Рішення

від 21.01.2021 по справі 916/3147/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" січня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/3147/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.

секретар судового засідання Петровій О.О.

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - Струкова К.О. (ордер серії ОД №465607 від 21.01.2021р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/3147/20

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Гюбі+» (65026, м. Одеса, вул. Катерининська, 26, код ЄДРПОУ 38443006)

до відповідача державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№111)» (66850, Одеська область, Ширяївській район, с.Армашівка, код ЄДРПОУ 08680612)

про стягнення 42 287,23 грн.

ВСТАНОВИВ:

03.11.2020р. товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Гюбі+» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№111)» , в якій просить суд стягнути з відповідача 42 287,23 грн. - заборгованості, у тому числі: 37 505,30 грн. - основної заборгованості, 281,29 грн. - 3% річних, 4 500,64 грн. - штрафу, а також суму судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору № 1205/5-20 від 13.05.2020р. в частині повної та своєчасної оплати за отримані послуги.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.11.2020р. позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Гюбі+» залишено без руху та встановлено позивачу строк протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

20.11.2020р. до Господарського суду Одеської області від ТОВ «Агро Гюбі+» надійшла заява, згідно якого позивач на виконання вимог вищевказаної ухвали суду такі недоліки усунув.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.11.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3147/20 за правилами спрощеного позовного провадження із призначенням судового засідання для розгляду справи по суті на "17" грудня 2020 р. о 15:00.

11.12.2020р. до Господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив (вх.№33150/20), відповідно до якого останній просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що жодних рахунків на оплату послуг відповідач не отримував, як то передбачено п. 2.3 договору, що підтверджується самими рахунками, наявними в матеріалах справи, в яких відсутня відмітка про їх отримання відповідачем, у зв`язку з чим, на думку відповідача, не вдається за можливе встановити дату, з якої наступає зобов`язання відповідача на проведення оплати послуг за договором та дати для початку нарахування штрафних санкцій.

Разом з тим, відповідач не погоджується із розміром судових витрат, заявлених позивачем у розмірі 5000 грн. на правову допомогу, вважаючи такі витрати недоведеними та необґрунтовано завищеними.

Судове засідання, призначене на "17" грудня 2020 р., не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Мостепаненко Ю.І. з 30.11.2020р. на лікарняному, про що секретарем судового засідання складено відповідну довідку.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.12.2020р. призначено справу №916/3147/20 до розгляду по суті на "21" січня 2021 р. о 14:00.

28.12.2020р. до Господарського суду Одеської області від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№34750/20), відповідно до якої останній вважає доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, хибними, оскільки, відповідно до змісту п.2.3 договору, вирішальним моментом для визначення дати, з якої відраховується 10 денний строк для оплати, є саме дата підписання актів здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг).

Разом з тим, позивач вказує, що факт надання відповідачу послуг з навантаження, крім актів надання послуг №89 від 11.06.2020р. та № 101 від 22.06.2020р., додатково підтверджується і довідкою Державної аудиторської служби України від 14.12.2020р., на аркуші 17 якої зазначено, що основним документом для визначення кількості відпрацьованого технікою часу є акт виконаних робіт (наданих послуг), підписаний представниками виконавця і замовника. За червень 2020 року, згідно актів про надання послуг, надано послуг навантаження протягом 72 годин на суму 37 505,30 грн., та використано дизпалива у кількості 75 л.

Також, позивач зазначає, в рамках кримінального провадження №42020000000001527 від 14.08.2020р. прокурором відділу Офісу Генерального прокурора Метелкіною О.Л. 21,09.2020р. було проведено обшук у приміщеннях ДП Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№111) , згідно якого було вилучено бухгалтерські документи, у тому числі рахунки на оплату №93 та №105 за договором № 1205/5-20 від 13.05.2020р.

