Рішення

від 30.11.2020 по справі 160/11790/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2020 року Справа № 160/11790/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БЕСТ ФОАМ СОЛЮШНС до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ :

25.09.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю БЕСТ ФОАМ СОЛЮШНС (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпровської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA110300/2020/000015/1 від 09.07.2020;

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA110300/2020/000016/1 від 13.07.2020;

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA110300/2020/000018/1 від 21.07.2020;

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA110300/2020/000019/1 від 23.07.2020.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що ТОВ БЕСТ ФОАМ СОЛЮШНС є покупцем товару, що використовується для виготовлення матраців на підставі зовнішньоекономічного контракту № 3925917/2017 від 07.12.2016, укладеного з Компанією "Covestro International SA" (Фрібург, Німеччина). Товар поставлявся чотирма партіями. 06.07.2020, 09.07.2020, 15.07.2020 та 16.07.2020 декларантом до митного контролю та митного оформлення були надіслані засобами електронного зв`язку електронні митні декларації в режимі ІМ 40, яким присвоєні номери №№ UA110300/2020/001834, UA110300/2020/001809, UA110300/2020/001930, UА110300/2020/001982. Не зважаючи на надані документи відповідачем були прийняті оскаржувані рішення по всім чотирьом деклараціям за другорядним методом визначення митної вартості товарів. Позивач не погоджується із винесеними рішеннями, оскільки вважає, що останнім надано до митного оформлення всі необхідні документи, які не містять розбіжностей і надають можливість у повному обсязі визначити числове значення митної вартості товарів. Також, позивач зазначив, що у відповідача були відсутні обґрунтовані сумніви у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів, що виключало необхідність у витребуванні додаткових документів. Відповідач не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. В поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 відкрито провадження у справі № 160/11790/20 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

04.11.2020 представником відповідача надано до суду письмовий відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, відповідно до положень частини п`ятої ст. 54 МКУ, митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Вказав, що за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митних декларацій, з урахуванням положень ст. 337 МК України, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (п. 3 ст. 53 МК України), у зв`язку з чим представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.

01.12.2020 на адресу суду від позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій підтримано аналогічну правову позицію викладену в позовній заяві та зазначено, що доводи відповідача, викладені у відзиві, є безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Також, на адресу суду від представника відповідача надійшли письмові заперечення, в яких підтримано аналогічну правову позицію викладену у відзиві на позов та зазначено, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів прийняті митницею відповідно до норм чинного законодавства, а відповідно підстав для задоволення позову не має.

Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 07.12.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю БЕСТ ФОАМ СОЛЮШНС та Компанією Covestro International SA (Фрібург, Німеччина) було укладено зовнішньоекономічний контракт № 3925917/2017 від 07.12.2016.

Згідно п. 1 Контракту було визначено, що Продавець зобов`язується продати, а Покупець зобов`язаний купити та прийняти Товар, толуолдііоціонати, поліоли і добавки торгових марок DESMODUR Т80, ARCOL POLYOL HS 100, ARCOL POLYOL 1108 на умовах СІР / Олександрія (Україна) і / або FCA Дормаген / Німеччина і / або FCA Антверпен / Бельгія, відвантаження з заводів в Німеччині.

Додатковою угодою № 2 до Контракту були внесені зміни до предмету Контракту, який виклали наступним чином, Покупець зобов`язаний купити та прийняти Товар, толуолдііоціонати, поліоли і добавки торгових марок DESMODUR Т80, ARCOL POLYOL HS 100, ARCOL POLYOL 1108, DESMODUR VP.PU 10WB94 на умовах СІР / Олександрія (Україна) і / або FCA Дормаген / Німеччина і / або FCA Антверпен / Бельгія, відвантаження з заводів в Німеччині.

Згідно п. 9 Контракту, строк дії даного Контракту до 31.01.2020, Додатковою угодою № 7 строк продовжено до 31.01.2022.

