Рішення

від 25.01.2021 по справі 200/8315/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2021 р. Справа№200/8315/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що в квітні 2020 року він отримав щорічну одноразову виплату до 5 травня у розмірі, що дорівнює розміру, встановленому для осіб з інвалідністю внаслідок війни II групи, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112 Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань , а саме - 3 640, 00 грн. Разом з тим, позивач вважає, що при виплаті щорічної одноразової виплати до 5 травня не враховано рішення Конституційного Суду України № 3-р/2020 від 27 лютого 2020 року у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України, а тому відповідачем допущена злочинна бездіяльність, яка призвела до порушення його прав у вигляді значного зменшення розміру виплати до 5 травня, передбаченої ст. 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту № 3551-XII від 22.10.1993 року.

Крім того, позивач наголошує, що відповідач повинен був перерахувати і виплатити йому у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, відповідно до статті 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту та з урахуванням висновку Конституційного Суду України та здійснити виплату суми недоплаченої частини разової грошової допомоги до 5 травня 2016 року, до 5 травня 2017 року, до 5 травня 2018 року, до 5 травня 2019 року, з урахуванням раніше виплачених сум. Однак, вказані дії не були вчинені Управлінням праці та соціального захисту населення Костянтинівської районної державної адміністрації.

З огляду на наведене, позивач просить суд визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської районної державної адміністрації в частині виплати щорічної разової допомоги до 5 травня у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112 Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань , а також в дії, які полягають у нарахуванні разової грошової допомоги до 5 травня 2016 року, до 5 травня 2017 року, до 5 травня 2018 року, до 5 травня 2019 року як інваліду війни II групи у зменшеному розмірі.

Крім того, ОСОБА_1 просить суд зобов`язати відповідача перерахувати і виплатити йому недоплачену суму щорічної разової допомоги до 5 травня 2020 року, згідно зі ст. 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , у розмірі 9 464, 00 грн., а також перерахувати і виплатити недоплачену частину разової грошової допомоги до 5 травня 2016 року, до 5 травня 2017 року, до 5 травня 2018 року, до 5 травня 2019 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської районної державної адміністрації під час спірних правовідносин діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством. Представник відповідача зазначив, що у 2020 році розміри разової грошової допомоги до 5 травня визначено постановою Кабінету Міністрів України № 112 від 19 лютого 2020 року. Грошова допомога до 5 травня виплачена в повному обсязі згідно діючого законодавства. Кошти щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2016 рік у розмірі 2 600, 00 грн, за 2017 рік у розмірі 3 100, 00 грн, за 2018 рік у розмірі 3 265, 00 грн, за 2019 рік у розмірі 3 400, 00 грн були виплачені в межах надходжень з Державного бюджету України грошових коштів та перераховані на рахунок банківської установи ОСОБА_1 . Виплати грошової допомоги позивачу здійснювались на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 141, від 05 квітня 2017 року № 223, від 14 березня 2018 року № 170, від 20 березня 2019 року № 237, від 19 лютого 2020 року № 112.

З огляду на наведене, відповідач просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою від 14.09.2020 Донецький окружний адміністративний суд задовольнив клопотання позивача про поновлення йому строку звернення до суду із даною позовною заявою. Визнав поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду із даним адміністративним позовом та поновив пропущений строк звернення до суду. Прийняв до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії та відкрив провадження по справі № 200/8315/20-а. Розгляд адміністративної справи № 200/8315/20-а визначив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою від 16 листопада 2020 року зупинено провадження у справі до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 440/2722/20.

Рішенням від 29 вересня 2020 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду задовольнив вимоги позивача частково: визнав протиправною бездіяльність Центру та зобов`язав його нарахувати й виплатити недоплачену грошову допомогу, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги. В іншій частині суд відмовив у задоволенні позову.

13 січня 2021 року, розглянувши апеляційну скаргу Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, Велика Палата Верховного Суду залишила її без задоволення, а рішення КАС ВС - без змін.

Отже, оскільки рішення суду у справі № 440/2722/20 набрало законної сили, суд ухвалою від 25.01.2021 провадження у справі поновив.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Відповідно до статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, згідно з посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.9).

Позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Костянтинівської районної державної адміністрації та має право на отримання щорічної разової допомоги до 5 травня.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з запитом з питання виплати вказаної допомоги у 2020 році.

За результатами розгляду вказаної заяви Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської районної державної адміністрації листом від 25.08.2020 № 4127 повідомлено, що позивачу виплачено у 2020 році 3 640, 00 грн., що є виплатою щорічної грошової допомоги до 5 травня та її розмір визначено відповідно до діючого законодавства в межах, затверджених кошторисом асигнувань на зазначені виплати (а.с.10).

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян унормовані, насамперед, приписами Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту .

Пільги особам з інвалідністю внаслідок війни встановлені статтею 13 вказаного Закону.

Законом України Про внесення змін до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 25.12.1998 року статтю 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту було доповнено частиною четвертою такого змісту: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком".

Пунктом 20 Розділу ІІ Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік згадану вище норму права викладено в такій редакції: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".

У подальшому рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано неконституційними, зокрема, положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, на момент звернення заявника із заявою в 2020 році діяли положення ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції Закону України Про внесення змін до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 25.12.1998 року, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю 2 групи - вісім мінімальних пенсій за віком.

Поряд із цим, унаслідок законотворчої діяльності Верховної Ради України було створено іншу норму права, що регламентує ті самі відносини - п.26 розділу VI Бюджетного кодексу України.

Так, відповідно до п. 26 розділу VI Бюджетного кодексу України, було визначено, зокрема, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Ця норма діяла з 01.01.2015 року.

На реалізацію приписів цієї норми закону Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 19.02.2020 року № 112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", де, зокрема, передбачено, що районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 14 років) в`язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 4 120, 00 гривень; II групи - 3 640, 00 гривень; III групи - 3 160, 00 гривень.

27.02.2020 року рішенням Конституційного Суду України № 3-р/2020 було визнано неконституційним окреме положення п.26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, починаючи з 27.02.2020 року ані положення п.26 розділу VI Бюджетного кодексу України у частині дії ст.13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ані приписи ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції п.20 Розділу ІІ Закону України Про державний бюджет України на 2008 рік не можуть застосовуватися при призначенні та виплаті допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю внаслідок війни.

Отже, починаючи з 27.02.2020 року позивач набув право на соціальне забезпечення у порядку редакції ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 року № 367-ХІV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю 2 групи, внаслідок війни - вісім мінімальних пенсій за віком.

Щодо посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112, як на акт, який регулює розмір одноразової грошової допомоги до 5 травня, суд зазначає, що вказані посилання є необґрунтованими та безпідставними, оскільки норми підзаконних нормативно-правових актів, чим є в даному випадку постанова Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112, не має вищої юридичної сили над положеннями ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 року № 367-ХІV, якими передбачено розмір допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю 2 групи, внаслідок війни вісім мінімальних пенсій за віком.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що право позивача на щорічну одноразову допомогу до 05 травня підпадає під дію ст. 1 Першого протоколу до Конвенції "Захист прав власності" і що їх можна вважати "майном" у значені цього положення, отже, ненарахування та невиплата вказаної щорічної одноразової допомоги у визначеному положеннями ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, є втручанням у право позивача на мирне володіння майном.

Зазначена правова позиція, викладена в рішенні ЄСПЛ по справі "Сук проти України" від 10.03.2011 року (за заявою №10972/05), згідно якої, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є чинним Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування.

Таким чином, суд вважає, що позивач мав "законні сподівання" на отримання щорічної одноразової допомоги у 2020 році у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дій Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської районної державної адміністрації в частині виплати щорічної разової допомоги до 5 травня у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112 Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань та зобов`язання Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської районної державної адміністрації перерахувати і виплатити недоплачену суму щорічної разової допомоги до 5 травня, згідно зі статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у розмірі 9 464, 00 грн., підлягають задоволенню.

Суд зауважує, що з 27.02.2020 позивач мав право на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни - вісім мінімальних пенсій за віком, що становить 13 104, 00 грн.

Водночас, відповідачем було перераховано позивачу 3 640, 00 грн. Сума недотриманої позивачем допомоги становить 9 464, 00 грн.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача, які полягають у нарахуванні позивачу разової грошової допомоги до 5 травня 2016 року, до 5 травня 2017 року, до 5 травня 2018 року та до 5 травня 2019 року, а також зобовязання відповідача перерахувати та виплатити позивачу недоплаченої частини разової грошової допомоги до 5 травня 2016 року, до 5 травня 2017 року, до 5 травня 2018 року, до 5 травня 2019 року, з урахуванням висновку Конституційного Суду України, викладеному у рішенні від 27.02.2020 року № 3-р/2020 у справі № 1-247/2018 (3393/18), то суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Отже, лише з 27 лютого 2020 року положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України вважається неконституційним, а тому прийняття Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 у справі № 1-247/2018(3393/18) не змінює правових відносин між сторонами, що мали місце у 2016-2019 роках.

З огляду на зазначене, в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що пред`явлений позов є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору в силу п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір , підстави для розподілу судових витрат у відповідності до вимог ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської районної державної адміністрації (85132, Донецька обл., Костянтинівський р-н, с. Маркове, вул. Молодогвардійців, буд. 30, ідентифікаційний код юридичної особи 26020313) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської районної державної адміністрації в частині виплати ОСОБА_1 щорічної разової допомоги до 5 травня у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112 Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань .

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської районної державної адміністрації перерахувати ОСОБА_1 щорічну разову допомогу до 5 травня 2020 року і виплатити недоплачену суму, згідно статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у розмірі 9 464, 00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 25.01.2021.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Голуб