Ухвала

від 14.01.2021 по справі 202/139/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/56/21 Справа № 202/139/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2021 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді-доповідача ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника-адвоката ОСОБА_7 ,

підозрюваної ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 та захисника - адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня 2020 року про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженки м.Кривого РогуДніпропетровської області,громадянки України,яка маєвишу освіту,розлучена,працює напосаді головиправління ОСББ«Ювілейний 9», зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. З ст. 27, ч. З ст. 28, ч. З ст. 358 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного судового рішення та встановленні слідчим суддею обставини.

Вказаною ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

Застосовано відносно ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк до 14 лютого 2021 року включно, заборонивши їй цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , та зобов`язати її:

- прибувати до слідчого, прокурора, судді за кожним викликом;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю в разі його застосування органом Національної поліції.

Судом першої інстанції враховано, що для запобігання ризику який передбачений п.1 ч.І ст.177 КПК, переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та забезпечення виконання підозрюваною процесуальних обов`язків достатньою мірою буде запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки такий запобіжний захід також пов`язаний із обмеженням особистої свободи особи, дозволить органу досудового розслідування контролювати поведінку підозрюваної.

Слідчий суддя також врахував дані про особу ОСОБА_9 , яка має постійне місце проживання та роботи.

Суд врахував, що сукупність ризиків і доводів, на які посилається сторона обвинувачення, дають підстави для висновку про застосування менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, остільки сама по собі тяжкість інкримінованого йому злочину не може вважатися достатньою причиною для тримання особи під вартою.

Вимоги апеляційних скарг та узагальненні доводи осіб, які її подали.

В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою обрати підозрюваній ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначивши розмір застави у 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Вважає, що ухвала суду є необгрунтованою, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, остільки слідчим суддею не надано належної оцінки доводам прокурора щодо наявності ризиків, передбачених п.1,3,4,5 ч.І ст.177 КПК України, а саме ризику переховуватись від органу досудового розслідування та суду, ризику незаконного впливу на інших учасників провадження, ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.

На його думку, судом не було прийнято до уваги додані стороною обвинувачення докази, а саме довідку про судимості та притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_9 , відповідно до якої протягом 2016-2020 років відносно ОСОБА_9 скеровано 6 (шість) обвинувальних актів за обвинуваченням її у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.З, ч.4, ч.5 ст.191 КК України, ч.І ст.388 КК України, судовий розгляд на теперішній час не завершено.

Тому на думку прокурора, визначений слідчим суддею запобіжний захід не зможе належним чином забезпечити виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов`язків.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_9 просить ухвалу суду скасувати, та обрати відносно підозрюваної запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню у зв`язку з неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні фактичним обставинам справи та наявними істотними порушеннями вимог кримінально процесуального закону.

На його думку, судом не було враховано в повній мірі характерезуючих даних підозрюваної ОСОБА_9 .. Також в матеріалах справи наявна довідка про те, що висунуті обвинувачення проти ОСОБА_9 з 2016 року, в теперішній час дані справи слухаються в суді, та вона не переховується ні від досудового та судового слідства, а тому це може слугувати обставиною, яка спростовує ризик переховування підозрюваної від органів досудового або судового слідства.

Позиція учасників апеляційного перегляду.

В апеляційному суді захисник-адвокат ОСОБА_7 , та ОСОБА_9 підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Прокурор в апеляційному суді заперечував проти задоволення апеляційної скарги адвоката та просив задовольнити вимоги його апеляційної скарги та ухвалу суджу скасувати та обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Мотиви апеляційного суду.

Заслухавши головуючого суддю, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційних скарг та перевіривши наявні матеріали, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Так, згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

3)може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування чи/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

У відповідності до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у його рішенні від 26.06.1991 р. у справі «Летельє проти Франції», попереднє ув`язнення не повинне бути передвісником наступного покарання у виді позбавлення волі та не може бути «формою очікування» обвинувального вироку.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у рішенні від 10.02.2011 року у справі "Харченко проти України", рішенні від 29.09.2011 року у справі "Третьяков проти України", рішенні від 06.11.2008 року у справі "Єлоєв проти України" зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов`язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.

На думку колегії суддів, при обранні ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту вказані вимоги закону були дотримані.

Як вбачається з матеріалів справи, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019040000000586 від 29 липня 2019 року, в якому 14 грудня 2020 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України, а саме в організації та керівництві заволодінням чужим майном (грошовими коштами громадян) шляхом обману, вчиненим повторно організованою групою під виглядом надання послуг, пов`язаних із встановленням газового обладнання (лічильника газу) та подальшого його введення в експлуатацію оператором газорозподільних систем АТ «Криворіжгаз», а також у підробленні офіційних документів з метою їх використання, що вчинене повторно в складі організованої групи.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_9 підтверджується, насамперед, протоколами допиту свідків, протоколами пред`явлення осіб для впізнання, протоколами обшуків, протоколами оглядів, висновком судової експертизи.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що незалежно від подальшої доведеності підозри ОСОБА_9 на даній стадії існують достатні підстави стверджувати, що вона може бути причетною до інкримінованих їй кримінальних правопорушень, оскільки це підтверджується сукупністю досліджених матеріалів досудового розслідування.

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

На переконання колегії суддів слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку, що прокурором під час судового розгляду та слідчим в клопотанні доведено наявність ризику передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, а саме, що підозрювана може переховуватися від органу досудового розслідування, оскільки вона підозрюється у вчиненні, які за ст.12 КК України, відносяться особливо тяжкого кримінального правопорушення щодо значної кількості осіб.

Колегія суддів зазначає, що сам по собі факт вчинення інкримінованих підозрюваній кримінальних правопорушень, та ймовірність призначення їй суворого покарання, за відсутності конкретних фактів незаконному впливу на потерпілих, а також на іншого підозрюваного, перешкоджання досудовому розслідуванню у будь-який спосіб, не свідчить про недостатність запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Тому доводи в апеляційній скарзі прокурора, є безпідставними, а також через те, що основні слідчі та процесуальні дії у кримінальному провадженні на сьогодні проведені, підозрювана є раніше не судимою.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції при обранні запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_9 , у відповідності до вимог ст. ст. 193, 194 КПК України дослідив та достатньою мірою взяв до уваги фактичні обставини, що підлягають врахуванню згідно ст.178 КПК України, дані про особу підозрювану, а саме те, що підозрювана раніше не судима, має постійне місце проживання та роботу, що свідчить про наявність у підозрюваною міцних соціальних зв`язків.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту є достатнім для забезпечення належної поведінки підозрюваної та дієвості кримінального провадження щодо неї.

При цьому колегія суддів зазначає, що з матеріалів справи не вбачається та в судовому засіданні не знайдено підстав для застосування відносно підозрюваної ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, з огляду на тяжкість інкримінованого їй кримінального правопорушення, в якому вона підозрюється, та на кількість інкримінованих епізодів злочинів.

Колегія суддів не знайшла порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді. Застосований судом щодо підозрюваного запобіжний захід відповідає вимогам кримінального процесуального закону.

Ухвала за своїм змістом є належно вмотивованою, обґрунтованою та законною.

Істотних порушень вимог КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу слідчого судді,- без змін.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 та захисника - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня 2020 року про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_9 , - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4