Додатковою угодою № 8 від 11.02.2020, в зв`язку зі змінами ціни товару (ARCOL POLYOL / 10) відвантаження протягом грудня 2019 по наступним документам:

- інвойс № 824J988357 від 03.12.2019;

- інвойс № 824J988393 від 04.12.2019;

- інвойс № 824J988431 від 05.12.2019;

- інвойс № 824J988713 від 16.12.2019, сторони домовились про наступне: надати знижку на товар на загальну суму 1844,80 євро, на яку можна буде зменшити один з майбутніх платежів за такими інвойс.

На виконання Контракту, Постачальником було відвантажено товар, у відповідності до умов Контракту.

Так, 09.07.2020 декларантом до митного контролю та митного оформлення було надіслано засобами електронного зв`язку згідно ст. 257 МК України електронну митну декларацію (далі - ЕМД) в режимі ІМ 40, якій присвоєно № UA110300/2020/001809.

На умовах визначених Контрактом з боку Продавця згідно ЕМД № UA110300/2020/001809 було поставлено Товар, а саме: 1-ARCOL POLYOL 1108 у кількості 24040 кг. (24,04 т), попередньо з Постачальником ціна на Товар була узгоджена по 1,10 Євро так загальна вартість замовлення склала 26444,00 Євро. Застосовується як компонент для виготовлення пінополіуретану (поролону).

Для митного оформлення позивачем були подані документи, а саме: Контракт № 3925917/2017 від 07.12.2016, електронну митну декларацію № UА110300/2020/001809, транспортний документ замовлення № 2602389823, накладна № 2602389823; проформа - (інвойс) № 8240983754 від 02.07.2020, Сертифікат аналізу від 02.07.2020, сертифікат походження № 04945 від 06.07.2020, копія CMR № 1141900 від 02.07.2020, експортна декларація MRN 20ВЕЕ0000028215411.

20.05.2020 від Продавця, було надіслано підтвердження замовлення № 3012882844 в якому ціна на Товар, який був замовлений Покупцем, була встановлена Постачальником - 1,05 Євро/1 кг.

22.06.2020, Постачальник вислав електронний лист, в якому була вказана нова ціна на товар постачальника замовлений товар, ARCOL POLYOL 1108 по ціні 1,1 Євро /кг, bulk, FCA та Desmodur Т80 - 1,40 euro/kg, bulk, FCA.

Однак, незважаючи на надані документи з боку декларанта, за результатом проведеної митної оцінки митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110300/2020/0000015/1 від 09.07.2020 (далі - Рішення 1 ), згідно з яким митним органом відкоригована задекларована митна вартість товарів із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості, згідно з положеннями ст. 59 МК України на рівні 1,25 Євро/кг за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Також, було зазначено, що у органу доходів і зборів наявна інформація щодо вищого від заявленого рівня митної вартості ідентичного товару - вартість товару № 1 - 1,25 Євро/кг. Для визначення митної вартості використані відомості з МД від 02.07.2020 № UA100300/2020/412652.

У зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110300/2020/00026 від 09.07.2020.

В обґрунтування прийнятого рішення було зазначено, що митним органом проведено порівняння рівня заявленої митної вартості з рівнями митної вартості ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та з довідковою інформацією, і встановлено заниження заявленого рівня митної вартості, що суперечить поняттю дійсної вартості товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ 1947). Декларантом не надано роз`яснень щодо виявлених розбіжностей у документах, що не дає можливості перевірити обґрунтованість заниження рівня митної вартості товару. Відповідно до частини 18 статті 58 МК України при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з зазначених у статті операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами. Декларантом не надано інших документів, що підтверджують митру вартість товару.

Також 06.07.2020 декларантом до митного контролю та митного оформлення було надіслано засобами електронного зв`язку згідно ст. 257 МК України електронну митну декларацію (далі - ЕМД) в режимі ІМ 40, якій присвоєно № UA110300/2020/001834.

Так, на умовах визначених Контрактом з боку Продавця згідно ЕМД № UA110300/2020/001834 було поставлено Товар, а саме: 1-ARCOL POLYOL 1108 у кількості 23060 кг. (23,06 т), попередньо з Постачальником ціна на Товар була узгоджена по 1,10 Євро так загальна вартість замовлення склала 25366,00 Євро. Застосовується як компонент для виготовлення пінополіуретану (поролону).

