Рішення

від 21.01.2021 по справі 233/3049/19

КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

233 № 233/3049/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2021 року м. Костянтинівка

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Каліуш О. В., за участі секретаря судового засідання Франчук А. О., позивачки ОСОБА_1 , представника позивачки ОСОБА_2 , представника відповідачів Мішина М. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю Пасажирська компанія Донбас про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись до суду з позовом та уточнивши заявлені позовні вимоги (т.2 а.с. 37-38), ОСОБА_1 просить:

- визнати неправомірною відмову в наданні послуг з перевезення пасажирів їй, як особі з інвалідністю П групи з боку водіїв, працюючих у ФОП ОСОБА_3 та ТОВ Пасажирська компанія Донбас ;

- стягнути з ФОП ОСОБА_3 на її користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 10 000,00 грн;

- стягнути з ТОВ Пасажирська компанія Донбас на її користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 10 000,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка послалася на те, що вона є особою з інвалідністю П групи, у зв`язку з чим у відповідності до ст. 38-1 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні має право на безкоштовний проїзд у пасажирському міському транспорті, зокрема в автобусах.

ФОП ОСОБА_3 здійснює підприємницьку діяльність у виді надання послуг з перевезення пасажирів наземним транспортом міського та приміського сполучення. ТОВ Пасажирська компанія Донбас також здійснює підприємницьку діяльність у виді надання послуг з перевезення пасажирів наземним транспортом міського та приміського сполучення.

Відповідачі отримують розрахунок від органу місцевого самоврядування за перевезення пільгової категорії пасажирів у достатньому розмірі. Проте, не зважаючи на це, її право на безоплатний проїзд у міському транспорту було порушено відповідачами шляхом відмови у безкоштовному проїзді.

Так, 03.10.2017 вона мала намір скористатися послугами з перевезення у міському маршруті № 1 (держномер НОМЕР_1 ) на зупинці ЖД вокзал у м. Костянтинівка Донецької області для проїзду містом. Пред`явила для цього своє посвідчення особи з інвалідністю П групи. Проте, водій автобуса їй в безкоштовному проїзді відмовив та вигнав її з автобусу у грубій формі.

Також у грудні 2018 року подібна ситуація повторилася.

09.01.2019 вона мала намір скористатися послугами з перевезення автобусом (держномер НОМЕР_2 ) на зупинці Центральний ринок у м. Костянтинівка Донецької області для проїзду містом. Пред`явила для цього своє посвідчення особи з інвалідністю П групи. Проте, водій автобусу відмовив їй у безкоштовному проїзді.

З приводу зазначених порушень її права на безкоштовний проїзд у пасажирському міському транспорті вона зверталася до Костянтинівської міської ради, на що отримала відповіді від 20.10.2017 № 1145, від 29.12.2018 № 1734, від 21.01.2019 № Г-9-17. Згідно із наданими відповідями, автобус з держномером НОМЕР_1 належить перевізнику ФОП ОСОБА_4 , автобус з державним номером НОМЕР_2 належить перевізнику ТОВ Пасажирська компанія Донбас (засновником та директором є ОСОБА_4 ). Також у вказаних відповідях зазначено, що з водіями перелічених автобусів проведена роз`яснювальна робота щодо недопущення порушень законодавства в частині проїзду пільгової категорії пасажирів та застосовані адміністративні заходи. Тобто такими відповідями підтверджено порушення водіями вимог законодавства в частині проїзду пільгової категорії пасажирів. Відомостей щодо оскарження дій посадових осіб виконавчого комітету з боку перевізників або водіїв не надано.

Внаслідок неправомірної відмови у пільговому перевезенні їй спричинена моральна шкода, яка полягає в тому, що вона була вимушена шукати додаткові способи пересування до необхідного місця в холодну пору року, потім звертатися до органу місцевого самоврядування, до ЦБППД за правовою допомогою, звертатися до суду, відволікаючися від власних справ, чим був порушений її звичайний порядок життя та спричинені сильні душевні хвилюванню з приводу отримання нею сатисфакції від покарання винних осіб за порушення закону та відновлення її порушеного права, тому що такі випадки були непоодинокі та продовжувалися. Також їй була нанесена особиста образа, принижені її честь і гідність перед іншими пасажирами. Спричинену моральну шкоду вона оцінює в 10 000,00 грн з кожного відповідача з урахуванням вимог розумності та справедливості, з урахуванням сум відшкодування органами місцевого самоврядування перевізникам їх послуг з перевезення пільгової категорії пасажирів та відсутності обмежень щодо кількості пасажирів пільгової категорії в одному автобусі та все одно присутня відмова в наданні послуг особам з інвалідністю.

