Рішення

від 21.01.2021 по справі 278/2937/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 278/2937/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2021 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Грубіяна Є.О., за участю секретаря Бабиченко Л.В., розглянув цивільну справу за заявою ТОВ "Фінансова компанія "Гефест" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 , -

В С Т А Н О В И В :

Заявленими вимогами позивач просив суд ухвалити рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки житлового будинку та земельної ділянки, які належать відповідачу з метою погашення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та передати предмет іпотеки позивачу на період до його реалізації.

Вимоги обґрунтовано тим, що між відповідачем та АКІБ "УкрСиббанк" 28.07.2008 року укладено договір про надання споживчого кредиту, з метою забезпечення виконання якого того ж дня укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Слюсар Л.А. Відповідач не виконує умов кредитного договору, у зв`язку з чим рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 27.10.2011 року останню зобов`язано повернути заборгованість за таким кредитним договором. Відповідно до п. 13 згадуваного договору іпотеки, іпотекою за цим договором забезпечується в повному обсязі виконання усіх грошових зобов`язань відповідача за кредитним договором.

У судове засідання сторони не з`явились. Позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Підстави неявки в судове засідання відповідача суду невідомі, хоча вона була завчасно та належним чином повідомлена про день, час та місце слухання справи.

Отже, зважаючи на те, що відповідач не з`явився у судове засідання без повідомлення причин, не подав відзив, та враховуючи той факт, що позивач не заперечує проти заочного порядку розгляду, суд вважає за можливе провести слухання справи відповідно до положень ст.ст. 280-281 ЦПК України.

Судовий розгляд цієї справи здійснено на підставі наявних у суду матеріалів, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає правилам, встановленим реченням другим ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

28.07.2008 року між ОСОБА_3 та АКІБ "УкрСиббанк" укладено договір про надання споживчого кредиту №11377133000, відповідно до якого банк надав кредит у сумі 88 700, 00 доларів США зі строком до 30.07.2028 року з процентною ставкою 15,00 % річних (а.с. 5-13).

Додатковою угодою №1 до такого договору його сторони дійшли згоди про зміну схеми погашення кредиту, нарахування процентів за договором, умов дострокового погашення кредиту, зміну кінцевого терміну його повернення та погодили інші умови договору споживчого кредиту (а.с. 14-18).

З метою забезпечення виконання зобов`язання за вказаним кредитним договором, 28.07.2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та АКІБ "УкрСиббанк" укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Слюсар Л.А., реєстровий номер 725. Згідно п. 1.1. договору іпотеки іпотекодавець передав іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно: будинок АДРЕСА_1 , а також земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовані в АДРЕСА_1 , які є власністю ОСОБА_1 (а.с. 19-21).

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 27.10.2011 року у справі №2-261/2011 зобов`язано ОСОБА_2 та ОСОБА_1 повернути ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором від 28.07.2008 року в сумі 90 296, 38 доларів США (а.с. 22-23).

8.12.2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" на підставі договору купівлі-продажу прав вимог за кредитами, відступлено права вимоги за договорами кредиту, іпотеки та поруки, зокрема за договором про надання споживчого кредиту №11377133000 від 28.07.2008 року, договором поруки №219807 від 28.07.2008 року та договором іпотеки від 28.07.2008 року (а.с. 24-42).

7.05.2019 року між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Гефест" укладено договір №1365/К купівлі-продажу майнових прав, відповідно до якого відсуплено право вимоги, зокрема за договором про надання споживчого кредиту №11377133000 від 28.07.2008 року, договором поруки №219807 від 28.07.2008 року та договором іпотеки від 28.07.2008 року (а.с. 43-49).

При зверненні до суду позивачем сплачено судового збору в розмірі 11 762, 69 гривень (а.с.4).

Правовідносини між сторонами врегульовані наступними положеннями законодавства України.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 1 - 4 ст. 12 ЦПК України). Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України). Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За змістом ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Згідно із статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України, де зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Крім того, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно дост.1048 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1 Закону України Про іпотеку іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 7 Закону України Про іпотеку передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

У статті 12 Закону України Про іпотеку зазначено, що в разі порушення іпотекодавцем обов`язків, установлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 33 Закону України Про іпотеку передбачає, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12 цього Закону.

Так, відповідно до ст. 35 Закону України Про іпотеку у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Згідно зі статтею 36 Закону України Про іпотеку сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 39 Закону України Про іпотеку у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності); спосіб реалізації предмета іпотеки; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки. У разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Виходячи із системного аналізу ст.ст. 525, 526, 599, 611 ЦК України та змісту кредитного договору, суд вважає, що наявність судового рішення про задоволення вимог позивача, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного або іпотечного договору та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене, на з`ясованих обставинах, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, а також виходячи з критеріїв розумності та справедливості, суд дійшов до висновку про задоволення позову, оскільки відповідачем не виконані взяті на себе зобов`язання згідно договорів споживчого кредиту №11377133000 від 28.07.2008 року та договором іпотеки від 28.07.2008 року.

Факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи, є достовірними та обґрунтованими, підтверджені письмовими доказами, сумніву у суду не викликають.

Результати вирішення спору дають підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат за розгляд даної справи в розмірі 11 762, 69 гривень. Дані правовідносини врегульовані положеннями ст. 141 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Звернути стягнення на майно, передане в іпотеку відповідно до іпотечного договору від 28.07.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Слюсар Л.А., реєстровий номер 725, а саме будинок АДРЕСА_1 , а також земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 1822085600:08:001:0497, розташовані в АДРЕСА_1 , які належать на праві власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) з метою погашення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №11377133000 від 28.07.2008 року в сумі 784 179, 25 гривень шляхом проведення прилюдних торгів за ціною, що буде визначена при примусовому виконанні на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності.

Передати предмет іпотеки, а саме будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 1822085600:08:001:0497, розташовані в АДРЕСА_1 в управління Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гефест" (01042, м. Київ, вул. Брановицького Ігоря, 3, код ЄДРПОУ 42350033) на період його реалізації.

Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 11 762, 69 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи. Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Є.О. Грубіян