Для митного оформлення позивачем були подані документи, а саме: Контракт № 3925917/2017 від 07.12.2016, електронну митну декларацію № UA110300/2020/001834, транспортний документ замовлення № 2602400346, накладна № 2602400346; проформа - (інвойс) № 8240983828 від 06.07.2020, Сертифікат аналізу від 06.07.2020, копія CMR № 1141957 від 06.07.2020, експортна декларація MRN 20ВЕЕ0000028609516.

У відповідності до замовлення з боку позивача була здійснена поставка Товару (1-ARCOL POLYOL 1108 у кількості 23060 кг), попередньо з Постачальником ціна на Товар була узгоджена по 1,10 Євро так загальна вартість замовлення склала 25336,00 Євро.

20.05.2020 від Продавця, було надіслано підтвердження замовлення № 3012882844 в якому ціна на Товар, який був замовлений Покупцем, була встановлена Постачальником - 1,05 Євро/1 кг.

22.06.2020, Постачальник вислав електронний лист, в якому була вказана нова ціна на товар постачальника замовлений товар, АRCOL POLYOL 1108 по ціні 1,1 Євро /кг, bulk, FCA та Desmodur Т80 - 1,40 euro/kg, bulk, FCA.

За результатом проведеної митної оцінки митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110300/2020/0000016/1 від 13.07.2020 (далі - Рішення 2 ), згідно з яким митним органом відкоригована задекларована митна вартість товарів із застосуванням другорядного методом визначення митної вартості, згідно з положеннями ст. 59 МК України на рівні 1,25 Євро/кг за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Також, відповідачем було зазначено, що у органу доходів і зборів наявна інформація щодо вищого від заявленого рівня митної вартості ідентичного товару - вартість товару № 1- 1,25 Євро/кг. Для визначення митної вартості використані відомості з МД від 02.07.2020 № UА100300/2020/412652.

У зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110300/2020/00027 від 13.07.2020 року.

Відповідач обґрунтував прийняття рішення тим, що митним органом проведено порівняння рівня заявленої митної вартості з рівнями митної вартості ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та з довідковою інформацією, і встановлено заниження заявленого рівня митної вартості, що суперечить поняттю дійсної вартості товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ 1947). Таким чином, декларантом не надано роз`яснень щодо виявлених розбіжностей у документах, що не дає можливості перевірити обґрунтованість заниження рівня митної вартості товару. Відповідно до частини 18 статті 58 МК України при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з зазначених у статті операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами. Декларантом не надано інших документів, що підтверджують митру вартість товару.

Крім того, 15.07.2020 декларантом до митного контролю та митного оформлення було надіслано засобами електронного зв`язку згідно ст. 257 МК України митну декларацію (далі - МД) в режимі ІМ 40, якій присвоєно № UA110300/2020/921382.

21.07.2020 декларантом до митного контролю та митного оформлення було надіслано засобами електронного зв`язку, згідно ст. 257 МК України, відкориговану митну декларацію, яка відповідно до п. 40 МД стала частиною попередньої митної декларації (№ UA110300/2020/921382 від 15.07.2020) та якій було присвоєно № UA110300/2020/001930.

Так, на умовах визначених Контрактом з боку Продавця згідно ЕМД № UA110300/2020/001930 було поставлено Товар, а саме: 1-ARCOL POLYOL 1108 у кількості 22980 кг. (22,98 т), попередньо з Постачальником ціна на Товар була узгоджена по 1,05 Євро так загальна вартість замовлення склала 25278,00 Євро. Застосовується як компонент для виготовлення пінополіуретану (поролону).

Для митного оформлення позивачем були подані документи, а саме: Контракт № 3925917/2017 від 07.12.2016, електронну митну декларацію № UA110300/2020/001930, транспортний документ замовлення № 2602411742, накладна № 2602411742; проформа - (інвойс) № 8240984032 від 15.07.2020, Сертифікат аналізу від 15.07.2020, копія CMR № 1117281 від 15.07.2020, експортна декларація MRN 20ВЕЕ0000030283586.

