Постанова

від 18.01.2021 по справі 461/4077/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/4077/20

Провадження № 23-з/811/1/21 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2021 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., вирішуючи питання про прийняття до розглядузаяви адвоката Копистинського Тараса Михайловича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал Холд про перегляд постанови Львівського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року відносно ОСОБА_1 у зв`язку з нововиявленими обставинами,

в с т а н о в и в :

постановою судді Галицького районного суду м. Львова від 02 червня 2020 рокупровадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене ч.1 ст.483 МК України, закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постановою Львівського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року за результатом розгляду апеляційної скарги представника Галицької митниці Держмитслужби Зирянова Олега Юрійовича, таку скаргу задоволено, постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 02 червня 2020 року скасовано , ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 25044319 грн. 60 коп. Вирішено питання з вилученим товаром та процесуальними витратами.

06 січня 2021 року адвокат Копистинський Т.М. звернувся до апеляційного суду із заявою про перегляд постанови Львівського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Вивчивши доводи адвоката Копистинського Т.М., викладені в заяві, апеляційний суд приходить до переконання, що у прийнятті такої заяви слід відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження суду при розгляді конкретної справи визначені відповідним процесуальним законом, зокрема у справах про адміністративні правопорушення - КУпАП, який містить норми як матеріального, так і процесуального права.

Відповідно до ст.2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до положень ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути переглянута лише в апеляційному порядку. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Главою 24-1 КУпАП також передбачено перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом.

Іншого порядку перегляду судових рішень по справах про адміністративне правопорушення, у тому числі за нововиявленими обставинами, чинним законодавством не передбачено.

Повноваженнями переглядати судові рішення, які набрали законної сили, у цій категорії справ апеляційний суд не наділений.

Статтею 459 КПК України, на яку посилається заявник у своїй заяві, передбачено перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами, але це стосується лише вироків та ухвал, які ухвалені або постановлені у кримінальних провадженнях, натомість чинна норма КПК України не розповсюджується на судові рішення, ухвалені в порядку КУпАП.

Окрім цього, з рішення Європейського суду з прав людини Швидка проти України від 30 жовтня 2014 року вбачається, що лише ті адміністративні правопорушення, санкція яких передбачає стягнення у вигляді позбавлення волі (зокрема, адміністративний арешт), вважаються по суті, кримінальним, а тому таким, що вимагає забезпечення всіх гарантій статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини Гурепка проти України від 08.04.2010 року, Корнєв і Карпенко проти України від 21.10.2010 року, Лучанінов проти України від 09.06.2011 року, Зайцев проти Латвії заява № 65022/01, пп.55 та 56, ECHR 2007-ІХ). Питанням визначення критеріїв, згідно з якими правопорушення можна вважати незначним, присвячена пояснювальна записка до Протоколу № 7 ЄСПЛ (ратифіковано Законом N 475/97-ВР від 17.07.97 року), в якій зазначено, що при вирішенні питання про визнання правопорушення незначним важливим критерієм є те, чи карається воно позбавленням волі чи ні ( п.21 Пояснювальної доповіді до Протоколу № 7 до Конвенції).

Оскільки, санкція ч.1 ст.483 Митного кодексу України не передбачає адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, тобто фактичного позбавлення волі, то таке адміністративне правопорушення не може вважатись по суті кримінальним, у розумінні ст.2 Протоколу № 7 ЄСПЛ.

З огляду на наведене, на переконання апеляційного суду, застосування аналогії права в даному випадку є неприйнятним, оскільки це порушувало б загальні принципи судочинства, зокрема принцип правової визначеності.

Так, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року (№ 3236/03) у справі Пономарьов проти України , жодна із сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язково рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її рішення.

З урахуванням викладеного, на переконання апеляційного суду, постанова Львівського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року відносно ОСОБА_1 не може бути предметом перегляду за нововиявленими обставинами судом апеляційної інстанції, а тому заява адвоката Копистинського Т. М. в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал Холд підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 294 КУпАП, апеляційний суд

постановив:

відмовити у прийнятті заяви адвоката Копистинського Тараса Михайловича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал Холд про перегляд постанови Львівського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року відносно ОСОБА_1 у справі №461/4077/20 за нововиявленими обставинами.

Заяву адвоката Копистинського Тараса Михайловича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал Холд про перегляд постанови Львівського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року відносно ОСОБА_1 у справі №461/4077/20 за нововиявленими обставинами невідкладно повернути особі, яка її подала.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Львівського апеляційного суду Т.М. Урдюк