Відповідач ТОВ Пасажирська компанія Донбас подав відзив на позовну заяву (т.1 а.с. 163-166), в якому позовні вимоги ОСОБА_1 визнав частково, події, які мали місце 09.01.2019 та факт спричинення ОСОБА_1 моральної шкоди не оспорював. Проте, вважав, що спричинена ОСОБА_1 моральна шкода підлягає відшкодуванню у розмірі 500,00 грн.

Відповідачка ФОП ОСОБА_3 подала відзив на позовну заяву (т.2 а.с. 62-64), в якому позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала в повному обсязі, пославшись на таке. Так, у позовній заяві позивачка зазначає, що порушення її права на безкоштовний прохід відбулося 03.10.2017 на зупинці ЖД вокзал м. Костянтинівка водієм міського автобусу, держномер НОМЕР_1 маршрутом № 1, у грудні 2018 року (точна дата та місце не зазначені) на тому ж автобусі.

Події, які мали місце у 2017 та 2018 роках ФОП ОСОБА_3 не визнає з огляду на те, що в первісній позовній заяві від 17.05.2019, уточненій позовній заяві від 05.06.2019 позивачка зазначала дату порушення її прав - 03.10.2018.

На обґрунтування заперечень проти заявлених позовних вимог нею були подані певні докази, які відповідно до вимог ч. 9 ст. 83 ЦПК України були заздалегідь направлені ОСОБА_1 . Після ознайомлення із зазначеними доказами, які спростовують обґрунтованість заявлених позовних вимог, ОСОБА_1 , незважаючи на те, що і в позовній заяві, і в уточненій заяві зазначала дату порушення її прав - 03.10.2018, на засіданні, яке відбулося 10.09.2019 виявила бажання знову уточнити свої позовні вимоги, пояснюючи, що нібито помилково вказала дату, а порушення відбулося 03.10.2017. Вважає, що з боку позивачки наявний факт фальсифікації та підлаштування викладення обставин справи під надані стороною відповідача докази.

В уточненій позовній заяві позивачки змінила лише дату нібито порушення її прав з 03.10.2018 на 03.10.2017, залишився решту викладення обставин, та обґрунтування заявлених позовних вимог, без змін.

Проте, позивачкою до уточненої заяви не долучено жодного належного та допустимого доказу, якими підтверджувалися би викладені в позові обставини.

З метою перевірки викладених в уточненій позовній заяві обставин, нею були отримані певні докази, які знову спростовують викладені в позові обставини, та підтверджують його попередню позицію по справі, та відсутність взагалі події порушення прав позивачки, яка нібито відбувалася 03.10.2017, так і у грудні 2018 року.

Так, отриманими доказами встановлено, що 03.10.2017 автобус, держномер НОМЕР_1 , через технічну несправність не був випущений на лінію, та протягом цього дня усувалися технічні несправності, що підтверджується довідкою ФОП ОСОБА_3 від 02.07.2020, та копією витягу з журналу реєстрації операцій перевірки технічного стану КТЗ Костянтинівського АТП № 11409 за період з 02.10.2017 по 04.10.2017.

Станом на грудень 2018 автобус, держномер НОМЕР_1 , на лінії не працював у зв`язку з закінченням терміну дії договору № 60 від 02.03.2015 з виконкомом на обслуговування маршруту, що підтверджується довідкою ФОП ОСОБА_3 від 02.07.2020 та довідкою УКГ від 02.07.2020.

Крім того, згідно із довідкою Костянтинівської міської ради № 2293/26 від 13.09.2019 ОСОБА_1 з питання порушення її права на безкоштовний проїзд в автобусах міського призначення, які належать ФОП ОСОБА_4 , за період з 03.10.2017 по 09.12.2018 до Костянтинівської міської ради не зверталася.

За запитом суду від Костянтинівської міської ради вимагалося надати копію виписки з журналу реєстрації вхідної кореспонденції, на що було отримано завірену ксерокопію 1 аркушу, де під № 1119 від 13.11.2017 нібито зареєстрована скарга ОСОБА_1 . Достовірність зазначеного запису викликає сумніви через те, що ОСОБА_1 зазначає, що подія відбулася 03.10.2017, а запис в журналі зроблений 13.11.2017. В наданій ОСОБА_1 копії скарги від 03.10.2017 взагалі мається відмітка з № 159 від 04.10.2017. Крім того, ця інформація суперечить раніше наданій Костянтинівською міською радою довідці № 2293/26 від 13.09.2019.

Згідно із наданою на запит суду відповіддю Костянтинівської міської ради № 1167 від 20.11.2019, документів, якими підтверджено факт проведення перевірки скарги ОСОБА_1 про наявність правопорушення ФОП ОСОБА_4 не має, так як питання вирішувалося в усному порядку. На аналогічного змісту відповіді посилається й ОСОБА_1 в своїй уточненій позовній заяві від 13.01.2010, а саме № 73/26вх.26-4423/1 від 11.01.2020 та № 1734 від 29.12.2018.

