Постанова

від 22.01.2021 по справі 906/260/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2021 року Справа № 906/260/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Коломис В.В., суддя Дужич С.П. , суддя Миханюк М.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику представників сторін апеляційну скаргу Приватного підприємства "Криа-Пром" на рішення Господарського суду Житомирської області від 23 жовтня 2020 року (повний текст складено 27.10.2020) у справі № 906/260/20 (суддя Лозинська І.В.)

за позовом Акціонерного товариства "Житомиробленерго"

до Приватного підприємства "Криа-Пром"

про стягнення 29720,94 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 23 жовтня 2020 року у справі №906/260/20 позов Акціонерного товариства "Житомиробленерго" до Приватного підприємства "Криа-Пром" про стягнення 29 720,94 грн - задоволено.

Присуджено до стягнення з Приватного підприємства "Криа-Пром" на користь Акціонерного товариства "Житомиробленерго" 29 720,94 грн збитків, 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, 2102,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач - ПП "Криа-Пром" звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Житомирської області норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.12.2020 у справі №906/260/20 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Криа-Пром" на рішення Господарського суду Житомирської області області від 23 жовтня 2020 року у справі № 906/260/20. Встановлено строк позивачу для подання до суду відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) апелянту копії відзиву та доданих до нього документів протягом 5 (п`яти) днів з дня отримання копії даної ухвали. Роз`яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до абз.1 ч.10 ст.270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами ч.13 ст.8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абз.2 ч.10 ст.270 ГПК України).

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства "Криа-Пром" на рішення Господарського суду Житомирської області області від 23 жовтня 2020 року у справі № 906/260/20 за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в січні 2019 року ПП "Криа-Пром" звернулось до АТ "Житомиробленерго" з заявою про перенесення залізобетонної опори №11, підземна кабельна лінія-10 кВ від ТП-601-ТП-149, що знаходиться на земельній ділянці за адресою: м. Житомир, проспект Незалежності 11-а (а.с. 11).

Як вказано позивачем, земельна ділянка за вказаною адресою належить ПП "Криа-Пром" на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 28.08.2015, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Рогальською Р.І., зареєстровано в реєстрі за №1194.

Після погодження вищевказаної заяви, для проведення робіт по переносу залізобетонної опори була знеструмлена "основна" підземна кабельна лінія. На час виконання (проведення) робіт споживачів електричної енергії, які живились від кабельної лінії - 10 кВ, було заживлено з "резервної лінії".

Після закінчення робіт по перенесенню залізобетонної опори, фахівцями АТ "Житомиробленерго" Житомирський РЕМ було здійснено переключення кабельної лінії на "основну". Після подачі напруги, працівниками Житомирського РЕМ виявлено пошкодження кабельної лінії та встановлено, що на земельній ділянці, де проходить кабельна лінія, побудовано залізобетонний паркан. Пошкодження кабельної лінії виникло в результаті монтажу бетонного стовпа вказаного паркану.

Про факт пошкодження кабельної лінії представниками Житомирського РЕМ складено відповідний акт від 09.01.2020 (а.с. 4) та подано заяву до Житомирського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Житомирській області про пошкодження кабельної лінії, яку зареєстровано в журналі ЕО за №1194 від 09.01.2020 (а.с.16).

Згідно кошторисної документації на відшкодування збитків після пошкодження кабельної лінії КЛ-10 кВ "ТП-601 - оп.ТП-149" було виконано роботи та здійснено витрати на загальну суму 29720,94 грн.

На претензії АТ "Житомиробленерго" вих. № 73 від 13.01.2020 та вих. № 74 від 13.01.2020 з пропозицією про добровільне відшкодування завданої матеріальної шкоди (а.с. 5-8) відповідач відповіді не дав, розрахунків не здійснив.

