Рішення

від 13.01.2021 по справі 926/1868/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2021 року м. ЧернівціСправа № 926/1868/20

Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Ніколаєва М.І., за участю секретаря судового засідання Кифірюка А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю ОЛГРУП (58023, м.Чернівці, вул.Руська, 248-А, ЄДРПОУ 41614141);

до Чернівецької міської ради (58002, м.Чернівці, пл.Центральна,1, ЄДРПОУ 36068147);

про визнання правочину недійсним

За участю представників сторін:

від позивача - Сатонін В.І., адвокат

від відповідача - не з`явився

І. Стислий виклад позицій учасників справи.

На розгляд Господарського суду Чернівецької області надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю ОЛГРУП (далі - Товариство) до Чернівецької міської ради про визнання недійсним п 11.1. договору оренди землі №10998 від 18.12.2018, відповідно до якого орендар зобов`язаний сплатити Чернівецькій міській раді одноразовий внесок (кошти за фактичне користування земельною ділянкою в еквіваленті орендної плати) в сумі 71430,04 грн. до 30.11.2019р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що в 18.12.2018 на підставі рішення Чернівецької міської ради від 29.10.2018 № 1477 між позивачем і відповідачем укладено договір оренди землі № 10998, за умовами якого Товариство отримало в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,2056 га за адресою м. Чернівці, вул. Руська, 248А, кадастровий номер 7310136600:35:005:0048.

Пунктом 11.1. зазначеного договору передбачено, що орендар сплачує кошти за фактичне користування земельною ділянкою в еквіваленті орендної плати, розрахованої згідно із додатком № 2 до Договору, в сумі 71430,04 грн. до 30.11.2019р.

Оспорюваний пункт договору додано Чернівецькою міською радою на підставі рішення Чернівецької міської ради від 29.10.2018 № 1477, яким передбачено, що сплата коштів за фактичне користування земельними ділянками в еквіваленті орендної плати за землю, повинно здійснюватися відповідно до Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у м. Чернівцях, яке затверджене рішенням Чернівецької міської ради V скликання від 23.10.2008р. №715 (із змінами, внесеними рішеннями міської ради від 28.07.2011р. №221 та від 29.03.2012р. №467).

Пунктами 4.9, 4.10 та 4.11 вищевказаного положення передбачають сплату одноразового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.

Однак, сплата разового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста повинна була здійснюватися особою, яка має намір щодо забудови території.

Оскільки, позивач отримав в оренду земельну ділянку для обслуговування нежитлової будівлі, то положення законодавства, які регулюють пайову участь забудовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, не можуть бути в даних правовідносинах.

З аналізу норм законодавства чітко вбачається, що існує виключно дві форми плати за землю - це земельний податок та орендна плата, початок використання Орендарем земельної ділянки визначено моментом державної реєстрації відповідного права оренди.

Враховуючи зазначене, позивач вважає, що п. 11.1. Договору оренди землі № 10998 від 18.12.2018 суперечить чинному законодавству, порушує суспільний порядок та суперечить інтересам суспільства, а тому повинен бути визнаний недійсним.

Чернівецька міська рада проти позову заперечує з огляду на наступне:

- договір оренди підписаний сторонами, що свідчить про їх волевиявлення укладення зазначеного вище договору на тих умовах, які викладені в ньому;

- сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд;

- зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства;

- за загальним правилом договір повинен бути незмінним на весь строк його дії, а договірне зобов`язання - виконуватися відповідно до тих його умов, які сторони визначили при укладанні договору. Однак допускається зміна договору, якщо цього вимагають інтереси його сторін, а іноді - і публічні інтереси.

Крім цього, Чернівецька міська рада вказала, що визнання частково недійсним договору оренди землі від 18.12.2018 №10998 суперечить інтересам територіальній громаді міста Чернівців з огляду на наступне.

Вагомим джерелом доходів місцевого бюджету та другим за обсягом після податку на доходи фізичних осіб, є плата за землю (у формі земельного податку та орендної плати а також плати за фактичне використання земельних ділянок).

Фактичний користувач земельних ділянок, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельних ділянок на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Право на отримання коштів за користування землею не суперечить земельному законодавству, а вимога щодо їх стягнення підлягає до задоволення.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 18.08.2020 позовну заяву передано судді Ніколаєву М.І.

Ухвалою суду від 20.08.2020 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 09.09.2020.

