Рішення

від 14.01.2021 по справі 915/253/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2021 року Справа № 915/253/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Ржепецької К. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Державного підприємства Адміністрація морських портів України (01135, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 14; ідентифікаційний код 38727770)

в особі: Філії Дельта-Лоцман Державного підприємства Адміністрація морських портів України (54017, м. Миколаїв, вул. Лягіна, буд. 27; ідентифікаційний код 38728507)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства НІБУЛОН (54002, м. Миколаїв, Каботажний спуск, буд. 1; ідентифікаційний код 14291113)

про: стягнення грошових коштів,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Павленко І.В. в порядку самопредставництва за довіреністю,

від відповідача: Сорокопуд І.В., адвокат за ордером,

Суть спору:

03.03.2020 Державне підприємство Адміністрація морських портів України в особі Філії Дельта-Лоцман Державного підприємства Адміністрація морських портів України звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 550 від 28.02.2020 (з додатками) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства НІБУЛОН 49623,74 грн.

04.03.2020 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства НІБУЛОН надійшла заява б/н та без дати (вх. № 2887/20), в якій заявник просить суд в разі прийняття заяви до розгляду, призначити її до слухання в загальному позовному провадженні з проведенням судових засідань з викликом сторін.

10.03.2020, у зв`язку з тим, що позивачем не було дотримано вимог ст. ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд постановив ухвалу, якою позовну заяву було залишено без руху та приписав позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки у 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

19.03.2020 до суду від позивача надійшла заява № 682 від 17.03.2020 про усунення недоліків позовної заяви. За перевіркою наданих матеріалів, суд встановив, що недоліки позовної заяви позивачем усунуто у встановлений строк.

30.03.2020 до суду від відповідача надійшло клопотання б/н та без дати (вх. № 3893/20), в якому Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства НІБУЛОН просить суд: в разі прийняття позовної заяви до розгляду, призначити її до слухання в загальному позовному провадженні з проведенням судових засідань з викликом сторін; зупинити провадження у справі до закінчення перебігу карантинних заходів, пов`язаних з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2.

Ухвалою суду від 30.03.2020 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/253/20 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 28 квітня 2020 року о 10:00; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Крім того, у вказаній ухвалі суд відреагував на клопотання відповідача б/н та без дати (вх. № 3893/20), з наведенням відповідної мотивації.

Позовні вимоги у даній справі ґрунтуються на підставі: квитанцій служб регулювання руху суден; актів приймання-передачі майна, майнових прав та зобов`язань від 13.06.2013 та від 13.06.2013 № 14; рахунків з розшифровками (за період з вересня 2019 року по грудень 2019 року) на загальну суму 79680,45 грн; банківських виписок; реєстрів одержаних рахунків; претензії № 2783 від 04.12.2019 з доказами її направлення на адресу відповідача; застосування норм статей 526, 599 Цивільного кодексу України, статей 3, 115 Кодексу торговельного мореплавства, статті 22 Закону України Про морські порти , положень Наказів Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 № 316 Про портові збори , від 08.05.2013 № 291 Про затвердження Порядку надання послуг з регулювання руху суден , від 03.12.2013 № 966 Про затвердження Порядку надання послуг з регулювання руху суден , Наказу Міністерства транспорту та зв`язку України від 28.05.2001 № 340 Про затвердження Типового положення про службу регулювання руху суден та мотивовані таким:

Виходячи з того, що судна ТОВ СП Нібулон виконують комерційні вантажні рейси та належать до групи А, як і кранові судна та несамохідні плавучі крани, які здійснюють суднозахід до морського порту з метою виконання вантажних операцій, їм нараховуються відповідні збори, як таким, що належать до групи А. Проходження суднами відповідача каналами та надання послуг служб регулювання руху суден підтверджується квитанціями СРРС. Для сплати зборів філія Дельта-лоцман ДП АМПУ виставила ТОВ СП НІБУЛОН рахунки на загальну суму 79680,45 гри, однак відповідачем рахунки сплачено частково. Неоплаченою залишилась сума у розмірі 49623,74 грн, яка і підлягає стягненню з відповідача.

17.04.2020 до суду від позивача надійшла заява № 954 від 15.04.2020 про збільшення позовних вимог, з урахуванням якої заявник просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства НІБУЛОН на користь Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Філії Дельта-Лоцман Державного підприємства Адміністрація морських портів України 271261,06 грн.

21.04.2020 до суду від відповідача надійшов відзив б/н від 21.04.2020 (вх. № 4888/20), в якому товариство просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі; дослідити наявність повноважень у Павленко І.В. щодо представництва інтересів ДП АМПУ та підстави здійснення представництва.

Заперечення відповідача ґрунтуються на підставі: листувань з позивачем; застосування положень Наказів Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 № 316 Про портові збори , від 03.12.2013 № 965 Про затвердження Тарифів на послуги із забезпечення лоцманського проведення суден , від 03.12.2013 № 966 Про затвердження Порядку надання послуг з регулювання руху суден , наказу Державного комітету України з промислової безпеки від 24.01.2007 № 13 Про затвердження Правил безпеки для працівників суден портового і службово-допоміжного флоту господарства , статей 1, 18, 19, 22 Закону України Про морські порти та мотивовані таким:

Фактично позовні вимоги стосуються групи суден, що належать ТОВ СП НІБУЛОН а саме плавучі крани : кранове судно Святий Миколай , плавучий кран Нібулонівець , Нібулонівець-2 (несамохідний перевантажувач), навалювальне судно перевантажувач НІБУЛОН МАКС тотожні судна (власник ТОВ СП НІБУЛОН ), які зареєстровані під прапором - Україна, порт приписки - морський порт Миколаїв, при здійсненні операцій забезпечення перевантажувальних операцій на рейді в порту Миколаїв, відносяться до групи Е (судна портофлоту).

Відповідно до п. 3.7 Порядку № 316 Судна групи Г (крім барж), що проходять каналом Прорва, судна групи В (крім буксирів та барж, що виконують комерційні вантажні рейси), а також судна груп Д та Е (крім тих, що виконують комерційні вантажні або вантажопасажирські рейси) звільняються від сплати канального збору.

Також відповідач зазначає, що неодноразово звертався до позивача щодо припинення виставлення рахунків крановим суднам задіяним в операціях на Зовнішньому рейді морського порту Миколаїв, який входить до меж акваторії морського порту Миколаїв, відповідно постанови Кабінету Міністрів України Про межі акваторії морського порту Миколаїв від 22.10.2008 № 934.

В даному випадку робота суден ТОВ СП НІБУЛОН не є предметом самостійного цивільного договору укладеного зі сторонньою особою на перевезення та не відноситься до прибуткових операцій за яке від Замовника отримуються кошти (прибуток) - плата за перевезення, оскільки це витрати товариства по виконанню своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу зерна, щодо поставки зерна з певного місця - зовнішній рейд ММП.

Таким чином, по-перше, кранові судна (плавучі крани) не здійснювали вантажних рейсів, оскільки вантаж на борту цих суден відсутній, коносаменти не оформлювались, відповідно відсутня основна ознака вантажного рейсу . По-друге даний рейс не відноситься до комерційного за своїм характером.

Крім того, 21.04.2020 до суду від відповідача надійшли заперечення б/н від 21.04.2020 (вх. № 4892/20) проти заяви про збільшення позовних вимог, в якій відповідач просить відмовити в прийняті заяви про збільшення позовних вимог по справі № 915/253/20, оскільки вона не стосується первісно заявлених вимог (рахунків вказаних в позові, а також категорії суден, заявлених в позові - кранові судна), а є самостійними позовними вимогами.

23.04.2020 на офіційну електронну адресу суду від позивача надійшла заява б/н та без дати (вх. № ЕП: 5075/20), в якій заявник просить суд: прийняти заяву про збільшення позовних вимог від 15.04.2020 № 954 до розгляду; провести підготовче засідання у даній справі після усунення обставин, які спричинили введення в Україні карантину; про дату та час підготовчого засідання учасників справи повідомити додатково після відміни обмежувальних протиепідемічних заходів.

24.04.2020 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив № 1000 від 23.04.2020, у якій заявник просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 28.04.2020 розгляд справи № 915/253/20 було відкладено без визначення дати судового засідання, у зв`язку з введенням з 12.03.2020 на усій території України карантину постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (за змінами та доповненнями).

06.05.2020 до суду від відповідача надійшли заперечення б/н та без дати (вх. № 5502/20), у яких товариством викладено аргументи як проти задоволення позовних вимог, так і проти прийняття до розгляду заяви про збільшення позовних вимог.

22.05.2020 до суду від позивача надійшли Пояснення до заперечень ТОВ СП Нібулон № 1148 від 20.05.2020.

25.05.2020 до суду від відповідача надійшла Заява (заперечення) б/н та без дати (вх. № 6276/20 від 25.05.2020), в якій заявник просить суд залишити без розгляду поданий позивачем документ вих. № 1148 від 20.05.2020 та повернути матеріали позивачу.

Крім того, 25.05.2020 до суду від відповідача надійшли Заперечення б/н та без дати (вх. № 6277/20 від 25.05.2020) проти збільшення позовних вимог шляхом подання додаткових вимог не пов`язаних з первісним позовом.

Ухвалою від 29.05.2020, враховуючи прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про послаблення карантинних обмежень, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів , суд повідомив учасників справи про те, що підготовче засідання у справі № 915/253/20 відбудеться 25 червня 2020 року о 09:30.

16.06.2020 до суду від відповідача надійшла така кореспонденція:

- клопотання б/н та без дати (вх. № 7155/20) про долучення до матеріалів справи доказів;

- клопотання б/н та без дати (вх. № 7168/20) про призначення справи до колегіального розгляду.

22.06.2020 до суду від позивача надійшла так кореспонденція:

- заперечення № 1349 від 19.06.2020 на клопотання ТОВ СП Нібулон щодо долучення до матеріалів справи доказів;

- клопотання № 1347 від 19.06.2020 щодо долучення до матеріалів справи доказів повноважень представника позивача у порядку самопредставництва.

23.06.2020 до суду від відповідача надійшла така кореспонденція:

- клопотання (заперечення) б/н від 22.06.2020 (вх. № 7552/20), в якому заявник повторно просить суд залишити без розгляду поданий позивачем документ вих. № 1148 від 20.05.2020 та повернути матеріали позивачу;

- клопотання б/н від 22.06.2020 (вх. № 7551/20) про закриття провадження у справі в частині стягнення 14791,01 грн, у зв`язку з відсутність предмета спору (враховуючи здійснення відповідачем часткових оплат).

24.06.2020 до суду від відповідача надійшло клопотання б/н та без дати (вх. № 7592/20) про долучення доказів.

25.06.2020 до суду від відповідача надійшла така кореспонденція:

- заява (клопотання) б/н та без дати (вх. № 7648/20), в якій заявник просить суд повернути Заяву про збільшення позовних вимог № 954 від 15.04.2020 та додані до неї документи;

- клопотання б/н та без дати (вх. № 7649/20) про виділення в самостійне провадження вимог, які пов`язані з операціями, що носять комерційний характер , на яке суд відреагував відповідною ухвалою від 22.10.2020;

- заява (клопотання) б/н та без дати (вх. № 7650/20), в якій заявник просить суд дослідити наявність повноважень у Павленко І.В. щодо представництва інтересів ДП АМПУ та підстави здійснення представництва. Надати правову оцінку діям Павленко І.В. та підписаним нею документам виходячи з обсягу повноважень на момент складання і подання процесуальних документів до суду.

В підготовчому засіданні 25.06.2020, проведеному за участю представників обох сторін, судом було постановлено ухвалу, якою заяву Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Філії Дельта-Лоцман Державного підприємства Адміністрація морських портів України № 954 від 15.04.2020 (вх. № 484420 від 17.04.2020) про збільшення позовних вимог у справі № 915/253/20 повернуто без розгляду.

За результатами проведеного засідання було оголошено перерву до 04 серпня 2020 року об 11:30.

03.07.2020 до суду від відповідача надійшло клопотання б/н та без дати (вх. № 8064/20) про надання копії протоколу судового засідання від 25.06.2020. Представник відповідача отримав копію відповідного протоколу 06.07.2020.

20.07.2020 до суду від позивача надійшли пояснення (на вимогу суду) № 1530 від 13.07.2020, з якими, зокрема, позивачем надано суду детальний розрахунок позовних вимог (розрахунок простроченої дебіторської заборгованості ТОВ СП Нібулон перед Філією Дельта-Лоцман ДП АМПУ за період розрахунків: 01.09.2019-31.12.2019 станом на 13.07.2020).