Проте, зазначені документи є неналежними та недопустимими доказами по справі. Зазначеного роду питання ані в усному, ані в телефонному режимі не вирішуються. За фактом подій, про які зазначає ОСОБА_1 у 2017 та 2018 роках, ні з Костянтинівської міської ради, ні від ОСОБА_1 на її адресу жодних скарги не надходило. Якщо б від ОСОБА_1 дійсно надходили скарги на адресу Костянтинівської міської ради, то на виконання вимог Закону України Про звернення громадян , повинна проводитися ретельна перевірка шляхом реєстрації її звернення, надсилання Костянтинівською міською радою на його адресу відповідних документів. В свою чергу нею на підприємстві також проводиться перевірка шляхом опитування водія, та надіслання результатів проведеної перевірки у письмовому вигляді до Костянтинівської міської ради. Тобто, якщо Костянтинівською міською радою і надавалися відповіді ОСОБА_1 , то лише формально, без проведення жодних перевірок. У разі надходження на її адресу зазначених скарг, нею би було повідомлено, що факт порушення прав ОСОБА_1 не підтвердився через те, що у вказані дні її автобуси на маршруті не працювали, і цього апріорі не могли бути.

По-друге, у відповідях УКГ, на які посилається як на доказ ОСОБА_1 , мова йде про нібито вручення припису за фактом порушень її прав перевізнику ОСОБА_4 , в той час, як послуги перевезення на автобусі з р/н НОМЕР_1 , згідно із договором № 60 від 02.03.2015 надавалися саме нею - ФОП ОСОБА_3 .

Наполягає, що події в 2017 та 2018 роках, про які зазначає ОСОБА_1 , не мали місце на її автобусі, у зв`язку з тим, що у вказані періоди автобус на маршрут не виходив. В зв`язку з цим, у задоволенні позовних вимог просила відмовити в повному обсязі.

Позивачка відповіді на відзив не подала.

Ухвалою судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06.06.2019 відкрито провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Фізичної особи підприємця ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, справу призначено до підготовчого судового засідання (т.1 а.с.20).

Ухвалою суду від 26.06.2019 продовжено ФОП ОСОБА_4 строк на подання відзиву на позовну заяву (т.1 а.с.29).

Ухвалою суду від 09.07.2019 учасникам справи визначені строки на подання заяв по суті (т.1 а.с.51).

Ухвалою суду від 13.01.2020 за клопотання позивачки залучено до участі в розгляді цієї справи співвідповідача ТОВ Пасажирська компанія Донбас (т.1 а.с.158).

Ухвалою суду від 11.02.2020 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду, задоволено клопотання сторін про виклик та допит свідків у справі (т.1 а.с. 197).

Ухвалою суду від 24.06.2020 замінено неналежного відповідача ФОП ОСОБА_4 на належного відповідача ФОП ОСОБА_3 (т.2 а.с.52-53).

Ухвалою суду від 07.07.2020 витребувано у ПУАТ Костянтинівське АТП № 11409 оригінал журналу реєстрації перевірки технічного стану КТЗ, який розпочато 05.06.2017 та закінчено 12.02.2019 (т.2 а.с. 78).

Ухвалою суду від 18.09.2020 призначено у справі судову почеркознавчу експертизу, провадження у справі зупинено (т.2 а.с.103, 104-106).

Ухвалою суду від 08.10.2020 провадження у справі поновлено (т.2 а.с.116).

Ухвалою суду від 03.11.2020 призначено у справі технічну експертизу документів, провадження у справі зупинено (т.2 а.с.129, 130-131).

Ухвалою суду від 04.11.2021 провадження у справі поновлено (т.2 а.с.148).

Судовий розгляд цієї справи, призначений на 13-00 20 листопада 2019 року, 11-00 05 грудня 2019 року було відкладено за клопотання представника позивачки у зв`язку із неможливістю прибуття у судове засідання.

Судовий розгляд цієї справи, призначений на 11-00 18 березня 2020 року, 15-00 08 квітня 2020 року, 15-30 28 квітня 2020 року, 14-30 13 травня 2020 року був відкладений за клопотанням учасників справи у зв`язку з карантином, встановленим КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Судовий розгляд цієї справи, призначений 14-30 13 травня 2020 року був відкладений у зв`язку із перебуванням представника відповідачів на лікарняному.

Судовий розгляд цієї справи, призначений 15-00 20 жовтня 2020 року був відкладений у зв`язку із перебуванням представника позивачки у відпустці.

Судовий розгляд цієї справи, призначений на 14-00 18 січня 2021 року було відкладено за клопотання представника позивачки у зв`язку із зайнятістю в цей час в іншому процесі.

Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені вимоги підтримала повністю з підстав, наведених в уточненій позовній заяві, додавши, що подія від грудня 2018 року мала місце 20 грудня 2018 року на зупинці Лікарня № 1 у м. Костянтинівка Донецької області, де приблизно об 11 годині водій автобуса міського маршруту № 1, держномер НОМЕР_1 , відмовив їй у пільговому проїзді. Після чого, вона відразу поїхала до виконкому та написала скаргу. Просила позов задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача адвокат Коваленко В. В. у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідачів адвокат Мішин М. М. у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 визнав частково з підстав, наведених у відзивах на позовну заяву.

