Рішення

від 13.01.2021 по справі 902/757/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" січня 2021 р. м. Вінниця Cправа № 902/757/20

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.

при секретарі Сичук І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітафудз Україна", вул.Черняховського, буд. 16/30, оф.5, м. Київ, 03190, код - 41918576

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бембікс", вул. Академіка Янгеля, буд.4, м. Вінниця, 21007, код - 39518480

про стягнення 97 175, 34 грн

В С Т А Н О В И В :

31.07.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітафудз Україна" звернулося в Господарський суд Вінницької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бембікс" про стягнення заборгованості в сумі 97 175, 34 грн, з яких 90 690,00 грн основного боргу та 6 485,34 грн пені за договором поставки товару № 1/09/19 від 25.09.2019 року відбудеться 10.11.2020 року.

Ухвалою суду від 03.08.2020 року відкрито провадження у справі № 902/757/20 за правилами позовного провадження та призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 22.09.2020 року.

10.08.2020 року проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого справу № 902/757/20 передано на розгляд судді Міліціанову Р.В.

Ухвалою суду від 12.08.2020 року справу № 902/757/20 прийнято до провадження новим складом суду та призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 08.09.2020 року.

07.09.2020 року на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання (б/н від 07.09.2020 року), в якому останній просить суд відкласти судове засідання на іншу дату, в зв`язку з перебуванням на лікарняному.

В судовому засіданні 08.09.2020 року судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/757/20 до 07.10.2020 року, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 18.09.2020 року повідомлено сторін про дату наступного судового засідання.07.10.2020 року на адресу суду від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вих. № 777/10/В від 06.10.2020 року), в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Додатком до відзиву додано ряд документів.

Також, 07.10.2020 року представником відповідача до суду подано зустрічну позовну заяву (вих. № 776-АО/ЗП від 06.10.2020 року), в якій останній просить суд прийняти зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 902/757/20.

У зустрічній позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Бембікс" (позивач за зустрічним позовом) просить суд зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітафудз Україна" прийняти від Товариства з обмеженою відповідальністю "Бембікс" повернення товару на загальну суму 97 226,00 грн за видатковими накладними №№ 1071 від 27.08.2020 року, 2575 від 26.08.2020 року, 2578 від 25.08.2020 року, 2585 від 25.08.2020 року та 2581 від 26.08.2020 року. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітафудз Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бембікс" заподіяні неналежним виконанням зобов`язань збитки у сумі 25 652,45 грн та судові витрати. В якості додатків останній додано ряд документів.

В судовому засіданні 07.10.2020 року за участю представників сторін судом поставлено протокольну ухвалу про прийняття зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Бембікс" (вих. № 776-АО/ЗП від 06.10.2020 року) до спільного розгляду з первісним позовом, об`єднавши їх в одне провадження.

В судовому засіданні 07.10.2020 року оголошено перерву до 29.10.2020 року, про що повідомлено сторін під розпис.

28.10.2020 року на адресу суду від представника позивача (за первісним позовом) надійшла відповідь на відзив б/н від 27.10.2020 року, в якій останній підтримує заявлені позовні вимоги.

Також, 28.10.2020 року від представника відповідача за зустрічним позовом (позивача за первісним позовом) надійшов відзив на зустрічну позовну заяву (б/н від 27.10.2020 року), в якому останній просить суд відмовити у прийняті зустрічного позову та повернути позовну заяву заявнику.

В судовому засіданні 29.10.2020 року судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/757/20 до 10.11.2020 року, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 02.11.2020 року роз`єднано в окреме самостійне позовне провадження матеріали справи № 902/757/20 в частині заявлених зустрічних позовних вимог (вих. № 776-аО/ЗП від 06.10.2020 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "Бембікс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітафудз Україна" про зобов`язання прийняти товар та стягнення збитків в сумі 25 652,45 грн та передано матеріали роз`єднаної справи до канцелярії Господарського суду Вінницької області з метою їх реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду.

Також, даною ухвалою повідомлено учасників справи, що підготовче судове засідання у справі № 902/757/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітафудз Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бембікс" про стягнення заборгованості в сумі 97 175,34 грн, з яких 90 690,00 грн основного боргу та 6 485,34 грн пені за договором поставки товару № 1/09/19 від 25.09.2019 року відбудеться 10.11.2020 року.