28.07.2020 до суду від відповідача надійшло клопотання (заява) б/н та без дати (вх. № 9233/20), в якому заявник просить суд: поновити строки встановлені судом та законом відносно учасника ТОВ СП Нібулон , в зв`язку з карантинними заходами впровадженими в Україні; продовжити строки, встановлені для учасника ТОВ СП Нібулон на період до закінчення карантинних заходів; продовжити строк підготовчого провадження та призначити судове засідання на іншу дату, визначення якої буде здійснено додатково при усуненні обставин, які спричинили введення в Україні карантину, провести судове засідання поза межами встановленого ГПК України строку, у розумний строк згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

04.08.2020 до суду від відповідача надійшла така кореспонденція:

- клопотання б/н та без дати (вх. № 9536/20), в якому заявник просить суд: поновити строки встановлені судом та законом відносно учасника ТОВ СП Нібулон , в зв`язку з карантинними заходами впровадженими в Україні; продовжити строк подання доказів в зв`язку з очікуванням відповіді на адвокатські запити ТОВ СП Нібулон ; долучити до матеріалів справи витяг з Правил Бюро Верітас (Bureau Veritas), Франція та врахувати, що на Україні діють шість рівнозначних класифікаційних товариств, внутрішні документи яких не мають сили нормативно-правового акту; продовжити строк підготовчого засідання та відкласти розгляд справи поза межами карантинних заходів;

- заперечення б/н та без дати (вх. № 9537/20) на пояснення вих. № 1530 від 13.07.2020, в якому відповідач просить суд повернути позивачу текстові матеріали для усного виступу представника філії Дельта-Лоцман ДП АМПУ вих. № 1530 від 13.07.2020 та долучити лише розрахунок, що надавався за вимогою суду; долучити до матеріалів справи документи, зазначені в додатку.

Ухвалою суду від 04.08.2020 було продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі № 915/253/20 та відкладено підготовче засідання на 24 вересня 2020 року о 14:30.

06.08.2020 до суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 05.08.2020 про долучення до матеріалів справи копії адвокатського запиту від 28.07.2020 та листа Регістра судноплавства України № 11.17-1136 від 04.08.2020.

19.08.2020 до суду від позивача надійшли заперечення № 1832 від 17.08.2020 на клопотання про поновлення строків та продовження строків подання доказів, долучення до матеріалів справи доказів.

10.09.2020 до суду від позивача надійшли пояснення № 1995 від 07.09.2020 на заперечення на пояснення від 13.07.2020 № 1530.

24.09.2020 до суду від відповідача надійшло клопотання б/н та без дати (вх. № 11946/20), в якому заявник просить суд відкласти розгляд справи та надати можливість проводити судове засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів; продовжити строки підготовчого засідання, посилаючись на повідомлення про виявлення коронавірусної хвороби у двох співробітників, у зв`язку з чим всі інші співробітники, що контактували з ними мають здати тест на корона вірусну хворобу та утриматися від контактів з іншими особами протягом 14 днів.

Ухвалою суду від 24.09.2020 було відкладено підготовче засідання у даній справі на 22 жовтня 2020 року об 11:15.

Ухвалою суду від 22.10.2020 було закрито підготовче провадження у даній справі, з призначенням її до судового розгляду по суті на 17 листопада 2020 року о 10:45.

В судовому засіданні 17.11.2020 суд розпочав розгляд справи по суті та заслухав вступні слова учасників справи, після чого оголосив перерву в судовому засіданні до 10 грудня 2020 року до 10:45.

08.12.2020 через систему Електронний суд від відповідача надійшло клопотання б/н від 08.12.2020 (вх. № 15642/20) про відкладення розгляду справи на іншу дату, мотивоване тим, що 07.12.2020 результат тесту показав наявність захворювання Ковід-19 у представника відповідача, у зв`язку із чим, у даного представника відсутня можливість прийняти участь у справі та надати пояснення та аргументацію.

Додатково, 09.12.2020 на офіційну електронну пошту суду від відповідача надійшло клопотання б/н від та без дати (вх. № 15753/20), з яким заявником надано суду докази щодо наявності захворювання Ковід-19 у представника відповідача.

Ухвалою суду від 10.12.2020 розгляд справи по суті було відкладено на 22 грудня 2020 року о 09:30.

В судовому засіданні 22.12.2020, проведеному за участю представників позивача та відповідача, судом було продовжено розгляд справи № 915/1035/20 по суті, з`ясовано обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та досліджено в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються. За результатами проведеного засідання судом було оголошено перерву до 23 грудня 2020 до 14:00.

23.12.2020 до суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 23.12.2020 (вх. № 16511/20) про продовження перерви в судовому засіданні, у зв`язку з погіршенням стану здоров`я представника. Також у телефонному режимі представник позивача повідомив суд про різке погіршення стану здоров`я та просив продовжити перерву.

23.12.2020 судом, з урахуванням звернень учасників процесу, було продовжено перерву в судовому засіданні у даній справі до 14 січня 2021 року о 10:15.

14.01.2021 в засіданні, за участю представників обох учасників справи, суд заслухав заключні слова сторін та вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, 14.01.2021 за результатами розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, заслухавши в судових засіданнях представників учасників справи, суд -

В С Т А Н О В И В:

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості зі сплати канального збору, а також збору за послуги з регулювання руху суден.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З урахуванням наведеного, до предмету доказування у даній справі належить встановлення обставин порушення відповідачем грошового зобов`язання в частині повної та своєчасної оплати позивачу у спірний період канального збору та послуг з регулювання руху суден.

Позивач підтверджує власну правову позицію такими доказами:

- рахунки з розшифровками до них (39 шт.) за період з 09.09.2019 по 28.12.2019

- квитанції служб регулювання руху суден про виконані послуги (79 шт.) за період з 08.09.2019 по 28.12.2019

- банківські виписки з рахунку;

- претензія № 2783 від 04.12.2019 з доказами її направлення на адресу відповідача;

- Акт приймання-передачі майна, майнових прав та зобов`язань від 13.06.2013;

- Акт приймання-передачі майна, майнових прав та зобов`язань від 13.06.2013 № 14;

- класифікаційні та обмірні свідоцтва на судно;

- листування учасників справи.

Відповідач на підтвердження власної правової позиції надав суду такі докази:

- листи Міністерства інфраструктури України № 7865/27/10-17 від 11.08.2017, № 5693/46/10-20 від 29.04.2020;

- листи Державного підприємства Науково-дослідний проектно-конструкторський інститут морського флоту України № 10/1/9-478 від 26.08.2015, № 15/9-692 від 15.11.2012;

- висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи № 01/11-2019 від 11.12.2019;

- висновок експертів за результатами проведення комісійного експертного економічного дослідження № 5278/5540-5541 від 27.06.2019;

- листування учасників справи;

- свідоцтво про право власності на судно (3 шт.) з класифікаційними та обмірними свідоцтвами;

- висновок експерта у галузі права від 30.04.2020;

- платіжні доручення (11 шт.) за період з 18.06.2020 по 19.06.2020;

- лист Американської торгівельної палати в Україні № 20-313 від 12.05.2020;

- фото суден, які є предметом спору;

- довідки розробників проектів суден (2 шт.);

- довідка судноплавної компанії ТОВ СП Нібулон від 22.06.2020;

- адвокатські запити з відповідями на них.

Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно з нормами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Позивач стверджує, що у період з 08.09.2019 по 28.12.2019 судна, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства НІБУЛОН ( Святий Миколай , Нібулонівець , Нібулонівець-2 та Нібулон Макс ) проходили Бузько-Дніпровсько-лиманським каналом та Херсонським морським каналом під час здійснення вантажних комерційних рейсів, за що відповідно до вимог чинного законодавства позивачем був нарахований канальний збір, також під час проходження каналом цим суднам надавались послуги служби регулювання руху суден, за що нарахований збір за послуги з регулювання руху суден.

Факт проходження суднами відповідача каналом позивач підтверджує наявними в матеріалах справи квитанціями служби регулювання руху суден про виконані послуги філії Дельта-лоцман ДП АМПУ : № 14361 за 08.09.2019, № 14418 за 09.09.2019, № 14563 за 11.09.2019-12.09.2019, № 14672 за 13.09.2019, № 141116 за 04.09.2019-05.09.2019, № 14140 за 05.09.2019, № 14750 за 15.09.2019, № 14794 за 16.09.2019, № 14851 за 17.09.2019, № 14918 за 18.09.2019, № 14989 за 19.09.2019, № 14522 за 11.09.2019, № 15006 за 19.09.2019-20.09.2019, № 15082 за 20.09.2019-21.09.2019, № 15000 за 19.09.2019, № 14986 за 19.09.2019, № 14994 за 19.09.2019, № 15118 за 21.09.2019-22.09.2019, № 14857 за 16.09.2019-17.09.2019, № 15142 за 21.09.2019-22.09.2019, № 15195 за 23.09.2019, № 15174 за 22.09.2019, № 15188 за 23.09.2019, № 15286 за 24.09.2019, № 15374 за 25.09.2019-26.09.2019, № 15430 за 26.09.2019, № 15367 за 25.09.2019, № 15432 за 26.09.2019, № 15391 за 26.09.2019, № 15457 за 26.09.2019-27.09.2019, № 15339 за 25.09.2019, № 15448 за 26.09.2019-2.09.2019, № 15767 за 01.10.2019, № 15764 за 01.10.2019, № 15689 за 30.09.2019, № 15702 за 30.09.2019, № 16763 за 01.10.2019, № 16208 за 09.10.2019, № 16218 за 09.10.2019, № 16338 за 11.10.2019, № 16286 за 11.10.2019, № 16397 за 12.10.2019, № 16415 за 12.10.2019, № 16477 за 14.10.2019, № 16501 за 14.10.2019, № 16918 за 18.10.2019-19.10.2019, № 16932 за 19.10.2019, № 16952 за 19.10.2019, № 16931 за 19.10.2019, № 16947 за 19.10.2019, № 17533 за 27.10.2019, № 17780 за 30.10.2019-31.10.2019, № 17745 за 30.10.2019, № 17785 за 30.10.2019, № 17824 за 31.10.2019-01.11.2019, № 17946 за 02.11.2019, № 18229 за 08.11.2019, № 17956 за 02.11.2019, № 18326 за 09.11.2019-10.11.2019, № 19728 за 02.12.2019, № 19790 за 03.12.2019, № 20032 за 06.12.2019, № 20105 за 07.12.2019, № 20026 за 06.12.2019, № 20127 за 07.12.2019-08.12.2019, № 20217 за 09.12.2019, № 20290 за 11.12.2019, № 20257 за 09.12.2019-10.12.2019, № 20433 за 12.12.2019-13.12.2019, № 20628 за 16.12.2019, № 20741 за 19.12.2019, № 20883 за 21.12.2019-22.12.2019, № 20846 за 21.12.2019, № 20969 за 24.12.2019, № 20683 за 17.12.2019-19.12.2019, № 20964 за 20.12.2019-24.12.2019, № 20614 за 16.12.2019, № 20685 за 16.12.2019-19.12.2019, № 21167 за 27.11.2019, № 21185 за 27.12.2019-28.12.2019.

На оплату нарахованих зборів позивач виставив відповідачу рахунки:

- № МР-05394 від 09.09.2019 на суму 1237,85 грн;

- № МР-05397 від 13.09.2019 на суму 2817,35 грн;

- № МР-05386 від 15.09.2019 на суму 1239,58 грн;

- № МР-05418 від 17.09.2019 на суму 1222,32 грн;

- № МР-05676 від 19.09.2019 на суму 1479,60 грн;

- № МР-05423 від 20.09.2019 на суму 2635,66 грн;

- № МР-05419 від 21.09.2019 на суму 4138,11 грн;

- № МР-05409 від 22.09.2019 на суму 1459,92 грн;

- № МР-05690 від 23.09.2019 на суму 1643,04 грн;

- № МР-05584 від 24.09.2019 на суму 1056,77 грн;

- № МР-05686 від 26.09.2019 на суму 850,96 грн;

- № МР-05684 від 26.09.2019 на суму 1352,57 грн;

- № МР-05682 від 27.09.2019 на суму 1193,49 грн;

- № МР-05678 від 27.09.2019 на суму 925,87 грн;

- № МР-06074 від 01.10.2019 на суму 237,82 грн;

- № МР-06084 від 01.10.2019 на суму 1162,35 грн;

- № МР-06090 від 01.10.2019 на суму 1194,00 грн;

- № МР-06077 від 09.10.2019 на суму 203,98 грн;

- № МР-06091 від 11.10.2019 на суму 1210,43 грн;

- № МР-06079 від 11.10.2019 на суму 240,49 грн;

- № МР-06030 від 12.10.2019 на суму 240,49 грн;

- № МР-06092 від 14.10.2019 на суму 1210,43 грн;

- № МР-06071 від 14.10.2019 на суму 1116,83 грн;

- № МР-06207 від 19.10.2019 на суму 2562,63 грн;

- № МР-06205 від 19.10.2019 на суму 1224,62 грн;

- № МР-06418 від 27.10.2019 на суму 1008,98 грн;

- № МР-06422 від 31.10.2019 на суму 2357,57 грн;

- № МР-06613 від 01.11.2019 на суму 1559,14 грн;

- № МР-06645 від 08.11.2019 на суму 7136,46 грн;

- № МР-06646 від 10.11.2019 на суму 4121,02 грн;

- № МР-07353 від 03.12.2019 на суму 1182,16 грн;

- № МР-07309 від 07.12.2019 на суму 4790,69 грн;

- № МР-07351 від 08.12.2019 на суму 1178,19 грн;

- № МР-07349 від 11.12.2019 на суму 1168,92 грн;

- № МР-07485 від 13.12.2019 на суму 6859,18 грн;

- № МР-07793 від 22.12.2019 на суму 2164,21 грн;

- № МР-07790 від 24.12.2019 на суму 1148,52 грн;

- № МР-07769 від 24.12.2019 на суму 6775,49 грн;

- № МР-07796 від 28.12.2019 на суму 4417,28 грн.

Загальна сума виставлених рахунків склала 79680,45 грн.

Вищезазначені рахунки рекомендованими листами були направлені на адресу відповідача. Їх отримання підтверджується зворотними повідомленнями про отримання поштової кореспонденції, які містяться в матеріалах справи.

Проте, вказані рахунки були оплачені відповідачем частково у сумі 30056,71 грн, що вбачається з наданих суду банківських виписок.

З наданих відповідачем суду листувань вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства НІБУЛОН неодноразово зверталося до Державного підприємства Адміністрація морських портів України щодо припинення виставлення рахунків крановому судну за групою А, оскільки дане судно відноситься до групи Е.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача направлялася претензія № 2783 від 04.12.2019 щодо погашення простроченої заборгованості станом на 02.12.2019, яка була залишена товариством без відповіді та задоволення, що й стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Відповідно до змісту ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 ГПК України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд встановив таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 3 Кодексу торгівельного мореплавства України (надалі - КТМ України) держава здійснює регулювання торговельного мореплавства через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту, інші центральні органи виконавчої влади та національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту. Згідно з цим Кодексом, іншими актами законодавства та міжнародними договорами України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту, в межах своїх повноважень за участю заінтересованих центральних органів виконавчої влади розробляє та затверджує нормативно-правові акти з питань торговельного мореплавства, інструкції, правила перевезень вантажів, пасажирів, пошти і багажу, правила перевезень у прямому змішаному та прямому водному сполученні, які є обов`язковими для всіх юридичних та фізичних осіб.

Згідно зі ст. 4 КТМ України до цивільних, адміністративних, господарських та інших правовідносин, що виникають із торговельного мореплавства і не врегульовані цим Кодексом, відповідно застосовуються правила цивільного, адміністративного, господарського та іншого законодавства України.

За приписами ч.ч. 1-2 ст. 22 Закону України Про морські порти України у морському порту справляються такі портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний. Використання коштів від портових зборів допускається виключно за їх цільовим призначенням. Фінансування утримання гідротехнічних споруд в об`ємах, необхідних для підтримання їх паспортних характеристик, здійснюється за рахунок портових зборів, що справляються у морських портах, де розташовані такі гідротехнічні споруди.

Розміри ставок портових зборів для кожного морського порту встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, відповідно до затвердженої нею методики. Порядок справляння, обліку та використання коштів від портових зборів, крім використання коштів від адміністративного збору, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту. Кошти від адміністративного збору використовуються відповідно до закону.

Процедура справляння портових зборів та розміри ставок портових зборів визначені Порядком справляння та розмірами ставок портових зборів, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 № 316, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.06.2013 за № 930/23462 (надалі - Порядок № 316).

Відповідно до п.1.2 Порядку № 316 згідно з частинами третьою - п`ятою статті 22 Закону України Про морські порти України портові збори сплачуються адміністрації морських портів України, крім випадків, визначених цим Законом, а саме: канальний збір справляється на користь власника каналу.

За умовами п. 1.3 Порядку № 316 портові збори (корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний) справляються в морських портах із суден і плавучих споруд, що плавають під Державним Прапором України та іноземними прапорами, за групами згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Згідно з п. 3.1, 3.2, 3.4, 3.5 Порядку № 316 канальний збір за проходження суден каналом Дунай - Чорне море на баровій частині гирла Новостамбульське (Бистре), Бузько-Дніпровсько-лиманським каналом (далі - БДЛК), Херсонським морським каналом (далі - ХМК), Керч-Єнікальським каналом (далі - КЄК) справляється на користь суб`єкта, визначеного пунктом 1.2 розділу І цього Порядку.

Нарахування канального збору здійснюється за кожне проходження каналу судном в один кінець і кожне проходження каналу судном транзитом в один кінець за одиницю умовного об`єму судна (за 1 куб. м об`єму судна) за ставками, наведеними в додатку 3 до цього Порядку.

Судно, яке здійснює перехід між морськими портами (морськими терміналами), що розташовані на БДЛК, канальний збір за прохід по БДЛК сплачує на користь суб`єкта, визначеного пунктом 1.2 розділу І цього Порядку, за ставкою, що дорівнює різниці між розмірами ставок, установленими для відповідних ділянок БДЛК (додаток 3).

За проходження БДЛК і ХМК без заходження в зазначені морські порти (морські термінали) канальний збір справляється на користь суб`єкта, визначеного пунктом 1.2 розділу І цього Порядку, за ставками, які встановлені згідно з додатком 3 до цього Порядку, за прохід БДЛК 1-12 колін та морського порту Херсон (прохід БДЛК і ХМК) відповідно.

Для суден, що згідно з обмірним свідоцтвом з повним вантажем мають осадку не більш як 4,5 метра, ставки канального збору застосовуються з коефіцієнтом 0,38, крім морського порту Білгород-Дністровський та каналу Прорва.

Судна, що згідно з обмірним свідоцтвом з повним вантажем мають осадку не більш як 4 метри, здійснюють каботажне плавання та віднесені згідно з класифікаційним свідоцтвом, виданим класифікаційним товариством, до суден внутрішнього або змішаного плавання, звільняються від сплати канального збору.

За змістом ч 3 ст. 22 Закону України Про морські порти України портові збори сплачуються адміністрації морських портів України, крім випадків, визначених цим Законом. Канальний збір справляється на користь власника каналу.

Наказом Міністерства інфраструктури України від 19.03.3013 №163 Про заходи щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту та утворення державного підприємства Адміністрація морських портів України (надалі - Наказ №163) реорганізовані державні підприємства морського транспорту за переліком згідно з додатком 1 шляхом виділу стратегічних об`єктів портової інфраструктури, іншого майна, прав та обов`язків стосовно них відповідно до розподільчих балансів та утворено внаслідок виділу Державне підприємство Адміністрація морських портів України .

Відповідно до Додатку 1 до Наказу №163 реорганізації підлягало також і Державне підприємство Дельта-лоцман .

Згідно з п.3 Наказу №163 Адміністрація морських портів України є правонаступником державних підприємств морського транспорту, зазначених у пункті 1 цього наказу, у частині майна, прав та обов`язків відповідно до розподільчих балансів.

Відповідно до Акту приймання-передачі майна, майнових прав та зобов`язань від 13.06.2013, затвердженого Міністерством інфраструктури України, Бузько-Дніпровсько-лиманський канал та Херсонський морський канал передано на баланс Державному підприємству Адміністрація морських портів України .