Дослідивши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд прийшов до таких висновків.

Судом установлено, що позивачка ОСОБА_1 є особою з інвалідністю П групи з загального захворювання, що підтверджується довідкою МСЕК серії АВ № 0703151 від 11.08.2016 (т.1 а.с.5), у зв`язку з чим ОСОБА_1 має права та пільги, передбачені Законом України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в України .

Відповідачі ФОП ОСОБА_3 , ТОВ Пасажирська компанія Донбас здійснюють підприємницьку діяльність у вигляді надання послуг з перевезення пасажирським наземним транспортом міського та приміського сполучення (код КВЕД - 49.31), що не є спірним у цій справі.

Згідно із Договором № 60 від 02.03.2015 про організацію перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування, укладеним між виконавчим комітетом Костянтинівської міської ради (замовник) та ФОП ОСОБА_3 (перевізник), остання зобов`язалася здійснювати перевезення пасажирів у відповідності до конкурсним умов та конкурсних пропозицій перевізника на міських маршрутах загального користування, зокрема, маршруті № 1 ЖД вокзал - вул. Громова по вул. Леніна в загальному режимі на умовах, передбачених цим Договором. Згідно із п.4.6 Договору, цей Договір набирає чинності з 02.03.2015 та діє по 02.03.2018. Згідно із додатком № 1 до Договору № 60 від 02.03.2015, автобус Рута20, держномер НОМЕР_1 , обслуговує міський маршрут № 1 ЖД вокзал - вул. Громова по вул. Леніна (т.1 а.с. 76-78).

Згідно із п.2.4.18 Договору № 60 від 02.03.2015, ФОП ОСОБА_3 зобов`язалася безперешкодно здійснювати перевезення пасажирів, яким згідно із законодавством надані пільги за проїзд.

Згідно із Договором № 72 від 20.04.2017 про організацію перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування, укладеним між виконавчим комітетом Костянтинівської міської ради (замовник) та ТОВ ПК Донбас (перевізник), останній зобов`язався здійснювати перевезення пасажирів у відповідності до конкурсних умов та конкурсних пропозицій перевізника на міських маршрутах загального користування, зокрема, маршруті № 6/7 ЖД вокзал - центральний ринок - вул. Громова в загальному режимі на умовах, передбачених цим Договором. Згідно із п.4.6 Договору, цей Договір набирає чинності з 20.04.2017 та діє по 20.04.2022. Згідно із додатком № 2, яким є допуск на перевозку № 72, перевізнику ТОВ ПК Донбас надано допуск на перевозку маршрутом № 6/7 ЖД вокзал - центральний ринок - вул. Громова , марка автобуса Рута 25, держномер НОМЕР_3 (т.1 а.с. 183 -188).

Згідно із п.2.4.18 Договору № 72 від 20.04.2017, ТОВ ПК Донбас зобов`язалося безперешкодно здійснювати перевезення пасажирів, якім згідно із законодавством надані пільги за проїзд.

Відповідно до статті 38-1 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні , особи з інвалідністю I та II групи мають право на безплатний проїзд у пасажирському міському транспорті (крім таксі) за наявності посвідчення чи довідки, зазначених у цьому Законі, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі. Пільгове перевезення осіб з інвалідністю здійснюють усі підприємства транспорту незалежно від форми власності та підпорядкування відповідно до Закону України Про транспорт . Звуження змісту та обсягу права осіб з інвалідністю на пільговий проїзд транспортом не допускається. Порядок транспортного обслуговування осіб з інвалідністю на пільгових умовах визначається нормативно-правовими актами, що регламентують правила користування громадянами повітряним, залізничним, річковим, автомобільним та міським електричним транспортом.

Згідно із ст.12 Закону України Про транспорт , підприємства транспорту зобов`язані забезпечувати, зокрема, права на пільги громадян щодо користування транспортом.

Відповідно до статті 11 Закону України Про автомобільний транспорт , послуги з перевезення пасажирів автобусними маршрутами загального користування за визначеними уповноваженими органами тарифами та на пільгових умовах відповідно до законодавства є соціально значущими послугами автомобільного транспорту.

Статтею 37 Закону України Про автомобільний транспорт передбачено, пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом. Безпідставна відмова від пільгового перевезення тягне за собою відповідальність згідно із законом. Види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень.

Відповідно до ч.2 ст. 42 Закону України Про автомобільний транспорт , договір перевезення пасажира автобусом на маршруті загального користування укладається між автомобільним перевізником та пасажиром. Цей договір вважається укладеним з моменту придбання пасажиром квитка на право проїзду, а для осіб, які користуються правом пільгового проїзду, - з моменту посадки в автобус, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - з моменту реєстрації електронного квитка.

Згідно із ст. ст. 7, 29 Закону України Про автомобільний транспорт , забезпечення організації пасажирських перевезень покладається: на міських автобусних маршрутах загального користування - на виконавчий орган сільської, селищної, міської ради відповідного населеного пункту. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані надати перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованими тарифами, компенсацію відповідно до закону.

Згідно з підпунктами 10-12 пункту а частини першої статті 30 Закону України Про місцеве самоврядування в України , виконавчий комітет наділений владними повноваженнями щодо регулювання сфери організації міського транспорту.

Рішенням Костянтинівської міської ради від 17.05.2018 № 6/85 - 1583 було затверджено Порядок компенсації витрат автомобільним перевізникам пільгової категорії громадян міськими маршрутами за рахунок коштів міського бюджету (далі - Порядок) (т. 1 а.с. 149-153).

Згідно із п. 3 Порядку, інваліди П групи відповідно до діючого законодавства мають право на пільговий проїзд міськими маршрутами.

Відповідно до п. 7. 2 Порядку, перевізники щомісячно до 5 числа зобов`язані надавати управлінню соціального захисту населення Костянтинівської міської ради звіт про перевезення пасажирів автомобільним транспортом, на підставі якого з перевізниками згідно із п. 8. 5 Порядку здійснюються розрахунки за надані пільгові послуги.

Судом установлено, що 03.10.2017 приблизно до 11 годині 00 хвилин, більш точного часу не встановлено, після посадки позивачки на зупинці ЖД вокзал у м. Костянтинівка Донецької області в автобус ФОП ОСОБА_3 , держномер НОМЕР_1 , що здійснював рейс за маршрутом № 1, працівником відповідача ФОП ОСОБА_3 було відмовлено у здійсненні пільгового перевезення.

Зазначені обставин підтверджені у судовому засіданні показами свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які у судовому засіданні послідовно та детально повідомили суду про події, які мали місце 03.10.2017 на зупинці ЖД вокзал , назвавши приблизний час події, дату події, індивідуальні ознаки автобусу, держномер НОМЕР_1 .

03.10.2017 ОСОБА_1 звернулася зі скаргою до Управління комунального господарства Костянтинівської міської ради на дії перевізника - водія автобуса, держномер НОМЕР_1 , за маршрутом № 1, який 03.10.2017 на зупинці ЖД вокзал у м. Костянтинівка Донецької області відмовив їй у пільговому проїзді (т.1 а.с.108).

Ця скарга була зареєстрована у журналі реєстрації вхідної кореспонденції Управління комунального господарства Костянтинівської міської ради за № 159 04.10.2017, про що свідчить позначка на скарзі (т.1 а.с.108), а також ксерокопія журналу реєстрації вхідної кореспонденції (т. 1 а.с.116).

Згідно із листом Управління комунального господарства Костянтинівської міської ради від 20.10.2017 № 1145 (т.1 а.с. 107) звернення ОСОБА_1 до виконкому міської ради стосовно прийняття відповідних заходів до водіїв, які порушують законодавство при перевезенні пасажирів пільгової категорії, розглянуто. Перевізнику ОСОБА_4 , якому належить автобус НОМЕР_1 , вручений припис про недопущення порушень договірних відносин. У разі повторних порушень на зазначений автобус на протязі місця буде ставитися питання про розірвання Договорів. Винуватий водій за вказане порушення позбавлений премії на 20% місячної винагороди.

З огляду на встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що 03 жовтня 2017 року приблизно об 11 годині 00 хвилин працівник ФОП ОСОБА_3 протиправно відмовив у наданні послуг з перевезення пасажирці ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю П групи.

При цьому, суд відхиляє доводи відповідача про те, що автобус, держномер НОМЕР_1 , 03 жовтня 2017 року не виходив на рейс у зв`язку з технічними несправностями, а тому ніякої відмови у пільговому проїзді не було, з огляду на таке.

В обґрунтування зазначених заперечень відповідач посилається на копію журналу ПУАТ Костянтинівське АТП № 11409 реєстрації операцій перевірки технічного стану КТЗ, розпочатий 05.06.2017, закінчений 12.02.2019 (т.1 а.с. 89-91), згідно із якою 03.10.2017 автобус, держномер 93-20, технічно несправний.

Проте, така копія журналу надана за період з 02.10.2017 по 04.10.2017 та містить відомості щодо 32 транспортних засобів за 02.10.2017, щодо 27 транспортних засобів за 03.10.2017, щодо 32 транспортних засобів за 04.10.2017. Однак, тільки лише напроти одного транспортного засобу, держномер НОМЕР_4 , міститься запис не исправен . За таких обставин, надана ксерокопія породжує обґрунтований сумнів щодо внесення дописки у журнал у вигляді заперечної частки не вже після 03.10.2017.

