Постанова

від 19.01.2021 по справі 904/6332/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2021 року

м. Київ

Справа № 904/6332/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Мачульський Г. М., Случ О. В.,

секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Дніпровської міської ради

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2020 (суддя Мельниченко І.Ф.) і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.09.2020 (Коваль Л. А. - головуючий, судді Мороз В.Ф. Чередко А.Є.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого комплексу "Практика",

до Дніпровської міської ради,

про стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 1 330 658,30 грн

(за участю представника позивача Чередниченка О.І.)

1. Хід розгляду справи у Верховному Суді

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 04.11.2020 касаційну скаргу Дніпровської міської ради (далі - міськрада) на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2020 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.09.2020 у справі № 904/6332/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: Волковицька Н.О.- головуючий (доповідач), Пільков К.М., Мачульський Г.М. Ухвалою Касаційного господарського суду від 23.11.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою міськради та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 10.12.2020 . Згідно з рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.11.2020 №13 до Великої Палати Верховного Суду обрано суддю Пількова К.М. У зв`язку із перебування суддів Волковицької Н.О. та Случа О.В. на лікарняному, судове засідання 10.12.2020 не відбулося. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 24.12.2020, касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Волковицька Н.О.- головуючий (доповідач), Мачульський Г.М., Случ О.В. Ухвалою Касаційного господарського суду від 24.12.2020 розгляд справи був призначений на 19.01.2021.

2. Короткий зміст і підстави позовних вимог

2.1. Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий комплекс "Практика" (далі - ТОВ НВК "Практика") звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 1 330 658, 30 грн з міськради, що складають суму безпідставно отриманих грошових коштів.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ "Практика" у строкове платне користування були передані земельні ділянки, терміном на 15 років, відповідно до умов договорів оренди землі, укладених з міськрадою. На підставі договорів купівлі-продажу будівель та споруд, укладених 24.05.2019 між ТОВ НВК "Практика" та Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля", позивачем було здійснено відчуження будівель, що знаходяться на спірних земельних ділянках. Оскільки з моменту відчуження нерухомого майна позивач перестав бути користувачем земельних ділянок, обов`язок по сплаті орендної плати з 24.05.2019 у останнього припинився. Таким чим, грошові кошти у сумі 1 330 659,30 грн, сплачені помилково як орендна плата, відповідачем були набуті безпідставно.

3. Фактичні обставини справи, встановлені судами

3.1. Як установили суди попередніх інстанцій і свідчать матеріали справи, між ТОВ НВК "Практика" (орендар) та міськрадою (орендодавець) укладено договори оренди землі, відповідно до п. 1.1. яких орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки, які знаходяться за адресами:

- вул. Героїв Сталінграду, 151-Р (Бабушкінський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:02:112:0136;

- вул. Героїв Сталінграду, 151-П (Бабушкінський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:02:112:0160;

- вул. Героїв Сталінграду, 151-П (Бабушкінський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:02:112:0124;

- вул. Героїв Сталінграду, 151-П (Бабушкінський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:02:112:0174;

- вул. Героїв Сталінграду, 151-П (Бабушкінський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:02:112:0194;

- вул. Героїв Сталінграду, 151-П (Бабушкінський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:02:112:0178;

- вул. Героїв Сталінграду, 151-П (Бабушкінський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:02:112:0177;

- вул. Героїв Сталінграду, 151-П (Бабушкінський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:02:112:0175;

- вул. Героїв Сталінграду, 151-П (Бабушкінський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:02:112:0176;

- вул. Героїв Сталінграду, 151-П (Бабушкінський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:02:112:0161.

Відповідно до пункту 2.2. договорів на земельних ділянках знаходяться об`єкти нерухомого майна, інші об`єкти інфраструктури, які зазначені в акті приймання-передачі земельної ділянки.

За змістом пунктів 7.1, 7.8 договорів після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Повернення земельної ділянки здійснюється за актом приймання передачі.

Згідно з пунктами 12.3 -12.4 договорів, Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність, викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Ці договори набирають чинності після підписання сторонами та їх державної реєстрації (пункт 14.1. договорів).

24.05.2019 між ТОВ НВК "Практика" (продавець) та Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" (покупець) укладено договір купівлі-продажу будівель та споруд, відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов`язується передати будівлі та споруди, у власність покупцю, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього обумовлену грошову суму.

Відповідно до пункту 1.2. договору будівлі та споруди, що відчужуться за даним договором, знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, будинок 151 "д" (нерухоме майно).