Враховуючи викладене та посилаючись на те, що ПП "Криа-Пром" з заявою про надання дозволу на проведення земляних робіт в межах охоронної зони підземних кабельних ліній електропередач не зверталось, при цьому, АТ "Житомиробленерго" встановлено факт пошкодження кабельної лінії, останнє, посилаючись на вимоги ст.ст. 22, 1166 ЦК України, ст.224 ГК України, звернулось із позовом до ПП "Криа-Пром" про стягнення збитків в розмірі 29720,94 грн.

Місцевий господарський суд, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною 1 статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів судом встановлені у ст.16 ЦК України, зокрема, одним із способів захисту є відновлення становища, яке існувало до порушення, а також відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Положеннями ч.ч. 1,2,3 ст.22 ЦК України передбачено, що особа, соба, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно з ч.2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди передбачені у ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення майнової шкоди (збитків), потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду. На позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Як вбачається з матеріалів справи, Робочим проектом "Перенесення існуючих електричних мереж ПЛ-10 кВ "ТП-149-ТП-601" за межі забудови за адресою: м. Житомир, вул. Ватутіна № 11-А" передбачався: демонтаж ПЛ-10 кВ "ТП-149-ТП-601" в проміжку опор № 10-11 та кабельної муфти на опорі №11; встановлення кінцевої опори з лінійним роз`єднувачем взамін опори № 10; спорудження КЛ-10 кВ (кабельної вставки) від опори з лінійним роз`єднувачем, що проектується до КЛ-10 кВ "ТП-149-ТП-601" (а. с. 60-61).

З вказаного робочого проекту вбачається, що підземну кабельну лінію 10кВ прокладено на відстані 1 метр та глибині 0,70 метрів від огорожі, що межує між КЕВ м. Житомир та ПП "Криа-Пром".

Про факт виконаних робіт за договором свідчить акт № ТЖО-17361 (ТУ від 08.02.2019) приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 року (а. с. 119 -121).

Після погодження заяви на проведення робіт по перенесенню існуючих електричних мереж ПЛ-10 кВ "ТП-149-ТП-601" за межі забудови була знеструмлена "основна" підземна кабельна лінія; на час виконання (проведення) робіт споживачів електричної енергії боло заживлено з "резервної" лінії.

Після закінчення робіт по перенесенню електричних мереж працівниками АТ "Житомиробленерго" Житомирський РЕМ було здійснено перепідкючення кабельної лінії на "основну". Після подачі напруги працівниками АТ "Житомиробленерго" виявлено пошкодження кабельної лінії.

Так, на підставі наряду-допуску № 12-т (для виконання робіт в електроустановках) від 03.01.2020 (а. с. 123) доручено керівнику робіт (наглядачу) ОСОБА_1 з членами бригади КВЛ-10кВ ТП-149-ТП-601 № 10 виконати установку ЛР-10кВ вводу та підключення до КЛ-10кВ в сторону ТП-601; за результатами, робота була повністю закінчена, бригада виведена, заземлення встановлені бригадою, знято, повідомлено ДДЖ РЕМ Олізаровським А.Ю. 03.01.2020 о 16 год. 00 хв.

В матеріалах справи також є протоколи Житомирського РЕМ № 20/20 вимірювання опору розтікання на основних заземлювачах і заземлення магістралей і устаткування щодо заземлюючого пристрою (ЗП) РЛНД-10 від 03.01.2020 та від 20.01.2020, відповідно до яких вказано, що опір розтікання заземлюючого пристрою і перехідні опори металевого зв`язку між заземлюючим пристроєм електрообладнання знаходяться в межах норми (а. с. 124-125).

