Постанова

від 18.01.2021 по справі 480/1197/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2021 р.Справа № 480/1197/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Кононенко З.О. , Макаренко Я.М. ,

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.05.2020 року, головуючий суддя І інстанції: О.А. Прилипчук, м. Суми, по справі № 480/1197/20

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, в якій просила суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки» від 22.11.2019 р. № 18-17540/16-19-СГ, яким відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2.00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Тарасівської сільської ради Великописарівського району Сумської області;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) у власність земельної ділянки площею 2.00 га сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Тарасівської сільської ради Великописарівського району Сумської області.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 13.05.2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Так, позивач в апеляційній скарзі зазначає, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Позивач зазначає, що перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно- правових актів має здійснюватись саме на етапі погодження такого проекту. Також, позивач звертає увагу, що відповідач не має повноважень на здійснення перевірки документації із землеустрою на відповідність нормам чинного законодавства, оскільки такі повноваження надані лише державному кадастровому реєстратору.

Відповідач не скористався своїм правом та не надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач звернулась до ГУ Дергеокадастру у Сумській області із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2.00 га сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Тарасівської сільської ради Великописарівського району Сумської області (а.с. 16).

ГУ Держгеокадастру у Сумській області листом № К-16634-361/21-19 від 17.01.2019 р. відмовило в наданні такого дозволу, зазначивши, що земельна ділянка, яку бажає отримати у власність ОСОБА_1 , відноситься до землі, на яких розташований фруктовий сад, який перебуває на балансі Тарасівської сільської ради, відповідно до Акту приймання-передавання від 18.05.2000 р., а також Тарасівська сільська рада надала відповідь щодо непогодження зазначеного землевідведення позивачу (а.с. 41).

Вважаючи відмову протиправною, позивач звернулась до Сумського окружного адміністративного суду за захистом своїх прав. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 19.02.2019 у справі № 480/305/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії було задоволено.

Визнано протиправною та скасовано відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (вул. Петропавлівська, 108, м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 39765885) у наданні дозволу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Тарасівської сільської ради Великописарівського району Сумської області, викладену у листі від 17.01.2019 №К-16634-361/21-19.

Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Сумській області (вул. Петропавлівська, 108, м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 39765885) надати дозвіл ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Тарасівської сільської ради Великописарівського району Сумської області.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2019 р. у справі № 480/305/19 апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.02.2019 року по справі № 480/305/19 - задоволено частково.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.02.2019 року по справі № 480/305/19 скасовано в частині зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області надати дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Тарасівської сільської ради Великописарівського району Сумської області та прийнято в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено частково.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Тарасівської сільської ради Великописарівського району Сумської області.

В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.02.2019 року по справі № 480/305/19 - залишено без змін.

На виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2019 р. у справі № 480/305/19 відповідач прийняв Наказ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою» від 04.09.2019 р. № 18-9920/16-19-СГ, яким надав дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Тарасівської сільської ради Великописарівського району Сумської області (а.с. 14).

Позивач з вищезазначеним наказом звернувся до розробника проектної документації -приватного підприємства «Сумиспецзем» для розроблення проекту землеустрою.

ПП «Сумиспецзем» розробило проект землеустрою (а.с. 12-26).

Проект землеустрою погоджений в порядку ст. 186-1 ЗК України експертом державної експертизи, про що зазначено у Висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 22.10.2019 р. № 17639/82-19 (а.с. 26).

Вищезазначений проект землеустрою позивач подала до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на затвердження та надання у власність бажаної земельної ділянки.

Розглянувши проект землеустрою позивача, Головне управління Держгеокадастру у Сумській області видало Наказ ГУ Держгеокадастру у Сумській області «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки» від 22.11.2019 р. № 18-17540/16-19-СГ, яким відмовило ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами населених пунктів на території Тарасівської сільської ради Великописарівського району Сумської області розмір земельної ділянки 2,0000 га, кадастровий номер 5921285200:11:001:0079, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та наданні цієї земельної ділянки у власність з таких підстав: під час розгляду наданого проекту землеустрою, встановлено розбіжність щодо місця розташування земельної ділянки: відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області за № 18-9920/16-19-СГ від 04.09.2019 року, виданого на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2019 по справі за № 818/305/19, яким надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, бажана до відведення земельна ділянка має інше місце розташування. На затвердження подано проект землеустрою щодо відведення іншої земельної ділянки, відмінної від земельної ділянки зазначеної на викопіюванні, на яку надано дозвіл на розробку проекту землеустрою. Розробником землевпорядної документації не дотримано вимог статті 118 Земельного кодексу України, оскільки дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, зазначеної в поданому на затвердження проекті земельної ділянки з кадастровим номером 5921285200:11:001:0083, замовник документації із землеустрою не отримував. Статтею 28 Законом України «Про землеустрій» визначено, що розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією (а.с. 11).

Вважаючи наказ протиправним, позивач звернулась за захистом своїх прав до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач правомірно відмовив позивачу в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, тому за наведених обставин і правових норм вимоги позивача є необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції про відмову в задово ленні позову з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Земельного кодексу України (далі ЗК України) земельні відносини це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності визначенні у статті 116 Земельного кодексу України.

Так, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (ч.ч. 1, 2, 3 ст. 116 ЗК України).

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений статтею 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, зокрема, для ведення особистого селянського господарства подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, який розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

З наведених норм вбачається, що проект землеустрою розробляється на підставі дозволу органу, до компетенції якого входить питання про передачу земельних ділянок громадянам.

Відповідно до ч. 9 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Колегія суддів зазначає, що процес отримання земельної ділянки у власність передбачає декілька етапів, а саме:

1) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність;

2) розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність;

3) затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Підстав для відмови у затвердженні належним чином погодженого Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність законодавством не передбачено.

З матеріалів справи вбачається, що позивач просила надати їй дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, за межами населених пунктів на території Тарасівської сільської ради Великописарівського району Сумської області.

Наказом «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою» від 04.09.2019 р. № 18-9920/16-19-СГ відповідач надав дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Тарасівської сільської ради Великописарівського району Сумської області (а.с.14).

При цьому, позивачем було подано відповідачу на розгляд проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки іншої, ніж тієї, на яку наказом від 04.09.2019 р. № 18-9920/16-19-СГ їй було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою.

Так, під час розгляду поданої позивачем заяви про затвердження проекту землеустрою та доданого до неї Проекту землеустрою при порівнянні поконтурної експлікації, ситуаційного плану земельної ділянки проекту землеустрою та викопіювання земельної ділянки, на яку наказом від 04.09.2019 р. № 18-9920/16-19-СГ позивачці надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою, відповідачем було встановлено розбіжність між конфігурацією та місцезнаходженням земельної ділянки, яку бажала отримати у власність позивач, та земельної ділянки, на яку було розроблено проект землеустрою. Також встановлено, що позивачем та розробником проекту самостійно, без будь-якого погодження з відповідачем, на власний розсуд було змінено місце розташування земельної ділянки, що значно відхиляється від земельної ділянки, на яку було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою, а виконавцем документації із землеустрою розроблено проект землеустрою на земельну ділянку, на яку дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність відповідачем не надавався.

Крім того, відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, бажану до відведення позивачці та на яку видано наказ від 04.09.2019 р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, державним кадастровим реєстратором 23.01.2020 р. було зареєстровано в Державному земельному кадастрі на праві власності за гр. ОСОБА_2 Кадастровий номер земельної ділянки - 5921285200:11:001:0083 (а.с.46).

Відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 186-1 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

На підставі ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України, відповідач у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки повинен був прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Разом з тим, позивачем було розроблено та подано до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області проект землеустрою на земельну ділянку, на яку Головне управління дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність не надавало.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивачем не було дотримано вимог ст. 118 Земельного кодексу України, оскільки дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, зазначеної в поданому на затвердження проекті, позивач не отримувала.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідачем правомірно прийнято рішення про відмову у затвердженні Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що узгоджується із принципами та завданнями регулювання земельних відносин та порядком набуття права на землю громадянами та юридичними особами.

Зазначений висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові Верховного Суду від 26.03.2020 у справі №806/37/17, яка згідно ч.4,5 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України є обов`язковою для всіх суб`єктів владних повноважень та враховується іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач правомірно відмовив позивачу в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, тому за наведених обставин і правових норм вимоги позивача є необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують..

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.05.2020 року по справі № 480/1197/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді З.О. Кононенко Я.М. Макаренко Повний текст постанови складено 21.01.2021 року