04.09.2020 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№2555).

09.09.2020 у підготовчому судовому засіданні за усними клопотаннями представників сторін оголошено перерву до 01.10.2020.

15.09.2020 від представника позивача надійшло клопотання (вх.№2654) про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

01.10.2020 в підготовчому судовому засіданні за усними клопотаннями представників сторін оголошено перерву до 21.10.2020.

Ухвалою суду від 21.10.2020 за заявою представника позивача зупинено провадження у справі до вирішення справи №824/607/18-а, яка розглядається Сьомим апеляційним адміністративним судом.

Ухвалою суду від 30.11.2020 поновлено провадження у справі у зв`язку з набранням законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №824/607/18-а.

Ухвалою суду від 17.12.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 13.01.2021.

У судовому засіданні 13.01.2021 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату і час судового засідання. Відтак, суд дійшов висновку, що його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Після виходу з нарадчої кімнати у судовому засіданні 13.01.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України .

ІІІ. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини, на які учасники судового процесу посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд установив наступне.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру від 13.12.2018 № НВ-7302918992018 земельна ділянка площею 0,2056 га (кадастровий номер 7310136600:35:005:0048), що знаходиться по вул. Руській, 248-А у м. Чернівці, належить до категорії земель житлової та громадської забудови, має цільове призначення - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Чернівців, передана в оренду з 24.11.2015 до 31.08.2021.(а.с. 37-38)

29 жовтня 2018 року 64 сесія Чернівецької міської ради VII скликання ухвалила рішення № 1477, яким:

- надано Товариству земельну ділянку за адресою вул. Руська, 248-А, площею 0,2056 га (кадастровий номер 7310136600:35:005:0048), в оренду терміном на 5 років для обслуговування будівель торгівлі (п.19);

- надати позивачу дозвіл на об`єднання земельних ділянок за адресою вул. Руська, 248-А, площею 0,2804 га (кадастровий номер 7310136600:35:005:0035) та площею 0,2056 га (кадастровий номер 7310136600:35:005:0048) в одну земельну ділянку. (а.с. 8)

Цим же рішенням фізичних та юридичних осіб, яким надаються в оренду земельні ділянки, зобов`язано впродовж 90 календарних днів з дня його прийняття укласти з Чернівецькою міською радою договори оренди землі та сплатити кошти за фактичне користування земельною ділянкою в еквіваленті орендної плати за землю відповідно до умов договорів та Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у м. Чернівцях (пункт 24).

18 грудня 2018 року між Чернівецькою міською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олгруп" (Орендар) укладено договір оренди землі №10998 (далі договір оренди землі від 18.12.2018 №10998), за умовами якого Орендодавець на підставі рішення Чернівецької міської ради VII скликання від 29.10.2018 №1477 надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,2056 га, кадастровий номер 7310136600:35:005:0048 для обслуговування нежитлової будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Руська, 248-А (пункти 1.1, 2.1, 2.2). (а.с.5-6)

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3532784 грн (пункт 2.3), річна орендна плата становить 105983,52 грн (пункт 4.1).

Фактична передача вказаної земельної ділянки в оренду підтверджується актом прийому-передачі від 18.12.2018 (додаток № 3). (а.с. 7)

Строк дії договору оренди землі від 18.12.2018 № 10998 становить п`ять років, до 18.12.2023 включно (пункт 3.1).

За змістом пункту 9.1 договору оренди землі від 18.12.2018 № 10998 зміни до договору здійснюються шляхом укладення додаткових договорів, підписаних уповноваженими представниками сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов цього договору спір вирішується у судовому порядку.

Згідно із пунктом 11.1 договору оренди землі від 18.12.2018 № 10998 орендар сплачує одноразовий внесок (кошти за фактичне користування земельною ділянкою в еквіваленті орендної плати), розрахований згідно з додатком № 2 до цього Договору, в сумі 71430,04 грн на розрахунковий рахунок: Чернівецьке УК /м. Чернівці/ (цільові фонди, утворені органами місцевого самоврядування), код ЄДРПОУ 37978173, р/р/ 31515931024002, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код платника; 50110000;01 до 30.11.2019 (у разі дострокового розірвання договору оренди землі до дати його розірвання).