Як вбачається з даних оперативного журналу Житомирського РЕМ ПрАТ "Житомиробленерго" №22/2019 р. (а. с. 127-129) ОПП Коршак:

- 12:55 По Н12т дозволено приступити до підготовки робочого місця НАКВЛ-10кВ ТН-149-ТН-601 от № 10;

- 12:59 По Н12т робоче місце підготовлено;

- 12:59 По Н12т дозволено допустити бригаду Коршака на КВЛ - 10кВ ТН-149-ТН-601 от № 10 виконати установку АР-10кВ;

- 15:35 По Н12т роботи завершено;

- 15:39 По БП24-272 дозволено ввести в роботу КВЛ - 10кВ ТН-149-ТН-601 от № 10; 16:12 при включенні ВН16 в ТП-149 лінія відключилась.

Слід зазначити, що пошкоджена кабельна лінія 10-кВ знаходиться в охоронній зоні об`єктів енергетики та має захист на законодавчому рівні на підставі Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон електричних об`єктів" № 2480-VІ від 09.07.2010 (далі - Закон № 2480-VІ).

Відповідно до ч. 1 ст.18 Закону № 2480-VІ, для забезпечення надійної експлуатації та охорони енергогенеруючих об`єктів передачі електричної та теплової енергії, а також безпеки населення і охорони навколишнього природного середовища встановлюються спеціальні зони об`єктів енергетики "охоронні зони".

За ч.1 ст.22 Закону №2480-VІ охоронні зони об`єктів енергетики встановлюються вздовж повітряних та кабельних ліній електропередачі та навколо електростанцій, електропідстанцій, струмопроводів і пристроїв, для забезпечення нормальних умов експлуатації об`єктів енергетики, запобігання ушкодженню, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об`єкти

Розмір охоронних зон уздовж підземних кабельних ліній електропередачі визначається паралельними прямими по обидва боки ліній від крайніх кабелів на відстані від 0,6 до 1,0 метра (ч. 4 ст. 24 Закону № 2480-VІ).

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 32 Закону № 2480-VІ у межах охоронних зон об`єктів енергетики забороняється розміщати споруди іншого призначення на меншій відстані від елементів електричних мереж, ніж встановлена нормами.

Відповідно до ч. 5 ст. 32 Закону № 2480-VІ, власникам і користувачам земельних ділянок, фізичним та юридичним особам у межах спеціальних зон об`єктів енергетики без письмової згоди підприємств енергетики, у віданні яких перебувають ці мережі, а також без присутності їх представника забороняється виконувати земляні, будівельні та інші роботи, що можуть призвести до порушення безаварійного функціонування об`єктів електричних мереж.

Додаткові вимоги щодо особливого режиму використання земель у межах спеціальних зон об`єктів енергетики встановлюються Правилами охорони електричних мереж, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами (ч. 6 ст. 32 Закону № 2480-VІ).

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону № 2480-VІ, фізичні та юридичні особи, власники та користувачі земельних ділянок при провадженні господарської та іншої діяльності (вчиненні дій) на землях охоронних зон об`єктів енергетики зобов`язані дотримуватися спеціального режиму їх використання, обмежень та обтяжень, встановлених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами.

Частинами 1-3 ст. 36 Закону № 2480-VІ передбачено, що юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон об`єктів енергетики, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування заподіяної шкоди. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон об`єктів енергетики, підлягає відшкодуванню в порядку, встановленому законодавством.

З метою забезпечення збереження і надійної роботи електричних мереж, постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 1997 №209 затверджено Правила охорони електричних мереж (далі - Правила).

Відповідно до п. 1 Правил встановлено, що вони запроваджуються з метою забезпечення збереження електричних мереж, створення належних умов їх експлуатації та запобігання нещасним випадкам від впливу електричного струму і використовуються у разі проектування, будівництва та експлуатації електричних мереж, а також під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж.

Електричними мережами, які підлягають охороні згідно з Правилами, вважаються трансформаторні підстанції, розподільні пункти і пристрої, струмопроводи, повітряні лінії електропередачі, підземні і підводні кабельні лінії електропередачі та споруди, які до них належать.