Пунктом 1.4. договору передбачено, що нерухоме майно, розташоване на земельних ділянках:

- площею 0, 9329 га, кадастровий номер 1210100000:02:112:0161, цільове призначення (УКЦВЗ) 1.10.5. (підприємства іншої промисловості);

- площею 0,5840 га, кадастровий номер 1210100000:02:112:0176, цільове призначення (УКЦВЗ) 1.10.5. (підприємства іншої промисловості);

- площею 0,4326 га, кадастровий номер 1210100000:02:112:0175, цільове призначення (УКЦВЗ) 1.10.5. (підприємства іншої промисловості);

- площею 0,3175 га, кадастровий номер 1210100000:02:112:0177, цільове призначення (УКЦВЗ) 1.10.5. (підприємства іншої промисловості);

- площею 0,1511 га, кадастровий номер 1210100000:02:112:0178, цільове призначення (УКЦВЗ) 1.10.5. (підприємства іншої промисловості);

- площею 0,0528 га, кадастровий номер 1210100000:02:112:0174, цільове призначення (УКЦВЗ) 1.10.5. (підприємства іншої промисловості);

- площею 0,1267 га, кадастровий номер 1210100000:02:112:0194, цільове призначення (УКЦВЗ) 1.10.5. (підприємства іншої промисловості);

- площею 0,0124 га, кадастровий номер 1210100000:02:112:0160, цільове призначення (УКЦВЗ) 1.10.5. (підприємства іншої промисловості);

- площею 0,0119 га, кадастровий номер 1210100000:02:112:0124, цільове призначення (УКЦВЗ) 1.10.5. (підприємства іншої промисловості).

Договір підписано та скріплено печатками повноважними представниками сторін, посвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі з № 600.

24.05.2019 між ТОВ НВК "Практика" (продавець) та Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель, відповідно до пункту 1.1. якого продавець зобов`язується передати будівлі та споруди, у власність покупцю, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього обумовлену грошову суму.

Відповідно до п. 1.2. договору нежитлові будівлі, що відчужуться за даним договором, знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, будинок 151 "д" (нерухоме майно).

Пунктом 1.4. договору передбачено, що нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці площею 1,9183 га, кадастровий номер 1210100000:02:112:0136, цільове призначення (УКЦВЗ) 1.10.5. (підприємства іншої промисловості);

24.05.2019, на виконання умов вищезазначених договорів, ТОВ НВК "Практика" та Державне підприємство "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" підписали Акт приймання передачі нерухомого майна до договору купівлі-продажу будівель та споруд від 24.05.2019 та Акт приймання передачі нерухомого майна до договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 24.05.2019.

Відповідно до зазначених актів нерухоме майно було передано ТОВ НВК "Практика" та прийняте Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля".

Згідно з витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.05.2019, індексні номера 167981192, 167980816, право власності на вказане нерухоме майно зареєстроване за Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" з 24.05.2019.

13.06.2019 ТОВ НВК "Практика" направило на адресу Департаменту по роботі з активами Дніпропетровської міської ради заяву, в якій просило департамент організувати обстеження земельної ділянки за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького (колишня вул. Героїв Сталінграду), буд. 151Р та буд. 151Д Шевченківський район,

кадастровий номер 1210100000:02:112:0136, S=1,9183 га;

кадастровий номер 1210100000:02:112:0136, S=1,9183 га;

позивач повідомив відповідача про відчуження належного йому нерухомого майна, що розташоване на орендованих земельних ділянках.

04.11.2019 позивач звернувся до відповідача із клопотанням про припинення права користування земельними ділянками.

Проте, відповідач згоди на припинення права оренди земельних ділянок не надав.

Листом від 24.02.2020 № 6/13-29 Департамент по роботі з активами міськради повідомив начальника управління правового забезпечення, що за зверненням позивача, на підставі поданих документів, підготовлено проект рішення міської ради "Про припинення ТОВ НВК "Практика" права користування земельними ділянками по просп. Богдана Хмельницького, 151 П, 151 Р (Шевченківський район)"; зазначений проект рішення міської ради перебуває на розгляді та візуванні посадових осіб та служб міської ради.

4. Короткий зміст судових рішень у справі

4.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2020 у справі № 904/6332/19, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 28.09.2020 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Судові рішення аргументовані тим, що з моменту набуття права власності на нерухоме майно, особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набула право оренди земельної ділянки, на якій розташоване це майно. Тобто, орендарем діючих договорів оренди, у тому ж обсязі, та на тих же умовах став новий власник нерухомого майна, у якого і виник обов`язок щодо оплати встановленої в договорі орендної плати. Помилкове перерахування позивачем відповідачу грошових коштів, у сумі 1 330 658,30 грн, є безпідставним перерахуванням таких коштів, які підлягають поверненню, тій особі, яка їх перерахувала. Відповідачем не надано доказів, які б підтверджували правові підстави отримання від позивача, грошових коштів у сумі 1 330 658, 30 грн.

5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5.1 Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2020 і постановою Центрального апеляційного господарського суду від 28.09.2020 у справі № 904/6332/19 міськрада звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить зазначені рішення скасувати і прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Підставами касаційного оскарження є пункти 2, 4 частини другої статті 287 ГПК України.

