Рішення

від 14.01.2021 по справі 923/959/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2021 року Справа № 923/959/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. при секретарі судового засідання Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ГЕЛІОС", м. Київ, код ЄДРПОУ 42322556,

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ТПК-СЕРВІС ЛТД", м. Херсон, код ЄДРПОУ 33500766,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ерфольг-Україна", м. Біла Церква, Київська область,

про стягнення 350000,00 євро.

За участю представників сторін:

від позивача - адвокат Свинар М.Ю., довіреність від 091.12.20;

від відповідача - не з`явився;

від третьої особи - не з`явився.

Судове засідання провадиться в режимі відеоконференції із застосуванням програми EASYCON поза межами приміщення та у відповідності до ч. 1 статті 222 Господарського процесуального кодексу України здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи.

25 вересня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ГЕЛІОС" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ТПК-СЕРВІС ЛТД" про стягнення 350000,00 євро.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання ТОВ "Ерфольг-Україна" умов Кредитного договору №04.1/07/11-КЛТ від 03.06.2011, відповідно до умов якого ТОВ "Ерфольг-Україна", було надано кредит в межах загальної суми, еквівалентної 17300000,00 євро. Відповідно, у ТОВ "Ерфольг-Україна" виник обов`язок щодо повернення суми кредиту. В забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між позивачем і ТОВ "Торговий дім ТПК-СЕРВІС ЛТД" був укладений Договір поруки № 13/07/П01/11-КЛТ від 31.10.2019. Проте, ТОВ "Ерфольг-Україна" не було виконано свого обов`язку з повернення кредитних коштів, відповідачем не сплачено суму заборгованості за договором поруки, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення з ТПК-СЕРВІС ЛТД" заборгованості у розмірі 350000,00 євро, еквівалент якої за офіційним курсом Національного банку Україна (з розрахунку 1 євро - 33,1996 грн.) станом на 22.09.2020 становить 11619860,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2020 визначено суддю по справі - Нікітенко С.В.

Ухвалою від 29 вересня 2020 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи № 923/959/20 визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.

Цією ж ухвалою суд запропонував учасникам провадження у встановлені строки надіслати (надати) до суду: відповідачу - відзив на позовну заяву (одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) іншим учасникам справи копію відзиву та доданих до нього документів, а відповідні докази представити суду), належним чином завірені копії статутних та реєстраційних документів та позивачу відповідь на відзив.

Ухвала суду про відкриття провадження направлена сторонам рекомендованою поштою з повідомленням, у відповідності до вимог частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

05 жовтня 2020 року до суду від позивача у справі надійшла заява про залучення до участі у справі № 923/959/20 Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерфольг-Україна", в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

20 жовтня 2020 року до суду від ліквідатора ТОВ "Ерфольг-Україна" надійшли письмові пояснення по суті заявленого позову, в яких арбітражний керуючий Менчак В.В. повідомляє, що ухвалою Господарського суду Київської області від 28.04.2015 порушено провадження у справі № 911/1362/15 про банкрутство ТОВ "Ерфольг-Україна", введено процедуру розпорядження майном. Постановою Господарського суду Київської області від 15.10.2015 ТОВ "Ерфольг-Україна" визнано банкрутом, введено щодо нього ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Менчака В`ячеслава Володимировича.

Також арбітражний керуючий Менчак В.В. повідомляє, що ухвалами Господарського суду Київської області від 15.05.2015 та від 03.02.2016 у справі № 911/1362/15 судом визнано конкурсні та поточні вимоги за Кредитним Договором №04.1/07/11-КЛТ від 03.06.2011 ПАТ "Дельта -Банк" правонаступником, якого є ТОВ "Фінансова компанія "ГЕЛІОС" та включено їх до реєстру вимог кредиторів. В рамках справи про банкрутство ТОВ "Ерфольг-Україна" було здійснено ряд погашень вимог ПАТ "Дельта-Банк", правонаступником якого є позивач. Повідомляє, що вимоги позивача включені до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Ерфольг-Україна", як вимоги ІV черги у розмірі 44794254,32 грн.

Арбітражний керуючий Менчак В.В. просить суд прийняти дані пояснення до розгляду, задовольнити заяву позивача про залучення до участі у справі третьої особи, справу розглядати без участі представника третьої особи та ухвалити рішення на підставі поданих сторонами доказів та у відповідності до норм чинного законодавства. Дані пояснення суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

22 жовтня 2020 року до суду від відповідача у справі надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідачем підтверджено факт укладання Договору поруки № 13/07/П01/11-КЛТ від 31.10.2019, підтверджено наявність заборгованості, зазначає, що у зв`язку з скрутним фінансовим становищем не має можливості виконати належним чином зобов`язання зі сплати заборгованості за вказаним договором поруки, просить суд здійснювати розгляд справи за відсутністю представника відповідача, рішення прийняти за наявними у справі доказами та у відповідності до вимог чинного законодавства України. Даний відзив суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді у період з 19.10.2020 по 23.10.2020, ухвалою від 27.10.2020 визначено іншу дату та час проведення підготовчого засідання у справі.

Також вказаною ухвалою суду залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ерфольг-Україна".

Ухвалою від 26 листопада 2020 року суд продовжив строк проведення підготовчого провадження у справі № 923/959/20 на 30 днів, підготовче засідання у справі відкладено на 16 грудня 2020 року о 14:30 год.

Ухвалою від 16 грудня 2020 року суд закрив підготовче провадження у справі № 923/959/20 та призначив справу до судового розгляду по суті на 14 січня 2021 року об 11:00 год.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання 14.01.2021 не з`явились.

За висновками суду, неявка відповідача та третьої особи не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Представник позивача у судовому засіданні 14.01.2021 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

У судовому засіданні 14.01.2021 проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представнику позивача про орієнтований час складення повного рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що 03 червня 2011 року між Публічним акціонерним товариством "Кредитпромбанк" (надалі - "Банк") і Товариством з обмеженою відповідальністю "Ерфольг-Україна" (надалі - Позичальник або третя особа) був укладений Кредитний договір №04.1/07/11-КЛТ (наділі - "Кредитний договір"), за умовами якого Банк зобов`язався надати Позичальнику кредит в межах загальної суми, еквівалентної 17300000,00 євро, а Позичальник зі свого боку зобов`язався прийняти кредитні кошти, використати їх за цільовим призначенням, повернути кредитні кошти у строк, встановлений Кредитним договором та сплатити проценти за користування кредитними коштами у порядку та у строки, визначені Кредитним договором.

Пунктом 1.2. Кредитного договору встановлено, що зобов`язання Банку щодо надання кредитів та зобов`язання Позичальника щодо повернення кредитів, сплати процентів, а також інші права та зобов`язання Сторін, передбачені цим Договором, виникають з моменту укладення Сторонами додаткових угод до цього Договору про надання кредитів, які є невід`ємними частинами цього Договору (надалі - "Додаткова угода"), в сумах, зазначених в таких Додаткових угодах. Строк користування кожним окремим кредитом в межах загальної суми, встановленої пунктом 1.1 цього Договору, графік та термін його кінцевого повернення, визначається Додатковими угодами, але не пізніше строку, встановленого пунктом 3.4.4 цього Договору.

В подальшому, між ПАТ "Кредитпромбанк" і ТОВ "Ерфольг-Україна" було укладено ряд Додаткових угод до Кредитного договору.

Умовами пунктів 2.2. та 2.3 Кредитного договору визначено цільове призначення наданих кредитних коштів у встановлених сумах та порядок надання кредитів (траншів).

Відповідно до пункту 2.7. Кредитного договору, датою видачі кредитів (траншів) вважається день зарахування грошових коштів на позичкові рахунки, відкриті Банком для обліку заборгованості Позичальника за кредитами, наданими згідно з цим Договором та Додатковими угодами.

Сторонами Кредитного договору встановлено, що процентні ставки та валюта кредитування встановлюються в Додаткових угодах за кожним кредитом. При цьому, процентна ставка по кредитах (траншах), наданих на цілі, вказані у пункті 2.2.1. цього Договору, протягом із дати укладання цього договору до 02 червня 2012 року встановлюється у розмірі 9% (дев`ять) процентів річних, а починаючи із 03 червня 2012 року до дати остаточного повернення кредиту встановлюється у розмірі 10% (десять) процентів річних.

Процентна ставка по кредитах (траншах) наданих на цілі, вказані у пунктах 2.2.2. - 2.2.3 цього Договору, буде встановлена у розмірі 10.5% (десять цілих п`ять десятих) процентів річних. (п.2.9. Кредитного договору).

За умовами пункту 5.1. Кредитного договору, він набуває чинності з дня його підписання і діє до повного погашення Позичальником кредитів, процентів за користування ними, а при наявності простроченої заборгованості і пені за несвоєчасне погашення кредитів та сплату процентів.

Згідно пункту 3.4.4. Кредитного договору, Позивальник зобов`язаний повністю погасити заборгованість за кредитами у терміни та на умовах, визначених відповідними Додатковими угодами, але у будь-якому випадку не пізніше 31.03.2018 зі своїх поточних рахунків на рахунки Банку, що вказані у Додаткових угодах.