Згідно з абз. 5 п. 5 Правил охоронні зони електричних мереж встановлюються: уздовж підземних кабельних ліній електропередачі - у вигляді земельної ділянки, обмеженої вертикальними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх кабелів на відстань 1 метра.

Пунктом 9 даних Правил встановлено, що у межах охоронних зон повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв без письмової згоди енергопідприємств, у віданні яких перебувають ці мережі, а також без присутності їх представника забороняється: будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, знесення будівель і споруд; здійснення усіх видів гірничих, вантажно-розвантажувальних, землечерпальних, підривних, меліоративних, днопоглиблювальних робіт, вирубання дерев, розташування польових станів, загонів для худоби, установлення дротяного загородження, шпалер для виноградників і садів, а також поливання сільськогосподарських культур; проїзд в охоронних зонах повітряних ліній електропередачі машин, механізмів загальною висотою з вантажем або без нього від поверхні дороги понад 4,5 метра; виконання земляних робіт на глибині понад 0,3 метра, а на орних землях - на глибині понад 0,45 метра, а також розрівнювання грунту (в охоронних зонах підземних кабельних ліній електропередачі); риболовля, збирання рослин, влаштування водопою, заготівля льоду (в охоронних зонах підводних кабельних ліній електропередачі).

Роботи в охоронних зонах виконуються відповідно до Умов проведення робіт у межах охоронних зон електричних мереж згідно з додатком до цих Правил (п.10 Правил).

Відповідно до п. 3 Умов проведення робіт у межах охоронних зон електричних мереж, додатку вказаних Правил, встановлено, що підприємства, установи, організації, окремі громадяни, що мають намір виконувати роботи у межах охоронних зон електричних мереж, повинні не пізніше як за три доби повідомити про це енергопідприємство за умови своєчасного одержання письмового дозволу від нього на виконання цих робіт за формами, наведеними у додатках № 1, 2 до цих Умов.

Як вбачається з матеріалів справи, дані вимоги законодавства відповідачем дотримані не були; відповідачем виконувались роботи в охоронній зоні електричних мереж без повідомлення енергопостачальника - АТ "Житомиробленерго", у віданні якого перебуває кабельна лінія, про проведення таких робіт та без дозволу на їх проведення. Зазначене відповідачем не спростовано.

В результаті проведення ПП "Криа-Пром" робіт по встановленню залізобетонного паркану за адресою: м. Житомир, проспект Незалежності 11 А було пошкоджено підземну кабельну лінію 10 кВ ТП-601-ТП-149, яка перебуває на балансі АТ "Житомиробленерго" - Житомирський РЕМ.

Вказане підтверджується актом від 09.01.2020, складеним працівниками Житомирського РЕМ, в якому зазначено, що за адресою: м. Житомир, проспект Незалежності 11 А, на території газової заправки під час огородження залізобетонним парканом при проведенні земляних робіт на замовлення або працівниками АЗС було пошкоджено підземну кабельну лінію 10 кВ від ТП-601 - опора № 12-ТП-149; пошкодження виявлено під час вмикання, подачі напруги до КЛ-10 кВ 09.01.2020 (а.с. 4).

Крім того, у нотаріально посвідченому поясненні від 04.06.2020, наданому ОСОБА_2 , який працює АТ "Житомиробленерго" Житомирський РЕМ майстром КМ та ВВЕ (кабельні мережі високовольтних випробувань електроустановок) зазначено таке:

- до його функціональних обов`язків входить пошук та виявлення місць пошкоджень підземних кабельних ліній 0,4-10 кВ;

- 08.01.2020 від начальника дільниці Житомирського РЕМ йому стало відомо про пошкодження підземної кабельної лінії ТП-601-ТП-149;

- виїхавши на місце пошкодженої підземної кабельної лінії (м. Житомир, проспект Незалежності 11-А) на транспортному засобі "Лабораторія" для проведення пошуку пошкодження з використанням спеціалізованих приладів, які допомагають у знаходженні місць пошкоджень підземних кабельних ліній, виїзною бригадою АТ "Житомиробленерго" Житомирський РЕМ для знаходження пошкодженої підземної кабельної лінії 10кВ, було подано завищену напругу в пошкоджений кабель;

