Постанова

від 21.01.2021 по справі 640/4060/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/4060/20 Головуючий у І інстанції - Кузьменко А.І.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Тревел кафе на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Тревел кафе до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Тревел кафе звернулося до суду з даним позовом, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу № КВ1303/1698/АВ/П/ПТ/МТ/ФС-485 від 06 серпня 2019 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в обґрунтування якої зазначив, що14.05.2019 Шостим апеляційним адміністративним судом у справі №826/8917/17 постанову Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 №295 Про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцева самоврядування в Україні Постанову Кабінету Міністрів України було визнано нечинною, відтак, інспекційне відвідування відповідача 16.07.2019 було неправомірним.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подавав. В суді першої інстанції його позиція обґрунтовувалась тим, що оскаржуване рішення прийнято ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України , суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на підставі зверненняОСОБА_5 від 03 липня 2019 року, наказу від 12 липня 2019 року № 3483 та направлення на проведення інспекційного відвідування від 15 липня 2019 року № 1303 Головним державним інспектором Головного управління Держпраці у Київській області було здійснено виїзд за місцем здійснення господарської діяльності ТОВ ТРЕВЕЛ КАФЕ .

За результатами інспекційного відвідування Головним управлінням Держпраці у Київській області складено Акт № КВ1303/1698/АВ від 16 липня 2019 року, в якому встановлено порушення ТОВ ТРЕВЕЛ КАФЕ трудового законодавства, а саме:

напередодні Міжнародного жіночого дня - 8 березня 2019 року працівник ОСОБА_2 працювала повний робочий день 7 березня 2019 року, без скорочення на 1 годину;

напередодні Трійці - 16 червня 2019 року працівники ОСОБА_3 та ОСОБА_4 працювали повний робочий день 15 червня 2019 року, без скорочення на 1 годину;

напередодні Дня Конституції України - 28 червня 2019 року працівники ОСОБА_2 та ОСОБА_4 працювали повний робочий день 27 червня 2019 року, без скорочення на 1 годину.

Вказаний акт підписано та отримано директором ТОВ ТРЕВЕЛ КАФЕ 16 липня 2019 року.

17 липня 2019 року Головним управлінням Держпраці у Київській області на підставі Акту перевірки № КВ1303/1698/АВ від 16 липня 2019 року винесено припис № КВ1303/1698/АВ про усунення виявлених порушень, в якому зобов`язано ТОВ ТРЕВЕЛ КАФЕ у строк до 16 серпня 2019 року усунути та не допускати порушення, викладені в акті перевірки.

02 серпня 2019 року позивачем на адресу Головного управління Держпраці у Київській області подано повідомлення № 1, в якому позивач обґрунтував відсутність порушень зі свого боку та незаконність самої перевірки та повідомив, що позивачем прийнято рішення здійснити додаткові виплати працівникам, які на думку відповідача, працювали надурочно та в подальшому позивач зобов`язується скласти графіки змінності працівників з підсумованим обліком робочого часу таким чином, щоб робочі зміни перед святковими днями були коротшими на одну годину.

В подальшому, Головним управлінням Держпраці у Київській області 06 серпня 2019 року винесено постанову № КВ1303/1698/АВ/П/ПТ/МТ/ФС-485 про накладення штрафу на ТОВ ТРЕВЕЛ КАФЕ за порушення вимог частини 1 та 2 статті 53 КЗпП та статті 106 КЗпП та накладено стягнення у розмірі 125 190,00 грн.

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України , у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 77 КАС України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу . В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що заходи щодо притягнення до відповідальності - штрафи у сфері порушення законодавства про працю застосовуються незалежно від факту усунення виявлених порушень в ході перевірки та не можуть бути підставою для уникнення застосування контролюючими органами та органами у сфері нагляду зазначених заходів. Відтак, суд не вбачає ознак протиправності в діях Головного управління Держпраці у Київській області, оскільки відповідач під час проведення перевірки та винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу від 06 серпня 2019 року № КВ1303/1698/АВ/П/ПТ/МТ/ФС-485 діяв на підставі та у спосіб, передбачений законодавством України.

Колегія суддів не погоджується із наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

В силу прямої дії ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення №96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідноз п.2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295, (далі - Порядок №295) державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Підпунктами 1, 3 п.5 Порядку №295 визначено, що інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту.