Скаржник зазначає, що необхідно відступити від висновків Верховного Суду викладених у постановах від 10.04.2018 у справі № 915/672/17, від 05.06.2018 у справі № 920/717/17, від 16.06.2020 у справі № 910/7020/19, від 17.03.2020 у справі 922/2413/19, які були враховані судом апеляційної інстанції. Свою позицію заявник обґрунтовує тим, що у зазначених постановах Верховний Суд не надавав оцінки положенням договорів оренди, укладеним між сторонами та загалом існуванню договірних відносин.

На думку скаржника, положеннями статті 32 Закону України "Про оренду землі" та спірних договорів оренди визначено, що договір припиняється шляхом його розірвання. У свою чергу, відповідно до пунктів 7.1, 7.8 договорів оренди, після припинення дії договорів орендар повертає орендодавцеві за актом приймання-передачі. Однак, міськрада вважає, що позивач вказаного не здійснив, а тому відсутні підстави вважати, що договірні відносини між сторонами припинилися. Заявник зауважує, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що у матеріалах справи відсутні докази належного оформлення факту припинення договірних відносин та розірвання договорів та посилається на підтвердження власних доводів на постанову Вищого господарського суду від 19.04.2017 у справі № 904/6738/16.

Також міськрада вважає, що позивач самостійно та узгоджено сплачував спірні кошти на підставі діючих договорів оренди земельних ділянок.

5.2. У відзиві на касаційну скаргу позивач вказує на безпідставність доводів скаржника, вважає помилковим посилання скаржника на приписи статті 32 Закону України "Про оренду землі" та наголошує, що відповідні договори оренди в частині визначення його як орендаря припинилися в силу закону внаслідок переходу права власності на будівлі та споруди, які розташовані на орендованих земельних ділянках. У зв`язку із цим, ТОВ НВК "Практика" просить залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.

6. Позиція Верховного Суду

6.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

6.2. Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.3. Предметом судового розгляду у цій справі є стягнення 1 330 658, 30 грн, які, на думку позивача, він помилково перерахував відповідачу після припинення дії договорів оренди земельних ділянок в частині визначення його як орендаря, внаслідок набуття Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" права власності на будівлі та споруди які розташовані на відповідних земельних ділянках.

Суди попередніх інстанцій, розглядаючи справу № 904/6332/19, врахували правові позиції Верховного суду викладені у постановах від 10.04.2018 у справі № 915/672/17, від 05.06.2018 у справі № 920/717/17, від 16.06.2020 у справі № 910/7020/19, від 17.03.2020 у справі 922/2413/19, дійшли висновку, що обов`язок позивача зі сплати орендної плати за користування спірними земельними ділянками, припинився з моменту набуття Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" спірних об`єктів нерухомого майна та, відповідно, права оренди земельних ділянок.

Як установили суди попередніх інстанцій і слідує з матеріалів справи, позивач здійснив відчуження об`єктів нерухомого майна, розташованих на орендованих у відповідача земельних ділянках, що підтверджується укладеними між ТОВ НВК "Практика" та Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" договорами купівлі-продажу від 24.05.2019.

Згідно з частиною першою статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

За змістом частин першої, другої статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

За положеннями пункту "е" частини першої статті 141 ЗК України однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Відповідно до частини третьої статті 7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

У розумінні наведених положень законодавства при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки . Відповідно, новий власник об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов`язанні.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 910/20774/17, від 27.02.2019 у справі № 913/661/17, від 06.03.2019 у справі № 914/2687/17, від 16.06.2020 у справі № 910/7020/19.

Подібна правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 915/672/17, від 17.04.2018 у справі № 922/2883/17, від 30.05.2018 у справі № 908/1990/17, від 05.06.2018 у справі № 920/717/17, від 20.06.2018 у справі № 913/661/17, від 27.06.2018 у справі № 921/613/17-г/17, від 05.09.2018 у справі № 904/9027/17, від 04.10.2018 у справі № 904/326/18, від 04.06.2019 у справі № 914/1925/18, від 26.11.2019 у справі № 917/92/19. Зокрема, суди звертали увагу на те, що особа, яка набула право власності на це нерухоме майно фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно.

6.4. Звертаючись із касаційною скаргою на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду викладених у постановах від 10.04.2018 у справі № 915/672/17, від 05.06.2018 у справі № 920/717/17, від 16.06.2020 у справі № 910/7020/19, від 17.03.2020 у справі 922/2413/19., оскільки у зазначених постановах Верховний Суд не надавав оцінки положенням договорів оренди, укладеним між сторонами та загалом існуванню договірних відносин.

