи, яких на думку контролюючого органу не вистачає, повинні бути підкресленими, тобто рішення має містити або найменування конкретного документа (наприклад видаткова накладна, тощо) або групу документів (наприклад складські документи тощо), що з урахуванням специфіки господарської операції мають бути надані, але відсутні.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства, рішення відповідача містить лише загальні твердження про ненадання платником податків документів без конкретизації (підкреслення, як того вимагає форма такого рішення) конкретного переліку документів, яких, на думку Комісії, не вистачає.

Фактично відповідач визнав у відзиві на позов ту обставину, що він взагалі не володіє інформацією, які документи необхідно було надати позивачу на підтвердження реальності господарських операцій. Зазначивши у відзиві на позов про неподання позивачем документів щодо зберігання та транспортування товару відповідач залишив поза увагою той факт, що за договором купівлі-продажу від 02.06.2020 № 0206/1 фактично транспортування вказаного товару не відбулося та оплата за нього не здійснювалася.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про легітимну відсутність у позивача розрахункових документів та документів на транспортування товару (відповідні ТТН), оскільки такі операції у спірний період з його контрагентом не відбулись та відповідач не мав права вимагати від позивача тих документів, які у нього фактично відсутні. Разом з тим, ані рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування, ані квитанція про зупинення його реєстрації не містять інформації щодо необхідності подання саме документів на транспортування товару та відповідних розрахункових документів.

Суд констатує, що рішення відповідача від 11.08.2020 № 1822936/37145080 не містить мотивів не врахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів.

Зміст вказаного рішення дає підстави стверджувати, що відповідач не з`ясовував специфіку проведених господарських операцій та не визначав перелік документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу.

Слід зазначити, що на рівні конкретних адміністративних процедур захист прав, свобод та інтересів особи від порушень з боку держави реалізується через механізми контролю за діяльністю носіїв публічної влади. Зокрема, у пункті 55 рішення ЄСПЛ у справі Класс та інші проти Німеччини (06.09.1978) Суд наголосив: із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури. Суд вважає, що у сфері, яка надає, в окремих справах, такі великі можливості для зловживань, котрі можуть призводити до шкідливих наслідків для демократичного суспільства загалом, у принципі функцію наглядового контролю доцільно доручати судді (п. 56 абз. 2 рішення). Ця ж теза приведена і у вже процитованому Рішенні у справі Волохи проти України . У справі Броуґан та інші проти Сполученого Королівства і Алтай проти Туреччини . Так, Суд зазначив, що згідно з принципом верховенства права судовий контроль за діяльністю виконавчої влади є одним з основоположних принципів демократичного суспільства.

Суд повинен користуватись повною юрисдикцією розглядати всі факти у справі, а також відповідне законодавство (Terra Woningen B.V. v. the Netherlands (Терра Вонінген Б.В. проти Нідерландів), § 52).

При цьому, законність, пропорційність, обмеження дискреції, добросовісність (дотримання суб`єктом владних повноважень законної мети) і процедурні гарантії є тими законодавчими інструментами, які мають забезпечити захист особи від державного свавілля. Зокрема, у справі Ечюс проти Латвії Суд акцентує увагу на тому, що захист від свавілля становить сполучну ланку між Конвенцією і принципом верховенства права.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що рішення відповідача від 11.08.2020 № 1822936/37145080 прийняте у зв`язку із відповідністю поданого розрахунку коригування пункту 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Однак, відповідач не навів жодного правого обґрунтування щодо підстав для зупинення реєстрації розрахунку коригування, як і не повідомив суду, у відповідності до пункту 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, що наведені у Порядку № 1165, в чому саме і в якій мірі контролюючим органом було встановлено, що сума компенсації вартості товару/послуги 8514, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги).

Крім того суд бере до уваги, що відповідач у справі був наділений правом подати до суду докази на підтвердження правомірності прийнятого рішення.

Разом з цим, зазначеним правом він не скористався, жодного належного доказу на підтвердження обґрунтованості прийнятого рішення та підстав його прийняття під час розгляду справи не надав, обмежившись простим посиланням на недостатність наданих на пропозицію документів.

