Рішення

від 22.01.2021 по справі 923/862/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2021 року Справа № 923/862/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Павленко Н.А. , при секретарі судового засідання Короткій Ю.А.

за участю представників учасників процесу:

від позивача - Карасьов І.О., адвокат,

від відповідача - Дімова Ж.О., наказ (розпорядження) про прийняття на роботу № 787-к від 17.11.2020, трудовий договір від 18.11.2020,

розглянувши у судовому засіданні справу

за позовом: Південної державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту водних проблем і меліорації Національної Академії Аграрних Наук України, Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. Чорноморська, 71, код ЄДР 00497816

до відповідача: Акціонерного товариства "Херсонобленерго", м. Херсон, вул. Пестеля, 5, код ЄДР 05396638

про скасування рішення.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяви, клопотання, процесуальні дії суду.

Південна державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту водних проблем і меліорації Національної Академії Аграрних Наук України (надалі по тексту рішення - позивач, Дослідна станція) звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовними вимогами про скасування рішення комісії Голопристанської РЕМ від 19.09.2019, оформленого протоколом №141 з розгляду акту про порушення №132003 від 19.08.2019. Відповідачем визначено у позовній заяві Акціонерне товариство "Херсонобленерго" (надалі по тексту рішення - відповідач, АТ "Херсонобленерго").

Позов обгрунтовано твердженням про неправильне визначення показника тривалості роботи обладнання протягом доби та застосування його відповідачем при здійснені розрахунку вартості необлікованої електричної енергії.

За твердженнями позивача, у відповідності до п. 8.4.10 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №312 від 14.03.2018 (надалі по тексту рішення -ПРРЕЕ) та враховуючи, що в договорах про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №37495067 від 28.12.2018 та закупівлю електричної енергії №496-а від 11.02.2019 відсутнє визначення тривалості роботи обладнання протягом доби, то у розрахунку вартості необлікованої електричної енергії за актом про порушення №132003 від 19.08.2019, мав застосовуватись відповідачем показник тривалості роботи обладнання споживача (tдоб ) -8 годин. В свою чергу позивач зазначає, що при розрахунку вартості необлікованої електричної енергії за актом про порушення №132003 від 19.08.2019 відповідачем було застосовано показник тривалості роботи обладнання споживача (tдоб ) -24 години.

В результаті означених обставин, на думку позивача, відповідач невірно визначив обсяг необлікованої електричної енергії та вартість необлікованої електричної енергії у розмірі 99212,23грн.

11.09.2020 за вх.№6838 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що провадження у справі №923/862/20 підлягає закриттю.

За твердженнями відповідача є таке, що набрало законної сили, рішення господарського суду Херсонської області у справі №923/896/19, яким вже вирішено спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відповідач зазначає, що Господарський суд Херсонської області у справі №923/896/19 за результатами оцінки доказів та пояснень сторін дійшов висновку, що відповідачем правомірно здійснено перерахунок на суму 99212,23грн, виходячи з наведених розрахункових величин.

Відповідач у відзиві також вказує на преюдиціальність обставин встановлених рішенням Господарського суду Херсонської області по справі №923/896/19.

У підготовчому засіданні 06.10.2020 ухвалою занесеною до протоколу підготовчого засідання оголошувалась перерва до 27.10.2020.

15.10.2020 за вх.№7751/20 від позивача надійшла відповідь на відзив АТ "Херсонобленерго" за якою позивач заперечує проти закриття провадження у справі.

Позивач вказує, що позовні вимоги по справі №923/896/19 та справі №923/862/20 є однаковими, але підстави позовних вимог різними.

Так, за твердженнями позивача підставами позовних вимог у справі №923/896/19 було не визнання позивачем факту порушення та факту споживання Дослідною станцією не облікованої електричної енергії. Підставу позову у справі №923/862/20 обгрунтовані виключно порушенням відповідача, допущеними при проведенні розрахунку обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, що обґрунтовано положеннями п.8.4.10 ПРРЕЕ.