У відповідності до замовлення з боку позивача було здійснена поставка Товару (1-ARCOL POLYOL 1108 у кількості 22980 кг), попередньо з Постачальником ціна на Товар була узгоджена по 1,05 Євро так загальна вартість замовлення склала 25278,00 Євро.

20.05.2020 від Продавця, було надіслано підтвердження замовлення № 3012882844 в якому ціна на Товар, який був замовлений Покупцем, була встановлена Постачальником - 1,05 Євро/1 кг.

22.06.2020, Постачальник вислав електронний лист, в якому була вказана нова ціна на товар постачальника замовлений товар, ARCOL POLYOL 1108 по ціні 1,1 Євро /кг, bulk, FCA та Desmodur

Т80 - 1,40 euro/kg, bulk, FCA.

Однак, незважаючи на надані документи з боку декларанта, за результатом проведеної митної оцінки митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110300/2020/0000018/1 від 21.07.2020 (далі - Рішення 3 ), згідно з яким митним органом відкоригована задекларована митна вартість товарів із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості, згідно з положеннями ст. 59 МК України на рівні 1,185112 Євро/кг за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Відповідачем було зазначено, що у органу доходів і зборів наявна інформація щодо вищого від заявленого рівня митної вартості ідентичного товару - вартість товару № 1- 1,25 EUR/кг. Для визначення митної вартості використані відомості з МД від 02.07.2020 № UA100300/2020/412652.

У зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110300/2020/00029 від 21.07.2020.

Відповідач обґрунтував прийняття рішення тим, що митним органом проведено порівняння рівня заявленої митної вартості з рівнями митної вартості ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та з довідковою інформацією, і встановлено заниження заявленого рівня митної вартості, що суперечить поняттю дійсної вартості товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ 1947). Таким чином, декларантом не надано роз`яснень щодо виявлених розбіжностей у документах, що не дає можливості перевірити обґрунтованість заниження рівня митної вартості товару. Відповідно до частини 18 статті 58 МК України при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з зазначених у статті операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами. Декларантом не надано інших документів, що підтверджують митру вартість товару.

Також, 16.07.2020 декларантом до митного контролю та митного оформлення було надіслано засобами електронного зв`язку згідно ст. 257 МК України митну декларацію в режимі ІМ 40, якій присвоєно № UA110300/2020/921547.

23.07.2020 декларантом до митного контролю та митного оформлення було надіслано засобами електронного зв`язку, згідно ст. 257 МК України, відкориговану митну декларацію, яка відповідно до п. 40 МД стала частиною попередньої митної декларації (№ UA110300/2020/921547 від 16.07.2020) та якій було присвоєно № UА110300/2020/001982.

Так, на умовах визначених Контрактом з боку Продавця згідно ЕМД № UA110300/2020/001982 було поставлено Товар, а саме: 1-ARCOL POLYOL 1108 у кількості 24020 кг. (24,02 т), попередньо з Постачальником ціна на Товар була узгоджена по 1,1 Євро так загальна вартість замовлення склала 26422,00 Євро. Застосовується як компонент для виготовлення пінополіуретану (поролону).

Для митного оформлення позивачем були подані документи, а саме: Контракт № 3925917/2017 від 07.12.2016, електронну митну декларацію № UA110300/2020/001982, транспортний документ замовлення № 2602414268, накладна № 2602414268; проформа - (інвойс) № 8240984075 від 16.07.2020, Сертифікат аналізу від 16.07.2020, копія CMR № 796231 від 16.07.2020, експортна декларація MRN 20ВЕЕ0000030532238.

У відповідності до замовлення з боку позивача було здійснена поставка Товару (1-ARCOL POLYOL 1108 у кількості 24020 кг), попередньо з Постачальником ціна на Товар була узгоджена по 1,1 Євро так загальна вартість замовлення склала 26422,00 Євро.

