Постанова

від 22.01.2021 по справі 1640/2885/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2021 року

м. Київ

справа № 1640/2885/18

адміністративне провадження №К/9901/20715/19

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

суддя-доповідач Гусак М. Б.,

судді Васильєва І. А., Гімон М. М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області (правонаступником якого є Головне управління ДПС у Полтавській області) на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року (суддя Алєксєєва Н. Ю.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2019 року (судді Бенедик А. П., Донець Л. О., Гуцал М. І.) у справі № 1640/2885/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Техно холдинг до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИЛА:

20 серпня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Техно холдинг (далі - ТОВ Техно холдинг ) звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - ГУ ДФС у Полтавській області) від 27 листопада 2017 року №0012641401, №0012631401.

В обґрунтування позовних вимог посилалось на незгоду з висновками планової виїзної перевірки позивача, які набрали форму акта від 10 листопада 2017 року № 1482/16-31-14-01-10/39156749. Зазначало, що ним не було допущено порушень податкового законодавства, зафіксованих у вищевказаному акті, господарські операції з контрагентами мали реальний характер, оформлені належними первинними документами та в повному обсязі відображені в бухгалтерському та податковому обліках. Також указувало на те, що не має обов`язку перевіряти дотримання вимог закону його контрагентами та не може нести відповідальність за допущені контрагентами порушення.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2019 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі податковий орган посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ Техно холдинг просить залишити її без задоволення, а ухвалені у справі судові рішення - без змін.

Касаційна скарга розглядаються у порядку, що діяв до 8 лютого 2020 року, відповідно до пункту 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року №460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ , що набрав чинності у зазначену вище дату.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши встановлені фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судами встановлено, що ТОВ Техно холдинг зареєстроване виконавчим комітетом Полтавської міської ради, номер запису про державну реєстрацію 15881020000013862; перебувало на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області та було, зокрема, платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 391567416011.

Основними видами економічної діяльності товариства є будівництво житлових і нежитлових будівель; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; вантажний автомобільний транспорт.

У період із 23 жовтня по 3 листопада 2017 року ГУ ДФС у Полтавській області, на підставі направлень від 19 жовтня 2017 року № 3074, № 3073, № 3072, від 31 жовтня 2017 року № 3167 та відповідно до плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на IV квартал 2017 року на підставі наказу від 13 жовтня 2017 року № 2429, була проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ Техно холдинг з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, а також сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період із 1 січня 2015 року по 30 червня 2017 року.

За результатами проведеної перевірки складений акт від 10 листопада 2017 року № 1482/16-31-14-01-10/39156749, яким зафіксовано порушення: пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), пункту 6 розділу III, підпункту 1 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21, у частині внесення даних до розділу ІІІ податкової звітності з податку на додану вартість, у результаті чого встановлено заниження цього податку на 1550123,00 грн, у тому числі в розрізі звітних періодів: липень 2016 року - 389160,00 грн; серпень 2016 року - 683333,00 грн; вересень 2016 року - 283333,00 грн; жовтень 2016 року - 65122,00 грн; грудень 2016 року - 758784,00 грн; квітень 2017 року - 53301,00 грн; а також порушення наведених норм у частині внесення даних до розділу III податкової звітності з податку на додану вартість внаслідок чого завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту в розмірі 3317,00 грн.

У матеріалах справи наявна копія заперечення ТОВ Техно холдинг на акт перевірки, в якому позивач вказував про незгоду з висновками акта від 10 листопада 2017 року № 1482/16-31-14-01-10/39156749. За наслідками розгляду заперечень на акт перевірки, ГУ ДФС у Полтавській області висновки акта залишені без змін.

У зв`язку із встановленням під час перевірки порушень вимог податкового законодавства, ГУ ДФС у Полтавській області було прийнято податкові повідомлення-рішення від 27 листопада 2017 року: №0012641401, яким збільшено на 1937653,75 грн суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість (за податковим зобов`язанням - 1550123,00 грн, штрафна санкція - 387530,75 грн); №0012631401, яким зменшено на 3317,00 грн розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2016 року.

Із даними податковими повідомленнями-рішеннями позивач не погодився та оскаржив їх в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 16 лютого 2018 року № 5692/6/99-99-11-01-01-25 скаргу позивача на вказані податкові повідомлення-рішення залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Полтавській області - без змін. Це рішення надійшло позивачу 21 лютого 2018 року.

Не погодившись із податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду (20 серпня 2018 року).

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Згідно з висновками Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду пункт 56.19 статті 56 ПК України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.

Судами попередніх інстанцій не надано правової оцінки пропуску позивачем строку звернення до суду та не застосовано наслідки такого.

При цьому податковий орган не посилався на ці обставини при розгляді справи. Не містить відповідних доводів і його касаційна скарга.

Водночас за правилами статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у редакції до 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша).

За змістом частини третьої наведеної статті суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів не знаходить порушень норм процесуального права, перерахованих у частині третій статті 353 КАС України, встановлення яких є обов`язковою підставою для скасування рішень.

Водночас колегія доходить висновку про неправильне застосування судами норми матеріального права, що не обмежує касаційний суд доводами та вимогами касаційної скарги, та є підставою для скасування постановлених у справі судових рішень і залишення позовної заяви без розгляду відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України (частина перша статті 354 КАС).

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Як встановлено підпунктом 56.17.3 пункту 56.17 статті 56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Як було встановлено рішення про відмову в задоволенні скарги надійшло позивачу 21 лютого 2018 року. Водночас, не погодившись із податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду лише 20 серпня 2018 року, тобто з пропуском місячного строку.

За змістом частини третьої статті 123 КАС України, яка поширює свою дію на спірні правовідносини, згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Частиною першою статті 354 КАС України встановлено, зокрема, що суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтею 240 цього Кодексу.

На думку колегії суддів, встановлені статтею 354 КАС України наслідки є імперативними, дана норма не передбачає повноваження касаційного суду для скасування рішень судів попередніх інстанцій з направленням справи на новий розгляд.

Водночас залишення позову без розгляду не є перешкодою для повторного звернення з позовом та заявою про поновлення строку звернення до суду першої інстанції, який в межах своєї дискреції може вирішити питання про поновлення строку звернення до суду.

Ураховуючи наведене, керуючись статтями 341, 349, 354, 355, 356, 359 КАС України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області задовольнити частково.

2. Постанову Другого апеляційного адміністративного суд від 24 червня 2019 року та рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року скасувати, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Техно холдинг до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. Б. Гусак

Судді: І. А. Васильєва

М. М. Гімон