Ухвала

від 21.01.2021 по справі 200/2040/20-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 січня 2021 року

Київ

справа №200/2040/20-а

адміністративне провадження №К/9901/30853/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року у справі №200/2040/20-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Промальпсервіс до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання противоправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Промальпсервіс звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання противоправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000070512 від 03 січня 2020 року, яким підприємству збільшено податкове зобов`язання з податку на додану вартість на 621571,00грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 310785,50грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року у справі №200/2040/20-а, адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області 11 листопада 2020 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2020 року касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) оскільки до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у розмірі та порядку визначеному законом, та встановлено заявнику строк на усунення недоліків, терміном у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду документ про сплату судового збору.

Вказану ухвалу Верховного Суду було вручено представнику заявника 11 грудня 2020 року, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення №0102931445496.

21 грудня 2021 року на виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідачем, в межах відведеного судом строку, направлено клопотання про усунення недоліків касаційної скарги шляхом долучення документа про сплату судового збору до матеріалів справи.

Таким чином недоліки касаційної скарги щодо сплати судового збору усунуто в повній мірі.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України судом встановлено наступне.

Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.

Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на його думку, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

З аналізу вищевказаних положень суд дійшов висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 цього Кодексу, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України установлено, що касаційна скарга не містить обґрунтувань, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанції було застосовано неправильно, висновок щодо застосування якої, на думку скаржника, наявний у постановах Верховного Суду, а також не обґрунтовує у чому саме полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права.

Таким чином, відповідачем не дотримано вимоги щодо наведення мотивів незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351 - 354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження судових рішень, податковий орган вказує на застосування судами норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Обґрунтування підстав касаційного оскарження зводиться до того, що застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновків щодо застосування норми (норм) права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі №804/7948/16, від 26 березня 2019 року у справі №826/5263/14, від 14 травня 2019 року у справі №825/3990/14, від 06 березня 2018 року у справі №804/5444/16.

Варто зазначити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

Подана касаційна скарга містить лише виклад обставин справи, цитати окремих судових рішень, цитати нормативних актів та незгоду з рішеннями судів попередніх інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Таким чином касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Проте, Головним управлінням Державної податкової служби у Донецькій області не обґрунтовано подібності правовідносин у справі №200/2040/20-а, рішення в якій оскаржуються, та у справі, на рішення в якій відповідач посилається у касаційній скарзі.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю десять днів з моменту отримання копії ухвали, протягом якого заявник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції заяву з обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень та обґрунтуванням подібності зазначених справ із даною.

Враховуючи викладене та керуючись статтею 332 КАС України,

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року у справі №200/2040/20-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Промальпсервіс до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання противоправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.

Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання даної копії ухвали.

Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова