Постанова

від 22.01.2021 по справі 904/5582/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2021 року м.Дніпро Справа № 904/5582/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Березкіної О.В. (доповідач)

суддів: Дарміна М.О., Антоніка С.Г.

розглянувши апеляційну скаргу Національного медичного університету імені О.О. Богомольця на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2020 року у справі № 904/5582/20 (суддя Фещенко Ю.В.)

за позовом Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 13; ідентифікаційний код 02010787)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕПК" (49044, м. Дніпро, вулиця Дмитра Яворницького, будинок 22; ідентифікаційний код 40746483)

про стягнення заборгованості за договорами оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 7884 від 20.07.2017, № 7885 від 20.07.2017 та № 7886 від 20.07.2017 у загальному розмірі 1 161 137 грн. 23 коп.

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕПК" на свою користь заборгованості в розмірі 1 161 137, 23 грн. та судові витрати.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2020 року у справі № 904/5582/20 повернуто позовну заяву Національного медичного університету імені О.О.Богомольця до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕПК" про стягнення заборгованості за договорами оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 7884 від 20.07.2017, № 7885 від 20.07.2017 та № 7886 від 20.07.2017 у загальному розмірі 1 161 137 грн. 23 коп. і додані до неї документи без розгляду.

Не погодившись з ухвалою суду, позивач - Національний медичний університет імені О.О. Богомольця звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2020 року про повернення позовної заяви по справі №904/5582/20 скасувати, направити справу № 904/5582/20 для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на порушення судом норм процесуального права, неправильне встановлення обставин справи.

Зокрема, апелянт вважає, що суд помилково послався на наявність боргу за шістьма господарськими договорами, оскільки із позовної заяви вбачається, що заборгованість виникла за трьома ідентичними договорами.

Оскільки ці договори майже ідентичні, апелянт вважає, що об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування ухвали Господарського суду Дніпропетровської області та направлення справи для розгляду суду першої інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.12.2020 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Національного медичного університету імені О.О. Богомольця на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2020 року у справі № 904/5582/20 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Відповідно до ч.5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості на загальну суму 1 161 137 грн. 23 коп., яка виникла на підставі трьох договорів оренди нерухомого майна та трьох договорів про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, тобто, об`єднано декілька вимог, які стосуються шести окремих договорів, отже фактично, позивач просить стягнути заборгованість, яка утворилась за шістьма різними господарськими договорами, а саме:

1) договором № 7884 від 20.07.2017 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності;

2) договором № 7885 від 20.07.2017 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності;

3) договором № 7886 від 20.07.2017 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності;

4) договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг від 01.08.2017 - до договору оренди нерухомого майна № 7884;

5) договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг від 01.08.2017 - до договору оренди нерухомого майна № 7885;

6) договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг від 01.08.2017 - до договору оренди нерухомого майна № 7886.

Повертаючи позовну заяву, господарський суд першої інстанції виходив з того, що позивачем порушені правила об`єднання позовних вимог, оскільки сумісний розгляд об`єднаних позивачем вимог значно утруднить та сприятиме затягуванню учасниками судового процесу вирішення спору по суті.

До такого висновку суд дійшов з огляду на те, що заявлені вимоги не пов`язані між собою підставою виникнення та всіма поданими доказами, тобто докази, надані у підтвердження вимог за одним договором не є тотожними доказами, наданим у підтвердження вимог за іншим договором; дослідження доказів, що стосуються одного договору, не має значення для з`ясування обґрунтованості вимог заявленими на підставі іншого договору.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

За змістом частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

За своїм процесуальним призначенням інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.

Крім того, об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.

Отже, право позивача об`єднати позовні вимоги не є абсолютним.

Суд враховує, що позовні вимоги підлягають об`єднанню й за умови доцільності їх спільного розгляду.

Так, підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.

Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Отже, частина 2 статті 173 Господарського процесуального кодексу України визначає право суду об`єднати вимоги у випадках певного збігу осіб у таких справах, однак, з урахуванням положень частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої підставою об`єднання є - пов`язаність між собою вимог підставою виникнення або поданими доказами, а також заявлення основних та похідних вимог.

Як правильно зазначено судом першої інстанції, позивачем заявлені вимоги фактично за шістьма окремими договорами, по кожному з яких необхідно дослідити досить тривалий період - близько 3-х років з аналізом щомісячних розрахунків (за 30 місяців). За шістьма договорами, за 30 місяців по кожному з них необхідно проаналізувати підстави та правомірність розрахованих та заявлених до стягнення позивачем окремо 4 різних платежів, а саме: з оренди, комунальних послуг, утримання та землі, які підтверджуються різними доказами.

Таким чином, заявлені вимоги не пов`язані між собою підставою виникнення та всіма поданими доказами, тобто докази, надані у підтвердження вимог за одним договором не є тотожними доказами, наданим у підтвердження вимог за іншим договором; дослідження доказів, що стосуються одного договору, не має значення для з`ясування обґрунтованості вимог заявленими на підставі іншого договору.

Отже, за поданою позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню декілька окремих спорів між тими ж сторонами, сумісний розгляд яких суттєво ускладнить вирішення спору, оскільки для розгляду таких вимог суду необхідно встановити для кожної вимоги окремо різні юридичні факти, з якими закон пов`язує виникнення у відповідача обов`язку оплатити надані послуги.

При цьому, сам по собі факт укладення кожного із договорів між тими ж сторонами, не є тієї підставою, яка свідчить про однорідність вимог та наявність підстав для об`єднання даних вимог, оскільки судом має бути надана правова оцінка кожному окремому правочину, мають бути встановлені обставини щодо виконання/невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за кожним укладеним договором окремо.

Верховний Суд у постанові від 14.08.2018 у справі № 910/3569/18 зазначив, що об`єднання позовів є правом, а не обов`язком суду, а тому, з урахуванням даної правової позиції та з урахуванням встановлених обставин справи, господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що сумісний розгляд об`єднаних позивачем вимог значно утруднить та сприятиме затягуванню учасниками судового процесу вирішення спору по суті.

При цьому, доводи апелянта про те, що заборгованість виникла за трьома ідентичними договорами, а не за шістьма, як зазначив суд першої інстанції, є неспроможними з огляду на те, що позивач стягує заборгованість за трьома договорами про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, які виникли на підставі трьох окремих договорів оренди нерухомого майна, які також підлягають дослідженню для вирішення спору.

З огляду на вищезазначені обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що сумісний розгляд заявлених вимог суттєво ускладнить вирішення спору в межах строку, визначеного Господарським процесуальним кодексом України, а також може мати негативні наслідки для виконання всіх завдань господарського судочинства, встановлених у статті 2 Господарського процесуального кодексу України, додержання яких превалює над будь-якими іншими доводами учасників судового процесу, зокрема сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов`язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, ускладнює розгляд та вирішення справи по суті.

У відповідності до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, господарський суд Дніпропетровської області всебічно, повно, об`єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, не порушив норми процесуального права, то означене у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без зміни.

Керуючись ст.ст. 275-282 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Національного медичного університету імені О.О. Богомольця - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2020 року у справі № 904/5582/20 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 25.01.2021року.

Головуючий суддя О.В.Березкіна

Суддя М.О.Дармін

Суддя С.Г.Антонік

У зв`язку з припиненням відправлення поштової кореспонденції в Центральному апеляційному господарському суді, про що складений акт від 23.11.2020, копії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 22.01.2021 у справі №904/5582/20 поштою не надсилаються.

Надіслати копії цієї постанови на електронну адресу: Національного медичного університету імені О.О. Богомольця; Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕПК".