Ухвала

від 20.01.2021 по справі 495/6157/20

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/6157/20

№ провадження 2-аз/495/1/2021

УХВАЛА

Про відмову у забезпеченні позову

"20" січня 2021 р. м. Білгород-Дністровський

Білгород - Дністровський міськрайонний суд Одеської області,

у складі головуючого одноособово судді Прийомової О.Ю.,

секретаря Іванченко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород - Дністровському Одеської області заяву представника позивача адвоката Васильєва Павла Олеговича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділу державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області Департаменту економіки та розвитку інфраструктури Білгород - Дністровської міської ради, про скасування рішення суб`єкта владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття справи про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИЛА:

15.01.2021 до суду надійшла заява від представника позивача, адвоката Васильєва П.О. про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділу державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області Департаменту економіки та розвитку інфраструктури Білгород - Дністровської міської ради, про скасування рішення суб`єкта владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Заява обґрунтована тим, що в провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до відділу державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області Департаменту економіки та розвитку інфраструктури Білгород - Дністровської міської ради, про скасування рішення суб`єкта владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Окрім цього, представник позивача вказує, що необхідність забезпечення позову полягає в тому, що є очевидними ознаки протиправності оскаржуваних до суду рішень суб`єкта владних повноважень та порушення ним прав, свобод та законних інтересів позивача, оскільки оскаржувані постанови про притягнення до адміністративної відповідальності застосовані до позивача матимуть негативні наслідки для майнового стану, зокрема при вчинені виконавчих дій у виконавчих провадженнях, а саме, №59371787 та № 59371870, що наразі перебувають на примусовому виконанні у Білгород-Дністровському міському відділі державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) оскільки у відповідності до вимог ЗУ "Про виконавче провадження" орган примусового виконання рішень матиме змогу під час розгляду та вирішення адміністративним судом даної справи, по якій оскаржується правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності, проводити виконавчі дії, в тому числі шляхом звернення стягнення на майно та грошові кошти позивача, здійснити накладення арешту та вчинити інші виконавчі дії, які можуть завдати позивачу значної шкоди та вимагатимуть від нього вчинення додаткових зусиль щодо відновлення свого майнового становища у разі прийняття судом рішення на його користь.

З огляду на викладене вважає доцільним застосування такого заходу забезпечення позову як зупинення стягнення з позивача на підставі постанови Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білгород-Дністровської міської ради від 09 квітня 2019 року № 10 по справі про адміністративне правопорушення, примусове виконання яких здійснюється Білгород-Дністровським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчих провадженнях №59371787 та №59371870 (стягував - Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Білгород-Дністровської міської ради, боржник - ОСОБА_2 ).

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відтак, розгляд клопотання про вжиття заходів забезпечення позову розглянуто судом без повідомлення учасників справи.

Клопотання про вжиття заходів забезпечення позову не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Відповідно до частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно із частиною четвертою статті 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Як передбачено частиною першою, другою статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено:1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Слід зазначити, що підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.

Інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Забезпечення позову є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в адміністративному судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для особи рішення.

Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

За приписами частин четвертої - шостої статті 154 КАС України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.

Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Отже, саме по собі оскарження в судовому порядку рішення суб`єкта владних повноважень не може мати наслідком забезпечення позову шляхом зупинення його дії. Позивач повинен вказати наявність підстав для забезпечення позову, що визначені пунктами 1, 2 частини другої статті 150 КАС України, та надати докази на підтвердження таких підстав.

Вжиття заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а лише забезпечує збереження існуючого становища до вирішення по суті позовних вимог.

При цьому, вирішуючи відповідну заяву про забезпечення позову суд має встановити у чому саме полягає реальна загроза ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист порушених прав або інтересів позивача та чим саме може бути завдано шкоди правам та інтересам позивача без вжиття таких заходів.

Як слідує із заяви про забезпечення позову, заявник просить забезпечити позов шляхом зупинення стягнення з позивача на підставі постанови Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білгород-Дністровської міської ради від 09 квітня 2019 року № 10 по справі про адміністративне правопорушення, примусове виконання яких здійснюється Білгород-Дністровським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчих провадженнях №59371787 та №59371870 (стягував - Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Білгород-Дністровської міської ради, боржник - ОСОБА_2 ).

Проте, на думку суду, передбачені пунктом першим частини другої статті 150 КАС України підстави для забезпечення позову заявником належними та допустимими доказами не підтверджені.

Крім того, щодо наявності очевидних ознак протиправності спірного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, то вони повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом.

Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси заявника і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень.

У іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення ним прав, свобод чи інтересів заявника до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію по справі.

Наведені у заяві про вжиття заходів забезпечення позову обставини не дозволяють стверджувати про наявність підстав для забезпечення позову, визначених пунктом 2 частини другої статті 151 КАС України, оскільки правомірність оскаржуваного рішення входить до кола обставин, які необхідно встановити під час розгляду судом справи по суті.

Згідно з абзацом 2 пункту 17 Постанови Пленуму ВАС України №2 від 06.03.2008, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Однак, посилання позивача на протиправність постанови Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білгород-Дністровської міської ради від 09 квітня 2019 року № 10 по справі про адміністративне правопорушення, до вступу в законну силу рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 до відділу державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області Департаменту економіки та розвитку інфраструктури Білгород - Дністровської міської ради, про скасування рішення суб`єкта владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття справи про адміністративне правопорушення, суд вважає безпідставними, оскільки правову оцінку вказаному рішенню судом буде надано за результатами розгляду справи.

Разом з тим, висновки суду про протиправність рішення суб`єкта владних повноважень до розгляду справи по суті означатимуть надання оцінки оскаржуваному рішенню без урахування усіх доводів та доказів учасників справи у сукупності, оскільки, в разі подання позову до суду з урахуванням предмету спору, перевірка протиправності рішення можлива лише на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку доказів у їх сукупності. Тобто, встановлення ознак протиправності рішення суб`єкта владних повноважень є фактично вирішенням адміністративного спору по суті, що є неприпустимим на даній стадії судового процесу.

Враховуючи наведене, суд не вбачає достатніх підстав для забезпечення позову, викладених у статті 150 КАС України, а тому у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись статтями 150 - 151, 154, 248 КАС України, суд

ПОСТАНОВИЛА:

В задоволенні заяви представника позивача, адвоката Васильєва П.О. про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділу державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області Департаменту економіки та розвитку інфраструктури Білгород - Дністровської міської ради, про скасування рішення суб`єкта владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття справи про адміністративне правопорушення, шляхом зупинення стягнення з позивача на підставі постанови Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білгород-Дністровської міської ради від 09 квітня 2019 року № 10 по справі про адміністративне правопорушення, примусове виконання яких здійснюється Білгород-Дністровським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчих провадженнях №59371787 та №59371870 (стягував - Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Білгород-Дністровської міської ради, боржник - ОСОБА_2 ) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали складений 20 січня 2021 року.

Суддя :