У разі несвоєчасної сплати одноразового внеску (коштів за фактичне користування земельною ділянкою в еквіваленті орендної плати) в термін, визначений цим договором, нараховується пеня в розмірі 0,1 % (відсотка) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, включаючи день оплати, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (пункт 12.4 договору оренду землі від 18.12.2018 № 10998).

Пунктом 13.4.2 договору оренду землі від 18.12.2018 № 10998 визначено, що невід`ємною частиною цього договору (додаток № 2) є розрахунок суми одноразового внеску (коштів за фактичне користування земельною ділянкою в еквіваленті орендної плати).

Відповідно до наявного в матеріалах справи додатку № 2 до договору оренду землі від 18.12.2018 № 10998, який підписаний начальником відділу оренди землі та його виконавцем, загальна сума одноразового внеску (коштів за фактичне користування земельною ділянкою в еквіваленті орендної плати) по земельній ділянці площею 0,2056 га по вул. Руській, 248-А у м. Чернівці за період з 16.04.2018 до 17.12.2018 складає 71430,04 грн.(а.с. 9)

Підстава здійснення вказаного розрахунку: рішення Чернівецької міської ради VII скликання від 16.04.2018 №1211 (пункт 22.2), від 29.10.2018 № 1477 (пункти 19, 24), Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у м. Чернівцях (пункт 4.10).

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 15.11.2018 у справі № 824/607/18-а, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020, визнано протиправними та нечинними пункти 4.9, 4.10, 4.11 рішення 33 сесії Чернівецької міської ради 5 скликання № 715 від 23.10.2008 "Про затвердження Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у м. Чернівцях".

При цьому, адміністративні суди в названій справі констатували, що пункти 4.9-4.11 рішення 33 сесії Чернівецької міської ради 5 скликання № 715 від 23.10.2008 не відповідають вимогам чинного законодавства, яке регулює питання оренди землі та не узгоджуються з принципами державної регуляторної політики, визначеними ст. 4 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", зокрема, принципів доцільності та адекватності. Зокрема, у скасованих пунктах рішення відсутня обґрунтована необхідність державного регулювання господарських відносин з метою вирішення існуючої проблеми, а також відповідність форм та рівня державного регулювання господарських відносин потребі у вирішені існуючої проблеми та ринковим вимогам з урахуванням усіх прийнятих альтернатив.

IV. Позиція суду по суті позовних вимог.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі-ЗК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Законом України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV (далі - ЗУ Про оренду землі , в редакції від 04.06.2017), законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 ЗУ "Про оренду землі").

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ст. ст. 11 , 627 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог цього кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу , чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу , здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу .

Відповідно до ст. ст. 6 , 13 , 14 , 16 ЗУ "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України , ЦК України , цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України , або за результатами аукціону.

Судом встановлено, що підставою укладення спірного договору оренди землі є рішення 64 сесії Чернівецької міської ради VII скликання № 1477, пунктом 19 якого вирішено надати ТОВ "Олгруп" земельну ділянку за адресою вул. Руська, 248-А, площею 0,2056 га (кадастровий номер 7310136600:35:005:0048), в оренду терміном на 5 років для обслуговування будівель торгівлі; а також фізичних та юридичних осіб, яким надаються в оренду земельні ділянки, зобов`язано впродовж 90 календарних днів з дня його прийняття укласти з Чернівецькою міською радою договори оренди землі та сплатити кошти за фактичне користування земельною ділянкою в еквіваленті орендної плати за землю відповідно до умов договорів та Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у м. Чернівцях (пункт 24).

Вказані пункти рішення Чернівецької міської ради не скасовані та не визнані незаконними у встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно частин 1, 2 статті 15 ЗУ "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Згідно з частиною третьою статті 631 ЦК України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Відповідно до частини першої статті 649 ЦК України розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.

Судом встановлено, що 18 грудня 2018 року між Чернівецькою міською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олгруп" (Орендар) укладено договір оренди землі від 18.12.2018 № 10998, за яким Орендодавець на підставі рішення Чернівецької міської ради VII скликання від 29.10.2018 № 1477 надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,2056 га, кадастровий номер 7310136600:35:005:0048 для обслуговування нежитлової будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Руська, 248-А (пункти 1.1, 2.1, 2.2).

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Тобто, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб`єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору. Свобода договору передбачає можливість укладати не лише ті договори, які передбачені нормами чинного цивільного законодавства, а й ті, які законом не передбачені. Також принцип свободи договору полягає в можливості особи вільно обирати контрагента. Сторони договору мають право на свій власний розсуд обирати форму договору.