09.11.2020 року на адресу суду від представника позивача надійшла заяву про уточнення позовних вимог (збільшення розміру позовних вимог) (б/н від 09.11.2020 року), в якій останній просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по Договору № 1/09/19 поставки товару від 25.09.2019 року в розмірі 89 903,00 грн, пеню за порушення умов оплати товару в розмірі 10 760,94 грн, інфляційні втрати 2 239,77 грн та судовий збір в сумі 2 102, 00 грн.

Разом з тим 10.11.2020 року судове засідання у даній справі не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Міліціанова Р.В. у відпустці. Станом на 16.11.2020 року суддя Міліціанов Р.В. приступив до роботи.

Ухвалою суду від 18.11.2020 року повідомлено учасників, що підготовче засідання у справі № 902/757/20 відбудеться 03.12.2020 року.

В судовому засіданні 03.12.2020 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 13.01.2021 року, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 08.12.2020 року повідомлено сторін про дату наступного судового засідання.

В судове засідання 13.01.2020 року з`явилися представники позивача та відповідача, які підтримали раніше висловлені позиції. 13.01.2021 року у судовому засіданні в межах дня оголошувалась перерва.

Суд розглянув матеріали справи, з`ясував фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, та встановив наступне.

Правовими підставами звернення до суду позивача із вказаним позовом стало неналежне виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки товару № 1/09/19 від 25.09.2019 року.

В зв`язку з чим утворилась заборгованість в сумі 90 690,00 грн.

З огляду на вказане, позивачем заявлено позов, щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бембікс" 90 690,00 грн боргу та 6 485,34 грн пені.

Окрім того, в матеріалах справи, міститься заява про уточнення позовних вимог (збільшення розміру позовних вимог) (б/н від 09.11.2020 року), за якою, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по Договору № 1/09/19 поставки товару від 25.09.2019 року в розмірі 89 903,00 грн, пеню за порушення умов оплати товару в розмірі 10 760,94 грн, інфляційні втрати 2 239,77 грн та судовий збір в сумі 2 102, 00 грн.

У відзиві на позовну заяву (а.с. 63-78) відповідач заявлені позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити в задоволенні позову, зазначаючи про наступне.

- відповідач вважає суму заборгованості необґрунтованою та такою, що не підлягає стягненню;

- позивачем не враховано повернення товарів, що відбулося за накладною № 1198 від 21.04.2020 року на суму 37 977,00 грн;

- позивач ухиляється від виконання свого зобов`язання за договором поставки товару №1/09/19 від 25.09.2019 року, внаслідок чого ТОВ "Бембікс" не може виконати свого зобов`язання по оплаті товару;

- нарахування пені є безпідставним та відповідач має бути звільнений від відповідальності за неможливості виконання зобов`язання (а с.63-66, т. 1).

У відповіді на відзив (а.с. 81-90) позивач підтримує позов на зазначає, що повернення товару здійснюється відповідно до п.4.8. Протоколу розбіжностей до Договору №1/09/19 від 25.09.2019 року, у випадку низького попиту протягом 90 днів з моменту поставки. Покупець має право повернути такий Товар, за рахунок Постачальника.

Незважаючи на те що термін поставки вже минув ТОВ "Вітафудз Україна" відповідно до п.4.8. Протоколу розбіжностей до Договору №1/09/19 від 25.09.2019 року Постачальник товару пішов на зустріч ТОВ "Бембікс" і прийняв товар 21.04.2020 року на загальну суму 37 977,00 грн, однак все інше повернення всупереч твердженням представника ТОВ «БЕМБІКС» не було здійснено, оскільки строки повернення 90 днів вже давно минули. А саме, остання поставка відбулась 17.01.2020 року, отже, строк повернення мав бути не пізніше 18 квітня 2020 року.

Крім того, відповідно до Акту звірки взаємних розрахунків від 20.10.2020 року за період з 25.09.2019 року по 20.10.2020 рік між позивачем і відповідачем за договором поставки № 1/09/19 від 25.09.2019 року, поставлено товару було на суму 264 420,00 грн, оплачено разом з поверненням, яке відбулося в квітні на суму 37 977,00 грн, складає 174 517,00 грн, сума боргу, яку відповідач зобов`язаний сплатити Позивачу складає 89 903,00 грн.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 25.09.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітафудз Україна" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бембікс" (Покупець) укладено договір поставки товару № 1/09/19 (а.с.8, т. 1).

Відповідно п. 1.1 Договору Постачальник продає та поставляє, а Покупець купує та оплачує на умовах та у порядку визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують прийом-передачу товару від Постачальника до Покупця та є невід`ємними частинами цього договору.

Сторони застосовують до даного договору умови DDP - доставка Постачальником товару в пункт, вказаний Покупцем (п. 1.2 договору).

Право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товару.

Згідно п. 2.1 Договору найменування та кількість товару зазначається в додатках або накладних, які є невід`ємними частинами цього договору: батончики мюслі зрізними смаками ТМ "CORNEX1" компанії CORNEX1 FOOD КУТ; соломинки для молока ТМ "Milky Sip" компанії виробника ViteCer Kft.

Ціна на товар встановлюється на підставі прайс-листів Постачальника, що є додатками до цього договору. Оплата здійснюється в національній валюті України. Фактом погодження Покупцем ціни та вартості товару вважається підписана сторонами накладна (п. 3.1 Договору).

За змістом п. 3.2 Договору Покупець зобов`язаний оплачувати кожну партію переданого Постачальником товару, протягом (але не пізніше) 30 (тридцяти) календарних днів з моменту передачі такої партії товару, згідно рахунку-фактури. В разі порушення Покупцем строку оплати товару вказаного в цьому пункті, Постачальник вправі зупинити послідуючі поставки, аж до моменту повного погашення Покупцем заборгованості за поставлений раніше товар.

Заборгованість Покупця за поставлений/отриманий згідно договору товар, не має перевищувати 50 000,00 грн (п. 3.3 Договору).

За результатами кожного місяця Постачальник має право надати акти звірки взаєморозрахунків Покупцеві. Покупець повинен протягом п`ята календарних днів з моменту отримання акту звірки підписати його та надіслати Постачальникові чи заявити письмові мотивовані зауваження до акту. У випадку, якщо протягом п`яти календарних днів з моменту отримання акту Покупець не надасть Постачальникові підписаний примірник, чи не заявить письмові зауваження, акт буде вважатись визнаним і узгодженим зі сторони Покупець (п. 3.3 Договору).

Поставка товару Постачальником Покупцю здійснюється окремими партіями відповідно до заявок Покупця, виходячи з наявного товару на складі Постачальника. В разі відсутності товару на складі Постачальника, Постачальник повинен повідомити про це Покупця протягом 2 календарних днів, або відмовити у поставці з інших причин. Товар повинен бути переданий Покупцю у строк не більше 2 календарних днів з моменту отримання заявки (п. 4.1 Договору).

Відповідно п. 4.2 Покупець зобов`язаний сприяти Постачальнику у безперешкодному заїзду-виїзду автотранспорту до пункту розвантаження поставленого Постачальником товару.

Заявка передається у письмовій формі через факс, поштою або через представника Постачальника (п. 4.3 Договору).

В разі невиконання чи неналежного виконання зобов`язань по даному договору сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України (п. 5.1 Договору).

У випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару, Покупець зобов`язаний сплатити на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару за кожен день прострочення платежу (п. 5.3 Договору).

Також між сторонами до договору поставки № 1/09/19 від 25.09.2019 року підписано протокол розбіжностей (а.с. 9-13, т. 1).

Позивачем на адресу відповідача поставлено товар на загальну суму 264 420,00 грн, що підтверджується видатковими накладними №36 від 08.10.2019 року на суму 36 120,00 грн; №37 від 08.10.2019 року на суму 57 900,00 грн; №39 від 04.11.2019 року на суму 18 000,00 грн; №40 від 06.11.2019 року на суму 10 164,00 грн; №41 від 12.11.2019 року на суму 4 356,00 грн; №42 від 12.11.2019 року на суму 5 808,00 грн; №43 від 15.11.2019 року на суму 21 780,00 грн (а.с. 120-126); №44 від 25.11.2019 року на суму 20 328,00 грн, №50 від 18.12.2019 року на суму 43 500,00 грн, №51 від 20.12.2019 року на суму 24 684, 00 грн, №4 від 17.01.2020 року на суму 21 780,00 грн (а.с. 14-17, т. 1).

Відповідачем частково здійснено розрахунок за поставлений товар у розмірі 174 517,00 грн, що підтверджено наявними у справі банківськими виписками (а.с. 18-25; 67-71), а також підписаним обома сторонами Актом звірки станом на 30.04.2020 року.

Окрім того у квітні 2020 року відповідачем повернуто позивачу товар на загальну суму 37 977,00 грн.

Заборгованість відповідача перед позивачем становить 89 903,00 грн, що підтверджується обопільно підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом на квітень 2020 року (а.с. 128, т.1).

29.05.2020 року позивачем на адресу відповідача надіслано претензію з вимогою сплати заборгованості та штрафних санкцій (а.с. 28-31, т. 1).

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З моменту укладення сторонами договору № 1/09/19 від 25.09.2019 року між ними виникли зобов`язання, які мають правову природу договору поставки.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Суд враховує, що п. 3.2 Договору поставки № 1/09-19 від 25.09.2019 року визначено строк оплати за поставлений товар протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту передачі такої партії товару.

Виконання даного зобов`язання не обмежено жодними факторами, тому у випадку спливу даного строку у відповідача виникає прострочене грошове зобов`язання, внаслідок порушення строків оплати вартості поставленого товару.

Не зупиняють перебігу цього строку погоджені сторонами умови Договору з урахування Протоколу розбіжностей від 25.09.2019 року (а.с. 9-13).

Дійсно сторонами погоджено запропоновану ТОВ "Бембікс" редакцію п. 4.8 Договору та закріплено право відповідача на повернення товару.

Зокрема, у випадку низького попиту протягом 90 днів з моменту поставки Покупець (ТОВ "Бембікс") має право повернути такий товар за рахунок Постачальника (ТОВ "Вітафудз Україна").

Право власності на весь товар, що повертається переходить до Постачальника з моменту підписання сторонами накладної (іншого первинного документа), який свідчить, що товар було повернуто.

У такому випадку накладна (інший первинний документ) підписується Сторонами або Представником перевізника (транспортної компанії/Постачальника) в момент передачі товару, що повертається та передається на перевезення.

Таким чином, правовідносини сторін щодо повернення товару виникають зі спливом 90-ти деного строк з моменту поставки товару, в той час як настали строки виконання грошових зобов`язань зі сплати вартості поставленого позивачем товару.

Умови договірних зобов`язань не звільняють ТОВ "Бембікс" від обов`язку проведення своєчасного розрахунку.

Крім того, підставою переходу права власності до позивача на товар, що повертається є підписання обома сторонами або представником Перевізника первинного документа.

Водночас, по статусу Перевізника сторони прирівняли представника Постачальника/транспортної компанії.

При цьому, сторонами не узгоджено найменування транспортної компанії, не встановлено наслідки передачі такого товару, терміни постави, строки його зберігання.

Підсумовуючи суд доходить висновку, що зміст правовідносин становлять лише чітко та однозначно погоджені умови договору, які не допускають можливість передачі товару третій особі, без згоди ТОВ "Вітафудз Україна".

Також, обставини повернення ТОВ "Бембікс" товару, визначення обов`язку позивача прийняти товар, який не реалізовано протягом 90 днів, є предметом спору в рамках іншої справи №902/1079/20 за позовом ТОВ "Бембікс" до ТОВ "Вітафудз Україна".

Суд не доведено передачу такого товару ТОВ "Вітафудз Україна" в розумінні п. 4.8. Протоколу розбіжностей від 25.09.2019 року до Договору поставки № 1/09-19 від 25.09.2019 року, оскільки видаткові накладні на повернення товару сторонами не підписано, одностороннє їх підписання виключно первісним Покупцем (ТОВ "Бембікс") не передбачено п. 4.8. Протоколу розбіжностей.

Суд не може вважати підписанням первинного документа третьою особою - Перевізником - прийняття до перевезення та підписання товарно-транспортної накладної.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Також первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Законом України Про автомобільний транспорт визначено, що перевезення вантажів здійснюється на підставі цивільно-правових договорів, без застереження щодо обов`язкового застосування ТТН, які за своєю суттю можуть бути тільки однією з рекомендованих форм договору перевезення.

Відповідно до п.п. 1, 3, 10 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.01.1997 №363, обов`язкове оформлення товарно-транспортної накладної передбачене саме для надавання послуг із перевезення на договірних умовах.

Отже, підписання зазначених документів не підтверджує переходу права власності, а лише засвідчує виникнення договірних відносин з перевезення вантажу.

Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників).

Документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей (позиція викладена Верховним Судом 06.02.2018 у справі №816/166/15-а).

Враховуючи встановлені судом обставини не підтверджено наявними у справі доказами поєднання в одній особі боржника та кредитора як визначену ст. 606 ЦК України.

Крім того, зобов`язання ТОВ "Бембікс" перед ТОВ "Вітафудз Україна" є грошовим та виникло внаслідок порушення строків оплати. Водночас, ТОВ "Бембікс" вимагає виконання примусового обов`язку в натурі - з прийняття товару, який підлягає поверненню.

Тобто, зазначені зобов`язання, хоча і поєднані предметом їх виникнення, однак мають різну правову природу, ціну (оскільки ТОВ "Бембікс" у справі №902/1079/20 вимагає зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітафудз Україна" прийняти повернення товару на загальну суму 97 226,00 грн) та строки виконання).

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд також не погоджується з позицією відповідача щодо не підтвердження суми основного боргу належними та допустимими доказами, оскільки при розгляді справи встановлено поставку товару на загальну суму 264 420,00 грн, що підтверджується видатковими накладними (а.с. 14-17; 120-126); здійснення часткового розрахунку у розмірі 174 517,00 грн (а.с. 18-25; 67-71).

Сторонами підписано Акт звірки розрахунків станом на 30.04.2020 року, у якому зафіксовано суму основного боргу на рівні 89 903,00 грн, стягнення якої вимагає позивач.

Підписання акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір, свідчить про визнання особою боргу (постанова Верховного Суду у справі №187/789/17 від 03.07.2019 року).

Відповідно до дій, що свідчать про визнання особою свого боргу, належить зокрема, підписання в межах позовної давності уповноваженою на це особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.04.2018 у справі №905/1198/17, від 05.03.2019 у справі №910/1389/18, від 24.10.2018 у справі №905/3062/17).

Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу (висновок від 04 грудня 2019 року Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду в рамках справи №916/1727/17).

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, вимоги позивача є нормативно та документально доведені, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі в сумі 89 903,00 грн (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог).

Також судом розглянуто вимоги позивача про стягнення з відповідача 10 760,94 грн - пені за порушення умов оплати товару, 2 239,77 грн - інфляційних втрат, за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Розділом 5 договору сторонами погоджено відповідальність сторін.

В разі невиконання чи неналежного виконання зобов`язань по даному договору сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України (п. 5.1 Договору).

У випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару, Покупець зобов`язаний сплатити на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару за кожен день прострочення платежу (п. 5.3 Договору).

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно до ч.ч. 4, 6 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Перевіркою за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора обрахунку пені та інфляційних втрат (а.с. ), судом встановлено помилки та неточності при обчисленні позивачем пені та інфляційних втрат.

Судом взято за основу підписаний сторонами Акт звірки розрахунків станом на 30.04.2020 року.

Позивачем нараховано інфляційні втрати та пеню на суму боргу у розмірі 23 000,00 грн (вартість товару поставленого 08.10.2019 року) за період з 08.11.2019 по 21.04.2020 рр.

Судом встановлено, що 08.10.2019 року поставлено товару на суму 94 020,00 грн.

П. 3.2. Договору передбачено строк розрахунку протягом 30 календарних днів з моменту передачі партії товару.

Тому, останнім днем виконання зобов`язання було 07.11.2019 року (четвер, а не вихідний день як помилково зазначав представник відповідача).

Тобто, позивачем правомірно визначено дату прострочення з 08.11.2019 року (п`ятниця, а не вихідний день як помилково зазначав представник відповідача).