Позивач у відповіді на відзив АТ "Херсонобленерго" також вказує, що обставини на які посилається відповідач як преюдиціальні, а саме щодо розрахунку обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, є правовою оцінкою здійсненою судом у межах справи №923/862/20, а отже у справі №923/862/20 суд може надати іншу правову оцінку законності розрахунку обсягу та вартості не облікованої електричної енергії.

27.10.2020 за вх.№2/226/20 від відповідача надійшли письмові пояснення по справі. В означених поясненнях відповідач вказує, що позивачем обрано невірний спосіб захисту, оскільки рішення комісії оформлене протоколом №141 від 19.09.2019 щодо розгляду акта про порушення ПРРЕЕ не має ознак акту ненормативного характеру (індивідуального акту) та не може бути предметом оскарження у суді у порядку ст.20 ГК України.

Ухвалою суду від 27.10.2020 було продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, до 30.11.2020 включно, цією ж ухвалою суду було відкладено підготовче засідання до 24.11.2020.

28.10.2020 за вх.№8180/20 від позивача надійшли письмові пояснення, в яких Дослідна станція наводить правову позицію викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі №910/17955/17.

В підготовчому засіданні 24.11.2020 на підставі ч.4, ч.5 ст.233 ГПК України суд ухвалою занесеною до протоколу підготовчого засідання відмовив в задоволенні заяви відповідача про закриття провадження у справі.

Відмовляючи у задоволенні заяви відповідача про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що на думку відповідача є таке, що набрало законної сили, рішення господарського суду Херсонської області у справі №923/896/19, яким вже вирішено спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суд виходив з наступного.

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2,4,5 частини першої ст. 175 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з таких самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Поряд з цим, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб. Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Відповідно до п.10, п.10.1, п.10.2 постанови Верховного Суду від 19.08.2020 по справі №923/896/19 в обґрунтування позовних вимог Дослідна станція зазначила, що дійсно відповідно до Акта про порушення № 132003 від 19.08.2019 працівниками Відповідача була проведена перевірка Позивача, за результатами якої було виявлено порушення п.п. 5.5.5 п.п. 8.8 Правил роздрібного ринку електроенергії - відсутня пломба АТ "Херсонобленерго" встановлена на дверях, яка забезпечує закриття доступу до облікових електролічильників і на підставі цього акта Відповідачем було прийнято оскаржуване рішення. Однак, Позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням, оскільки при проведенні перевірки працівниками Відповідача не встановлено порушень стану та цілісності пломб та наклейок на самому лічильнику. Термін проходження повірки не порушено, стан індикаторів дії впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів не порушено; факту самовільного підключення не встановлено та не виявлено ніяких сторонніх предметів біля лічильника чи на лічильнику. Встановлення порушення пломби на дверях, що ведуть до лічильника ніяким чином не свідчить про використання недооблікованої енергії. Також у позові Дослідна станція зазначила, що її представник не був присутнім на засіданні комісії, оскільки не був повідомлений про проведення засідання.

З означеного вбачається, що у справі №923/896/19 позивачем в якості підстав позову та скасування рішення комісії відповідача визначено саме незгоду з виявленим порушенням ПРРЕЕ та не встановлення відповідачем порушення стану та цілісності пломб та наклейок на самому лічильнику.

В свою чергу по розглядаємій справі №923/862/20 підставою позову Дослідною станцією визначено порушення розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, а саме застосовано невірний показник тривалості роботи обладнання протягом доби.

З наведеного вбачається, що підстави позовних вимог у справі №923/896/19 та справі №923/862/20 є різними.

Окрім того, посилання Дослідної станції у касаційній скарзі на неправильне визначення значення тривалості роботи обладнання протягом доби при розрахунку недорахованої електроенергії у постанові Верховного Суду від 19.08.2020 по справі №923/896/19 було визначено судом касаційної інстанції фактично новими підставами позову (п.45 наведеної постанови).

Для закриття провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України визначальним є наявність одночасно трьох обставин, а саме:

- спір між тими самими сторонами

- про той самий предмет

- і з таких самих підстав

Лише за наявності одночасного існування визначених трьох обставин можливий розгляд питання про закриття провадження у справі з цих підстав.