За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення (п.19 Порядку №295).

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування (п.20 Порядку №295).

Пунктами 27, 28, 29 Порядку №295 передбачено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

У разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються.

Заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі № 826/8917/17 постанову Кабінету Міністрів України Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування Україні від 26.04.2017 № 295 визнано нечинною.

За змістом ч. 2 ст. 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Оскільки, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі №826/8917/17 не містить жодних застережень з цього приводу, то постанова Кабінету Міністрів України Деякі питання реалізації ст. 259 КЗпП України та ст. 34 Закону України Про місцеве самоврядування Україні від 26.04.2017 № 295 вважається такою, що втратила чинність з дня набрання законної сили цим судовим рішенням, тобто 14.05.2019.

Тому, норми постанови Кабінету Міністрів України Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування Україні від 26.04.2017 № 295 підлягають застосуванню до спірних правовідносин, як такі, що були чинними на момент їх виникнення.

Правова позиція із аналогічним застосуванням норм законодавства викладена у постанові Верховного Суду від 24 грудня 2019 року у справі №360/403/19.

З матеріалів справи вбачається, що зверненняОСОБА_5 від 03 липня 2019 року, наказ від 12 липня 2019 року № 3483 та направлення на проведення інспекційного відвідування від 15 липня 2019 року № 1303 Головним державним інспектором Головного управління Держпраці у Київській області були реалізовані контролюючим органом у відповідності до Постанови № 295, застосування положень якої з 15.05.2019вже вважалось протиправним.

Як наслідок, протиправним є також винесення контролюючим органом 17 липня 2019 року на підставі Акту перевірки № КВ1303/1698/АВ від 16 липня 2019 року припису № КВ1303/1698/АВ про усунення виявлених порушень, в якому зобов`язано ТОВ ТРЕВЕЛ КАФЕ у строк до 16 серпня 2019 року усунути та не допускати порушення, викладені в акті перевірки та винесення постанови № КВ1303/1698/АВ/П/ПТ/МТ/ФС-485 про накладення штрафу на ТОВ ТРЕВЕЛ КАФЕ за порушення вимог частини 1 та 2 статті 53 КЗпП та статті 106 КЗпП та накладено стягнення у розмірі 125190,00 грн., оскільки такі дії Головного управління Держпраці у Київській області спирались на вимоги положень, передбачених вже нечинною на момент їх застосування Постановою № 295.

Колегія суддів погоджується із доводами апелянта, що відповідач мав право проводити перевірки дотримання законодавства про працю та проводити планові та позапланові заходи виключно в порядку, передбаченому Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , тобто у формі планових та позапланових перевірок з дотриманням їх процедури, а не інспекційних відвідувань.

У зв`язку з викладеним, суд доходить висновку про неправомірність дій відповідача щодо винесення постанови про накладення штрафу № КВ1303/1698/АВ/П/ПТ/МТ/ФС-485 від 06 серпня 2019 року та як наслідок її скасування.

Таким чином, дослідивши встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному з`ясуванні усіх обставин справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права, при цьому, висновки суду не відповідають фактичним обставинам, тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Частиною першої статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 2 102, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 19.02.2020 № 21263 та 3 153, 00 грн. за подання апеляційної скарги, що підтверджується платіжним дорученням від 12.11.2020 № 10248.

Враховуючи, що за наслідками апеляційного перегляду судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про повне задоволення позову, витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 5 255, 00 грн. підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Київській області.

Керуючись ст.ст. 139, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 319, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Тревел кафе - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2020 року- скасувати та прийняти постанову, якою задовольнити адміністративний позовТовариства з обмеженою відповідальністю Тревел кафе до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу № КВ1303/1698/АВ/П/ПТ/МТ/ФС-485 від 06 серпня 2019 року, що винесена Головним управлінням Держпраці у Київській області.

Стягнути з Головного управління Держпраці у Київській області (04060, м. Київ, вул. Вавілових, буд. 10; ідентифікаційний код: 39794214) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Тревел кафе (03038, м. Київ, вул. Протасів Яр, буд. 23-А; ідентифікаційний код: 39416078) витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 255, 00 грн. (п`ять тисяч двісті п`ятдесят п`ять гривень 00 коп.).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: Л.В. Губська

Судді: О.В. Карпушова

А.Г. Степанюк