Відповідно до пункту 4.1. Кредитного договору, усі вимоги Банку до Позичальника, що виникнуть у майбутньому за цим Договором та Додатковими угодами, укладеними в рамках цього Договору, забезпечуються заставою майна та майнових прав, що належать Позичальнику та третім особам, за укладеними з останніми договорами застави.

Таким чином, між сторонами виникли відносини кредитування та кредитного обслуговування відповідно до положень глави 71 ЦК України (ст. 1054 ЦК України).

За твердженням позивача, 27.09.2013 року між ПАТ Кредитпромбанк і Публічним акціонерним товариством Дельта Банк був укладений Договір купівлі-продажу прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г., зареєстрований в реєстрі за №2466.

За умовами Договору купівлі-продажу прав вимоги, ПАТ Кредитпромбанк передано на користь ПАТ Дельта Банк , всі права вимоги (які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому) до Позичальника за Кредитним договором та всі права вимоги ПАТ "Кредитпромбанк" до майнових і фінансових поручителів Позичальника.

Позивач також посилається на рішення Господарського суду Херсонської області від 23.12.2014 року по справі № 923/252/14, відповідно до якого позовні вимоги ПАТ Дельта Банк задоволено в повному обсязі, стягнуто з ТОВ Ерфольг-Україна заборгованість за Кредитним договором у загальному розмірі 434402941,99 грн., еквівалент якої за офіційним курсом Національного банку Україна станом на 02.12.2014 становить 23062714,18 євро .

Позивач зазначає, що в подальшому, вимоги ПАТ Дельта Банк досліджувались Господарським судом Київської області в рамках справи № 911/1362/15 про банкрутство ТОВ "Ерфольг-Україна". Судом визнано та затверджено вимоги ПАТ Дельта Банк до Позичальника в повному обсязі. Реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство № 911/1362/15 Господарським судом Київської області затверджено заново, на підставі ухвали від 03.02.2016 , в якій вимоги ПАТ Дельта Банк затверджено у розмірі 630876632,88 грн., які в перерахунку у валюту зобов`язання (євро) на дату подання ПАТ Дельта Банк заяви з вимогами до Позичальника становили 23769 639,36 євро, з яких: 17240180,34 євро - заборгованість за основною сумою кредиту; 6188844,28 євро - заборгованість за процентами за користування кредитними коштами; 340614,74 євро - пеня за невиконання зобов`язань за Кредитним договором.

Позивач вказує, що в рамках ліквідаційної процедури у справі № 911/1362/15 про банкрутство ТОВ Ерфольг-Україна було відчужено частину заставного майна Позичальника, за рахунок чого було частково погашено заборгованість Позичальника перед Банком за процентами за користування кредитними коштами у розмірі 3339129,00 грн.

Позивач, зЗазначає, що 26.09.2019 між Публічним акціонерним товариством ДЕЛЬТА БАНК і Товариством з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ГЕЛІОС був укладений Договір купівлі-продажу прав вимоги та майнових прав №1962/К від 26.09.2019, за яким Банком відступлено на користь Позивача права вимоги до Позичальника за Кредитним договором №04.1/07/11-КЛТ від 03.06.2011 року та до всіх його майнових поручителів.

За розрахунками позивача, сума грошових вимог за Кредитним договором, на дату відступлення Банком прав вимоги на користь Позивача, становила 24136714,99 євро, з яких: 17240180,34 євро - заборгованість за основною сумою кредиту; 6896534,65 євро - заборгованість за процентами за користування кредитними коштами. Розрахунок заборгованості, здійснений ПАТ Дельта Банк на дату відступлення прав вимоги на користь Позивача додано до матеріалів позовної заяви.

Надалі, в забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за Кредитним договором, між Позивачем і Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім ТПК-Сервіс ЛТД (надалі - Відповідач , Поручитель ) був укладений Договір поруки №13/07/П01/11-КЛТ від 31.10.2019 року (надалі - Договір поруки ).

За умовами Договору поруки Поручитель взяв на себе зобов`язання з повернення суми кредиту за Кредитним договором у повному обсязі. В частині зобов`язання з повернення кредитних коштів за Кредитним договором, Поручитель і Боржник несуть перед Кредитором відповідальність, як солідарні боржники (п.1.1. Договору поруки).

Згідно з умовами п. 1.2 Договору поруки, обсяг відповідальності Поручителя перед Позивачем обмежується сумою у розмірі 17240180,34 євро, що є заборгованістю за основною сумою кредиту.

