Ухвала

від 20.01.2021 по справі 320/4016/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 січня 2021 року

м. Київ

справа № 320/4016/19

адміністративне провадження № К/9901/1281/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.06.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2020 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортно-експедиційна компанія Славутич до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

11.01.2021 ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на вище зазначені судові рішення.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, далі - КАС).

Частиною першою статті 13 КАС визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.

Справа № 320/4016/19 розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 333 КАС суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що зупиняючи реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган запропонував ТОВ Транспортно-експедиційна компанія Славутич надати пояснення та/або копії документів, достатні для реєстрації податкових накладних, не вказавши, однак, через недостатність яких саме документів реєстрацію податкових накладних зупинено. На виконання вимоги контролюючого органу, в електронній квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної надати копії документів, достатніх для реєстрації податкової накладної, позивач надав пояснення та копії документів.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права є неконкретизованою та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

Застосування судами попередніх інстанцій норм пунктів 201.10, 201.16 статті 201 Податкового кодексу України та Порядку зупинення реєстрації податкових накладних, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, відповідає висновкам Верховного Суду щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах, зробленому, зокрема у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 касаційне провадження К/9901/4895/19 (справа №826/10649/17), від 28.10.2019 касаційне провадження К/9901/23858/19 (справа №640/983/19).

Керуючись статтями 248, 328, пунктами 1, 6 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.06.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2020.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

СуддіЄ.А. Усенко М.М. Гімон М.Б. Гусак