Зміст вказаного рішення дає підстави стверджувати, що відповідач, розглядаючи подані позивачем документи, не перевіряв їх відповідність вимогам чинного законодавства (наявність обов`язкових реквізитів, дотримання встановленої законом форми тощо), не з`ясовував специфіку проведених господарських операцій та не визначав документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу.

Крім того, відповідачем не було взято до уваги той факт, що обладнання, яке було предметом договору купівлі-продажу від 02.06.2020 № 0206/1, фізично та фактично не переміщувалося та продовжує перебувати в оренді ТОВ НІК-Електроніка , оскільки як встановлено судом та підтверджено наявними в матеріалах справи письмовими доказами, станом на 01.07.2020 контрагент позивача ТОВ НІК-Електроніка за отриманий від позивача товар не розрахувався.

У зв`язку з цим, 01.07.2020 позивачем в адресу ТОВ НІК-Електроніка була направлена претензія (вих. № 01/1) з вимогою повернути отримане за договором від 02.06.2020 № 0206/1 обладнання. 01 липня 2020 року ТОВ НІК-Електроніка надано відповідь на претензію позивача, в якій зазначено, що ТОВ НІК-Електроніка не має грошових коштів для оплати обладнання та просить позивача прийняти отримане за договором обладнання (товар). 01 липня 2020 року ТОВ НІК-Електроніка повернуто позивачу зазначене обладнання на підставі наступних документів: повернення постачальнику від 01.07.2020 № 27 та довіреності позивача від 01.07.2020 № 73.

Таким чином, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів на підтвердження здійснення господарських операцій наданих як відповідачеві так і до суду, а також враховуючи, що достатність їх для прийняття рішень про реєстрацію розрахунку коригування не спростована відповідачем, суд дійшов висновку, що відповідач не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації розрахунку коригування.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку про наявність в діях відповідача порушень вимог чинного законодавства, які полягали у прийняти рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.08.2020 № 1822936/37145080.

В силу вимог частини другої статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки в ході судового розгляду справи встановлено протиправність дій відповідача щодо відмови в реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН, для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача суд дійшов висновку про наявність підстав для виходу за межі позовних вимог і необхідність скасування рішення відповідача про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.08.2020 № 1822936/37145080.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зважаючи на обставини справи, суд встановив, що порушення прав позивача відбулося внаслідок протиправних дій відповідача, які призвели до прийняття не у спосіб, передбачений законом рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.08.2020 № 1822936/37145080.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, зокрема, шляхом визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.08.2020 № 1822936/37145080 з одночасним зобов`язанням відповідача зареєструвати в ЄРПН Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 01.07.2020 № 4 до податкової накладної від 30.06.2020 № 68, поданий позивачем датою його фактичного надходження, а саме 31.07.2020.

Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з вимогами частини третьої статті 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами частини другої статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до абзацу 1 частини четвертої статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Із системного аналізу вищевказаних норм КАС України можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду, у випадку визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

За вказаних обставин, в контексті наведених норм, суд вважає, що для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних виконано всі умови, визначені законом, і прийняття таких рішень у даному випадку не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання Головного управління ДПС у Київській області зареєструвати в ЄРПН податкові накладні є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання вимог частини другої статті 77 КАС України, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірності прийнятого рішення.

Натомість, позивачем було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.

Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав до суду жодних належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності своїх рішень.

Згідно з вимогами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2102, 00 грн. згідно з платіжним дорученням № 621 від 31.08.2020.

Суд, керуючись частиною першою статті 139 КАС України, беручи до уваги результат вирішення спору щодо задоволення позовних вимог, присуджує позивачеві 2102, 00 грн. понесених витрат з оплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Електронні Інновації - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.08.2020 № 1822936/37145080.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 01.07.2020 № 4 до податкової накладної від 30.06.2020 № 68, поданий Товариством з обмеженою відповідальністю Електронні Інновації , датою його фактичного надходження.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Електронні Інновації (код ЄДРПОУ: 37145080; адреса місцезнаходження: 07300, Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Шолуденка, 19/ Карат промисловий майданчик, виробничий корпус № 2, кімната 328) судовий збір у розмірі 2102, 00 грн. (дві тисячі сто дві гривні нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377; адреса місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-А).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування ЄСІТС апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.