Ухвала

від 09.04.2021 по справі 420/9478/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 квітня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/9478/20

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Димерлія О.О.

суддів: Єщенка О.В. , Танасогло Т.М.

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеської митниці Держмитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 року по справі №420/9478/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Барбатекстіль" до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA 500050/2020/000019/2 від 03.09.2020 року,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Барбатекстіль" звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просило суд визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA 500050/2020/000019/2 від 03.09.2020 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Барбатекстіль" задоволено.

На зазначене судове рішення Одеською митницею Держмитслужби подано апеляційну скаргу, яку було повернуто ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2021 року з підстав, передбачених пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України, а саме : у зв`язку з відсутністю сплати судового збору.

01 квітня 2021 року Одеська митниця Держмитслужби повторно звернулась до суду з апеляційною скаргою.

В апеляційні скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що попереднє звернення із апеляційною скаргою до П`ятого апеляційного адміністративного суду було у визначений законом строк. Однак, ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2021 апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби було повернуто. Інших обставин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження відповідач не зазначає.

Дослідивши доводи клопотання Одеської митниці Держмитслужби та матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як убачається з матеріалів справи, ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2021 року апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 року по справі №420/9478/20 залишено без руху. Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надано скаржнику 10-денний строк, з моменту отримання копії цієї ухвали, шляхом надання до апеляційного суду доказів сплати судового збору у розмірі 31 530 грн.

Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

У зв`язку з невиконанням вищезазначеної ухвали апеляційного суду від 21.01.2021 року, апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби було повернуто ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2021 року з підстав, передбачених пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України, а саме : у зв`язку з відсутністю сплати судового збору.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Пунктом 1 ч. 5 ст. 296 КАС України передбачено, що однією з вимог апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.

Згідно із положеннями Закону України Про судовий збір органам Держмитслужби не надано пільг щодо сплати судового збору.

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що …у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб… .

Тобто, виходячи з принципу належного урядування , державні органи загалом, і орган Держмитслужби зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

А отже, довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

При цьому, жодних доказів на підтвердження сплати судового збору за подання до суду даної апеляційної скарги митним органом не надано.

Також, суд зазначає, що Одеська митниця Держмитслужби, діючи як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому відсутність у митного органу фінансування, зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами Кодексу адміністративного судочинства України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги, а тому обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не є об`єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження та реалізувати своє право щодо оскарження без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі « Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 13 листопада 2018 року у справі № 804/958/17.

Обставини, зазначені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, не є поважними та обґрунтованими.

Крім того, в порушення вимог п. 5 ч. 1 ст. 296 КАС України скаржником під час повторної подачі апеляційної скарги судовий збір сплачено не в повному обсязі.

Як убачається з наданого до апеляційної скарги платіжного доручення № 356 від 17 березня 2021 року, Одеською митницею Держмитслужби за подачу апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 року по справі №420/9478/20 сплачено судовий збір у розмірі 7 808,72 грн.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України Про судовий збір від 08.07.2011 року №3674-VI, згідно із підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 якого за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум працездатних осіб становив 2102 гривні.

Виходячи з наведеного, для правильного визначення розміру судового збору, що підлягає сплаті за звернення до суду з вимогою майнового характеру, важливе значення має встановлення розміру ціни позову.

За змістом статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 50 Митного кодексу України визначено цілі використання відомостей про митну вартість товарів, а саме для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

За приписами підпункту 4 частини 1 статті 266 Митного кодексу України одним із обов`язків декларанта у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, є сплата митних платежів або забезпечення їх сплати відповідно до розділу X цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 1 статті 279 Митного кодексу України установлено, що базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, є, зокрема для товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита, - митна вартість товарів.

Відповідно до підпункту «в» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податку на додану вартість є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.

Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів (частина перша пункту 190.1 статті 190 Митного кодексу України).

З аналізу наведених правових норм слідує, що митна вартість товару для декларанта є базою оподаткування податком на додану вартість та митними платежами.

При цьому, з метою виконання та досягнення митних цілей, на митні органи покладено функціональні обов`язки з контролю за правильністю визначення платником митної вартості товарів.

Якщо за наслідками такого контролю установлено, що митну вартість визначено не вірно, орган доходів і зборів приймає рішення про коригування митної вартості, внаслідок прийняття якого пропорційно змінюється і розмір належних до сплати митних платежів та податку на додану вартість.

Таким чином, сама по собі визначена у рішенні контролюючого органу митна вартість товару безпосередньо не впливає на майновий стан декларанта. Майновий інтерес для нього складає той розмір митних платежів та інших податків, який він має доплатити порівняно з розміром таких платежів, визначених на підставі заявленої ним митної вартості товарів при декларуванні. Обсяг грошового (вартісного) виразу зміни складу майна позивача в аналогічних спорах співпадає з сумою різниці митних платежів та інших податків, яку він має доплатити.

Отже, при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову, у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір , є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із урахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.

Відтак, розрахунок належного до сплати судового збору при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів має здійснюватися виходячи з розміру різниці між митною вартістю, що була розрахована декларантом, та митною вартістю, що була визначена оскаржуваним рішенням.

Так, апеляційним судом установлено, що рішенням Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500050/2020/000019/2 від 03.09.2020 року ТОВ "Барбатекстіль" розраховано митну вартість товару в сумі 2 596 114,14грн. (94 045,41 доларів США х 27,6049), котру Одеською митницею Держмитслужби скориговано до 4 329 004,56грн. (156 820,15 доларів США х 27,6049).

Таким чином, різниця між розрахованою декларантом та скоригованою контролюючим органом митною вартість товарів становить 1 732 890,42грн. (4 329 004,56грн. - 2 596 114,14грн.), у зв`язку з чим за звернення до суду першої інстанції з вимогою майнового характеру ТОВ "Барбатекстіль" повинно було сплатити судовий збір в сумі 21 020грн. (10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що за подання до суду даної апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 року у справі № 420/9478/20 Одеська митниця Держмитслужби повинна сплатити судовий збір у загальному розмірі 31 530грн.

Виходячи з наведених вище норм законодавства, за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції скаржник повинен доплатити судовий збір у розмірі 23 721,28 грн. на рахунок UA678999980313101206081015758, код класифікації доходів бюджету - 22030101, отримувач - ГУК в Одеській області /Приморський р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37607526, банк отримувач: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного та у відповідності до вимог ст. 298 КАС України апеляційна скарга Одеської митниці Держмитслужби підлягає залишенню без руху, із наданням скаржнику строку для подання мотивованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, вказавши інші підстави із зазначенням підтверджених поважних причин пропуску такого строку, а також доказів сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 169, 292, 293, 298 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 року по справі №420/9478/20 - залишити без руху.

Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надати відповідачу 10 - денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали, шляхом надання до апеляційного суду мотивованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, вказавши інші підстави із зазначенням підтверджених поважних причин пропуску такого строку, а також доказів сплати судового збору у розмірі 23 721,28 грн.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду має бути внесено на рахунок UA678999980313101206081015758, код класифікації доходів бюджету - 22030101, отримувач - ГУК в Одеській області /Приморський р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37607526, банк отримувач: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998.

Роз`яснити скаржнику, що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги в частині надання доказів сплати судового збору, відповідно до ст.169 КАС України, апеляційна скарга буде повернута особі, яка її подала.

Роз`яснити скаржнику, що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги щодо обґрунтування строків апеляційного оскарження, буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження відповідно до ч.4 ст.299 КАС України.

Ухвала окремо оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Димерлій О.О. Судді Єщенко О.В. Танасогло Т.М.