Ухвала

від 28.12.2020 по справі 446/68/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 446/68/18 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/314/20 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2020 року м. Львів

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду у складі:

Головуючої-судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Сокіл, Кам`янка -Бузького району, Львівської області, українки, громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на вирок Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 27 січня 2020 року відносно неї за ч.1 ст. 366 та ч.2 ст.191 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_7

обвинуваченої ОСОБА_6

захисника ОСОБА_8

В СТ АН ОВ ИЛ А:

вироком Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 27 січня 2020 року ОСОБА_6 визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України та призначено їй покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік з позбавленням права обіймати посади,пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в органах місцевого самоврядування строком на 1(один) рік.

Звільнено ОСОБА_6 на підставі ч. 5 ст. 74, п. 2 ч.1 ст. 49 КК України від призначеного покарання за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.366 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

ОСОБА_6 визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК України та призначено їй покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік з позбавленням права обіймати посади,пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в органах місцевого самоврядування строком на 1(один) рік.

Строк відбуття покарання ОСОБА_6 ухвалено рахувати з дня її фактичного затримання.

Вирішено питання з речовими доказами та судовими витратами.

Згідно вироку суду 04 грудня 2015 року ОСОБА_6 , обіймаючи посаду сільської голови Желдецької сільської ради Кам`янка -Бузького району, Львівської області, будучи службовою особою, здійснюючи функції представника влади та будучи наділеною організаційно-розпорядчими функціями, з корисливих мотивів, склала та видала завідомо неправдивий офіційний документ, а саме внесла завідомо неправдиві відомості в рішення № 4 від 04 грудня 2015 року другої (позачергової) сесії 7 го демократичного скликання Желдецької сільської ради Кам`янка -Бузького району Львівської області «Про преміювання сільського голови Желдецької сільської ради» в частині виплати їй премії в розмірі 100 % місячного посадового окладу за листопад 2015 року, яке особисто надрукувала, підписала та завірила печаткою.

Таким чином ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Крім цього, ОСОБА_6 обіймаючи посаду сільської голови Желдецької сільської ради Кам`янка -Бузького району, Львівської області, будучи службовою особою, здійснюючи функції представника влади та будучи наділеною організаційно-розпорядчими функціями, зловживаючи службовим становищем з корисливих мотивів незаконно привласнила грошову премію сільському голові Желдецької сільської ради Кам`янка -Бузького району, Львівської області - грошові кошти в сумі 997,94 за листопад 2015 року у розмірі 100 % посадового окладу.

Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.

Не погоджуючись з вироком суду обвинувачена подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 27.01.2020р. щодо неї та закрити провадження у справі.

У своїй апеляційній скарзі зазначає, що в ході досудового розслідування та під час розгляду справи в суді не було встановлено, що саме вона особисто надрукувала та підписала та завірила печаткою сільської ради рішення, адже такі висновки суду першої інстанції не підтверджені жодним висновком експерта щодо оригінальності документу та підписання такого саме обвинуваченою.

Докази, на які покликався суд першої інстанції, як на підтвердження вини обвинуваченої у вчинені кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 366 КК України не підтверджують виготовлення та підписання такою рішення.

Вказує, що оригінал протоколу другої позачергової сесії Желдецької сільської ради сьомого демократичного скликання від 04 грудня 2015 року та оригінал рішення від 04 грудня 2015 за №4 отримані в позапроцесуальний спосіб, а тому такі докази в силу вимог КПК є недопустимими і не можуть обґрунтовувати мою вину.

В даному кримінальному провадженні слідчий не міг доручити виконання ухвали слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів працівникам оперативних підрозділів, зважаючи на пряму вказівку закону про те, що право на тимчасовий доступ має лише особа, яка безпосередньо вказана у резолютивній частині ухвали слідчого судді, суду ст. 165 КПК України.

Окрім того, показання свідків, які були допитані в судовому засіданні суперечать одні одним та наявним у матеріалах справи доказам та ними спростовуються, що свідчить про відсутність складу злочину у діях обвинуваченої.

У матеріалах кримінальної справи відсутні належні, об`єктивні докази, які підтверджують факт вчинення інкримінованих обвинуваченій протиправних діянь, оскільки показання свідків-депутатів сільської ради, на яких базується усе обвинувачення суперечать одні одним та є взаємовиключними, на їх підставі неможливо встановити достовірність певних фактів і відповідно вони не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку суду. Інших належних та допустимих доказів вчинення мною кримінальних правопорушень, окрім взаємосуперечливих показань свідків, у матеріалах справи не має.

Заслухавши доповідь головуючого, думку обвинуваченої, її захисника,які в судовому засіданні заявили клопотання про закриття кримінального провадження на підставі ч. 3 ст. 49 КК України. прокурора, вивчивши та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, а кримінальне провадження закриттю на підставі п. 3 ст. 49 КК України, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. При цьому, законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.

Крім того, ст. 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.

Строк давності - це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.

У відповідності до ч. 3 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2 ст. 49 КК); не вчинення протягом цих строків нового злочину певного ступеня тяжкості.

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.

Таким чином, строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг.

Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи.

Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 366 КК України та ч. 2 ст. 191 КК України, згідно ст. 12 КК України відносяться до нетяжкого злочину.

Початком перебігу строку давності є день, коли злочин був вчинений, тобто, згідно обвинувального акту - 04 грудня 2015 року і ця обставина сторонами не заперечується.

З огляду на наведене, з часу вчинення злочину минуло більше 5 років, тобто у даному кримінальному провадженні, закінчився строк давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч. 8 ст. 284 КГІК України).

Дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України є безумовною і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим.

Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа) досудове розслідування, попередній розгляд справи суддею, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.

Оскільки, ОСОБА_6 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, відомості про судимість відсутні, кримінальне правопорушення вчинила вперше, а вчинене кримінальне правопорушення відноситься до нетяжких злочинів, обвинувачена не заперечує проти закриття кримінального провадження з цих підстав, відтак наявні всі підстави звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366 КК України та ч. 2 ст. 191 КК України на підставі ч. З ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження, внесене 15 червня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016140220000476 щодо неї закрити.

Відтак, враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 скасуванню, а кримінальне провадження, внесене 15 червня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016140220000476 щодо ОСОБА_6 - закриттю.

Керуючись ст.. 49 КК України, ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_6 задоволити частково. Вирок Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 27 січня 2020 року відносно неї за ч.1 ст. 366 та ч.2 ст.191 КК України скасувати.

Звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ч. 3 ст. 49 КК України, а кримінальне провадження щодо неї закрити.

Касаційна скарга на судове рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня його проголошення.

С у д д і

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4