Відповідно до Акту приймання-передачі майна, майнових прав та зобов`язань від 13.06.20 № 14 Державне підприємство Адміністрація морських портів України передало Бузько-Дніпровсько-лиманський канал та Херсонський морський канал до Філії Дельта-Лоцман Державного підприємства Адміністрація морських портів України .

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про морські порти України , державні стратегічні об`єкти портової інфраструктури та інше державне майно, закріплене за адміністрацією морських портів України, належать їй на праві господарського відання. Адміністрація морських портів України володіє, користується та розпоряджається закріпленим за нею державним майном з урахуванням його цільового призначення, а також обмежень правомочностей щодо розпорядження таким майном, визначених цим Законом, іншими законодавчими актами, її статутом.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 136 Господарського кодексу України, право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

Таким чином, Бузько-Дніпровсько-лиманський канал та Херсонський морський канал належать позивачу на праві господарського відання.

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 115 КТМ України із суден, що користуються послугами служби регулювання руху суден, справляється збір, порядок справляння і розмір якого встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики економічного розвитку.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 28.05.2001 № 340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.06.2001 за № 545/5736 затверджено Типове положення про службу регулювання руху суден (далі - Типове положення).

Відповідно до п. 4.1 Типового положення СРРС створюються для надання послуг з регулювання руху суден, які перебувають у зоні дії СРРС, з метою забезпечення безпеки мореплавства, ефективності судноплавства, охорони людського життя на морі, запобігання забрудненню довкілля з суден.

Згідно з п. 3.6 Типового положення утримання СРРС здійснюється за рахунок коштів від збору за послуги СРРС відповідно до Порядку надання послуг з регулювання руху суден, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 08 травня 2013 року N 291, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 травня 2013 року за N 807/23339 (далі - Порядок № 291).

Пунктом 1.2 Порядку № 291 визначено механізм замовлення та надання послуг з регулювання руху суден суднам, які перебувають у зоні дії служб регулювання руху суден.

Відповідно до п. 2.1 Порядку № 291 у районах інтенсивного судноплавства (портові та узбережні води, вузькості, перетин морських шляхів) рішенням Міністерства інфраструктури України створюються ЦРРС/ПРРС, що здійснюють радіолокаційне обслуговування суден.

До радіолокаційного обслуговування належать такі послуги СРРС: радіолокаційний контроль за безпекою судноплавства, регулювання руху суден, радіолокаційне проведення (навігаційна допомога), інформаційні послуги - інформування про рух суден, стан засобів навігаційного облаштування, гідрометеорологічні умови та інші фактори, що впливають на безпеку плавання.

За приписами п. 2.3 Порядку № 291 послуги з регулювання руху суден надаються суднам шляхом: планування безпечного руху суден у зоні дії ЦРРС/ПРРС на підставі отриманих від морських агентів або капітанів суден заявок на рух; установлення режиму руху суден; надання суднам вказівок, що стосуються почерговості руху, часу початку руху, маршруту, швидкості та інтервалів руху, місця якірної стоянки; надання попереджень суднам щодо порушення ними правил плавання у відповідній зоні; надання попереджень суднам у разі виникнення (розвитку) ситуації небезпечного зближення з іншими суднами та надання рекомендацій щодо уникнення небезпеки зіткнення; надання попереджень суднам у разі їхнього відхилення від безпечного маршруту плавання та надання рекомендацій щодо повернення до зазначеного маршруту.

Згідно з п. 3.2 Порядку № 291 для суден каботажного плавання та суден місцевого базування заявка на послуги з регулювання руху суден надається капітаном судна у зоні дії ЦРРС/ПРРС через засоби радіозв`язку. Вихід капітана судна на радіозв`язок з відповідним ЦРРС/ПРРС вважається поданням заявки на надання послуг з регулювання руху суден.

Відповідно до п. 4.1 Порядку № 291 із суден, що користуються послугами СРРС з регулювання руху суден, справляється збір, порядок справляння і розмір якого встановлюються відповідно до закону.

Наказом Міністерства інфраструктури України від 03.12.2013 № 966, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.12.2013 за № 2139/24671, затверджено Тарифи па послуги з регулювання руху суден (далі - Тарифи).

Відповідно до п. 1.1-1.2 Тарифів, тарифи на послуги з регулювання руху суден (збір за послуги служби регулювання руху суден) справляються в морських портах / морських терміналах із суден, групи яких зазначені у додатку 1 до цих Тарифів.

Як вже вище було наведено, протягом вересня 2019 - грудня 2019 року судна, що належать ТОВ СП НІБУЛОН під час здійснення вантажних комерційних рейсів проходили Бузько-Дніпровсько-лиманським та Херсонським морським каналами, за що, відповідно до вимог чинного законодавства, філією Дельта-лоцман ДП АМПУ було нараховано товариству канальний збір. У цей же період відповідачу також було надано послуги з регулювання руху суден, що підтверджується квитанціями СРРС.

Для сплати відповідних зборів філія Дельта-лоцман ДП АМПУ виставила ТОВ СП НІБУЛОН рахунки на загальну суму 79680,45 грн, однак відповідачем рахунки сплачено частково. Неоплаченою на час подання позовної заяви становила сума у розмірі 49623,74 грн.

Відповідач вважає, що судна Святий Миколай (кранове судно), Нібулоновець , Нібулоновець-2 (плавкран) та Нібулон Макс (навалювальне-перевантажувач) відносяться до групи Е, як судна портового флоту, в той час як позивачем вказані судна віднесено до групи А, як вантажні судна, що заходять для виконання вантажних операцій, та плавучі споруди.

Виходячи з аналізу вищенаведених судом норм, питання щодо віднесення суден до певної групи регулюється:

- наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 № 316 Про портові збори , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.06.2013 р. за № 930/23462 яким затверджено Порядок справляння та розміри ставок портових зборів (далі-Порядок);

- наказом Міністерства інфраструктури України від 03.12.2013 № 966, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.12.2013 за № 2139/24671, яким затверджено Тарифи на послуги з регулювання руху суден (далі - Тарифи).

Положеннями Додатку № 1 до Порядку № 316 (пункт 1.3 розділу I) та Тарифами визначено, що вантажні судна, що заходять для виконання вантажних операцій, та плавучі споруди належать до групи А.

Приміткою 2 Додатку № 1 до Порядку № 316 (пункт 1.3 розділу I) судна груп В (буксири та баржі, за винятком тих, що заходять в українські порти, розташовані в усті та на р. Дунай), Д та Е, що виконують комерційні вантажні рейси, належать до групи А.

В той же час, до групи Е віднесено інші судна (наведено їх перелік), що заходять без виконання вантажних операцій.

Застереження у визначені групи Е кореспондує як з визначенням суден групи А, так і з пунктом 2 примітки до Додатку № 1 Правил та Тарифів - інші судна, що заходять без виконання вантажних операцій.