У зв`язку з чим, судом було задоволено клопотання сторони позивачки про надання для огляду у судовому засіданні ПУАТ Костянтинівське АТП № 11409 оригіналу журналу реєстрації перевірки технічного стану КТЗ, який розпочато 05.06.2017 та закінчено 12.02.2019.

На вимогу суду наданий оригінал журналу реєстрації перевірки технічного стану КТЗ, який розпочато 05.06.2017 та закінчено 12.02.2019.

Після дослідження зазначеного вище журналу, судом було задоволено клопотання сторони позивачки щодо призначення у справі технічної експертизи документів, на вирішення якої були поставлені такі питання:

1.В журналі реєстрації операцій перевірки технічного стану КТЗ Костянтинівського АТП № 11409 за період з 02.10.2017 по 04.10.2017 на дату 03.10.2017 у колонці, де вказується технічний стан автобусів у рядку з інформацією щодо автобусу РУТА № 93-20 час 06:05 фраза не исправен написана кулькою одного кольору чи кожне слово написано кульками різних кольорів?

2.В журналі реєстрації операцій перевірки технічного стану КТЗ Костянтинівського АТП № 11409 за період з 02.10.2017 по 04.10.2017 на дату 03.10.2017 у колонці, де вказується технічний стан автобусів у рядку з інформацією щодо автобусу РУТА № 93-20 час 06:05 фраза не исправен написана одночасно (в один день) чи кожне слово написано в різний час (наприклад слово исправен написано в 2017 році, а частка не написана у 2019 році)?

Згідно із висновком експерта від 23.12.2020 № 2/6-135: рукописні записи не исправен , розташовані у рядку 16 від 03.10.2017, рядом із розміщеними в один рядок рукописними записами: Рута , 93-20 , 6-05 №1 та підписом у журналі реєстрації операцій перевірки технічного стану КТЗ Костянтинівського АТП 11409 виконані однаковою за своїми фізичними властивостями барвною речивиною (за кольором, відтінком, люмінесценцією в ІЧП зі світофільтрами, та інтенсивністю люмінесценції). Літери не і літери исправен виконані один писальним приладом кулькового типу. Запитання: В журналі реєстрації операцій перевірки технічного стану КТЗ Костянтинівського АТП № 11409 за період з 02.10.2017 по 04.10.2017 на дату 03.10.2017 у колонці, де вказується технічний стан автобусів у рядку з інформацією щодо автобусу РУТА № 93-20 час 06:05 фраза не исправен написана одночасно (в один день) чи кожне слово написано в різний час (наприклад слово исправен написано в 2017 році, а частка не написана у 2019 році) не вирішувалося тому, що у Донецькому НДЕКЦ МВС відсутня науково- обґрунтована, достатньо апробована, затверджена й рекомендована у встановленому порядку до впровадження в експертизу практика методика встановлення відносної давності виконання рукописних записів. У відповідності з п. 6 статті 72 ЦПК України експерт має право викладати у висновку експертизи виявлені в ході її проведення факти, які мають значення для справи із приводу яких йому не були постановлені запитання, тому: Рукописні записи: 16 , Рута , 93-20 , 06-05 , №1 , розташовані у рядку 16 від 03.10.2017, у журналі реєстрації операцій перевірки технічного стану КТЗ Костянтинівського АТП 11409 , та записи не исправен і підпис, виконані різними пастами для кулькових ручок (т.2 а.с. 140-147).

Отже, вищезазначеним висновком експерта, у зв`язку із відсутністю певної методики, факт одночасного написання фрази не исправен транспортного засобу Рута 93-20 03.10.2017 о 06-05 ані спростований, ані підтверджений.

Проте, сам по собі факт того, що 03.10.2017 о 06.05 транспортний засіб Рута 93-20 був не справним та не виїхав о 06-05 за маршрутом не може свідчити, що протягом певного часу 03.10.2017 транспортний засіб Рута 93-20 не був відремонтований та в подальшому, об 11 годині 03.10.2017 не працював за встановленим маршрутом.

Тим більше, що допитані судом свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у судовому засіданні підтвердили подію, яка мала місце 03.10.2017 приблизно об 11 годині 00 хвилин на зупинці ЖД вокзал при посадці позивачки в автобус, держномер НОМЕР_1 . Підстав не довіряти показам зазначених свідків судом не встановлено.

Таким чином суд не приймає до уваги інформацію, наявну у копії журналу ПУАТ Костянтинівське АТП № 11409 реєстрації операцій перевірки технічного стану КТЗ, розпочатий 05.06.2017, закінчений 12.02.2019, як таку, що не відповідає встановленим фактичним обставинам у справі.

Та обставина, що свідки у судовому засіданні називали номер транспортного засобу, використовуючи нотатки ОСОБА_1 , не свідчить про те, що подія не відбулася, тим більше, що ЦПК України не заборонено використовувати письмові нотатки щодо відомостей, які важко утримати в пам`яті.