Водночас, 08.11.2019 року в сумі 20 000,00 грн; 12.11.2019 року в сумі 16 120,00 грн; 21.11.2019 року в сумі 15 000,00 грн; 28.11.2019 року в сумі 20 000,00 грн, відповідачем частково сплачено вартість поставленого товару на суму 71 120,00 грн.

Залишок боргу за поставками 08.10.2019 року становив 22 900,00 грн, який погашено 03.12.2019 року.

Тому, вірним періодом прострочення відносно суми боргу у розмірі 23 000,00 грн є період з 08.11.2019 по 27.11.2019 рр.

Суд не уповноважений в силу вимог ст. ст. 2, 5, 14 ГПК України виходити за межі предмету позову та самостійно обчислювати пеню та інфляційні втрати за суму боргу у розмірі 22 900,00 грн.

Тому, розмір інфляційних втрат за період з 08.11.2019 по 27.11.2019 рр. становить 23,00 грн; сума пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ складає: 390,68 грн.

Крім того, позивачем нараховано інфляційні втрати та пеню на суму боргу у розмірі 47 432,00 грн (вартість товару поставленого з 04.11.2019 по 25.11.2019 рр.) за період з 28.12.2019 по 28.05.2020 рр.

Судом встановлено, що з 04.11.2019 по 25.11.2019 рр. поставлено товару на суму 80 431,00 грн.

Станом на 28.12.2019 року сума боргу становила 70 267,00 грн (10 164,00 сплачено 23.12.2019 року).

Тобто, позивачем правомірно визначено дату прострочення на суму боргу у розмірі 47 432,00 грн з 28.12.2019 року (25.12.2019 року вихідний день, тому останнім днем виконання було 26.12.2019 року, отже першим днем прострочення було 27.12.2019 року).

Водночас, 08.01.2020 року в сумі 18 000,00 грн; 08.01.2020 року в сумі 4 356,00 грн; 16.04.2020 року в сумі 5 808,00 грн; відповідачем частково сплачено вартість поставленого товару на суму 28 164,00 грн.

Залишок боргу за поставками з 04.11.2019 по 25.11.2019 рр. станом на 16.04.2020 року становив 42 103,00 грн.

Тому, вірним, в межах предмету позову, періодом прострочення відносно суми боргу у розмірі 47 432,00 грн є період з 28.12.2019 по 15.04.2020 рр.

Суд не уповноважений в силу вимог ст. ст. 2, 5, 14 ГПК України виходити за межі предмету позову та самостійно обчислювати пеню та інфляційні втрати за суму боргу у розмірі 42 103,00 грн.

Тому, розмір інфляційних втрат за даний період становить 713,46 грн; сума пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ складає: 3 294,70 грн.

Також, позивачем нараховано інфляційні втрати та пеню на суму боргу у розмірі 45 828,00 грн (вартість товару поставленого з 03.12.2019 по 20.12.2019 рр.) за період з 20.01.2020 по 21.03.2020 рр.

Судом встановлено, що 18.12.2019 та 20.12.2019 рр. поставлено товару на суму 68 184,00 грн.

п. 3.2. Договору передбачено строк розрахунку протягом 30 календарних днів з моменту передачі партії товару.

Останнім днем виконання грошових зобов`язань за цими поставками на суму 45 828,00 грн було 19.01.2020 року (вихідний день), який перенесено на 20.01.2020 року, тому прострочення мало місце з 21.01.2020 року.

16.04.2020 року відповідачем сплачено 4 192,00 грн, однак на момент оплати існувала заборгованість за іншими поставками у розмірі 42 103,00 грн за попередні періоди.

Тому, вірним періодом прострочення є з 21.01.2020 по 20.04.2020 рр.

Отже, розмір інфляційних втрат за даний період становить 596,49 грн; сума пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ складає: 2 471,71 грн.

Позивач також нарахував інфляційні втрати та пеню на суму 26 226,00 грн з 22.04.2020 року після повернення товару, врахувавши вартість поверненого товару на рівні 19 602,00 грн.

Однак, 21.04.2020 року було здійснено повернення товару на суму 37 977,00 грн.