Тобто законодавець відокремив цю групу як таку, що відрізняється він інших груп суден саме відсутністю факту здійснення вантажних операцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 КТМ України, технічний нагляд за морськими суднами, незалежно від форм власності судна і його власника, та їх класифікація здійснюються класифікаційним товариством, обраним судновласником.

Судновласником - ТОВ СП Нібулон обрано Регістр судноплавства України.

Згідно з пунктом шостим Положення про Регістр судноплавства України, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.1998 №814, одним з головних завдань Регістру судноплавства України є розроблення та затвердження правил і технічних вимог щодо забезпечення виконання умов безпеки плавання суден, охорони життя і здоров`я пасажирів, суднових екіпажів, збереження вантажів, що перевозяться, екологічної безпеки суден тощо.

Крім правил та технічних вимог, Регістр судноплавства України видає й інші нормативні документи - інструкції, керівництва, інформаційні та роз`яснювальні матеріали з питань технічного нагляду, обмірювання і обліку суден, суднобудування і судноплавства, оцінки відповідності продукції, процесів, послуг, систем, персоналу (як акредитований в установленому законодавством порядку орган) тощо.

Відповідно до роз`яснення Мін`юсту від 22.03.2002 №35-30-665 акти, які видано Регістром судноплавства України в межах компетенції, застосовуються без державної реєстрації.

Класифікаційне товариство, тобто Регістр, окрім функцій технічного нагляду за судами, здійснює класифікацію суден. Класифікація суден - це врегульовані нормативними актами заходи щодо присвоєння судну відповідного класу згідно його технічних характеристик та/або особливостей конструювання й будівництва. Класифікація суден здійснюється Регістром та характеризується наступними ознаками: (а) обов`язковий характер, оскільки будь-яке судно відповідно до ст. 35 КТМУ повинне мати класифікаційне свідоцтво; (б) правовий характер, оскільки умови та порядок класифікації мають визначатися у правилах, що затверджує Регістр; (в) процесуальний характер, оскільки процедура присвоєння класу судну носить послідовний, поетапний характер; (г) документарний результат - за результатами Регістр видає спеціальний документ - класифікаційне свідоцтво. Видача класифікаційного свідоцтва є свідченням того, що судно відповідає вимогам морехідності.

Отже, Регістр судноплавства України наділений Кабінетом Міністрів України певними повноваженнями, в тому числі видавати класифікаційне свідоцтво, умови та порядок класифікації при цьому міститься у Правилах, які були застосовані в тому числі щодо суден ТОВ СП Нібулон .

Класифікаційне свідоцтво на судно Святий Миколай містить інформацію про те, що судно виконує вантажні операції.

Судно НІБУЛОН МАКС при цьому крім наявності кранів на судні, які надають змогу використовувати його як перевантажувач, обладнане трюмами, має дедвейт 8653 т та перевозить вантажі.

Отже судна відповідача віднесено до вантажних суден, а оскільки вони здійснюють суднозахід до морського порту з метою виконання вантажних операцій відносяться до групи А.

Також відповідно до п. 2.1 Розділу II Правил надання послуг у морських портах України, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України 05.06.2013 № 348, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.08.2013 за № 1401/23933, вантажні операції - навантаження, вивантаження й перевантаження вантажу, завантаження і розвантаження транспортного засобу.

Крім того, відповідно до п. 1.5 Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів, умовний об`єм баржебуксирних складів, караванів та інших складених плавучих споруд для нарахування всіх видів зборів, крім санітарного, дорівнює сумі об`ємів окремих елементів.

Відповідно до п. 1.2 Тарифів на послуги з регулювання руху, умовний об`єм баржо-буксирних складів, караванів та інших складених плавучих споруд для нарахування збору за послуги з регулювання руху суден дорівнює сумі об`ємів окремих елементів.

В матеріалах справи є розрахунок простроченої заборгованості де в графі Судно (караван) позивач зазначив усі елементи каравану до складу яких входять і спірні судна. Тобто дана норма застосовується саме до спірного випадку.

Законодавець же чітко визначив, що при нарахуванні зборів баржо-буксирним складам, караванам та іншим складеним плавучим спорудам нараховується збір за всі складові і при цьому умовний об`єм дорівнює сумі об`ємів окремих елементів, без аналізу типу кожного судна окремо, без виведення зі складу каравану плав кранів та інше. Тому що рухаючись в каравані всі вони здійснюють один процес, всі вони знаходяться у зв`язку та всі вони виконують в даному випадку вантажну операцію.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач наполягає на тому, що судно було задіяне на Зовнішньому рейді морського порту в операціях з довантаження морського торгівельного судна в рамках зовнішньоекономічних контрактів на умовах поставки РОВ, а тому це не комерційний рейс.

При цьому ТОВ СП Нібулон пояснює, що часткова оплата у спірних відносинах здійснена по рахункам щодо операцій в яких був присутній вантаж (зерно) сторонніх суб`єктів.

Водночас документи, які підтверджують який саме вантаж було перевантажено спірними суднами, відповідачем не надано (наявна лише інформація в табличній формі з посиланням на ці документи).

Висновки ж ТОВ СП Нібулон про те, що обов`язковими кваліфікаційними ознаками комерційного вантажного рейсу є отримання судновласником плати за перевезення або наявність договору перевезення, а також виконання перевезення на замовлення та в інтересах третіх осіб не підтвердженні нормами матеріального права та зроблені внаслідок неправильного застосування наказу Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 №316 Про портові збори .

Як вже вище було наведено, відповідач стверджує, що, по-перше, кранові судна (плавучі крани) не здійснювали вантажних рейсів, оскільки вантаж на борту цих суден відсутній, коносаменти не оформлювалися, відповідно відсутня основна ознака вантажного рейсу . По-друге, даний рейс не відноситься до комерційного за своїм характером.

Відповідно до розділу 2 Наказу Державного комітету України з промислової безпеки; охорони праці та гірничого нагляду Про затвердження Правил безпеки для працівників суден портового і службово-допоміжного флоту рибного господарства від 24.01.2007 № 13 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 лютого 2007 р. за № 101/13368) портовий і службово-допоміжний флот рибного господарства - судна флоту, що використовуються для забезпечення виробничої та господарської діяльності порту: нафтоналивні судна; плавучі нафтові станції; портові буксири-кантувачі й морські буксири; портові бункерувальники рідким паливом і водою; судна, призначені для запобігання забрудненню моря; лоцманські судна й катери; катери для завезення швартовних кінців; пасажирські службові катери; самохідні та несамохідні малотоннажні вантажні судна, пожежні судна; судна для забезпечення перевантажувальних робіт тощо.

Критерієм для віднесення суден до тієї чи іншої категорії є мета, з якою судно заходить до порту.