Підписавши договір оренди землі, сторони погодили та прийняли його умови до виконання.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України ).

Згідно з статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до положень статті 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів і загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлено статтею 215 ЦК України .

Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу .

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3 , 15 , 16 ЦК України , які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушено цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Згідно ч.3 статті 631 ЦК України сторони не позбавлені права врегулювати у договорі відносини, що виникли між ними до його укладення.

Суд зазначає, що договором є домовленість сторін, що виражає узгоджену волю сторін, яка спрямована на досягнення конкретної мети, тобто договір це юридичний факт, на підставі якого виникають цивільні права та обов`язки.

З матеріалів справи вбачається, що договір підписаний позивачем без будь-яких заперечень, протокол розбіжностей не складався.

Сторони, реалізуючи своє право на свободу договору, на власний розсуд врегулювали питання компенсації власнику земельної ділянки (відповідачу) коштів за фактичне користування Товариством земельною ділянкою з моменту виникнення права власності на нерухомість, що розташована на земельній ділянці (нежитлова будівля) до моменту укладення спірного договору в розмірі орендної плати, що узгоджується з вимогами закону про платне користування землею в Україні (ст.206 ЗК України).

Позивачем не доведено, що оскаржуваний пункт договору не відповідає вимогам, встановленим статтею 203 ЦК України , порушує суспільний порядок та суперечить інтересам суспільства.

Суд погоджується з посиланням відповідача на те, що сплата коштів за фактичне користування землею не може порушувати інтереси територіальної громади м. Чернівців, оскільки вагомим джерелом доходів місцевого бюджету як матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування, є плата за землю.

Суд враховує, що у спорах про стягнення грошових коштів за користування земельною ділянкою до моменту оформлення особою права користування такою земельною ділянкою власник має право на отримання безпідставно збережених грошових коштів у порядку статті 1212 ЦК України. Тобто в такому разі суд виходить з того, що фактичний користувач земельної ділянки без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе грошові кошти, які мав заплатити за користування нею, отже, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц і від 20.09.2018 у справі № 925/230/17, постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних правовідносин та права власності Касаційного господарського суду від 28.02.2020 у справі № 913/169/18).

Таким чином, навіть в разі відсутності договору оренди землі фактичний користувач земельної ділянки, що у спірний період без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України.

Стосовно посилань позивача на неможливість застосування до нього пунктів положення 4.9, 4.10 та 4.11, які передбачають сплату одноразового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, оскільки згідно ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності сплата разового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста повинна була здійснюватися особою, яка має намір щодо забудови території, суд зазначає наступне.

Пунктом 2 ст. 40 Законом України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції, чинній на момент укладання договору оренди) визначено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно- транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Предметом регулювання Закону України Про регулювання містобудівної діяльності є правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований він на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

У свою чергу, спірний пункт 11.1 договору оренди землі від 18.12.2018 № 10998 не регулює участь позивача у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м. Чернівців, а встановлює обов`язок Товариства відшкодувати кошти за фактичне користування земельною ділянкою в еквіваленті орендної плати, що не суперечить вимогам чинного законодавства.

Визнання адміністративним судом у справі № 824/607/18-а протиправним та нечинними пункти 4.9, 4.10, 4.11 рішення 33 сесії Чернівецької міської ради 5 скликання № 715 від 23.10.2008 "Про затвердження Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у м. Чернівцях" не перешкоджає сторонам спірного правочину на власний розсуд та за добровільною і взаємною згодою визначити умови використання земельною ділянкою під час укладення договору оренди землі.

За таких обставин справи у позові слід відмовити у зв`язку з необґрунтованістю.

V. Розподіл судових витрат.

Судові витрати у даній справі складаються із судового збору, сплаченого позивачем при поданні цього позову, та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 17500 грн.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог суд вирішив судові залишити за позивачем у порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України .

Керуючись статтями 2 , 4 , 12 , 13 , 73 , 74 , 86 , 129 , 232 , 233 , 236-241 Господарського процесуального кодексу України , суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю ОЛГРУП до Чернівецької міської ради про визнання недійсним п 11.1. договору оренди землі №10998 від 18.12.2018 - відмовити.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Повний текст рішення складено та підписано 25.01.2021

Суддя М.І.Ніколаєв