При цьому, до відповіді на відзив позивачем додано нотаріально засвідчену заяву Потучек-Запольського Євгена Миколайовича, згідно якої останнім зазначено, що рахунки на оплату виконаних робіт ТОВ Агро Гюбі+ направляло до ДП Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№ 111) України одночасно з направлення для підписання відповідного акту виконаних робіт. Дати, зазначені у відповідних актах виконаних робіт та рахунках на оплату відповідають дійсності. Вказані документи отримувались ДП Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 111) саме у зазначені в них дати. Зазначені обставини стали відомі ОСОБА_1 , у зв`язку з виконанням службових обов`язків директора ДП Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ НІ) в період з 17 січня 2020 року до 21 вересня 2020 року. Крім того, ОСОБА_1 у заяві від 23.12.2020р. зазначив, що обізнаний із змістом ст.384 Кримінального кодексу України щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та готовий з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень.

В судове засідання 21.01.2021р. представник позивача не з`явився, про дату місце та час судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення.

Представник відповідача в судовому засіданні 21.01.2021р. проти задоволення позову заперечував, з підстав викладених у відзиві на позов.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин, або без повідомлення причин неявки.

В судовому засіданні від 21.01.2021р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.

13.05.2020р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Гюбі+» (Виконавець) та державним підприємством «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№111)» (Замовник) було укладено договір про надання послуг з навантаження №1205/5-20, відповідно до п.1.1 якого виконавець зобов`язався за завданням замовника надати послуги телескопічним навантажувачем JCB, технікою виконавця на об`єктах (полях) та складах Замовника.

Відповідно до п. 1.2 договору, виконавець вправі залучити до виконання своїх обов`язків орендовану техніку.

Ціна послуг за 1 годину навантаження складає 498,98 грн., в тому числі ПДВ 83,33 грн. Остаточна вартість послуг по договору фіксується в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) із зазначенням кількості та ціни на ПММ використаного під час надання послуг, які є невід`ємною частиною договору (п.2.1 договору).

Згідно п.2.2 договору, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) містить відомості про надані виконавцем послуги, їх об`єм, вартість та є підставою для виставлення виконавцем замовнику рахунка-фактури до сплати за надані послуги виконавцем за цим договором.

Відповідно до п. 2.3 договору, всі розрахунки проводяться замовником на підставі виписаних виконавцем рахунків-фактур та актів здачі-приймання виконаних робіт за фактично виконані роботи, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця, зазначений в пункті 7 даного договору, протягом 10 (десяти) банківських днів з дати його підписання, що є невід`ємною частиною даного договору.

Згідно п. 3.1.4 договору, виконавець зобов`язаний своєчасно складати та передавати замовнику акти здачі-прийняття робіт (надання послуг). Основним документом для визначення кількості відпрацьованого технікою часу є акт виконаних робіт (наданих послуг), підписаний представниками виконавця і замовника.

Відповідно до п. 3.2.4 договору, замовник зобов`язаний оплачувати послуги, на умовах та в порядку, зазначеному в розділі 2 цього договору.

У разі прострочення проведення розрахунків, передбачених п.п. 2.3 цього договору, замовником сплачується штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (п. 4.5 договору.).

Згідно п. 6.1 договору, договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2020 року.

На виконання умов договору №1205/5-20 від 13.05.2020р. між ТОВ «Агро Гюбі+» та ДП «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№111)» були підписані акти наданих послуг на загальну суму 37 505,30 грн. та складені відповідні рахунки на оплату наданих послуг.

При цьому, відповідач за отримані послуги не розрахувався, на підставі чого, позивач і звернувся до Господарського суду Одеської області з даним позовом до державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№111)» про стягнення 37 505,30 грн. - основної заборгованості, 281,29грн. - 3% річних та 4 500,64 грн. - штрафу.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з положеннями ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагенту та визначенні умов договору з урахуванням вимог чинного законодавства.

Як встановлено судом, 13.05.2020р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Гюбі+» (Виконавець) та державним підприємством «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№111)» (Замовник) було укладено договір про надання послуг з навантаження №1205/5-20, відповідно до п.1.1 якого виконавець зобов`язався за завданням замовника надати послуги телескопічним навантажувачем JCB, технікою виконавця на об`єктах (полях) та складах Замовника.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Абзац 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п.2.2 договору, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) має містити відомості про надані виконавцем послуги, їх об`єм, вартість, та є підставою для виставлення виконавцем замовнику рахунка-фактури до сплати за надані послуги виконавцем за цим договором.

