Постанова

від 19.01.2021 по справі 380/2774/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/2774/20 пров. № А/857/13993/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого судді Ніколіна В.В.

суддів Гінди О.М., Пліша М.А.

за участі секретаря судового засідання Кітраль Х.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ОЗОН на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року (суддя - Сподарик Н.І., м. Львів, повний текст рішення складено16 жовтня 2020 року) у справі № 380/2774/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОЗОН до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ ОЗОН у квітні 2020 року звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.03.2020 № 0003470507.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що господарські операції між позивачем та його контрагентом ТОВ Мітра-1 підтверджується договором поставки, первинною документацією, рухом активів в процесі здійснення господарських операцій, банківськими виписками, тому висновки відповідача про безтоварність господарських операцій з ТОВ Мітра-1 у зв`язку з чим підприємством занижено податкове зобов`язання зі сплати податку на прибуток за три квартали 2019 на загальну суму 63218,00 грн. є помилковими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 24.03.2020 № 0003470507 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції залишив поза увагою, що реальність здійснення господарської операції з ТОВ Мітра-1 підтверджується належним чином оформленими первинними документами. Зокрема, позивач надав понад 50 первинних та інших документів, які повністю підтверджують реальність здійснення господарської операції, в тому числі факт придбання товару позивачем, а також його подальшу реалізацію ТОВ Мітра-1 , в тому числі договори поставки, договори оренди, транспортних засобів, видаткові накладні, платіжні доручення, технічні паспорти на транспортні засоби, інформацію щодо наявності потужностей та робочої сили для виконання таких договорів. Крім того, позивач виконав вимоги щодо форми та змісту фінансової звітності, оскільки незалежно від того, до якої категорії доходів платник податків (правильно або помилково) відніс отримані від операційної діяльності грошові кошти, у підсумку всі складові підсумовуються та оподаткуванню підлягає сума загального доходу, а не окрема його категорія. Також суд першої інстанції не врахував, що позивач не може нести відповідальність за дії або бездіяльність контрагента, якщо не буде доведено незаконність конкретної господарської операції між ним і відповідним контрагентом, чого в межах кримінального провадження, на яке посилається контролюючий орган, як на доказ безтоварності господарської операції, зроблено не було. Крім того, процедура призначення проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ОЗОН була порушена, тому результати такої незаконної перевірки не можуть слугувати підставою для притягнення позивача до відповідальності.

Відповідач процесуальним правом надати відзив на апеляційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

ТОВ ОЗОН 18.01.2021 подало до суду клопотання, в якому зазначає, що представник позивача зайнятий у іншому судовому засіданні, однак позивач бажає взяти участь у судовому засіданні за участі свого представника, тому просить визнати причини неявки поважними та відкласти розгляд справи на інший день.

Колегія суддів апеляційного суду, оглянувши вказане клопотання, вважає його безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки на підтвердження того, що представник позивача зайнятий у іншому судовому засіданні, що унеможливлює його участь в судовому засіданні суду апеляційної інстанції 19.01.2021, не додано жодних доказів.

Учасники справи, в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволеннюз наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 27.10.1994 ТОВ ОЗОН зареєстроване, як суб`єкт господарювання та є платником податку на додану вартість за № 13951200000000275, код суб`єкта господарювання за ЄДРПОУ: 22344556, місцезнаходження: 81523, Львівська область, Городоцький район, с. Галичани, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Фактично суб`єкт господарювання знаходиться за адресою: 81500, Львівська область, м. Городок, вул. Комарнівська, буд. 66В. ТОВ ОЗОН взято на податковий облік в органах державної податкової служби 09.11.1994 за №388 та на даний час перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Львівській області, Городоцьке управління, Городоцька державна податкова інспекція (Городоцький район). У період, який перевірявся, був платником: податку на прибуток, податку на додану вартість, ЄСВ, податку на доходи фізичних осіб, військового збору, земельного податку, орендної плати, екологічного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, на підставі наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 20.02.2020 №1418 та направлень від 21.02.2020 №2394, №2395 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ОЗОН по взаємовідносинах із ТОВ Мітра-1 (ЄДРПОУ 23885874) за період січень 2019 року та правомірності їх відображення у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2019 року та у податкових деклараціях з податку на прибуток за І квартал 2019 року, півріччя 2019 року та три квартали 2019 року.

За результатами аналізу податкової інформації та листа Оперативного управління Головного управління ДПС у Львівській області від 12.11.2019 №1082/21.13-05 відповідачем отримано інформацію, що згідно з вироком Залізничного районного суду м. Львова від 05.07.2019 (справа №462/3965/19, кримінальне провадження №32019140000000046), громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.1 ст.205 КК України та виявлено факти, які свідчать про порушення ТОВ ОЗОН податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентом покупцем ТОВ Мітра-1 (ЄДРПОУ 23885874) за період січень 2019 року.

Головне управління ДПС у Львівській області, керуючись пп.16.1.5 і 16.1.7 п.16.1 ст.16, п.п.20.1.2 п 20.1 ст.20, п.1, 3 абз.3 п.п.73.3 ст.73, п.п.78.1.1 ст.78 Податкового кодексу України, скерувало на адресу ТОВ ОЗОН запит від 27.11.2019 №13083/10/05.7-16 про надання інформації (пояснень) та її документального підтвердження по взаємовідносинах з контрагентом покупцем ТОВ Мітра-1 (ЄДРПОУ 23885874) за період січень 2019 року.

Підприємством на даний запит надано відповідь від 11.12.2019 за №1136 з підтверджуючими документами. Однак на переконання відповідача, надані позивачем до перевірки первинні документи складені всупереч вимог чинного законодавства та не можуть підтвердити реальність вчинення господарських операцій позивача з контрагентом.

За результатами перевірки складено акт від 05.03.2020 №490/05.7/223445561, яким встановлено порушення позивачем пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу, п.5 та п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 за №860/4153 (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток за три квартали 2019 у загальній сумі 63218,00 грн, у тому числі за 1 квартал 2019 у сумі 63218,00 грн.

Висновки акта перевірки ґрунтуються на тому, що первинні документи, виписані контрагентами позивача, не можна вважати належно оформленими та такими, що посвідчують факт придбання товарів, а тому віднесення відображених в них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

ТОВ ОЗОН не погодилося з висновками, викладеними в акті позапланової виїзної документальної перевірки від 05.03.2020 №490/05.7/223445561 щодо порушення вимог пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу, п.5 та п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 за №860/4153 (із змінами та доповненнями), та направило до Головного управління ДПС у Львівській області свої заперечення.

Відповідачем 19.03.2020 надано відповідь на заперечення позивача №13226/10/05.7-16, якою залишено в силі висновки акта перевірки.

На підставі акта перевірки від 05.03.2020№490/05.7/223445561 відповідачем сформовано та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення від 24.03.2020 №0003470507, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 94827,00 грн., в тому числі за податковими зобов`язання в сумі 63218,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 31609,00 грн.

Не погодившись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що господарські операції з надання послуг між позивачем та ТОВ Мірта-1 фактично не мали реального характеру, що в свою чергу, доводить правомірність висновків контролюючого органу, які покладені в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, у зв`язку із чим податкове повідомлення-рішення від 24.03.2020 №0003470507 є правомірним та скасуванню не підлягає.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно з п.п.16.1.5 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю або митного оформлення.

Згідно з п. 73.3 статті 73 ПКУкраїни органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, а також іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;у разі проведення зустрічної звірки;в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи..

Згідно з пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин у т.ч.:отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Згідно з п. 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Проаналізувавши зміст запиту, який надсилався ТОВ ОЗОН , такий складений контролюючим органом відповідно довимог чинного законодавства та містить конкретні підстави, у зв`язку з якими у позивача вимагалися відповідні пояснення та їх документальне підтвердження, конкретний перелік документів, копії яких йому пропонувалося надати та конкретного контрагента, господарські взаємовідносини з яким викликали сумнів у податкового органу.

Отже, доводи позивача про те, що у запиті на інформацію податкового органу не зазначено, яким чином на підставі аналізу декларації можна встановити відсутність реального здійснення операцій, не зазначено наявність конкретних підстав, тобто чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення податкового законодавства суд вважає необґрунтованими.

У запиті Головним управління ДПС у Львівській області зазначено, що за результатами податкової інформації (сукупність відомостей і даних кримінального провадження №32019140000000046 за ч.2 ст.27, ч.1 ст.205 КК України та отриманого вироку Залізничного районного суду м. Львова від 05.07.2019, справа № 462/3965/19, згідно з яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч. 1 ст.205 КК України) виявлено факти, які свідчать про порушення ТзОВ ОЗОН податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентом - постачальником ТзОВ Мітра (ЄДРПОУ 23885874) за період січень 2019року.

ТОВ ОЗОН надано інформацію та її документальне підтвердження, а саме: відображення вищевказаних операцій в бухгалтерському обліку із зазначенням бухгалтерських проведень, що фіксують здійснені операції, стан взаєморозрахунків на кінець періоду, що звірявся, відповідно до даних бухгалтерського обліку та надання копій бухгалтерських регістрів.

Згідно з п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Пунктом 135.1 ст.135 ПК України передбачено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з п. 137.1 ст.137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та отримання послуг.

При цьому, п.198.2 ст.198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до абз.1 п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з абз.2 п.198.6 ст.198 ПК України у разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, які є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон №996-ХІV) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а його статтею 3 передбачено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно з ч.2 ст.9 Закону № 996-ХІVта п.2.4 Положення первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Отже, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок. Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Наявність належно оформлених первинних документів є обов`язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. По своїй правовій суті господарська операція є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підтверджують факт її проведення.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Верховною Радою України 28.12.2014 прийнято Закон України за №71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , положення якого у частині справляння податку на прибуток підприємств набрали чинності 01.01.2015 (далі - Закон №71-VIII).

Законом №71-VIII викладено розділ ІІІ Податок на прибуток підприємств Податкового кодексу в новій редакції та передбачено розрахунок об`єкта оподаткування податком на прибуток на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування, відповідно до положень розділу ІІІ Податок на прибуток підприємств ПК України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями) (п.134.1.1 п.134.1 ст.134).

Відповідно до ст.1 Закону №996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином, наслідки господарської операції можуть враховуватися суб`єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність .

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, хоч і первинний документ наявний, у податковому та бухгалтерському обліку вони не можуть відображатися.

З аналізу наведених норм можна дійти висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Тому, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

З огляду на вказане колегія суддів вважає, що наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

Тому для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції - дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків. Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку. Отже, основною первинною ознакою господарської операції є її реальність, а наявність первинних документів є вторинною, похідною ознакою. Належне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами не свідчить про безумовну їх відповідність самому змісту операції. Правові наслідки створює саме господарська операція, а не первинні документи.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом періоду, що перевірявся, між ТОВ ОЗОН , як постачальником, та ТОВ Мітра-1 , як покупцем, в особі директора Когута О.С., що діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та ТОВ Мітра-1 , код ЄДРПОУ 23885874, в особі керівника Духа М.В., що діє на підставі Статуту з другої сторони, укладено договір поставки №28/12/18 від 28.12.2018. У порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується поставляти і передавати у власність Покупцю визначену цим Договором продукцію: пісок природний, щебінь із природного каменю для будівельних робіт, цемент, бетонні вироби (в тому числі плити бетонні тротуарні, бруківка, бордюр, поребрик тощо), а Покупець зобов`язується приймати цей товар та здійснювати його оплату, на умовах визначених цим договором.

Відповідно до п.2.1. Договору товар поставляється окремими партіями, відповідно до рахунку (рахунків) або замовлень та специфікацій, який є невід`ємною (невід`ємними) частинами цього Договору.

Згідно з п.2.2. Договору окремими партіями на умовах EXfV - склад постачальника (місце поставки: Україна, Львівська обл., м. Городок, вул. Комарнівська, 66 Б або інше місце визначене Постачальником додатково) відповідно до міжнародних Правил тлумачення термінів Інкотермс в редакції 2010 року.

Відповідно до п.2.3. Договору датою поставки вважається дата підписання відповідної видаткової накладної Покупцем чи уповноваженою ним особою або товарно-транспортної накладної Покупцем або перевізником що засвідчує факт прийняття товару Покупцем.

Згідно з п.2.5. Договору після отримання рахунку на партію товару Покупець протягом 2 банківських днів здійснює оплату товару.

Відповідно до п.2.8. Договору Покупець при прийнятті товару зобов`язаний звірити відповідність кількості та асортименту товару вказаному в накладній, та поставити підпис уповноваженої особи на отримання товару. Повноваження осіб, що здійснюють прийняття товару від імені Покупця (за виключенням отримання товару безпосередньо керівником суб`єкта господарювання), останній зобов`язаний підтвердити довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Згідно з п.3.3. Договору розрахунки за поставлений товар здійснюються шляхом. перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника вказаний у Договорі. Відповідно до п.3.4 Договору Покупець здійснює 100% попередню оплату за товар на підставі виставленого рахунку (рахунків) на оплату.

Судом встановлено, що вищевказаний договір підписаний від імені ТОВ Мітра-1 його директором ОСОБА_1 . На виконання умов вищевказаного договору ТОВ ОЗОН виписано для ТОВ Мітра-1 видаткові накладні на товар (щебінь) на загальну суму 351210,00 грн., в т.ч. ПДВ - 58535,00 грн. ТОВ ОЗОН на отриманий від ТОВ Мітра-1 аванс, виписано податкову накладну від 03.01.2019 №5 на суму 351210,00 грн, в т.ч. ПДВ - 58535,00 грн. Згідно з наданою платником відповіддю на запит, придбання ТОВ ОЗОН вказаного щебеню відбувалось від наступних постачальників, а саме: 1) ТОВ ККНК Технобуд : Щебінь 5*10; Щебінь 2*5; Щебінь20*40; 2) ПАТ Рафалівський кар`єр .

Сипучі матеріали поставлялись ТОВ ОЗОН залізничним транспортом.

Згідно з наданими до перевірки документамиу бухгалтерському обліку підприємства операції з реалізації щебеню ТОВ Мітра-1 відображені наступними бухгалтерськими проведеннями: Дт 6811 Кт 712 на суму 351210,00 грн - реалізація товару; Дт 943 Кт 201 на суму 228171,07 грн - списано на собівартість реалізованих товарів; Дт 3118 Кт 6811 на суму 351210,00 грн - оплата за реалізовану продукцію. Податок на додану вартість згідно з вищевказаною податковою накладною на загальну суму 58535,00 грн. включено ТОВ ОЗОН до складу податкових зобов`язань Декларації з податку на додану вартість в січні 2019 року (Д5 від 20.02.2019 №9026652621).

ТОВ Мітра-1 повідомлення за формою 20-ОПП Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність до органів ДПС не подавались.

Згідно з даними ЄРПН ТОВ Мітра-1 не отримувало послуг оренди складських приміщень, транспортних засобів, транспортних послуг тощо, що необхідно для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) ТОВ Мітра-1 за І квартал 2019 року не подавало (останній поданий - за І квартал 2018 від 04.05.2018 № 9082957615). Відповідно до останньої поданої фінансової звітності (Ф1-м) за 2018 рік в ТОВ Мітра-1 відсутні основні засоби, залишки товарів. За 2019 рік фінансова звітність ТОВ Мітра-1 на момент здійснення перевірки не подана.

Крім того, в ході проведення перевірки, відповідно до проведеного аналізу та даних ЄРПН, по ланцюгу постачання подальша реалізація ТОВ Мітра-1 вищевказаного щебеню контрагентам-покупцям відсутня.