Крім того, суд відхиляє доводи відповідача про те, що згідно із довідкою Костянтинівської міської ради № 2293/26 від 13.09.2019, ОСОБА_1 з питання порушення її права на безкоштовний проїзд в автобусах міського призначення, за період з 03.10.2017 по 09.12.2018 до Костянтинівської міської ради не зверталася, та вважає їх безпідставними з огляду на те, що судом встановлено, що ОСОБА_1 з цих питань зверталася до Управління комунального господарства Костянтинівської міської ради, де її скарги було зареєстровано.

Суд також відхиляє доводи відповідачки ФОП ОСОБА_3 про те, що протягом 2017-2018 р.р. з Костянтинівської міської ради на адресу ФОП ОСОБА_3 не надходило жодних скарг ОСОБА_1 , з огляду на те, що не виконання виконавчим органом місцевої ради своїх функціональних обов`язків щодо вжиття відповідних засобів реагування не може свідчити про те, що подія 03.10.2017 не відбулася, а також не може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення вимог діючого законодавства.

Суд також не приймає до уваги покази свідків сторони відповідачки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , водіїв транспортного засобу, держномер 93- 20, які у судовому засіданні наполягали на тому, що жодному з пасажирів ними не було відмовлено в пільговому проїзді, з огляду на таке. Так, свідки у судовому засіданні пояснювали, що за фактом подій 03.10.2017 на підприємстві відповідача була проведена перевірка після звернення ОСОБА_1 до суду з позовом. Від керівництва їм стало відомо, що 03.10.2017 автобус на рейс не виїжджав. Проте, особисто кожен з них, події 03.10.2017 не пам`ятає, а отже покази свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 не містять інформації щодо предмету доказування. Тим більше, що свідки є найманими працівниками відповідача, а тому можуть бути заінтересованими у вирішенні цієї справи.

Сукупність досліджених доказів, а саме покази свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , копія звернення ОСОБА_1 до Управління комунального господарства Костянтинівської міської ради свідчить про те, що подія 03.10.2017 мала місце, а отже доводи сторони відповідачки в цій частині є неспроможними.

Судом також встановлено, що 09.01.2019 приблизно до 16 годині 08 хвилин, після посадки позивачки на зупинці Центральний ринок у м. Костянтинівка Донецької області в автобус ТОВ Пасажирська компанія Донбас , держномер НОМЕР_3 , та пред`явлення відповідного посвідчення, працівником відповідача ТОВ Пасажирська компанія Донбасс було відмовлено у здійсненні пільгового перевезення.

Ці обставини визнані представником ТОВ Пасажирська компанія Донбасс в повному обсязі у відзиві на позовну заяву (т. 1 а.с. 163-166), та суд не має будь-якого сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання, а тому згідно із ч.1 ст. 82 ЦПК України ці обставини доказуванню не підлягають.

Отже, виходячи з контексту вищенаведених норм права позивачка, як особа з інвалідністю П групи, на підставі статті 38-1 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні , має право на безоплатний проїзд у пасажирському міському транспорті за наявності посвідчення чи довідки.

Разом з тим, відповідачам як автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на міських маршрутах , забороняється відмовляти у пільговому перевезенні, крім випадків, передбачених законом (ст.37 ЗУ Про автомобільний транспорт ).

Тож, у цих випадках, які мали місце 03.10.2017, 09.01.2019 окремою відмовою кожного з відповідачів у здійсненні пільгового перевезення позивачки, яка має відповідне право, яке встановлене законом, є неправомірною, чим допущено порушення прав останньої.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

За змістом ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як роз`яснив ВСУ у п.3 постанови Пленуму Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Так згідно ч.3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Вирішуючи питання щодо розміру спричиненої кожним із відповідачем шкоди, суд враховує ступінь вини відповідачів, поведінку кожного з відповідачів та визнання ними певних обставин та фактів (визнання ТОВ Пасажирська компанія Донбас обставин події 09.01.2019 та факту спричинення моральної шкоди; не визнання ФОП ОСОБА_3 обставин події 03.10.2017 та факту спричинення моральної шкоди), а також те, що позивачка є особою похилого віку, особою з інвалідністю П групи, та вважає, що ОСОБА_1 03.10.2017 та 09.01.2019 дійсно зазнала відповідних душевних страждань внаслідок неправомірних дій працівників відповідачів, що виразилося у приниженні її гідності, в зв`язку з чим вона змушена була докладати зусиль для нормальної організації свого життя, що свідчить про спричинення їй моральної шкоди.