З наведеного вище вбачається, що рішення по справі №923/896/19 що набрало законної сили, не є таким, що ухвалене з тих самих підстав що заявлені по даній справі №923/862/20, а тому відсутні підстави для закриття провадження у справі.

Ухвалою суду занесеною до протоколу підготовчого засідання від 24.11.2020 також оголошувалась перерва в підготовчому засіданні до 30.11.2020.

Ухвалою суду від 30.11.2020 з підстав викладених в ухвалі суду було продовжено строк проведення підготовчого засідання та відкладено підготовче засідання до 10.12.2020.

10.12.2020 за вх. №2/2679/20 від відповідача надійшло клопотання в якому АТ "Херсонобленерго" просило приєднати до матеріалів справи заперечення разом з додатками (доказами) на підтвердження позиції відповідача у справі.

У названих запереченнях відповідач вказує, що подання позовної заяви, спрямованої на захист прав, що лише можуть бути порушені у майбутньому, є передчасним.

На думку відповідача, зважаючи на те, що як у справі за №923/896/19, так і у цій справі підставою для подання позовної заяви став юридичний факт-прийняття комісією Голопристанського РЕМ рішення від 19.09.2019, оформленого протоколом 141 та наслідком якого є обрахунок вартості не облікованої електричної енергії, сам обрахунок вартості не облікованої електричної енергії (окремо від рішення Голопристанського РЕМ) не є тим юридичним фактом, внаслідок якого правовідносини стали спірними.

За твердженнями відповідача у додатку 5.1 до договору про постачання електричної енергії №496 визначено режим роботи електроустановок позивача 24 години, що спростовує доводи позивача щодо неправильного вартості та обсягу недорахованої електроенергії.

10.12.2020 ухвалою занесеною до протоколу підготовчого засідання оголошувалась перерва до 22.12.2020.

22.12.2020 за вх. №2/2782/20 від позивача надійшла відповідь на відзив (заперечення) АТ "Херсонобленерго". Позивач вказує, що на момент приєднання до публічного договору приєднання правовідносини між позивачем та відповідачем було врегульовано договором про постачання електричної енергії №496 від 01.08.2002, який додатковою угодою від 05.12.2009 було приведено у відповідність до чинних на той момент Правил користування електричною енергією та вимог постанови НКРЕ України від 17.10.2005 №910. Фактично сторонами (позивачем та відповідачем) було викладено у новій редакції і зміст договору про постачання електричної енергії №496 і зміст додатків до нього. Відповідно до додатків №4 та №5 встановлений режим роботи споживача-Адмінкорпус.Лабораторія (за адресою м.Гола Пристань вул.Червоноармійська,71) є 8 годин.

Ухвалою суду від 24.12.2020 підготовче провадження у спарві було закрито та було призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні на 21.01.2021.

Згідно акту Господарського суду Херсонської області від 21.01.2021, в будівлі суду було відключення енергопостачання. Внаслідок цього, в період з 10 год. 05 хв. по 13 год. 40 хв. 21 січня 2021 року в Господарському суді Херсонської області була відсутня можливість здійснювати технічну фіксацію судового процесу.

У зв`язку з цим, судове засідання у справі, що призначалось на 21.01.2021, не відбулось. Розгляд справи перенесено на 22.01.2021 о 10 год. 00 хв., про що сторони повідомлені у телефонному режимі.

В судовому засіданні 22.01.2021 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні, зазначивши при цьому, що не заперечує та визнає встановлений рішенні Господарського суду Херсонської області по справі №923/896/19 факт відсутності пломби та порушення позивачем ПРРЕЕ.

Представник відповідача в судовому засіданні 22.01.2021 заперечував проти задоволення позовних вимог зазначаючи на їх не обґрунтованості.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини, які встановленні судом та мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі, мотивована оцінка аргументів наведених учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

01.08.2002 між ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" (відповідно до п.1.1. Статуту на даний час - АТ "Херсонобленерго"), як постачальником та відповідачем, як споживачем укладено договір №496 про постачання електричної енергії (а.с.101-105).

05.12.2009 між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії №496 від 01.08.2002 (а.с.136), відповідно до додатку №1 якої сторони узгодили викласти договір про постачання електричної енергії №496 у новій редакції.

Означеною додатковою угодою від 05.12.2009 серед іншого було викладено додаток №5 до договору про постачання електроенергії №496 від 01.08.2002 у новій редакції (а.с.148).

Відповідно до додатку №5 до договору про постачання електроенергії №496 від 01.08.2002 (а.с.148) "Перелік об`єктів споживача та точок обліку активної електроенергії" до об`єктів позивача належить, зокрема, Адм.корпус.лабораторія, м.Гола Пристань, вул.Червоноармійська,71 з режимом роботи 8 годин.

19.08.2019р. працівником АТ "Херсонобленерго" здійснена перевірка дотримання Південною державною сільськогосподарською дослідною станцією Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України правил користування електричною енергією (за участю в.о.директора Дослідної станції Лимаря В.А.), за результатами якої складений акт від 19.08.2019р. "Про порушення №132003", в якому зазначено, що споживач при користуванні електричною енергією за адресою: адміністративний корпус, лабораторія, м. Гола Пристань, вул. Чорноморська, 71 порушив п.п.8 п.5.5.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії, яке виявилося у відсутності пломби ПАТ ХОЕ № 37938654, встановленої на дверцятах щитової (а.с.26-29).

Акт від споживача підписаний Лимарем В.А. без зауважень, один примірник акту вручено представнику позивача із роз`ясненням права внести зауваження та заперечення до акту; в акті зазначено що засідання комісії з розгляду складеного акту про порушення відбудеться 19.09.2019 об 14.00год. за адресою:м.Гола пристань, вул. 1 Травня, б.263.

На підставі акту про порушення від 19.08.2019 комісією Голопристанського РЕМ по розгляду акту про порушення прийняте рішення, оформлене протоколом №141 від 19.09.2019р.

Відповідно до витягу з протоколу №141 від 19.09.2019 засідання комісії Голопристанського РЕМ по розгляду акта про порушення ПРРЕЕ №132003 від 19.08.2019 (а.с. 24) комісією було встановлено, що споживачем було порушено підпункт 2 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ: пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії). Розрахунок по даному виду порушення комісією було вирішено провести згідно пунктом 8.4.10 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312 за період з 19.02.2019 (дата, що передує даті складання акту 6 міс.) по 19.08.2019 (дата складання акту) із застосуванням наступних показників: потужності 25 кВт, тривалості роботи обладнання 24 год. на добу, коефіцієнту використання 0,6, добового споживання 360 кВт/год. на добу.

Відповідачу було донараховано вартість не облікованої електричної енергії на суму 99212,23грн.

02.10.2019 АТ "Херсонобленерго" надіслало позивачу повідомлення №46/08-050161 про розгляд акту про порушення ПРРЕЕ, в додатки до якого додані виписка з протоколу засідання комісії Голопристанського РЕМ та розрахунок по акту №132003 від 19.08.2019 (а.с.22).

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Правове регулювання спірних відносин охоплює положення договору, норми Господарського та Цивільного кодексів України, а також діючого на момент виявлення порушення та застосування відповідальності законодавства у сфері електроенергетики, зокрема, Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочин.

Згідно з приписами ст.509 ЦК України, які кореспондуються з положеннями ст.173 ГК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 ГК України).

Згідно зі ст.179 ГК України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Частиною 7 ст.179 ГК України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч.1 ст.275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Укладений між сторонами договір про постачання електричної енергії №496 від 01.08.2002 (в редакції додаткової угоди від 05.12.2009), є належною підставою виникнення у сторін за цим договором господарського зобов`язання відповідно до ст.ст.173, 174 ГК України (ст. ст.11, 202, 509 ЦК України), обставин припинення взаємних прав та обов`язків учасників правовідносин, що охоплюються дією наведеного договору, судом не встановлено.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником ( електропостачальниками ) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №312 від 14.03.2018.

Згідно з п.п. 2.1.4., 2.1.6 ПРРЕЕ, договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням ст.ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил. Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії

Відповідач приєднався до умов публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах договору про постачання електричної енергії №496 від 01.08.2002 (в редакції додаткової угоди від 05.12.2009), про що свідчить заява-приєднання №37495067 долучена до матеріалів справи (а.с.19).

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України та ст. 526 ЦК України, зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ч.1 ст.77 Закону України "Про ринок електричної енергії", учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно з ч.2 ст.77 Закону України "Про ринок електричної енергії", правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несанкціоноване втручання в роботу об`єктів електроенергетики тощо.

Згідно ч.6 ст.56 Закону України "Про ринок електричної енергії", постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.

Відповідно до п. 1.1.1 ПРРЕЕ, ці правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Пунктом 1.1.2 ПРРЕЕ, що необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно.

Під час розгляду справи №923/896/19, предметом розгляду в якій було скасування рішення комісії Голопристанської РЕМ Акціонерного товариства «Херсонобленерго» по розгляду акту від 19.08.2019 № 132003 про порушення правил користування електричною енергією, оформленого протоколом № 141 від 19.09.2019, були встановлені факти, які мають значення для розгляду даної справи та які визнаються та не заперечуються сторонами при розгляді даної справи.

Відповідно до частини першої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

При цьому у межах розгляду справи № 923/896/19 встановлено, що відповідачем при перевірці встановлено факт відсутності пломби на дверцятах щитової, установленої у місці, указаному в акті про пломбування, а тому такі дії позивача є порушенням підпункту 8 пункт 5.5.5. та підпункту 2 пункту 8.4.2. Правил, за яким споживач електричної енергії зобов`язаний забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування, а тому застосування пункту 8.4.10. Правил для донарахування вартості електроенергії є правомірним.

Поряд з цим згідно із п. 8.2.6. ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Оператор системи повинен вести журнал реєстрації засідань комісії з розгляду актів про порушення, в якому зазначаються дата проведення засідання; номер протоколу; склад комісії; склад запрошених на засідання комісії (представники Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів); відмітка про присутність або відсутність споживача; перелік питань, які розглядалися на засіданні комісії; час розгляду кожного з питань, зміст окремої думки учасників комісії (у разі її наявності) та стислий зміст рішення. Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.

Згідно з п.8.4.8. ПРРЕЕ кількість днів, протягом яких споживання електроенергії здійснювалося з порушенням вимог цих ПРРЕЕ, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного обліку кількості днів, протягом яких споживання електроенергії здійснювалося з порушенням вимог цих ПРРЕЕ), зокрема, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у п.п.1-3 (у частині пошкодження засобів вимірювальної техніки та/або пломб) або у п.п.4 п.8.4.2 ПРРЕЕ - з дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки (якщо технічну перевірку було проведено після останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

Згідно з п.8.4.10. ПРРЕЕ у разі виявлення у непобутового споживача порушень, які зазначено у п.п.1-5 п.8.4.2. ПРРЕЕ величина розрахункового добового обсягу споживання електроенергії протягом робочого часу ( Wдоб , кВт х год) розраховується за формулою:

W доб = Р х t доб х Кв , де Р - потужність (кВт), визначена як дозволена потужність для даної точки обліку, згідно з умовами договору; t доб - тривалість роботи обладнання протягом доби (год.), згідно з умовами договору; Кв - коефіцієнт використання струмоприймачів.

Як зазначалося вище, на підставі акту про порушення №132003 від 19.08.2019 Комісією відповідача було вирішено провести розрахунок по даному виду порушення згідно з п.8.4.10 ПРРЕЕ, за період з 19.02.2019 по 19.08.2019, виходячи з наступних показників: потужності 25кВт, тривалості роботи обладнання 24год. протягом доби, коефіцієнту використання 0,6, добового споживання 360кВт/год.

Визначена відповідачем вартість не облікованої електричної енергії за актом про порушення №132003 від 19.08.2019 склала 99212,23грн.

Поряд з цим відповідно до п.8.4.10 ПРРЕЕ тривалість роботи обладнання протягом доби визначається на підставі договору з оператором системи (год). У разі відсутності в договорі даних про тривалість роботи обладнання споживача tдоб приймається рівним 8 год.

На підставі акту про порушення №132003 від 19.08.2019 Комісією відповідача було вирішено провести розрахунок застосувавши показник тривалості роботи обладнання 24год, що в свою чергу не відповідає вимогам п.8.4.10 ПРРЕЕ.

Відповідно до додатку №5 до договору про постачання електроенергії №496 від 01.08.2002 (а.с.148) у редакції додаткової угоди від 05.12.2009 "Перелік об`єктів споживача та точок обліку активної електроенергії" до об`єктів позивача належить, зокрема, Адм.корпус.лабораторія, м.Гола Пристань, вул.Червоноармійська,71 з режимом роботи 8 годин.

Пунктом 2 Постанови № 312 визначено, що укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється до 01 грудня 2018 року шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Відповідно до п.4 Постанови №312 у період з дати отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії до 01 грудня 2018 року операторам систем розподілу (далі - ОСР) потрібно укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії, які укладаються зі споживачем, з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані на території діяльності ОСР. Договір розробляється ОСР на основі істотних умов, визначених Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310, та форми, встановленої Правилами, і розміщується на сайті ОСР, у засобах масової інформації і в пунктах обслуговування споживачів ОСР. ОСР направляє поштовим відправленням споживачу заяву-приєднання до зазначеного договору, яка формується за базами даних вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання та містить ЕІС-коди точок комерційного обліку об`єкта споживача. Направлення такої заяви-приєднання є пропозицією споживачу про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про користування або постачання електричної енергії (індивідуальні характеристики об`єкта, потужність, клас надійності, ідентифікаційні коди, особливості обліку тощо). Договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.

Таким чином, договори про надання послуг із розподілу електричної енергії укладаються, зокрема, на умовах діючого договору про користування або постачання електричної енергії щодо індивідуальних характеристик об`єкта, потужності, класу надійності, ідентифікаційних кодів, тощо.

Наведене узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 24.11.2020 по справі №923/887/19.

Отже, у відповідності п.8.4.10 ПРРЕЕ на підставі акту про порушення №132003 від 19.08.2019 комісія відповідача повинна була провести розрахунок вартості не облікованої електричної енергії застосувавши показник тривалості роботи обладнання вказаний у додатку №5 до договору про постачання електроенергії №496 від 01.08.2002 (а.с.148) у редакції додаткової угоди від 05.12.2009 який дорівнює 8 годинам, а не 24 годинам, як було застосовано відповідачем.

Таким чином, рішення комісії Голопристанського РЕМ від 19.09.2019 оформлене протоколом №141 з розгляду акта про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії №132003 від 19.08.2019 не відповідає положенням ПРРЕЕ та є таким, що прийнято на підставі невірних вихідних даних.

Розрахунок вартості недоврахованої електроенергії на підставі некоректних вихідних даних є безумовною підставою (навіть єдиною) для визнання рішення енергопостачальника незаконним (аналогічної позиції дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 906/585/17, у постанові від 27.02.2020 по справі №905/141/19, у постанові від 01.11.2019 по справі №922/2992/18).

Враховуючи вище викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню, а рішення комісії Голопристанського РЕМ від 19.09.2019 оформлене протоколом №141 з розгляду акта про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії №132003 від 19.08.2019 скасуванню.

З приводу доводів представника відповідача в тім, що у відповідності до ч.4 ст. 75 ГПК України не підлягають доказуванню при розгляді даної справи, встановлені рішенням Господарського суду Херсонської області у справі №923/896/219, а саме правомірність здійсненого розрахунку вартості не облікованої електричної енергії на суму 99212,23грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тобто, за змістом ч.4 ст. 75 ГПК України учасники господарського процесу звільненні від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляд іншої господарської, цивільної чи адміністративної справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

Водночас, відповідно до ч.7 ст.75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді іншої справи.

Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення у мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиціальності. Аналогічна позиція знайшла своє відображення в п. 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" згідно якої преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовим рішенням (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03.07.2018 у справі №917/1345/17 вказано, що преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

У постанові Верховного Суду від від 18.12.2019 № 761/29966/16-ц вказано, що звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, варто розуміти так, що учасники судового процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Не має преюдиційного значення оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин (постанова КЦС ВС від 11.12.2019 по справі №320/4938/17).

Так, відповідно до ч.4 ст.238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються:

1) перелік обставин, які є предметом доказування у справі;

2) перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі;

3) висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів;

4) мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі;

5) мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику;

6) чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку;

7) норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування;

8) норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

У мотивувальній частині рішення Господарського суду Херсонської області від 21.01.2020 по справі №923/896/19 судом не надавалася оцінка правомірності застосування відповідачем при розрахунку вартості необлікованої енергії за актом про порушення ПРРЕЕ від 19.08.2019 №132003, такого показника, як тривалість роботи обладнання протягом доби.

В названому судовому рішенні лише було вказано, що суд прийшов до висновку, що відповідачем правомірно здійснено перерахунок на суму 99212,23грн. виходячи з наведених розрахункових величин.

Про що можна зробити висновок, що суд надавав оцінку факту правильності розрахунку виходячи з тих розрахункових величин, які вказані відповідачем, не досліджуючи при цьому обґрунтованість застосування саме таких розрахункових величин у відповідності до норм чинного законодавства, зокрема, п.8.4.10 ПРРЕЕ.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 21.01.2020 по справі №923/896/19 не містить відомостей про докази та обставини, які підтверджують застосування саме таких вихідних даних при розрахунку вартості не облікованої електричної енергії.

За викладеного, вказане рішення суду у господарській справі №923/862/20 не може вважатись преюдиційним при розгляді даної справи в частині визначення правильності розрахунку розміру та вартості необлікованої електричної енергії за актом про порушення ПРРЕЕ №132003 від 19.08.2019.

Щодо тверджень відповідача про не відповідність нормам чинного законодавства обраного позивачем способу захисту, як підстави для відмови у задоволенні позову, суд зазначає наступне.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання незаконним та скасування рішення комісії Голопристанського РЕМ від 19.09.2019 оформлене протоколом №141 з розгляду акта про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії №132003 від 19.08.2019.

Пунктами 8.2.6, 8.2.7 ПРРЕЕ (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що на підставі акту про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. У такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Пунктом 4.26 ПРРЕЕ встановлено, що якщо споживач не оплатив виставлений платіжний документ або оплатив його із запізненням, електропостачальник та оператор системи мають право звернутися до споживача з вимогою здійснювати попередню оплату в сумі середньомісячного платежу, встановити більш короткий розрахунковий період або звернутися з вимогою щодо надання гарантій належного виконання договірних зобов`язань, а споживач має задовольнити таку вимогу. Якщо споживач не оплатив остаточний рахунок за спожиту електричну енергію, ні електропостачальник, ні оператор системи не обмежуються у своїх правах щодо припинення електропостачання або розподілу (передачі) електричної енергії такому споживачу відповідно до цих Правил.

Отже, вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установлених законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПРРЕЕ безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.07.2019 у справі № 904/3918/18).

При цьому вимога про оскарження рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформленого протоколом з розгляду акта про порушення ПРРЕЕ, має розглядатися як вимога про визнання повністю або частково недійсним акта постачальника електричної енергії відповідно до частини другої статті 20 ГК України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі №910/17955/17).

Означене також узгоджується з правовою позицією викладеною в постановах Верховного Суду від 08.10.2020 по справі №908/1580/19, від 27.04.2020 по справі №908/2359/18.

Розподіл судових витрат.

Судовими витратами у даній справі є витрати позивача на сплату судового збору, які згідно з приписами статті 129 ГПК України підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у сумі 2102грн.

Керуючись ст.ст. 123, 129, ст. 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Скасувати рішення комісії Голопристанського РЕМ від 19.09.2019 оформлене протоколом № 141 з розгляду акта про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії № 132003 від 19.08.2019.

3. Стягнути з Акціонерного товариства "Херсонобленерго" (м. Херсон, вул. Пестеля, 5, код ЄДР 05396638) на користь Південної державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту водних проблем і меліорації Національної Академії Аграрних Наук України (Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. Чорноморська, 71, код ЄДР 00497816) 2102,00 грн. компенсації по сплаті судового збору.

Згідно з ч.1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст. 257 ГПК.

Повне рішення складено та підписано 25.01.2021.

Суддя Н.А. Павленко