Отже, одне й те саме судно, одного й того ж типу, класу, за певних умов дійсно може бути віднесено до суден портофлоту, однак суд вважає, що у даній справі відповідач не довів, що його судна забезпечували саме виробничу та господарську діяльність порту (наприклад, супроводження).

Фактично, судна Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства НІБУЛОН є плавучими спорудами, що не спростовано відповідачем.

Судно Святий Миколай призначене для виконання вантажних операцій, про що свідчить кваліфікаційне свідоцтво, а судно Нібулон Макс до того ж містить вантажний трюм.

Щодо заперечень відповідача стосовно того, що судна йшли в баласті і тому не виконували вантажних операцій, в тому числі комерційних, слід зазначити, що вантажні судна, що заходять для виконання вантажних операцій та плавучі споруди - належать до групи А. Наявність вантажу на самому судні не є визначальним для того, щоб робити висновок, що судно виконує вантажну операцію, оскільки вантажна операція - це навантаження, вивантаження й перевантаження вантажу, завантаження і розвантаження транспортного засобу (п. 2.1 Розділу ІІ Правил надання послуг у морських портах України, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України 05.06.2013 № 348).

Крім цього, є слушним зауваження позивача щодо того, що з клопотання відповідача про закриття провадження в частині оплачених рахунків вбачається, що всі вантажні операції були комерційними, адже відбувались на виконання умов зовнішньоекономічних контрактів, а не для власного споживання.

Відповідач стверджує, що спірні судна це судна портофлоту, при цьому товариством сплачена частина заборгованості, оскільки останнє виявило комерційні вантажні рейси та вбачає підстави для віднесення цих суден до групи А за ознакою п. 2 Примітки до Додатку 1 наказу № 316, тому що судна виконують комерційні вантажні рейси. При цьому, коносаменти не оформлювались, вантаж на самому судні був відсутній, судна здійснювали перехід в баласті.

В інших випадках, що не оплачені, судна здійснювали аналогічні дії.

Таким чином, твердження відповідача про нездійснення його суднами комерційних рейсів є безпідставним та таким, що не відповідає положенням ч.ч.1, 2 ст.3 Господарського кодексу України, за якими під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідачем не доведено, що належні йому судна здійснювали технологічні переміщення водними шляхами зернових вантажів - товарно-матеріальних цінностей відповідача, без мети на досягнення економічних результатів та одержання прибутку.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи документи, господарський суд приходить до висновку, що судна відповідача, здійснюючи рух по Бузько-Дніпровсько-лиманському та Херсонському морському каналам та користуючись послугами СРРС, які надавалися позивачем, за умовами законодавства мають оплачувати відповідні збори за встановленими ставками.

Інші наявні в матеріалах справи докази (у тому числі, надані відповідачем висновки експерта з питань права) та викладені в письмових заявах у справі доводи сторін, вищевикладених висновків суду не спростовують.

При цьому, оцінюючи доводи учасників справи під час розгляду справи, суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010р. у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

У даній господарській справі суд установив, що позивач належними, допустимими і достовірними доказами довів порушення відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів позивача шляхом прострочення виконання грошового зобов`язання, а отже позовні вимоги Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Філії Дельта-Лоцман Державного підприємства Адміністрація морських портів України є обґрунтованими та доведеними.

Водночас, в період розгляду даної справи , як вбачається з клопотання відповідача б/н від 22.06.2020 (вх. № 7551/20) та доданих до нього платіжних доручень, а також було підтверджено представником позивача в судових засіданнях, 18.06.2020 та 19.06.2020 на рахунок філії Дельта-лоцман Державного підприємства Адміністрація морських портів України по спірним відносинам надійшли кошти від Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства НІБУЛОН у розмірі 14791,01 грн.

За даними відповідача, перевіреними судом та підтвердженими позивачем, товариством були оплачені наступні рахунки: МР-06090, МР-06091, МР-06079, МР-06030, МР-06645, МР-07309, МР-07349, МР-07790, МР-06646, МР-07353.

Водночас, відповідач підкреслив, що здійсненна оплата підтверджує позицію ТОВ СП Нібулон , що кранові судна група Е в разі здійснення комерційних операцій за договорами укладеними зі сторонніми особами - за примітками до Додатку № 1 до наказу Міністерства інфраструктури України № 316 здійснюють оплату за групою А, навіть якщо комерційна складова частково присутня в операціях судна, оскільки наказ Міністерства інфраструктури України № 316 не передбачає пропорційного розподілу.

Разом із тим, оскільки відповідачем частково погашено заявлену позивачем за даним позовом до стягнення суму боргу у розмірі 14791,01 грн, то між сторонами не залишилось спірних питань у вказаній частині вимог.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на викладене, суд вважає, що у даній справі в частині стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 14791,01 грн відсутній предмет спору у зв`язку з тим, що відповідачем вказана заборгованість погашена, а позивачем ця сплата прийнята.

Таким чином, беручи до уваги наведені норми та обставини, провадження у даній справі в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 14791,01 грн підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

В іншій же частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 34832,74 грн, з яких канальний збір - 7 367,63 грн, збір за послуги служби регулювання руху суден - 27465,11 грн, позовні вимоги є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Отже, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.

За правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому суд відмічає, що часткове погашення відповідачем заборгованості, заявленої позивачем до стягнення, відбулося після подання позивачем позову та відкриття провадження у справі.

Таким чином, у зв`язку з тим, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності позивачу звертатися з позовом до суду та здійснювати додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого частиною 9 ст. 129 ГПК України, покладає на відповідача судові витрати в частині відшкодування позивачу судового збору в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Закрити провадження у справі № 915/253/20 в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 14791,01 грн за відсутністю предмета спору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства НІБУЛОН (54002, м. Миколаїв, Каботажний спуск, буд. 1; ідентифікаційний код 14291113) на користь Державного підприємства Адміністрація морських портів України (01135, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 14; ідентифікаційний код 38727770) в особі: Філії Дельта-Лоцман Державного підприємства Адміністрація морських портів України (54017, м. Миколаїв, вул. Лягіна, буд. 27; ідентифікаційний код 38728507) заборгованість у розмірі 34832,73 грн, а також 2102,00 грн судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач: Державне підприємство Адміністрація морських портів України (01135, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 14; ідентифікаційний код 38727770) в особі: Філії Дельта-Лоцман Державного підприємства Адміністрація морських портів України (54017, м. Миколаїв, вул. Лягіна, буд. 27; ідентифікаційний код 38728507);

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства НІБУЛОН (54002, м. Миколаїв, Каботажний спуск, буд. 1; ідентифікаційний код 14291113).

Повне рішення складено та підписано судом 25.01.2021.

Суддя О.Г. Смородінова