Оплату за отримані ТМЦ згідно наданих до перевірки банківських документів ТОВ Мітра-1 здійснило у безготівковій формі з розрахункового рахунку, відкритого в АТ АЛЬФА-БАНК , на поточний рахунок ТОВ ОЗОН на загальну суму 351210,00 грн згідно з платіжними дорученнями: від 03.01.2019 №2 на суму 350000,00 грн; від 03.01.2019 №3 на суму 1210,00грн. Станом на 31.01.2019 згідно з карткою рахунку 6811 Розрахунки за іншими операціями заборгованість ТОВ Мітра- 1 перед ТОВ ОЗОН відсутня.

За результатами аналізу податкової інформації та вироку Залізничного районного суду м. Львова від 05.07.2019 (справа №462/3965/19, кримінальне провадження №32019140000000046), згідно з яким громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.1 ст.205 КК України) виявлено факти, які свідчать про порушення ТОВ ОЗОН податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентом - постачальником ТОВ Мітра-1 за січень 2019 року. Так, ставши фактичним керівником ТОВ Мітра-1 , ОСОБА_1 , з метою прикриття незаконної діяльності, усвідомлюючи протиправність своїх дій, усупереч положень ст. 42, 49 ГК України, відповідно до яких підприємництво - самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, які зобов`язані, зокрема, не порушувати права та законні інтереси інших суб`єктів господарювання, права місцевого самоврядування і держави, достовірно знав, що товариство реєструється для прикриття незаконної діяльності у вигляді документального оформлення начебто проведених фінансово-господарських операцій (придбання будівельних матеріалів та надання будівельних та інших послуг реальному сектору економіки), тобто без мети здійснення підприємницької діяльності.

Також, на виконання заздалегідь обумовлених домовленостей із невстановленими у ході досудового розслідування особами, ОСОБА_1 28.12.2018 відкрив розрахунковий рахунок ТОВ Мітра-1 у AT Альфа Банк (МФО 300346).

У подальшому, ОСОБА_1 , як службова особа ТОВ Мітра-1 , на яку згідно cт.67 Конституції України, cт.16, 47, 168 Податкового кодексу України, розділу 111 cт.8 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні покладено обов`язок виконувати організаційно-розпорядчі обов`язки - функції по керівництву підприємством, розпорядженню його майном та коштами, будучи відповідальним за організацію та ведення бухгалтерського та податкового обліку, за повноту нарахування і своєчасність сплати до бюджету податків, зборів (обов`язкових платежів), з моменту придбання (проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу) з 17.12.2018 до 29.03.2019, лише формально рахувався службовою особою - керівником ТзОВ Мітра-1 , без наміру здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Після цього, ОСОБА_1 , достовірно знаючи, що ТОВ Мітра-1 безпосередньо здійснювати підприємницьку діяльність, а він самостійно виконувати функції директора підприємства не буде, усвідомлюючи, що дане товариство буде використовуватись лише для документального відображення начебто проведених фінансово-господарських операцій із купівлі будівельних матеріалів та наданні будівельних та інших послуг реальному сектору економіки, на виконання заздалегідь обумовлених домовленостей із невстановленими у ході досудового розслідування особами, щодо яких триває досудове розслідування, надав їм фактичне право управління діяльністю підприємства, передавши у розпорядження документи фінансово-господарської діяльності ТзОВ Мітра-1 , електронні ключі доступу до податкової звітності та системи Інтернет клієнт - банк.

Крім того, встановлено, що у ТОВ Мітра-1 відсутні необхідні умови для досягнення результатів підприємницької (економічної) діяльності, основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, за юридичною адресою товариство не знаходиться.

За наведених обставин, ОСОБА_1 , діючи умисно, здійснив придбання ТОВ Мітра-1 , ставши 17.12.2018 його службовою особою - директором, з метою прикриття незаконної діяльності, пов`язаної з документальним відображення начебто проведених фінансово- господарських операцій із купівлі будівельних матеріалів та наданні будівельних та інших послуг реальному сектору економіки. Такі дії надавали можливість невстановленим у ході досудового розслідування особам, від імені даного товариства безпідставно формувати податковий кредит з податку на додану вартість для інших суб`єктів господарської діяльності.