Аналізуючи обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій та прийняті рішення у справі № 904/6332/19 у контексті наявності підстави для відступлення від висновків Верховного Суду, колегія суддів зазначає, що позиція відповідача полягає у тому, що спірні договори оренди, в яких позивач є орендарем, не припинилися, а після укладення договорів купівлі-продажу від 24.05.2019, останній мав передати земельні ділянки за актом приймання-передачі відповідно до пунктів 7.1, 7.8 договорів оренди. Однак, як наголошено у численній практиці Верховного Суду та з урахуванням положень статті 120 ЗК України та статті 7 Закону України "Про оренду землі", після переходу права власності на нерухоме майно, новий власник набуває права оренди на відповідну земельну ділянку, а водночас право оренди у попереднього власника припиняється відповідно до норм законодавства.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.

У справі № 904/6332/19 яка розглядається, суди вірно встановили, що після набуття Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" права власності на нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу від 24.05.2019, договори оренди земельних ділянок щодо ТОВ НВК "Практика" припинилися.

Крім того, стверджуючи про необхідність врахування умов договорів під час вирішення питання щодо припинення у позивача права оренди на земельні ділянки, скаржник не бере до уваги, що відповідно до пунктів 12.4 договорів, останні припиняються також в інших, ніж зазначених у пункті 12.4 випадках, передбачених законом. Тобто сторони також вказали на наявність інших підстав для припинення договорів, а не суто визначених сторонами. У спірній ситуації, застосуванню підлягатимуть саме імперативні приписи статті 377 ЦК України, статті 120 ЗК України, статті 7 Закону України "Про оренду землі".

У свою чергу, безпідставним є посилання заявника на положення статті 32 Закону України "Про оренду землі" та спірних договорів оренди відповідно до яких, договір припиняється шляхом його розірвання. Зокрема, у спірній ситуації позивач жодним чином не висловлював наміру розірвати договори оренди, а неодноразово вказував на те, що внаслідок укладення договору купівлі-продажу від 24.05.2019 його право оренди припинилося.

Також не можуть бути взяті до уваги посилання міськради на постанову Вищого господарського суду від 19.04.2017 у справі № 904/6738/16, оскільки предметом позовних вимог у справі було розірвання договору оренди, що є відмінним від справи № 904/6332/19, у якій договір оренди в частині права ТОВ НВК "Практика" користування земельними ділянками був припинений в силу закону. Крім того, відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, до яких постанова Вищого господарського суду не належить.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи скаржника щодо необхідності відступлення від висновків Верховного Суду, фактично є незгодою відповідача з рішеннями судів попередніх інстанцій та містять лише доводи щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, однак не мають належного обґрунтування для відступлення і за своїм змістом стосуються лише помилкового тлумачення як законодавчих норм, так і положень договорів оренди.

Водночас зважаючи на те, що припинення права оренди позивача виникло внаслідок укладення договору купівлі-продажу від 24.05.2019, в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки, Верховний Суд не бере до уваги доводи заявника, які були підставою для касаційного оскарження стосовно того, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що у матеріалах справи відсутні докази належного оформлення факту припинення договірних відносин.

6.5. Стосовно стягнення безпідставно отриманих коштів колегія суддів зазначає таке.

Згідно з частиною 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Тобто зобов`язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.

Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

У такому разі, вірним є висновок судів попередніх інстанцій, що після припинення договірних орендних правовідносин внаслідок відчуження ТОВ НВК "Практика" 24.05.2019 нерухомого майна, розташованого на спірних орендованих земельних ділянках, у позивача не було правових підстав для сплати орендної плати за червень-жовтень 2019 року у сумі 1 330 658, 30 грн, а у відповідача, відсутні підстави для утримання вказаних коштів. Таким чином, з 24.05.2019 була відсутня підстава для отримання орендної плати, а відтак для вирішення питання про правові наслідки сплати орендної плати після цієї дати необхідно застосовувати норми інституту набуття або збереження майна без достатньої правової підстави. Оскільки перерахування позивачем відповідачу грошових коштів у розмірі 1 330 658, 30 грн є безпідставним, такі кошти підлягають поверненню, позивачу, як особі, яка їх перерахувала, про що суди першої і апеляційної інстанцій правильно зазначили.

6.6. З наведеного убачається, що доводи, викладені у касаційній скарзі щодо наявності підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послалися суди, ґрунтуються на переоцінці обставин справи, у зв`язку з чим немає підстав для задоволення касаційної скарги міськради.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та норми права, якими керувався суд

7.1. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

7.2. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

7.3. Ураховуючи викладене, зважаючи на зазначені положення законодавства, оскаржені у справі рішення і постанову необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

8. Розподіл судових витрат

8.1. Оскільки підстав для скасування рішень у справі та задоволення касаційної скарги немає, судовий збір за подання касаційної скарги необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дніпровської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.09.2020 у справі № 904/6332/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді Г. М. Мачульський

О. В. Случ