Відповідно до пункту 2.1 Договору поруки, у разі несплати Позичальником на користь Позивача у строк - до 31.12.2019 року основної суми кредиту у розмірі 17240180,34 євро, Поручитель зобов`язується погасити перед Позивачем заборгованість за основною сумою кредиту, у вищезазначеному розмірі, протягом 10 банківських днів з моменту отримання повідомлення Позивача про невиконання Позичальником своїх зобов`язань за Кредитним договором.

Матеріали справи свідчать, що ТОВ "Фінансова компанія "ГЕЛІОС" направлено на адресу ТОВ "Торговий дім ТПК-Сервіс ЛТД та ТОВ "Ерфольг-Україна" вимогу про погашення заборгованості за Кредитним договором та Договором поруки за вих.№030220/1 від 03.02.2020 року.

Вказану вимогу відповідач отримав 11.02.2020 року, проте зобов`язання зі сплати заборгованості, визначеної у вимозі та в Договорі поруки ні Відповідачем, ні Позичальником не виконано до цього часу.

За твердженням позивача, Банк виконав власні зобов`язання за Кредитним договором та надав Позичальнику кредитні кошти (транші) у розмірі 17240180,34 євро та у строки, обумовлені сторонами в Кредитному договорі та додаткових угодах до нього, на підставі яких видавався кожен окремий транш кредиту.

Оскільки відповідачем не виконані договірні зобов`язання з повернення кредитних коштів, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 350000,00 євро заборгованості.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ Фінансова компанія Геліос підлягають задоволенню, з наступних підстав.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до норм ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Частиною 1 ст. 634 Цивільного кодексу України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Матеріали справи свідчать, що між позивачем і відповідачем був укладений Договір поруки №13/07/П01/11-КЛТ від 31.10.2019.

Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду Договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 205, 553, 554, 638 ЦК України та ст. ст. 179, 180 ГК України, він вважається укладеним.

Вищезазначені Кредитний договір та Договір поруки є підставами для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до умов Договору поруки відповідач взяв на себе зобов`язання з повернення кредитних коштів за Кредитним договором у повному обсязі. В частині зобов`язання з повернення кредитних коштів за Кредитним договором, Поручитель і Боржник несуть перед Кредитором відповідальність, як солідарні боржники.

Умовами Договору поруки погоджено (пункт 2.1), що у разі не сплати Боржником на користь Кредитора, у строк - до 31.12.2019 року, основної суми кредиту у розмірі 17240180,34 євро, ТОВ "Торговий дім ТПК-Сервіс ЛТД зобов`язується погасити перед Кредитором заборгованість Боржника за основною сумою кредиту, у вищезазначеному розмірі, протягом 10 банківських днів, з моменту отримання повідомлення Кредитора про невиконання Боржником своїх зобов`язань за Кредитним договором.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, уклавши Договори поруки, відповідач поручився перед кредитором (позивачем) за виконання боржником (ТОВ "Ерфольг-Україна") своїх зобов`язань за Кредитним договором.

Умовами Договору поруки передбачено, що не пізніше 10 календарних днів з моменту отримання письмового повідомлення кредитора про невиконання та/або неналежне виконання позичальником (його правонаступниками) основного зобов`язання або в інший строк/термін, зазначений у відповідному повідомленні кредитора, без будь-яких заперечень сплатити кредитору зазначену у повідомленні суму основного зобов`язання.

Як встановлено судом, позивач звернувся до відповідача та третьої особи з вимогою про усунення порушень зобов`язання за Кредитними договорами в частині погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування кредитом та штрафу (а.с. 49-51).

Проте, будь-яких доказів виконання відповідачами вказаної вимоги позивача, суду не надано. Відповідачем у відзиві на позовну заяву підтверджено факт неналежного виконання зобов`язання за Договором поруки.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частинами 1 і 2 статті 598 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено судом, забезпечене порукою за Договором поруки зобов`язання (повернення кредиту за Кредитним договором) не є припиненим, так як відсутні докази виконання вказаного зобов`язання боржником.

З огляду на наведене, оскільки порука відповідача за Кредитним договором є чинною, вимога позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім ТПК-Сервіс ЛТД боргу у розмірі 350000,00 євро - підлягає задоволенню.

Відповідач, позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України» , в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 174297,90 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ТПК-СЕРВІС ЛТД" (код ЄДРПОУ 33500766) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ГЕЛІОС" (код ЄДРПОУ 42322556) заборгованість за основною сумою кредиту за Кредитним договором №04.1/07/11-КЛТ від 03.06.2011 року та Договором поруки №13/07/П01/11-КЛТ від 31.10.2019 року у розмірі 350000,00 євро, та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 174297,90 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 22.01.2021.

Суддя С.В. Нікітенко