Сторонами, на заперечуючи даного факту, не надано суду первинних документів. На підставі яких можливо зробити висновок відносно того який саме товар та за якими поставками повернуто відповідачем.

Тому, позивач не обґрунтував правомірність обчислення інфляційних втрат та пені на суму 26 226,00 грн з 22.04.2020 року без урахування повернутого товару в цілому.

Отже, в цій частині вимоги позову є необґрунтованими та безпідставними.

Також, позивачем нараховано інфляційні втрати та пеню на суму боргу у розмірі 21 780,00 грн (вартість товару поставленого з 17.01.2020 року) за період з 17.02.2020 по 16.04.2020 рр.

Поставку товару підтверджено видатковою накладною №4 від 17.01.2020 року (а.с. 17).

Відповідачем не надано доказів погашення поставленого товару у заявлений період.

п. 3.2. Договору передбачено строк розрахунку протягом 30 календарних днів з моменту передачі партії товару.

Останнім днем виконання грошових зобов`язань за цими поставками на суму 21 780,00 грн було 16.02.2020 року (вихідний день), який перенесено на 17.02.2020 року, тому прострочення мало місце з 18.02.2020 року.

Тому, вірним періодом прострочення є з 18.02.2020 по 16.04.2020 рр.

Отже, розмір інфляційних втрат за даний період становить 349,87 грн; сума пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ складає: 730,76 грн.

Додатково позивачем нараховано інфляційні втрати та пеню на суму боргу у розмірі 11 780,00 грн за період з 17.04.2020 по 28.05.2020 рр., враховуючи часткову оплату 16.04.2020 року.

Суд зауважує, що 16.04.2020 року відповідачем дійсно перераховано 10 000,00 грн, однак відповідні платіжні доручення (а.с. 71) не містять посилань на оплату певної партії товару, тому позивачем не доведено зарахування коштів на погашення поставки 17.01.2020 року.

Крім того, 21.04.2020 року було здійснено повернення товару на суму 37 977,00 грн.

Сторонами, на заперечуючи даного факту, не надано суду первинних документів. На підставі яких можливо зробити висновок відносно того який саме товар та за якими поставками повернуто відповідачем.

Тому, позивач не обґрунтував правомірність обчислення інфляційних втрат та пені на суму боргу у розмірі 11 780,00 грн за період з 17.04.2020 по 28.05.2020 рр без урахування повернутого товару в цілому.

Отже, в цій частині вимоги позову є необґрунтованими та безпідставними.

Підсумовуючи суд вважає правомірним нарахування інфляційних втрат у загальному розмірі 1 682,82 грн та пені в сумі 6 887,85 грн.

Тому, позов не підлягає задоволенню в частині вимог про стягнення інфляційних втрат у розмірі 556,95 грн та пені в сумі 3 873,09 грн.

За вказаних обставин у своїй сукупності, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітафудз Україна" підлягає частковому задоволенню 1 971,24 грн.

Водночас, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 130,76 грн суд залишає за позивачем.

Витрати на судовий збір, відповідно до ст.129 ГПК України, підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 ГПК України суд -

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бембікс" (вул. Академіка Янгеля, буд. 4, м. Вінниця, 21007, код - 39518480) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітафудз Україна" (вул. Черняховського, буд. 16/30, оф.5, м. Київ, 03190, код - 41918576) 89 903,00 грн - заборгованості за Договором поставки №1/09/19 від 25.09.2019 року, 1 682,82 грн інфляційних втрат; 6 887,85 грн - пені; 1 971,24 грн - судових витрат зі сплати судового збору.

3. Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітафудз Україна" (вул. Черняховського, буд. 16/30, оф.5, м. Київ, 03190, код - 41918576) в частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бембікс" (вул. Академіка Янгеля, буд. 4, м. Вінниця, 21007, код - 39518480) 556,95 грн - інфляційних втрат та 3 873,09 грн - пені.

4. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 130,76 грн - залишити за позивачем.

5. Видати наказ після набранням судовим рішенням законної сили.

6. Копію судового рішення направити сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області.

Повний текст судового рішення складено 25 січня 2021 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Черняховського, буд. 16/30, оф.5, м. Київ, 03190)

3 - відповідачу (вул. Академіка Янгеля, буд. 4, м. Вінниця, 21007)