- за допомогою спеціального обладнання "пошукова рамка" проходячи вздовж підземного кабелю в навушниках, йому подався спеціальний звуковий імпульс; в місці несправності звукові імпульси зникають, це означає, що саме тут знаходиться пошкоджений кабель; таким чином встановлено точне місце пошкодження підземної кабельної лінії ТП-601-ТП-149, яке вказувало, що пошкоджений підземний кабель знаходиться під залізобетонним стовпчиком залізобетонного паркану між територією КЕВ міста Житомира та земельною ділянкою (м. Житомир, проспект Незалежності (Ватутіна), № 11-А; в подальшому про місце пошкодження підземної кабельної лінії було повідомлено начальнику дільниці Житомирського РЕМ (а.с. 138).

Також в матеріалах справи містяться нотаріально посвідчені пояснення від 08.07.2020, наданими ОСОБА_3 , який працює АТ "Житомиробленерго" Житомирський РЕМ начальником ВДПП та РзБ, в яких вказується про виявлення пошкодження підземної кабельної лінії 10кВ під залізобетонним стовпчиком, який є невід`ємною частиною залізобетонного паркану (а.с. 166).

Крім того, відповідачем не заперечується проведення робіт на території охорони електричних мереж. Також, не заперечується відсутність дозволу енергопідприємства на проведення таких робіт. Відповідач знав, що роботи будуть проводитись у зоні проходження електричного кабелю, проте дій щодо схоронності електричної мережі не вчинив.

Разом з тим, відповідач не навів обставин та не надав доказів того, що пошкодження лінії кабелю електромережі сталось не з його вини.

При цьому, доводи відповідача про неможливість достовірно встановити правильність проведення робіт представниками АТ "Житомиробленерго" щодо прокладення підземного кабелю 10 кВ на відстані 1 метр та глибині 0,70 метрів від огорожі, посилаючись на те, що станом на дату проведення таких робіт огорожі ще не було, не спростовують того, що пошкодження підземної кабельної лінії відбулось внаслідок проведення земляних робіт по встановленню залізобетонного паркану.

Крім того, в матеріалах справи міститься лист АТ "Житомиробленерго" від 05.05.2020 до КЕВ м. Житомира з проханням перевірити інформацію щодо порушення меж земельної ділянки встановленим парканом за адресою: м. Житомир, вул. Ватутіна, 11-а.

У відповідь на вказаний лист КЕВ м. Житомира листом №1724 від 08.05.2020 повідомив, що за результатами огляду було виявлено незначне відхилення меж земельної ділянки та складено акт обстеження, за результатами чого направлено лист до ПП "Криа - Пром" щодо усунення даного порушення та перенесення залізобетонної огорожі до встановлених меж (а.с. 96-97).

20.01.2020 відповідним персоналом АТ "Житомиробленерго" Житомирський РЕМ були виконані роботи по ремонту підземної кабельної лінії КЛ-10 кВ ТП-601-от.ТП-149 за адресою: м. Житомир. пр. Незалежності, 11а.

Так, відповідно до акту на відшкодування збитків від 23.01.2020 (а. с. 12-14), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 23.01.2020 (а. с.15), орієнтовного кошторису по відшкодуванню збитків на ремонт кабелю КЛ-10 кВ "ТП-601-оп.ТП-149" за адресою: м. Житомир, проспект Незалежності, 11а за січень 2020 (а. с. 40 - 45), видаткової накладної №1п/20 від 20.01.2020 на суму 13234,13 грн та розрахункової відомості експлуатації за 1машино-годину (а. с. 134, 135) та підсумкової вартості експлуатації машин по відновленню КЛ-10 кВ за адресою: м. Житомир, вул. Ватутіна, 11-а (а. с.135), довідки вих. № 2221, від 28.08.2020 з наведеним переліком матеріалів, необхідних для виконання ремонтних робіт по КЛ-10 кВ "ТП-601-оп.ТП-149" (а.с. 203) позивач на ремонтні роботи поніс витрати у розмірі 29 720,94 грн (наявність шкоди, як один з елементів складу правопорушення).