Із врахуванням того, що ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.27, ч.1 ст.205 КК України, а саме: встановлено, що він діючи умисно, здійснив придбання ТОВ Мітра-1 , ставши 17.12.2018 його службовою особою - директором, з метою прикриття незаконної діяльності, пов`язаної з документальним відображенням начебто проведених фінансово-господарських операцій із купівлі будівельних матеріалів та наданні будівельних та інших послуг реальному сектору економіки. Такі дії надавали можливість невстановленим у ході досудового розслідування особам, від імені даного товариства безпідставно формувати податковий кредит з податку на додану вартість для інших суб`єктів господарської діяльності, відповідно послуги, які відображені в первинних документах, складені та підписані ТОВ Мітра-1 , не могли бути надані ТОВ ОЗОН .

Перевіркою встановлено непідтвердження факту реалізації ТОВ ОЗОН вище вказаних товарів на адресу ТОВ Мітра- 1 за період січень 2019 на загальну суму 351210,00 грн., в т.ч. ПДВ - 58535,00 грн.

Також судом встановлено, що ТОВ ОЗОН задекларовано в рядку 01 Декларацій Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку показники за три квартали 2019 року у загальній сумі 159716328,00 грн. Однак перевіркою повноти декларування ТОВ ОЗОН показників рядка 01 Декларацій з податку на прибуток Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за три квартали 2019 року встановлено їх заниження на загальну суму 351210,00 грн, в тому числі за І квартал 2019 - на суму 351210,00 грн.

Перевіркою не підтверджено реалізацію ТОВ ОЗОН товару на ТОВ Мітра-1 з таких причин: господарська діяльність ТОВ Мітра-1" має ознаки нереальності здійснення операцій; надані до перевірки ТОВ ОЗОН документи по взаємовідносинах ТОВ Мітра-1 не відображають реальний рух активів між учасниками господарської операції, тобто є недостовірними, мають статус формально складених та не підтверджують реальність здійснення господарських операцій.

Враховуючи вищевказане, податкові накладні та акти не мають юридичної сили первинних документів, тому ТОВ ОЗОН неправомірно сформувало регістри бухгалтерського обліку та податкову звітність на підставі таких первинних документів. Зазначені операції ТОВ Мітра-1 з ТОВ ОЗОН оформлені лише документами, які не містять по суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичної (протягом місяця) реалізації робіт (послуг). Такі причини можуть бути наявними лише за умови, якщо платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності ТОВ Мітра-1 з ТОВ ОЗОН є виключно чи переважно формування податкового кредиту на адресу контрагентів, в тому числі ТОВ ОЗОН .

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Тому для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою встановлено отримання позивачем коштів від ТОВ Мітра-1 , перерахування яких не пов`язано з постачанням товарів, в загальній сумі 351210,00 грн. Також перевіркою встановлено реалізацію товарів невстановленим особам та неправомірне визначення контрагента - покупця у відповідному регістрі бухгалтерського обліку по дебету рахунку.При цьому, задекларована ТОВ ОЗОН сума доходів від реалізації ТМЦ залишається незмінною при не підтвердженні реальності операцій з продажу товарів саме ТОВ Мітра-1 та одночасному встановленні реалізації товарів третім особам.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що отримання від ТОВ Мітра-1 коштів в сумі 351210,00 грн. не пов`язано з постачанням товарів та за відсутності даних у ТОВ ОЗОН щодо їх повернення у майбутньому, кваліфікуються як актив, який слід враховувати у складі інших доходів відповідного звітного періоду, що не знайшло відображення у фінансовій звітності ТОВ ОЗОН та не враховано при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за 1 квартал 2019 року.

Підставами для формування податкового кредиту з ПДВ є наявність належно оформленої податкової накладної, сплата грошових коштів контрагенту у сумі, визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника ПДВ виникає право на податковий кредит. Встановлені за результатами перевірки обставини, що свідчать про нереальне вчинення операцій з придбання послуг в ТОВ Мітра-1 , не дають права ТОВ ОЗОН на формування податкового кредиту з ПДВ.