20.05.2020 від Продавця, було надіслано підтвердження замовлення № 3012882844 в якому ціна на Товар, який був замовлений Покупцем, була встановлена Постачальником - 1,05 Євро/1 кг.

22.06.2020, Постачальник вислав електронний лист, в якому була вказана нова ціна на товар постачальника замовлений товар, ARCOL POLYOL 1108 по ціні 1,1 Євро /кг, bulk, FCA та Desmodur

Т80 - 1,40 euro/kg, bulk, FCA.

Однак, незважаючи на надані документи з боку декларанта, за результатом проведеної митної оцінки митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110300/2020/0000019/1 від 23.07.2020 (далі - Рішення 4 ), згідно з яким митним органом відкоригована задекларована митна вартість товарів із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості, згідно з положеннями ст. 59 МК України на рівні 1,25 Євро/кг за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Відповідачем було зазначено, що у органу доходів і зборів наявна інформація щодо вищого від заявленого рівня митної вартості ідентичного товару - вартість товару № 1- 1,25 Євро/кг. Для визначення митної вартості використані відомості з МД від 02.07.2020 № UA100300/2020/412652.

У зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110300/2020/00032 від 23.07.2020.

Відповідач обґрунтував прийняття рішення тим, що митним органом проведено порівняння рівня заявленої митної вартості з рівнями митної вартості ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та з довідковою інформацією, і встановлено заниження заявленого рівня митної вартості, що суперечить поняттю дійсної вартості товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ 1947). Таким чином, декларантом не надано роз`яснень щодо виявлених розбіжностей у документах, що не дає можливості перевірити обґрунтованість заниження рівня митної вартості товару. Відповідно до частини 18 статті 58 МК України при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з зазначених у статті операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами. Декларантом не надано інших документів, що підтверджують митру вартість товару.

Вважаючи рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів протиправними позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно частини 6 та 7 статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно з ч. 1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 статті 55 МК України визначено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 ст. 57 МК України).

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6 ст. 57 МК України).

Згідно з ч. 8 ст. 57 МК України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Разом з тим, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості.

Так, з рішень про коригування митної вартості № UA110300/2020/000015/1 від 09.07.2020, № UA110300/2020/000016/1 від 13.07.2020, № UA110300/2020/000018/1 від 21.07.2020 та № UA110300/2020/000019/1 від 23.07.2020 вбачається, що підставою для їх прийняття став результат митного контролю щодо правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки розрахунків, здійснених декларантом, та перевірки наявності або відсутності застережень щодо застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) згідно ст. 54 МК України.

В результаті такого контролю встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (п. 3 ст. 53 МК України), а саме:

- надані інвойси № 8240983754 від 02.07.2020, № 8240983828 від 06.07.2020, № 8240984032 від 15.07.2020 та № 8240984075 від 16.07.2020 не містять інформації щодо зовнішньоекономічного договору відповідно до здійснюється поставка товару;

- надано комерційну пропозицію щодо цін на липень датовану 22.06.2020, проте в рахунку-фактурі зазначено, що замовлення даної партії товару здійснено 11.06.2020;

- відсутні складові митної вартості відповідно до умов поставки FCA Antwerpen (вартість навантаження, митного оформлення в країні експорту);

- надано підтвердження замовлення від компанії COVESTRO від 24.06.2020 № 3012906635, в якому відсутня інформація щодо замовлення партії товару, поданої до митного оформлення (замовлення від 19.06.2020 № 269).

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваних рішень, суд зазначає, що згідно з п. 2 ч. 5 ст. 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Щодо відсутності інформації щодо зовнішньоекономічного договору відповідно до якого здійснюється поставка товару у інвойсах № 8240983754 від 02.07.2020, № 8240983828 від 06.07.2020, № 8240984032 від 15.07.2020 та № 8240984075 від 16.07.2020, судом із матеріалів справи встановлено, що дійсно інвойсах відсутні прямі посилання на зовнішньоекономічний договір, проте у інвойсах вказаний номер партнера , що співпадає із номером зовнішньоекономічного договору відповідно до якого здійснювалась поставка партій товарів, що є цілком достатнім для Покупця і Продавця для ідентифікації одне одного. Крім того, відсутність прямої вказівки на зовнішньоекономічний договір не впливає на підтвердження вказаним документом числових значень складових митної вартості товару.

