Ухвала

від 22.01.2021 по справі 826/10144/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 січня 2021 року

м. Київ

справа № 826/10144/18

адміністративне провадження № К/9901/64/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Яковенка М. М. , перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Джамп Інтерактив на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року у справі № 826/10144/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Джамп Інтерактив до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

УСТАНОВИВ:

04 січня 2021 до Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Джамп Інтерактив на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року у справі № 826/10144/18, предметом розгляду якої є сім податкових повідомлень-рішень від 16 березня 2018 року:

№ 00002841402 форми "Р", яким визначено суму грошового зобов`язання по податку на прибуток підприємств у розмірі 7 433 103 грн. (у тому числі за податковими зобов`язаннями на суму 6 589 448 грн. та штрафними санкціями - 843655 грн.);

№ 00002861402 форми "П" про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 766 319 грн.;

№ 00002851402 форми "Р", яким визначено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість у розмірі 9 592 592,50 грн. (у тому числі за податковими зобов`язаннями на суму 7 674 074 грн. та штрафними санкціями - 1918518 грн.);

№ 00002871402 форми "ПС", яким застосовано штрафні санкції за платежем "адміністративні штрафи та інші санкції" у розмірі 510 грн.;

№ 0516140302 форми "ПС", яким застосовано штрафні санкції за платежем по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 510 грн.;

№ 0518140302 форми "Д", яким визначено суму грошового зобов`язання по військовому збору у розмірі 1 875 грн. (у тому числі за податковими зобов`язаннями на суму 1 500 грн. та штрафними санкціями - 375 грн.);

№ 0517140302 форми "Д", яким визначено суму грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 22 500 грн. (у тому числі за податковими зобов`язаннями на суму 18 000 грн. та штрафними санкціями - 4 500 грн.).

Так, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року, у позові відмовлено.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині перші статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Верховний Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

У касаційній скарзі скаржник в якості підстави касаційного оскарження зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС, посилаючись на те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми права, без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі № 813/7081/14, від 3 жовтня 2019 року у справі № 813/4079/15, від 10 вересня 2019 року у справі № 814/2412/17, від 04 червня 2020 року у справі № 340/422/19, від 17 вересня 2020 року у справі № 808/1336/16 та інші., без зазначення застосування яких саме норм права у цих постановах не враховані судами попередніх інстанцій при вирішенні спору у цій справі у розрізі кожного податкового повідомлення-рішення та у чому полягає подібність правовідносин (наявність ознак відмінних від інших) в зазначених справах.

Також, скаржник не обґрунтовує у чому саме полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права.

Скаржник цитує висновки Верховного Суду про те, які обставини можуть свідчити про наявність реального характеру господарських операцій та які докази мають це підтверджувати. Позивач уважає, що обставини справи досліджені в неповному обсязі, без надання оцінки кожному окремому доказу та їх сукупності.

На обґрунтування визначеної підстави скаржник виклав обставини справи, норми Податкового кодексу України з абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Посилання касатора на приписи статті 242 КАС України не підміняє визначення таких підстав касаційного оскарження.

У цілому його доводи зводяться до опису встановлених судами у цій справі обставин та їх переоцінки, що виходить за межі повноважень касаційного суду.

Наведені скаржником постанови Верховного Суду стосуються оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, а доводи касаційної скарги щодо неврахування судами зазначених постанов зводяться до незгоди із наданою судом правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, що не є належним обґрунтуванням наведених скаржником підстав для касаційного оскарження судового рішення - пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Окрім цього, тотожність застосування норми (норм) права у подібних правовідносинах скаржником не доведена.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

Водночас, податковий орган зазначаючи пункт перший частини четвертої статті 328 КАС України та постанови Верховного Суду не обґрунтовує які саме висновки щодо застосування норм права не були враховані при прийнятті судових рішень.

Підставою касаційного оскарження позивач також визначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вказівкою про те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Однак, позивач не зазначив норму права яку суди попередніх інстанцій застосували не так, висновок щодо застосування якої, на думку скаржника, відсутній у постанові (постановах) Верховного Суду, та не обґрунтував обставини стосовно кожного податкового повідомлення-рішення, рішення які є предметом розгляду у цій справі.

Суд звертає увагу на те, що у випадку посилання скаржником на пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження, скаржнику необхідно зазначити конкретну норму, щодо застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду у розрізі кожного податкового повідомлення-рішення та рішення, які є предметом судового оскарження у цій справі .

Суд вважає, що підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою (наведенням) конкретних висновків суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було неправильно застосовано, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку щодо кожного податкового повідомлення-рішення . Посилання на постанову Верховного Суду в частині надання правової оцінки доводам заявника не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Джамп Інтерактив підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2019 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року у справі № 826/10144/18.

Суд зазначає, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351 - 354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Суд визнає недоведене відповідачем посилання на наявність підстав для скасування судових рішень відповідно до пункту 1 частини третьої статті 353 КАС України.

Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом (судами) при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Джамп Інтерактив на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року у справі № 826/10144/18 - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя М. М. Яковенко