Згідно з висновками Верховного Суду, які містяться у постанові від 11.06.2018 по справі №2а-7463/11/2670 надання платником податків податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством, про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, окрім як якщо податковий орган не довів, що відомості, які містяться в документах, є недостовірними. Обставина щодо набрання законної сили вироком суду, яким фізичну особу визнано винною у скоєнні злочинів, передбачених частинами першою і другою статті 205 Кримінального кодексу України, не може бути неврахованою судами, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального її підтвердження первинними документами. Це саме стосується і справ, де має місце обставина щодо наявності постанови суду про звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила зазначений злочин, з нереабілітуючих підстав.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає правомірним врахування контролюючим органом під час перевірки вироку Залізничного райсуду м. Львова, яким гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.27, ч.1 ст.205 КК України, а саме: встановлено, що він діючи умисно, здійснив придбання ТзОВ Мітра-1 , ставши 17.12.2018 його службовою особою - директором, з метою прикриття незаконної діяльності, пов`язаної з документальним відображенням начебто проведених фінансово-господарських операцій із купівлі будівельних матеріалів та наданні будівельних та інших послуг реальному сектору економіки. Такі дії надавали можливість невстановленим у ході досудового розслідування особам, від імені даного товариства безпідставно формувати податковий кредит з податку на додану вартість для інших суб`єктів господарської діяльності, відповідно, послуги контрагента, які відображені в первинних документах, складені та підписані ТзОВ Мітра-1 , не могли бути надані ТзОВ ОЗОН і підтверджувати реальність господарської операції.

Виходячи з обставин, встановлених вироком суду, підприємство-контрагент створювалось та діяло з метою прикриття іншої незаконної діяльності, є фіктивним підприємством, а відтак, спростовуються доводи позивача щодо виконання на користь позивача спірних операцій зазначеним підприємством-контрагентом, за відносинами з якими сформовано спірні суми податкових вигод, та доводи щодо юридичної значимості первинних документів.

Колегія суддів звертає увагу, що платник податку повинен бути розумним та обачливим при виборі контрагента. Перевірка наявності у постачальника державної реєстрації та реєстрації у податковому органі не характеризує підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентоспроможну особу на ринку відповідних товарів (послуг), що діє через уповноважену особу, яка представляє інтереси підприємства.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом.

У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного.

Отже, у разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку.

Разом з тим, у спірному випадку позивачем не було надано достатніх доказів, які б свідчили про виявлену ним належну обачність й обережність при виборі постачальника товарів, враховуючи відсутність в останнього достатніх трудових та матеріальних ресурсів (основних фондів) для проведення відповідної господарської діяльності, що в сукупності з встановленими обставинами справи та з урахуванням характеру спірних правовідносин, які склались у цій справі, свідчить про обґрунтованість висновку контролюючого органу про безпідставність формування податкового обліку позивача за господарськими операціями з ТОВ Мірта-1 .

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов`язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Таким чином, визначальним у питанні правомірності декларування платником податків витрат та податкового кредиту є встановлення реальності (товарності) господарських правовідносин, що в ході розгляду даної справи судом не знайшло свого підтвердження. Тому, навіть за наявності у позивача документів на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентом, такі не доводять змісту цих операцій та реальності їх здійснення.

Щодо доводів скаржника про порушення відповідачем процедури призначення і проведення позапланової виїзної перевірки, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що чинним законодавством не передбачено завчасне повідомлення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків, тому такі доводи не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що господарські операції з надання послуг між позивачем та ТОВ Мірта-1 фактично не мали реального характеру, що в свою чергу, доводить правильність висновків контролюючого органу, які покладені в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, у зв`язку із чим податкове повідомлення-рішення від 24.03.2020 №0003470507 є правомірним та скасуванню не підлягає.

Таким чином, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову у задоволенні позову.

У підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове. Міркування і твердження позивача не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв`язку з чим його апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню.

Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 308, 310, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ОЗОН залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року у справі №380/2774/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда М. А. Пліш Повне судове рішення складено 21 січня 2021 року