Ухвала

від 15.01.2021 по справі 127/566/21

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №127/566/21

Провадження №1-кс/127/247/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 про арешт грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області з клопотанням про арешт грошових коштів.

Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12020020020001483 від 10.09.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що до Лівобережного ВП ГУНП у Вінницькій області надійшло звернення заступника міського голови ОСОБА_4 з приводу того, що гр. ОСОБА_5 , являючись засновником та директором ПП «ФІРМА РАССВЕТ» /ЄДРПОУ 20116213/, адреса: м. Вінниця, вул. Данила Нечая 22, в червні 2020 на підставі підробленого рішення Вінницької міської ради № 2255 від 28.08.2015, здійснила реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 1,5706 га кадастровий номер 050682803:02:001:0104 по вул. Тиврівське шосе колишня територія Лука-Мелешківська сільська рада за своїм ПП «ФІРМА РАССВЕТ». Державну реєстрацію земельної ділянки проведено в Джуринській сільській раді Бершадського району Вінницької області.

В подальшому в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 з метою приховання злочину здійснила поділ привласненої земельної ділянки площею 1,5706 га кадастровий номер 050682803:02:001:0104 на дві земельних ділянки площею 1,2203 га, якій присвоєно кадастровий номер 0510100000:03:133:0190 та площею 0,3503 га, якій присвоєно кадастровий номер 0510100000:03:133:0191, які також 06.10.2020 зареєстровані за ПП «ФІРМА РАССВЕТ». Державна реєстрація вказаних земельних ділянок проводилась в Уладівській сільській раді, Літинського району Вінницької області.

В подальшому, ОСОБА_5 поділені земельні ділянки 0510100000:03:133:0190 площею 1,2203 га та 0510100000:03:133:0191 площею 0,3503 га, 24.12.2020 реалізувала на користь своєї родички ОСОБА_6 .

В ході розслідування кримінального провадження 09.12.2020 земельні ділянки площею 1,2203 га, якій присвоєно кадастровий номер 0510100000:03:133:0190 та площею 0,3503 га, якій присвоєно кадастровий номер 0510100000:03:133:0191, які розміщенні по вул. Тиврівське шосе, м. Вінниці визнано речовим доказом по провадженню.

З метою з`ясування усіх обставин вказаного кримінального правопорушення, всебічного, повного та об`єктивного досудового розслідування, забезпечення збереження предмету злочину та не допущення подальшого його реалізації, тому слідчий просив клопотання задовольнити.

Слідчий ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився. Подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність в зв`язку із службовою зайнятістю. Клопотання підтримував та просив задовольнити.

В силу ч.2 ст. 172 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне розглянути клопотання про арешт майна у відсутність власника земельної ділянки, з метою забезпечення накладення арешту майна.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ст.96-2КК Українипередбачено,що спеціальнаконфіскація застосовуєтьсяу разі,якщо гроші,цінності таінше майно: 1) одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна; 2)призначалися (використовувалися)для схилянняособи довчинення злочину,фінансування та/абоматеріального забезпеченнязлочину абовинагороди зайого вчинення; 3) були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

З матеріалів долучених до клопотання, якими слідчий обґрунтовує необхідність арешту земельної ділянки встановлено, що вони можуть бути одержаними внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а тому можуть підлягати спеціальній конфіскації.

Слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Таким чином, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання приходить до висновку про наявність у органу досудового розслідування достатньої інформації, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_5 може бути причетна до вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, на підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Так, у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.), ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим доведено необхідність арешту земельної ділянки, яка зазначена слідчим у клопотанні, оскільки вона може підлягати спеціальній конфіскації та являється речовим доказом у кримінальному провадженні, при цьому слідчим доведено наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, а тому клопотання про арешт майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 171, 172, 173, 309 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 задовольнити.

Накласти арешт у вигляді позбавлення права на відчуження майна, яке належить ПП «Фірма Рассвет», а саме на земельну ділянку площею 1,2203 га, якій присвоєно кадастровий номер 0510100000:03:133:0190 та площею 0,3503 га, якій присвоєно кадастровий номер 0510100000:03:133:0191, які розміщенні по вул. Тиврівське шосе, м. Вінниці.

Виконання ухвалидоручити старшому слідчому в ОВС СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 .

Зобов`язати слідчого повідомити заінтересованих осіб про накладення арешту на нерухоме майно.

Ухвала слідчого судді може бути подана апеляція протягом п`яти діб з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.

Слідчий суддя