Ухвала від 18.01.2021 по справі 904/1342/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

18.01.2021 м.Дніпро Справа № 904/1342/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Білецької Л.М. (доповідач)

суддів: Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А.,

секретар судового засідання: Уперєва Д.В.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2020 року (повне рішення складено 07.09.2020 року, суддя Новікова Р.Г.) у справі №904/1342/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-технічний центр Адгезив , м. Дніпро

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Орендастройсервіс , м. Дніпро

про стягнення суми боргу в розмірі 1 680 000,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2020 року до господарського суду Дніпропетровської області звернулось ТОВ Науково-технічний центр Адгезив з позовом, в якому просило стягнути з відповідача - ТОВ Орендастройсервіс заборгованість за договором позики, що утворилась внаслідок порушення позичальником своїх зобов`язань з своєчасного та повного повернення коштів.

В червні 2020 року, в межах провадження у справі, з позовом до суду звернулись ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як треті особи з самостійними вимогами на предмет спору, в якому фізичні особи просили визнати недійсним договір позики №2 від 10.05.2019 року (т.2 а.с.25-31).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2020 року повернуто позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з доданими до неї додатками (т.2 а.с.44-45).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2020 року у справі позов задоволено. Стягнуто на коритьсь позивача суму в розмірі 1 680 000,00 грн. (т.3 а.с.166-167).

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду особи, які не брали участі у справі під час розгляду справи в суді першої інстанції, але на думку яких, суд вирішив питання про їхні права та інтереси, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати рішення суду від 27.08.2020 року у справі та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Скаржники в обґрунтування заявлених вимог посилаються на те, що вони як учасники юридичної особи - позичальника, які наразі втратили статус учасників ТОВ Орендастройсервіс , що є предметом розгляду в справі №904/8926/17 (про визнання недійсними рішення загальних зборів і змін до статуту, скасування рішень про проведення реєстраційних дій) та в справі №904/5148/18 (про визнання недійсними договір купівлі - продажу часток в статутному капіталі товариства), вважають, що:

- договір позики №2 від 10.05.2019 року, укладений між сторонами, є фіктивним, укладеним без наміру створення правових наслідків (для штучного створення умов для порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ Орендастройсервіс );

- під час розгляду справи місцевим судом не досліджувались докази, які мають істотне значення для справи (протокол загальних зборів учасників щодо надання позики, а також докази наявності грошових коштів у позикодавця, первинні документи бухгалтерського обліку щодо операцій з видачі готівкових коштів, оригінали видаткових касових ордерів та касової книги).

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.10.2020 року апеляційну скаргу фізичних осіб на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2020 року у даній справі залишено без руху, надано строк на усунення недоліків.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.11.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2020 року у справі, ухвалено розгляд апеляційної скарги призначити на 18.01.2021 року.

У судовому засіданні присутні представники учасників справи надали свої пояснення по справі та навели обґрунтування своїх вимог і заперечень з посиланням на норми законодавства.

Відповідач не скористався своїм правом бути присутнім у судовому засіданні про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Представником скаржників заявлено клопотання про зупинення провадження у справі на підставі п.5 ч.1 ст.227 ГПК України, до набрання законної сили рішеннями у справах №904/8927/17 (про визнання недійсними рішень загальних зборів ТОВ Орендастройсервіс і змін до статутних документів, скасування реєстраційних дій) та №904/4982/20 (про визнання договорів купівлі - продажу часток в статутному капіталі ТОВ Орендастройсервіс недійсними, скасування відповідних реєстраційних дій).

Протокольною ухвалою відмовлено у задоволенні зазначеного клопотання тих підстав, що зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Апеляційним господарським судом не установлено об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення справ №904/8927/17 та №904/4982/20, що розглядаються господарським судом Дніпропетровської області, а отже відсутні підстави для зупинення провадження у даній справі. Скаржниками не наведено підстав, з якими закон (процесуальне право) пов`язує обов`язок суду зупинити провадження у даній справі, та предметом у якій є стягнення заборгованості за договірними зобов`язаннями з відповідача, внаслідок реалізації господарської діяльності юридичною особою, що не пов`язана зі складом учасників цієї особи.

Колегія суддів, дослідивши докази, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши представників учасників провадження у справі, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку про закриття апеляційного провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.