Таким чином, посилання відповідача на відсутність прямої вказівки на зовнішньоекономічний договір у інвойсах № 8240983754 від 02.07.2020, № 8240983828 від 06.07.2020, № 8240984032 від 15.07.2020 та № 8240984075 від 16.07.2020, відповідно до яких здійснювалась поставка товару, на думку суду, є перебільшеним, та не може слугувати підставою для коригування митної вартості товару.

Також, суд вважає несуттєвим довід відповідача про часову різницю між датою замовлення товару та датою комерційної пропозиції на товар, з огляду на те, що саме підтвердження замовлення та інвойс фіксують кінцеву вартість, за якою здійснюється поставка товару. Інші документи, що на розсуд декларанта можуть додатково подаватися до митного контролю лише опосередковано підтверджують заявлену митну вартість товару, що подається до митного оформлення. Вказана практика не суперечить звичаям ділового обороту та застосовується за погодженням сторін зовнішньоекономічного договору.

Таким чином, доводи відповідача про часову різницю між датою замовлення товару та датою комерційної пропозиції на товар не можуть слугувати підставою для коригування митної вартості товару, оскільки не впливають на ціну товару, а отже й на рівень митної вартості.

Щодо відсутності складових митної вартості відповідно до умов поставки на умовах FCA, ANTWERPEN (вартості навантаження, митного оформлення у країні експорту), відповідно до INCOTERMS 2010 суд зазначає наступне.

Так, відповідно до умов Контракту № 3925917/2017 від 07.12.2016 та інших супутніх документів, поставка Товару здійснювалась на умовах FCA, ANTWERPEN відповідно до INCOTERMS 2010 (Інкотермс 2010) у останній редакції.

Відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс - 2010) за терміном FCA: Продавець зобов`язаний надати товар перевізнику або іншій особі, призначеній покупцем або обраній продавцем у відповідності зі статтею А.3 «а» , у названому місці у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами для здійснення поставки.

Продавець зобов`язаний, з урахуванням положень статті Б.6:

- нести всі витрати, пов`язані з товаром, до моменту здійснення його поставки у відповідності з статтею А.4;

- сплатити, коли це належить, витрати митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті товару.

Поставка вважається здійсненою, а) якщо названим місцем поставки є площі продавця: коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий перевізником, що призначений покупцем, чи іншою особою, що діє від імені останнього.

Керуючись системним аналізом Інкотермс 2010, коли Продавець поставляє товар Покупцю на умовах FCA, то митна вартість товару (дійсна вартість) при таких умовах перевезення складається лише із вартості самого товару, тобто суми яку заявляє Продавець у інвойсі і яка підлягає сплаті. Всі інші витрати на навантаження та митне оформленні в країні експорту на себе бере продавець та вони не входять до митної вартості товару при імпорті товару покупцем. Вартість вказаних потенційних витрат закладається Продавцем заздалегідь при формуванні ціни на товар та не може бути відокремлена, тощо.

Таким чином, відповідно до умов Контракту та Інкотермс 2010 саме на Продавця покладалися обов`язки із оплати навантаження товару та митного оформлення у країні експорту. Ці витрати не входили в коло відповідальності Покупця (відповідно до умов FCA ANTWERPEN франко-перевізника), а отже і не були складовими митної вартості Товару для нього.

Тому суд вважає, що висновок про неправомірне не включення цих складових до митної вартості товару є хибним та не відповідає Офіційним правилам тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010.

Що стосується тверджень митного органу стосовно надання позивачем підтвердження замовлення від компанії COVESTRO від 24.06.2020 № 3012906635, в якому відсутня інформація щодо замовлення партії товару, поданої до митного оформлення (замовлення від 19.06.2020 № 269), то такі твердження, на переконання суду, є безпідставними, оскільки ч. 2 ст. 53 МК України визначено вичерпний перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, в свою чергу, жодного згадування про підтвердження замовлення означена норма не містить.

