Ухвала

від 20.01.2021 по справі 909/568/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/568/20

УХВАЛА

20.01.2021 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В., секретар судового засідання Юрчак С.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного підприємства "Гарант" від 21.12.2020 (вх.№19976/20) про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом: Приватного підприємства "Гарант"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Індіго"

про стягнення заборгованості в сумі 721587 грн 58 к.

за участю:

від позивача: Мажевська Любов Михайлівна,

від відповідача: ОСОБА_1 , Ватутін Іван Петрович

встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Приватне підприємство "Гарант" із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Індіго" про стягнення заборгованості в сумі 721587 грн 58 к.

16.12.2020 Господарський суд Івано-Франківської області ухвалив рішення про часткове задоволення позовних вимог Приватного підприємства "Гарант" та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Індіго" 571000 грн основного боргу, 27686 грн 18 к. - 3% річних, 42298 грн 07 к. - інфляційних втрат та 9614 грн 76 к. - судового збору.

21.12.2020 до Господарського суду Івано-Франківської області від Приватного підприємства "Гарант" надійшла заява вх.№19976/20 про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання розподілу витрат позивача на правову допомогу в розмірі 45000 грн 00 к. В підтвердження чого представник позивача подав копії Акта прийняття -передачі наданих юридичних послуг від 23.11.2020, платіжного доручення №3 від 02 грудня 2020 року, квитанцій від 18 грудня 2020 року та 21 грудня 2020 року.

23.12.2020 суд беручи до уваги святкові та вихідні дні, заяву Приватного підприємства "Гарант" від 21.12.2020 (вх.№19976/20) про ухвалення додаткового рішення призначив до розгляду в судовому засіданні на 20.01.2021 поза межами строку визначеного процесуальним кодексом.

Представник позивача в судовому засіданні заяву про ухвалення додаткового рішення підтримала, зазначила, що в матеріалах справи міститься копія Договору б/н від 01.09.2020 про надання правової допомоги адвокатом, на підставі якого та з врахуванням доказів оплати юридичних послуг, суд повинен ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача на користь ПП "Гарант" витрат на правову допомогу адвоката в сумі 45000 грн 00к. Вказала, що у підготовчому судовому засіданні адвокат Байдащук Г.В. заявляв клопотання про відшкодування судових витрат на правничу допомогу, проте доказів цього не змогла надати.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення заперечив, зазначив, що розмір витрат на професійну правову допомогу адвоката в сумі 45000 грн є неспівмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт; не відповідає граничним розмірам компенсації витрат, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №590 від 27.04.2006; суперечить ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно якої гонорар є формою винагороди адвоката та обчислюється у фіксованому розмірі чи погодинній оплаті, а не у процентному відношенні. Звернув увагу суду, що позивач як не подав в процесі розгляду справи орієнтованого розрахунку суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, так і не звертався до суду до закінчення судових дебатів із заявою про відшкодування таких витрат, тому у задоволенні цієї заяви просив відмовити.

Розглянувши матеріали справи, повно, всебічно та об"єктивно з"ясувавши всі обставини на яких ґрунтується заява про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).

За результатами розгляду поданої заяви суд має винести або додаткове рішення (у випадку задоволення поданої заяви та стягнення з відповідача витрат), або ухвалу (у випадку відмови у задоволенні заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача відповідних витрат).

Згідно з частиною 1, пункту 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи до яких належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Правилами частин 1, 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

У Главі 1 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України визначено види та зміст заяв, і зокрема, заяви по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) (ст. 161 Господарського процесуального кодексу України § 1) та заяви з процесуальних питань (заяви, клопотання і заперечення) (ст. 169 Господарського процесуального кодексу України § 2).

Отже, процесуальне законодавство позовну заяву відносить до заяв по суті і, відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, вона повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат,суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі , може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у своїй першій заяві по суті - позовній заяві не заявляв вимогу про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу, як і не подавав суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс чи очікує понести у зв`язку із розглядом справи; такого розрахунку позивач не подав суду і після укладення договору про надання правової допомоги із адвокатом Байдащуком Г.В. Під час розгляду справи позивач не подав доказів в підтвердження витрат на правову допомогу та до закінчення судових дебатів не заявив про те, що він надасть такі докази в порядку ч. 8 ст. 129 та ст. 221 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд звертає увагу, що виходячи зі змісту ч. 8 ст. 129, ст. 221 та ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, можливість вирішення питання про судові витрати після ухвалення судового рішення з поданням відповідних доказів в підтвердження їх понесення, можливе лише у випадку, якщо сторона зробила про це відповідну заяву під час розгляду справи по суті.

Наявність в матеріалах справи договору про надання правової допомоги від 01.09.2020 не ототожнюється із попереднім (орієнтовним) розрахунком сум судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи та заявою, яку сторона зобо"язана подати до закінчення судових дебатів.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Зазначене положення забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, та крім того, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин та враховуючи, що позивач під час розгляду справи не подав доказів в підтвердження витрат на правову допомогу та не заявив відповідної заяви про те, що він надасть такі докази в порядку ч. 8 ст. 129 та ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає, що 16.12.2020 при ухваленні рішення вирішив питання про розподіл між сторонами судових витрат, зокрема судовий збір поклав на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому правові підстави для задоволення заяви позивача та ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відсутні.

Керуючись статтями 42, 123, 124, 129, 221, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Приватного підприємства "Гарант" від 21.12.2020 (вх.№19976/20) про ухвалення додаткового рішення у справі № 909/568/20 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у визначені статтями 256, 257 ГПК України строк та порядку.

Дата підписання: 22.01.2021.

Суддя Т. В. Максимів