Матеріалами справи підтверджені наступні обставини правовідносин сторін.

10.05.2019 року між ТОВ Науково-технічний центр Адгезив (позикодавець) та ТОВ Орендастройсервіс (позичальник) укладено договір позики №2 (далі - договір), відповідно до п. 1 якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, позикодавець передає позичальнику у власність кошти в сумі 1 680 000,00 грн., що еквівалентно згідно курсу НБУ на момент передачі коштів 56 188 дол. США. (т.1 а.с.8-9).

Позичальник зобов`язаний повернути суму позики до 31 грудня 2019 року (п. 3 договору). Грошові кошти передані у сумі, визначеній п. 1 даного договору, за цільовим призначенням на придбання основних засобів товариства та поповнення обігових коштів для підприємницької діяльності (п. 4 договору).

Кошти у сумі, визначеній у п. 1 цього договору, передаються позикодавцем позичальнику безпосередньо при підписанні сторонами цього договору. Факт підписання даного договору сторонами засвідчує безпосередню передачу грошових коштів у власність позичальника позичкодавцем. При цьому позичкодавець вправі вимагати від позичальника оформлення розрахункового документа, який підтверджує факт передачі грошових коштів на користь позичальника (п. 9 договору).

Згідно з п. 12 договору сторони договору визначили, що місцем виконання даного договору визначено місцем фактичної передачі коштів за місцезнаходженням позичальника за адресою: м. Дніпро, вул. Краснопільська, 9.

Факт передачі коштів підтверджено засвідченими копіями видаткових касових ордерів №1 - №168 про видачу готівкою по 10 000,00 грн., за період з 10.05.2019 року по 31.12.2019 року (т.1 а.с.115-201), що підписані головним бухгалтером та касиром в особі керівника позикодавця.

Прибуткові касові ордери ТОВ Орендастройсервіс №1 - №168 (т.2 а.с.168-200, т.3 а.с.1-51) про отримання від ТОВ Науково-виробничий центр Адгезив сум в розмірі по 10 000,00 грн. підписані головним бухгалтером та касиром, в особі керівника підприємства.

Між сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків за період з 10.05.2019 року по 31.12.2020 року (т.1 а.с.96-99), з якого вбачається що за ТОВ Орендастройсервіс обліковується заборгованість перед позивачем в розмірі наданої позики (1 680 000,00 грн.). Акт підписаний повноваженими представниками сторін, з відбитком печаток.

Окрім зазначеного, в матеріалах справи міститься копія касової книги позичальника на 2019 рік (т.2 а.с.62-148) з якої вбачається, що в день оформлення видаткових касових ордерів №1 - №168, в книзі відображено записи про надходження та про видаток по 10 000,00грн.

Також, в журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів позичальника на 2019 (т.2 а.с.149-167) містяться записи про здійснення двох операцій в день видачі видаткових касових ордерів №1 - №168, а саме оформлення прибуткового касового ордеру про отримання по 10 000,00 грн. за договором поворотної фінансової допомоги б/н від 10.05.2019 року та оформлення видаткового касового ордеру про видачу по 10 000,00 грн.

В касовій книзі позикодавця на 2019 рік (т.3 а.с.53-139) в день оформлення видаткових касових ордерів №1 - №168 містяться записи про надходження 10 000,00 грн. та про видаток по 10 000,00 грн. ТОВ Орендастройсервіс .

Отже, матеріалами справи підтверджено факт виконання позикодавцем взятих на себе зобов`язань з надання коштів в сумі 1 680 000,00 грн., однак відповідачем в особі позичальника не виконано обов`язку з своєчасного повернення отриманих коштів, крім того, під час розгляду справи в суді першої інстанції, відповідачем визнано позовні вимоги в повному обсязі (т.2 а.с.2-3, 24).

Щодо оцінки доводів скаржників.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, сформованої станом на 06.03.2020 року (т.1 а.с.104-107), єдиним учасником юридичної особи ТОВ Науково-виробничий центр Адгезив і керівником підприємства є ОСОБА_3 .

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, сформованої станом на 06.03.2020 року (т.1 а.с.108-111), єдиним учасником юридичної особи ТОВ Орендастройсервіс і керівником підприємства є ОСОБА_4 .

Проте, фізичні особи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , звертаючись з апеляційною скаргою на рішення суду від 27.08.2020 року, посилаються на наявність спорів щодо їх протиправного виключення зі складу учасників ТОВ Орендастройсервіс , та подальшого визнання правочинів з купівлі - продажу часток в статутному капіталі Товариства недійсними, вважають спірний договір позики від 10.05.2019 року в межах даної справи таким, що не спрямований на створення реальних наслідків. Однак, відсутні будь-які обґрунтування того, яким чином оскаржуване рішення суду стосується прав та законних інтересів скаржників, як осіб, що наразі не є учасниками юридичної особи - позичальника.

Право особи, яка не брала участі у справі, на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, закріплене у ч. 1 ст. 254 ГПК України, відповідно до якої учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів зауважує, що на відміну від оскарження судового рішення сторонами у справі, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

При розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статтям 258, 259 Господарського процесуального кодексу України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.

Якщо ж при цьому судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов`язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, апеляційний господарський суд вправі закрити апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

Наведений висновок викладений у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 року у справі №62/112 та від 16.01.2020 року у справі №925/1600/16.

У разі подання апеляційної скарги особою, яка взагалі не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції перш за все має з`ясувати, чи вирішував суд першої інстанції питання про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Встановлення факту вирішення судом першої інстанції зазначених питань є необхідною передумовою для здійснення апеляційного перегляду судового рішення та оцінки доводів особи, яка подала скаргу, оскільки в іншому випадку (якщо буде встановлено, що питання про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника у справі судом першої інстанції не вирішувалися) апеляційний господарський суд закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи. Тобто, суд має розглянути і вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або в рішенні міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині рішення наведено висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб.

При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним і безумовним, а не ймовірним (правова позиція КГС у справі 914/2259/17 від 09.12.2020 року).

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Отже, першочергово необхідно з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

У справі, яка наразі розглядається апеляційній інстанції, предметом спору є стягнення заборгованості за договором позики №2 від 10.05.2019 року, що укладений між двома юридичними особами, як це встановлено було вище.

Зі змісту положень ст. 88 Цивільного кодексу України та ст. 167 Господарського кодексу України, ст. 11 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю вбачається, що корпоративні права учасників господарського товариства визначаються законом і статутними (установчими) документами. Корпоративні відносини за своїм суб`єктним складом є такими, що виникають між господарським товариством та його учасником (засновником), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками) господарських товариств, що пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства (крім трудових).

Таким чином, законодавство визнає статус учасника товариства лише за особою, яка є власником частки у його статутному капіталі. Проте, як встановлено апеляційним судом, скаржники - фізичні особи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є учасником ТОВ Орендастройсервіс . Відтак, недотримання вимог закону та установчих документів юридичної особи під час укладання правочинів юридичною особою - відповідачем не може визнаватися порушенням прав тих осіб, які не є учасниками цієї юридичної особи.

Колегія суддів дійшла висновку, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2020 року не вирішувались питання про права, інтереси та обов`язки скаржників, а здійснювалось з`ясування обставин справа щодо укладання та виконання правочину позики від 10.05.2019 року, дослідження наявності факту порушення прав і охоронюваних законом інтересів позивача, як особи, що звернулась за їх захистом. Зміст оскаржуваного рішення у даній справі не містять жодних суджень чи висновків суду саме про права та обов`язки скаржників.

Щодо наявності спору про протиправне виключення зі складу учасників ТОВ Орендастройсервіс скаржників в межах справи 904/8926/17 та щодо фіктивного банкрутства відповідача, колегія суддів вважає, що дані твердження не є тими критеріями, які б підтверджували наявність правового зв`язку між скаржниками та сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням станом на момент винесення оскаржуваного рішення суду.

Отже, скаржниками при зверненні з апеляційною скаргою не було доведено, що суд ухвалив рішення про їх права, інтереси та (або) обов`язки.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для закриття апеляційного провадження у даній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2020 року у справі №904/1342/20, оскільки таким судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки зазначених осіб не вирішувалися.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 264, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2020 року у справі №904/1342/20.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку, в строки передбаченні ст. 288 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 25.01.2021 року.

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Судді: Ю.Б. Парусніков

Т.А. Верхогляд