Тому, враховуючи вимоги розумності та справедливості, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з ФОП ОСОБА_3 на користь позивачки 1500,00 грн в рахунок відшкодування заподіяної їй моральної шкоди, а також про стягнення з ТОВ Пасажирська компанія Донбас на користь позивачки 1000,00 грн в рахунок відшкодування заподіяної їй моральної шкоди.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для відшкодування спричиненої позивачці моральної шкоди у зв`язку із подією від 20 грудня 2018 року на зупинці 1 лікарня з водієм автобусу, держномер НОМЕР_1 , у зв`язку із недоведеністю як події, так і спричинення моральної шкоди.

Так, відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч.2).

Статтею 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1). Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2). Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (ч.3).

Відповідно до ст. 79 ЦПК України , достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 80 ЦПК України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1). Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2).

На підтвердження позовних вимог в цій частині ОСОБА_1 надана копія її звернення від 20.12.2018 до Управління комунального господарства Костянтинівської міської ради з приводу порушення її прав 20.12.2018 (а.с.77), а також лист Управління комунального господарства Костянтинівської міської ради від 29.12.2018 № 1734 (т. 1а.с.6).

Будь-яких інших доказів на підтвердження цих подій позивачкою не надано та про наявність таких доказів не зазначено. Тим більше, що сама позивачка у судовому засіданні не могла пригадати події за грудень 2018 року ані щодо дати, ані щодо місця зазначених подій, та лише після отримання нею в Управлінні комунального господарства Костянтинівської міської ради копії свого звернення від 20.12.2018 змогла надати пояснення щодо обставин за вимогами щодо події від 20.12.2018.

Крім того, з Договору № 60 від 02.03.2015 про організацію перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування, укладеному між виконавчим комітетом Костянтинівської міської ради та ФОП ОСОБА_3 , яким передбачалося використання автобусу Рута20, держномер НОМЕР_1 , на міському маршруті № 1, вбачається, що договір закінчився 02.03.2018 (т.1 а.с. 76-78).

За довідкою управління комунального господарства Костянтинівської міської ради від 02.07.2020 (т.2 а.с. 66), в період з квітня 2018 року по грудень 2018 року між виконкомом Костянтинівської міської ради та ФОП ОСОБА_3 договорів на перевезення пасажирів на міських маршрутах із залученням автобуса, держномер НОМЕР_5 , укладено не було. У зв`язку з цим ФОП ОСОБА_3 перевезення пасажирів вказаним автобусом не здійснювала.

Згідно із довідкою ФОП ОСОБА_3 (т.2 а.с. 67) термін дії договору № 60 від 02.03.2015 на обслуговування маршруту з виконкомом закінчився 02.03.2018 та станом на грудень 2018 року автобус, держномер НОМЕР_1 , на лінії не працював (т.2 а.с.67).

З оглянутого у судовому засіданні журналу ПУАТ Костянтинівське АТП - 11409 реєстрації перевірки технічного стану КТЗ, який розпочато 05.06.2017 та закінчено 12.02.2019, встановлено, що 20.12.2018 автобус, номерний знак НОМЕР_1 , техогляд не проходив та на рейс не виходив.

Отже, сукупність доказів, які надані стороною відповідачки, спростовує доводи позивачки щодо подій 20.12.2018 та щодо факту спричинення їй моральної шкоди, а тому в задоволенні позовних вимог в цій частині необхідно відмовити.

За таких обставин, позов необхідно задовольнити частково.

Згідно із ст. 141 ЦПК України, суд присуджує стягнути з кожного з відповідачів судовий збір на користь держави за кожну вимогу немайнового характеру по 1409,60 грн (704,80 х 2 = 1409,60 грн.).

Крім того, згідно із ст. 141 ЦПК України, суд присуджує стягнути з ФОП ОСОБА_3 на користь позивачки ОСОБА_1 витрати за проведення технічної експертизи документів у розмірі 1687,68 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_2 ), Товариства з обмеженою відповідальністю Пасажирська компанія Донбас (адреса: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Мірошниченко, буд.13, ЄДРПОУ 41169720) про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову в наданні послуг з перевезення пасажирів ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю П групи з боку водія, працюючого у ФОП ОСОБА_3 , яка мала місце ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди 1500 (одну тисячу п`ятсот) грн 00 коп, а також витрати за проведення технічної експертизи документів у розмірі 1687 (одна тисяча шістсот вісімдесят сім) грн 68 коп.

Визнати неправомірною відмову в наданні послуг з перевезення пасажирів ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю П групи з боку водія, працюючого у ТОВ Пасажирська компанія Донбас , яка мала місце 09.01.2019.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Пасажирська компанія Донбас (ЄДРПОУ 41169720) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди 1000 (одну тисячу) грн 00 коп.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 1409 (одна тисяча чотириста дев`ять) грн 60 коп. на рахунок для зарахування до державного бюджету надходжень за кодом Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Пасажирська компанія Донбас судовий збір у розмірі 1409 (одна тисяча чотириста дев`ять) грн 60 коп. на рахунок для зарахування до державного бюджету надходжень за кодом Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Повний текст рішення складено 22 січня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя: О. В. Каліуш