Як встановлено матеріалами справи, на виконання умов договору №1205/5-20 від 13.05.2020р. 11.06.2020р. та 22.06.2020р. ТОВ «Агро Гюбі+» було надано ДП «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№111)» послуг на загальну суму 37 505,30 грн., що підтверджується підписаними між сторонами актами наданих послуг, а саме: №89 від 11.06.2020р. на суму 28 304,24 грн. та №101 від 22.06.2020р. на суму 9 201,06 грн.

Також, позивачем було сформовано відповідні рахунки на оплату наданих послуг, а саме: №93 від 11.06.2020р. на суму 28 304,24 грн. та № 105 від 22.06.2020р. на суму 9 201,06 грн.

Відповідно до п. 2.3 договору, всі розрахунки проводяться замовником на підставі виписаних виконавцем рахунків-фактур та актів здачі-приймання виконаних робіт за фактично виконані роботи, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця, зазначений в пункті 7 даного договору, протягом 10 (десяти) банківських днів з дати його підписання, що є невід`ємною частиною даного договору.

При цьому, відповідач за отримані послуги згідно договору №1205/5-20 від 13.05.2020р. не розрахувався.

Додатково факт надання відповідачу послуг з навантаження за договором №1205/5-20 від 13.05.2020р., крім актів наданих послуг №89 від 11.06.2020р. та № 101 від 22.06.2020р., підтверджується довідкою Державної аудиторської служби України від 14.12.2020р., на аркуші 17 якої зазначено, що основним документом для визначення кількості відпрацьованого технікою часу є акт виконаних робіт (наданих послуг), підписаний представниками виконавця і замовника. За червень 2020 року, згідно актів про надання послуг, надано послуг навантаження протягом 72 годин на суму 37 505,30 грн. та використано дизпалива у кількості 75 л.

Щодо посилань відповідача на те, що неможливо встановити дату, з якої виникає зобов`язання відповідача на проведення оплати послуг за договором, з огляду на неотримання рахунків на оплату послуг, як то передбачено п. 2.3 договору, суд відхиляє їх, як необґрунтовані, з огляду таке.

Рахунок або рахунок - фактура, що за своїми функціями є тотожними документами, за своїм призначенням не відповідають ознакам первинного документа, оскільки ними не фіксується будь - яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а вони мають лише інформаційний характер. Рахунок є розрахунковим документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти.

Ненадання рахунка - фактури, у контексті спірних правовідносин, не є відкладальною умовою, тому наявність або відсутність рахунка - фактури не звільняє відповідача від обов`язку сплатити грошові кошти за договором ( зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 908/771/19 ).

Близька за змістом правова позиція викладена також, у постановах Верховного Суду від 02.07.2019 зі справи № 918/537/18, від 29.08.2019 зі справи № 905/2245/17 від 26.02.2020 зі справи № 915/400/18, від 29.04.2020р. зі справи № 915/641/19.

При цьому, із заяви ОСОБА_1 , засвідченої 23.12.2020р. приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу, рахунки на оплату виконаних робіт ТОВ Агро Гюбі+ направляло до ДП Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№ 111) України одночасно з направленням для підписання відповідного акту виконаних робіт. Як зазначив у заяві свідок, дані обставини йому стали відомі у зв`язку із виконанням службових обов`язків директора ДП Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 111) в період з 17.01.2020р. до 21.09.2020р.

Показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків. Показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти (ч.ч.1, 2 ст.87, ч.ч.1, 2, 3 ст.88, ч.1 ст.89 ГПК України).

Так, заява свідка - Потучек-Запольського Євгена Миколайовича від 23.12.2020р. оформлена із дотриманням ст.87, 88 ГПК України, не суперечить іншим доказам, не викликає у суду сумнів щодо її змісту, достовірності чи повноти, тому відсутня потреба у виклику свідка до суду, та заява приймається судом в якості належного доказу викладених у ній обставин щодо отримання відповідачем від позивача рахунків на оплату.

Разом з тим, з наданого позивачем до відповіді на відзив протоколу обшуку від 21.09.2020р., який здійснений в рамках кримінального провадження №42020000000001527 від 14.08.2020р., вбачається, що прокурором відділу Офісу Генерального прокурора Метелкіною О.Л. 21,09.2020р. було проведено обшук у приміщеннях ДП Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№111) , згідно якого було вилучено бухгалтерські документи, у тому числі оригінали рахунків на оплату ТОВ Агро Гюбі+ №93 та №105 за договором № 1205/5-20 від 13.05.2020р.

При цьому, укладений між сторонами договір № 1205/5-20 від 13.05.2020р. не містить застережень стосовно того, що строк оплати відраховується не від дати підписання акту виконаних робіт (наданих послуг), а від дати виставлення рахунку на оплату.

Враховуючи наявні в матеріалах справи акти наданих послуг, які підписані між сторонами та скріплені печатками останніх, суд зазначає, що згідно п.2.3 договору останнім днем оплати наданих послуг був: за актом: №93 від 11.06.2020р. - 25. 06.2020р., за актом № 105 від 22.06.2020р.- 07.07.2020р.

Наявність вказаної заборгованості відповідач не спростував, доказів, які б підтверджували факт повної сплати за отримані послуги не надав.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Агро Гюбі+» в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 37 505,30 грн.

Щодо вимог про стягнення з відповідача штрафу та 3%, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня.

Відповідно до п. 4.5 договору, сторони погодили, що у разі прострочення проведення розрахунків, передбачених п.п. 2.3 цього договору, замовником сплачується штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Приймаючи до уваги, що розмір подвійної облікової ставки НБУ станом на дату виникнення прострочення виконання відповідачем зобов`язань з оплати за отримані послуги становила 12% (облікова ставка НБУ - 6%), а загальна вартість несплачених відповідачем послуг за договором №1205/5-20 від 13.05.2020р. складає 37 505,30 грн., суд, перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 4 500,64 грн., вважає його вірним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст.253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якої пов`язано його початок.

Відповідно до ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Так, позивачем наведено розрахунок 3% річних в розмірі 281,29 грн. здійснений за 3 місяці (серпень, вересень та жовтень 2020р.)

При перевірці зазначеного рахунку , судом встановлено його помилковість, з огляду на невірне визначення початкової дати виникнення у відповідача заборгованості за отримані послуги, оскільки останній здійснений без урахування п. 2.3 договору, вихідних та святкових дат.

При цьому, позивачем в розрахунку 3% річних конкретно не визначено кінцеву дату нарахування, з огляду на що, суд доходить висновку, що кінцевою датою нарахування 3% річних є - 13.10.2020р. - дата складання позовної заяви.

Враховуючи зазначене, судом за допомогою системи "Ліга-Закон", здійснено власний розрахунок, відповідно до якого сума 3% річних складає 329,11 грн.

Акт наданих послугСума боргу (грн.)Період простроченняСума 3% річних (грн.) №89 від 11.06.2020 28 304,24 26.06.2020-13.10.2020 255,20 № 101 від 22.06.2020 9 201,06 08.07.2020-13.10.2020 73,91 Всього 329,11 грн.

Проте, враховуючи, що у суду відсутні повноваження щодо збільшення позовних вимог, а таке право належить виключно позивачу, суд, не виходить за межі позовних вимог та задовольняє заявлену позивачем до стягнення з відповідача суму 3% річних в розмірі 281,39 грн.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 76 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами наявними матеріалами справи.

На підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Так, в позовній заяві ТОВ «Агро Гюбі+» визначив попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести: 30 грн. - вартості відправки відповідачу поштового відправлення та 5 000 грн. - витрат на професійну правничу допомогу, однак, ані заяви про їх відшкодування, ані доказів на підтвердження таких витрат до справи не подав, у зв`язку з чим дане питання буде вирішено судом після заявлення позивачем у встановлені строки про таке.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№111)» (66850, Одеська область, Ширяївській район, с.Армашівка, код ЄДРПОУ 08680612) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Гюбі+» (65026, м. Одеса, вул. Катерининська, 26, код ЄДРПОУ 38443006) 37 505 (тридцять сім тисяч п`ятсот п`ять) грн. 30 коп. - основної заборгованості, 281 (двісті вісімдесят одну) грн. 29 коп. - 3% річних, 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) грн. 64 коп. - штрафу та 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. - витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 21 січня 2021 р.

Суддя Ю.І. Мостепаненко