Ухвала

від 21.01.2021 по справі 420/9478/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 січня 2021 р. м.ОдесаСправа № 420/9478/20

Суддя П`ятого апеляційного адміністративного суду Димерлій О.О., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеської митниці Держмитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 року по справі №420/9478/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Барбатекстіль" до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA 500050/2020/000019/2 від 03.09.2020р., -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Барбатекстіль" звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просило суд визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA 500050/2020/000019/2 від 03.09.2020р.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Барбатекстіль" задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA 500050/2020/000019/2 від 03.09.2020р.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції від 30.11.2020р. Одеською митницею Держмитслужби подано апеляційну скаргу.

Однак, у порушення вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС, відповідачем до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України Про судовий збір від 08.07.2011 року №3674-VI, згідно із підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 якого за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум працездатних осіб становив 2102 гривні.

Виходячи з наведеного, для правильного визначення розміру судового збору, що підлягає сплаті за звернення до суду з вимогою майнового характеру, важливе значення має встановлення розміру ціни позову.

За змістом статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 50 Митного кодексу України визначено цілі використання відомостей про митну вартість товарів, а саме для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

За приписами підпункту 4 частини 1 статті 266 Митного кодексу України одним із обов`язків декларанта у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, є сплата митних платежів або забезпечення їх сплати відповідно до розділу X цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 1 статті 279 Митного кодексу України установлено, що базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, є, зокрема для товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита, - митна вартість товарів.

Відповідно до підпункту в пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податку на додану вартість є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.

Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів (частина перша пункту 190.1 статті 190 Митного кодексу України).

З аналізу наведених правових норм слідує, що митна вартість товару для декларанта є базою оподаткування податком на додану вартість та митними платежами.

При цьому, з метою виконання та досягнення митних цілей, на митні органи покладено функціональні обов`язки з контролю за правильністю визначення платником митної вартості товарів.

Якщо за наслідками такого контролю установлено, що митну вартість визначено не вірно, орган доходів і зборів приймає рішення про коригування митної вартості, внаслідок прийняття якого пропорційно змінюється і розмір належних до сплати митних платежів та податку на додану вартість.

Таким чином, сама по собі визначена у рішенні контролюючого органу митна вартість товару безпосередньо не впливає на майновий стан декларанта. Майновий інтерес для нього складає той розмір митних платежів та інших податків, який він має доплатити порівняно з розміром таких платежів, визначених на підставі заявленої ним митної вартості товарів при декларуванні. Обсяг грошового (вартісного) виразу зміни складу майна позивача в аналогічних спорах співпадає з сумою різниці митних платежів та інших податків, яку він має доплатити.

Отже, при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову, у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір , є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із урахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.

Відтак, розрахунок належного до сплати судового збору при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів має здійснюватися виходячи з розміру різниці між митною вартістю, що була розрахована декларантом, та митною вартістю, що була визначена оскаржуваним рішенням.

Так, судом установлено, що рішенням Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500050/2020/000019/2 від 03.09.2020р. ТОВ "Барбатекстіль" розраховано митну вартість товару в сумі 2596114,14грн. (94045,41 доларів США х 27,6049), котру Одеською митницею Держмитслужби скориговано до 4329004,56грн. (156820,15 доларів США х 27,6049).

Таким чином, різниця між розрахованою декларантом та скоригованою контролюючим органом митною вартість товарів становить 1732890,42грн. (4329004,56грн. - 2596114,14грн.), у зв`язку з чим за звернення до суду першої інстанції з вимогою майнового характеру ТОВ "Барбатекстіль" повинно було сплатити судовий збір в сумі 21020грн. (10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що за подання до суду даної апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.11.2020р. у справі №420/9478/20 Одеська митниця Держмитслужби повинна сплатити судовий збір у загальному розмірі 31530грн.

За подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції скаржник повинен сплатити судовий збір у розмірі 31530грн. на рахунок №UA678999980313101206081015758 , код класифікації доходів бюджету - 22030101, отримувач - ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37607526 , банк отримувач: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку (МФО) 899998.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.

Оскільки особою, яка оскаржує судове рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, судовий збір не сплачено, подана апеляційна скарга, на підставі ст. 298 КАС України, підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст.ст. 169, 292, 293, 298 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 року по справі №420/9478/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Барбатекстіль" до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA 500050/2020/000019/2 від 03.09.2020р. - залишити без руху.

Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надати скаржнику 10-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання до апеляційного суду доказів сплати судового збору у розмірі 31530грн.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду має бути внесено на рахунок №UA678999980313101206081015758 , код класифікації доходів бюджету - 22030101, отримувач - ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37607526 , банк отримувач: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку (МФО) 899998.

Роз`яснити скаржнику, що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги щодо надання доказів сплати судового збору, апеляційну скаргу, відповідно до ст.169 КАС України, буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала окремо оскарженню не підлягає.

Суддя: Димерлій О.О.