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України, а саме: змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Враховуючи факт пошкодження підземної кабельної лінії та зважаючи на те, що матеріали справи не містять будь-яких доказів письмової згоди АТ "Житомиробленерго", у віданні якого перебуває ця мережа, чи доказів присутності його представників при проведенні земляних робіт по встановленню залізобетонного паркана, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що дії відповідача пов`язані із здійсненням земляних робіт були протиправними (протиправна поведінка заподіювача шкоди, як один з елементів складу правопорушення) і такі дії призвели до спричинення матеріальної шкоди позивачу та знаходяться у причинному зв`язку з наслідками.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме протиправної поведінки відповідача, що виявилась у неповідомленні позивача та непогодженні з позивачем про проведення робіт у межах охоронної зони електричних мереж, завданої шкоди - пошкодження підземного електричного кабелю, та причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою. При цьому, відповідачем в свою чергу не доведено суду належними та допустимими доказами, що пошкодження електричного кабелю під час проведення робіт по встановленню залізобетонної огорожі сталось не з його вини.

Оскільки, як встановлено судами обох інстанцій, при проведенні робіт відповідачем було пошкоджено електричний кабель, що перебуває у віданні АТ "Житомиробленерго", внаслідок чого позивачем були понесені витрати на оплату ремонтних робіт з урахуванням вартості матеріалів на загальну суму 29 720,90 грн, покладення відповідальності на відповідача за заподіяні позивачу збитки є правомірним та справедливим, з огляду на що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо доводів скаржника про необгрунтованість витрат на професійну правничу допомогу, то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до них належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.2 ст.126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт; 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України).

Частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та адвокатом Приведьоном В.М. укладено договір про надання правничої допомоги № 1 від 02.01.2019 (а. с. 25-26), а також додаткову угоду № 28 до вказаного договору (а.с. 27), відповідно до якої сторони домовились про розмір гонорару у сумі 5000,00 грн.

Крім того, в матеріалах справи є детальний опис та розрахунок наданих послуг (робіт) від 24.03.2020 згідно з договором та додатковою угодою (а. с. 46).

Право на заняття адвокатською діяльністю Приведьоном В.М. підтверджено свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЖТ № 000735 від 23.02.2015 (а. с. 48). В матеріалах справи міститься також довіреність від 24.12.2019, вих. № 08/17510 видана адвокату Приведьону В.М. на представлення інтересів АТ "Житомиробленерго" (а. с. 47).

У відзиві на позовну заяву відповідач подав заперечення щодо розрахунку наданих послуг адвокатом.

Відповідно до ч. 6 ст. 126 ГПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

З урахуванням викладеного у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 911/471/19).

Разом з тим колегія суддів зазначає, що належних доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які б свідчили про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката у справі, відповідач не надав, у зв`язку з чим колегія суддів вважає, що апелянтом у відповідності до ч. 6 ст. 126 ГПК України не доведено неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката складності справи.

При цьому, самі лише посилання на неспівмірність витрат та незгода із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу не можуть бути підставою для відмови у задоволенні заяви позивача про розподіл судових витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 910/5410/19.

Враховуючи викладене та беручи до уваги факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, а також те, що розмір зазначених витрат підтверджується матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, а відтак місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про покладення судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн на відповідача у відповідності до ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Житомирської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст. ст. 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Криа-Пром" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 23 жовтня 2020 року у справі №906/260/20 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.

4. Справу №906/260/20 повернути Господарському суду Житомирської області.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Миханюк М.В.