Постанова

від 19.01.2021 по справі 760/6213/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 760/6213/19 № апеляційного провадження: 22-ц/824/2118/2021 Головуючий у суді першої інстанції: Коробенко С.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції:Семенюк Т.А.

19 січня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - Семенюк Т.А

Суддів - Рейнарт І.М., Кирилюк Г.М.,

при секретарі - Максюк І.Г.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 01 вересня 2020 року за заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Кардіолог про вжиття заходів забезпечення позову в цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Кардіолог до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги,-

В С ТА Н О В И В :

У лютому 2019 року позивач звернувся з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги та просив стягнути із ОСОБА_3 на його користь 36935 грн. 18 коп. заборгованості за оплату житлово - комінальних послуг, 2687 грн. 99 коп. інфляційних втрат, 841 грн. 45 коп. 3% річних, 1921 грн. судового збору та 3000 грн. витрат на правову допомогу.

У серпні 2020 року голова правління ОСББ Кардіолог ОСОБА_5 подала заяву про забезпечення позову, в якій просила вжити заходи щодо забезпечення позову шляхом накладенняарешту на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та заборонити будь - яким особам вчиняти будь - які дії щодо вказаної квартири.

В обґрунтування заяви посилається на те, що не вжиття заходів забезпечення позову у виді накладення арешту на квартиру, призведе до того, що нерухоме майно може бути відчужено на користь третіх осіб, у зв`язку з чим виконання рішення суду в разі задоволення позову буде неможливим та потребуватиме додаткових зусиль та дій щодо захисту права позивача на вказане майно.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 01 вересня 2020 року заяву ОСББ Кардіолог задоволено.

Накладеноарешт на квартиру АДРЕСА_2 .

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду від 01 вересня 2020 року, вважає, що судом порушено норми процесуального права та не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що 28 липня 2020 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладено договір позики. В цей же день, з метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором, між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладений договір іпотеки, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єлісєєвою O.A. за реєстровим № 1186.

Предметом вказаного договору іпотеки є квартира АДРЕСА_3 та власником якої є ОСОБА_4 .

На підтвердження зазначених обставин скаржник до апеляційної скарги додає копію витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №37433563 від 22 липня 2020 року та зазначає, що квартира на яку накладено арешт не належить відповідачу у справі, що порушує п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України.

Разом з цим, зазначає, що при наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про заборону відчуження спірного майна на підставі ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 01 вересня 2020 року державний реєстратор не зможе здійснити реєстраційні дії поки таке обтяження не буде зняте.

Таким чином, наявність обтяжень предмета іпотеки, які полягають в його арешті та забороні відчуження позбавляє Скаржника можливості реалізувати свої права як іпотекодержателя відповідно до вимог ст.ст. 37, 38 Закону України Про іпотеку , шляхом прийняття Предмета іпотеки у власність в рахунок Основного зобов`язання, як це передбачено умовами Іпотечного договору.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що у разі відчуження відповідачем нерухомого майна, що належить йому на праві власності, буде порушено право позивача на ефективний захист його права.

Проте, з таким висновком суду колегія суддів в повній мірі погодитись не може, оскільки він не відповідає встановленим у справі обставинам та зроблений з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як зазначено у роз`ясненнях постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з роз`ясненнями п. 4 цієї Постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчилися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З сукупного аналізу вищевказаних положень законодавства вбачається, що застосування у справі заходів забезпечення позову є виправданим, якщо з обставин справи встановлено об`єктивну можливість вчинення відповідачем дій, які можуть утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволенні позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Відтак, при обранні заходів забезпечення позову слід також враховувати необхідність збереження балансу прав і законних інтересів усіх учасників спірних правовідносин та інших осіб, не допускаючи використання заходу забезпечення позову у якості тиску на відповідача.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

З матеріалів справи вбачається, що 28 липня 2020 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладено укладений договір іпотеки, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єлісєєвою O.A. за реєстровим № 1186, з метою забезпечення виконання зобов`язань за договором позики від 28 липня 2020 року (а.с. 21-27)

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно квартира АДРЕСА_2 , що є предметом заяви про забезпечення позову, з 22 липня 2020 року належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , який не є стороною у вказаній справі.

Як вбачається з договору іпотеки від 28 липня 2020 року за реєстровим № 1186, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 встановили в ньому застереження, яке прирівнюється до договору, згідно з яким іпотекодавець засвідчує, що він надає згоду на набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержателем за власним одноосібним письмовим рішенням або продажу іпотекодержателем від свого імені об`єкт нерухомості будь-якій особі (п. 26 Договору).

Таким чином, згідно умов договору іпотеки від 28 липня 2020 року, сторони визначили право іпотекодержателя задовольнити свої вимоги шляхом реєстрації за собою об`єкту нерухомості.

Судом встановлено, що на час звернення до суду із заявою про забезпечення позову власником квартири АДРЕСА_2 , на яке судом було накладено арешт, відповідач вже не був.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Враховуючи, що арешт може бути накладено на майно відповідача, а не іншої особи, до якої позовні вимоги не заявлено, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення заяви про забезпечення позову відсутні, оскільки власником квартири, що є предметом заяви про забезпечення позову в даній справі є ОСОБА_4 , який не є відповідачем та якого не залучено до розгляду вказаної справи.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 01 вересня 2020 рокускасувати, прийняти нову постанову наступного змісту.

У задоволенні заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Кардіолог про забезпечення позову - відмовити.

Постанова набирає чинності з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 20 січня 2021 року.

Головуючий

Судді