Більш того, слід зазначити, що дата здійснення замовлення на товар та підтвердження цього замовлення щодо певної конкретної партії не впливають на ціну товару, а отже не підлягають доказуванню в процедурах митного контролю.

Під час судового розгляду встановлено, що позивачем до митного оформлення були подані копії інвойсів: № 8240983754 від 02.07.2020 на суму 26 444,00 Євро, № 8240983828 від 06.07.2020 на суму 25 366,00 Євро, № 8240984032 від 15.07.2020 на суму 25 278,00 Євро, № 8240984075 від 16.07.2020 на суму 26 422,00 Євро, вартість товарів по яких повністю співпадає із вартістю товарів, зазначених у митних деклараціях №№ UA110300/2020/001834, UA110300/2020/001809, UA110300/2020/001930, UА110300/2020/001982, відтак, суд вважає, що розбіжності між числовими значеннями складових митної вартості, наведених у митних деклараціях та первинних документах наданих до митного контролю, відсутні.

Слід зазначити, що передбачене ч. 5 ст. 54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені ч. 3 ст. 53 МК України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак, суперечності (розбіжності) між відомостями, які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості, не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 МКУ.

Отже, зазначене зауваження митниці ґрунтується на безпідставних припущеннях і протирічить положенням діючого законодавства України.

Щодо не подання позивачем інших документів до митного оформлення, суд зазначає наступне.

На думку позивача, із чим погоджується суд, позивачем надано до митного оформлення необхідні документи, які не містять розбіжностей і надають можливість у повному обсязі визначити числове значення митної вартості товарів.

У постановах від 31.03.2015 року та 02.06.2015 року (справи №№ 21- 127а15, 21- 498а15, відповідно) Верховний Суд України висловлював позицію, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно Постанови Пленуму Вищого Адміністративного суду України від 13.03.2017 № 2 «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року» , у митних процедурах вимоги до доказів законом не врегульовано, тому до процедур митного контролю можуть бути за аналогією застосовані відповідні правила з адміністративного судочинства. Вимога належності доказів означає, що суб`єкт, який вирішує справу по суті, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару (п.п.1.3 п.1). До того ж, декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено (п.п.2.1 п.2).

Отже, законом чітко встановлено умови, за наявності яких у відповідача виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. Приписи зазначених норм зобов`язують відповідача зазначити конкретні об`єктивні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Натомість, відповідачем не було вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості до митної вартості товару, зокрема, не вказано, які саме складові митної вартості є непідтвердженими, а також не зазначено чому саме з документів, які було подано декларантом, неможливим є встановлення даних складових.

Крім того, відповідачем під час прийняття рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним методом, не вказано, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом, що свідчить про порушення відповідачем ч. 2 ст. 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем подано відповідачу достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, а відтак, заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам ст. 58 МК України. Натомість коригування відповідачем митної вартості здійснено неправомірно з порушенням ч. 3 ст. 53, ч. 6 ст. 54, ч. 1 ст. 55 МК України та всупереч правилам, визначеним ст. 58 цього Кодексу.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про протиправність рішень Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA110300/2020/000015/1 від 09.07.2020, № UA110300/2020/000016/1 від 13.07.2020, № UA110300/2020/000018/1 від 21.07.2020, № UA110300/2020/000019/1 від 23.07.2020.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю БЕСТ ФОАМ СОЛЮШНС до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA110300/2020/000015/1 від 09.07.2020.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA110300/2020/000016/1 від 13.07.2020.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA110300/2020/000018/1 від 21.07.2020.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA110300/2020/000019/1 від 23.07.2020.

Стягнути з Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43350935) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БЕСТ ФОАМ СОЛЮШНС (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, пров. Бориса Йогансона, буд. 11, код ЄДРПОУ 40968322) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 8 408,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Повний текст рішення суду складений 30 листопада 2020 року.

Суддя А. Ю. Рищенко