Ухвала

від 21.01.2021 по справі 520/6413/2020

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 січня 2021 року

Київ

справа №520/6413/2020

адміністративне провадження №К/9901/1210/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Н.В. Коваленко,

суддів: В.М. Бевзенка, С.М. Чиркіна,

перевіривши касаційну Центру професійно-технічної освіти № 1 м. Харкова на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року у справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Центру професійно-технічної освіти № 1 м. Харкова про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,

УСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області звернулося до суду з позовом до Центру професійно-технічної освіти № 1 м. Харкова, в якому просило застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення (заборони) експлуатації будівель Центром професійно-технічної освіти № 1 м. Харкова, за адресами: м. Харків, бульвар Івана Каркача, 18, бульвар Івана Каркача, 20, бульвар Івана Каркача, 22, вул. Луї Пастера, 181, шляхом їх знеструмлення, опечатування пристроїв відключення джерел електропостачання та зобов`язання припинити використання цих будівель до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року, позов задоволено. Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення (заборони) експлуатації будівель Центром професійно-технічної освіти № 1 м. Харкова, за адресами: м. Харків, бульвар Івана Каркача, 18, бульвар Івана Каркача, 20, бульвар Івана Каркача, 22, вул. Луї Пастера, 181, шляхом їх знеструмлення, опечатування пристроїв відключення джерел електропостачання та зобов`язання припинити використання цих будівель до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Не погоджуючись із рішеннями суддів попередніх інстанцій, Центр професійно-технічної освіти № 1 м. Харкова звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 січня 2021 року у зазначеній справі визначено колегію у складі: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів Бевзенка В.М., Чиркіна С.М.

Відповідно до частини першої 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Наказом Державної судової адміністрації України від 21 грудня 2018 № 622 затверджено Загальний класифікатор спеціалізацій суддів та категорій справ (далі - Класифікатор).

Також, рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 19 липня 2019 року №22 затверджені Роз`яснення щодо віднесення адміністративних справ до категорій справ відповідно до Загального класифікатора спеціалізацій суддів та категорій справ, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 21 грудня 2018 року № 622 (далі - Роз`яснення).

При надходженні справи до Верховного Суду і її автоматизованого розподілу між суддями, останній була присвоєна категорія, визначена у пункті 108010200 Класифікатора Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо дозвільної системи у сфері господарської діяльності; ліцензування певних видів підприємницької діяльності; нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності; реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності; розроблення і застосування національних стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки відповідності .

В той же час, відповідно до вказаних вище роз`яснень, п. 108010200 Класифікатора передбачає спори з приводу процедурних порушень при ліцензуванні, на які Закон України Про ліцензування видів господарської діяльності не поширюється. Так само до підкатегорії спори щодо розроблення і застосування національних стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки відповідності слід відносити й ті спори з приводу процедурних порушень у сфері стандартизації і оцінки відповідності, на які Закон України Про технічні регламенти та оцінку відповідності не поширюється.

Встановлено, що предметом спірних правовідносин є зокрема, застосування заходів реагування у сфері державного нагляду шляхом знеструмлення, опечатування пристроїв відключення джерел електропостачання та зобов`язання припинити використання будівель до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Враховуючи предмет даного спору, обставини справи і суб`єктний склад її учасників, зважаючи на вказані позивачем підстави цього позову й характер спірних правовідносин, таку слід віднести до категорії Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо цивільного захисту (п.113060000 Класифікатора).

Разом з тим, Рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 14 січня 2019 року № 1, зі змінами, внесеними рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 27 грудня 2019 року № 33 Про внесення змін до Спеціалізації суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду , визначено спеціалізацію суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з додатком.

Підпунктом 3.8 п. 3 додатку до названого вище рішення у тій же редакції визначено, що судді Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян спеціалізуються на розгляді, зокрема, таких категорій адміністративних справ: справи з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України (коди 113000000- 113070200 Класифікатора).

Отже, на розгляді цієї справи спеціалізуються судді Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян.

Персональний склад судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду визначено рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14, зі змінами та доповненнями, що внесені рішенням зборів суддів Верховного Суду від 16 квітня 2020 року № 6, відповідно до якого судді Коваленко Н.В., Бевзенко В.М., Чиркін С.М., входять до складу судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав й, відповідно, не перебувають у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян, судді якої спеціалізуються на розгляді справ, зокрема, у спорах щодо цивільного захисту (п. 113060000 Класифікатора).

Частиною першою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

У пункті 5 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого ст. 31 цього Кодексу.

Питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі (частини перша статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України).

Сталою є практика заявлення суддями самовідводів у випадку порушення порядку визначення суддів для розгляду справи, зокрема без урахування спеціалізації, в ухвалах, від 15 травня 2019 року № 813/2585/18, від 25 жовтня 2019 року № 1.380.2019.000473, від 26 березня 2020 року у справі №814/917/17 та від 02 квітня 2020 року у справі №806/136/17.

При прийнятті рішення про самовідвід, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, який виходить з того що суд розглядається як такий, що завжди має бути заснований на законних підставах, оскільки у протилежному випадку він не буде володіти легітимністю, що є необхідною ознакою для розгляду справ у демократичному суспільстві ( Lavents v. Latvia , № 58442/00, пункт 81); фраза заснований на законних підставах означає не лише законні підстави для існування суду, а також відповідність суду специфічним правилам, що регламентують його діяльність ( Сокуренко і Стригун проти України , № 29458/04 та № 29465/04, пункт 24). Закон у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) включає не лише законодавство щодо заснування і компетенцію судових органів, а також будь-яке інше положення національного законодавства, яке в разі його порушення спричинило б незаконну участь одного чи більше суддів у розгляді справи ( DMD Group, a.s. v. Slovakia , № 19334/03, пункт 59).

Метою розгляду однакової категорії справ у межах судів однієї палати є, серед іншого, забезпечення єдності судової практики.

Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія) у виходить з того, що принцип правової визначеності (legal certainty) має важливе значення для довіри до судової системи і верховенства права; правова визначеність також сприяє розвитку та економічного прогресу; необхідно, щоб суди, особливо вищі суди, створювали механізми для запобігання конфліктам та забезпечення узгодженості їхньої судової практики (Доповідь Венеціанської комісії № 512/2009 Про верховенство права (Venice Commission: the Rule of Law), що була прийнята на 86-му пленарному засіданні 25-26 березня 2011 року на основі зауважень її членів П`єтера Ван Дзіка (Нідерланди), Грет Халлер (Швейцарія), Джефрі Джоуела (Сполучене Королівство), Каарло Туорі (Фінляндія); п. 44-50).

Враховуючи викладене, зазначені положення законодавства, а також з метою забезпечення єдності судової практики щодо розгляду справ, пов`язаних з цивільним захистом, заяви суддів Коваленко Н.В., Бевзенка В.М., Чиркіна С.С. про самовідвід підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 31, 36-38, 39, 40 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяви суддів Коваленко Н.В., Бевзенка В.М., Чиркіна С.М. про самовідвід.

2. Відвести суддів Коваленко Н.В., Бевзенка В.М., Чиркіна С.М. від участі у розгляді касаційної скарги Центру професійно-технічної освіти № 1 м. Харкова на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року у справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Центру професійно-технічної освіти № 1 м. Харкова про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Суддя В.М. Бевзенко

Суддя С.М. Чиркін