ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 640/6500/19 Головуючий суддя І інстанції Лях М. Ю.
Провадження № 22-ц/818/1260/21 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: договірна
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2021 року м. Харків.
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Яцина В.Б. (суддя-доповідач),
суддів - Бурлака І.В., Хорошевського О.М.,
за участю секретаря: Семикрас О.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мирось Сергія Васильовича на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 16 листопада 2020 року, постановлену у складі головуючого судді Лях М.Ю., по цивільній справі № 640/6500/19, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Харківська міська рада про усунення перешкод у здійсненні права власності, припинення самочинного будівництва, відновлення первісного становища,
встановив:
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 16 листопада 2020 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду.
В апеляційній скарзі адвокат Мирось С.В. просить прийняти постанову, якою оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для подальшого провадження справи по суті на відповідній стадії.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції була постановлена без додержання вимог ст. 263 ЦПК України. Зокрема, дане судове рішення не ґрунтується на засадах верховенства права, не є законним та обґрунтованим, оскільки ухвалене без дотримання норм процесуального права.
Вказав, що у зв`язку з призначенням справи для розгляду по суті у суду не було законних підстав для задоволення поданої ОСОБА_2 після цього заяви про залишення його позову без розгляду та з огляду на подання ним також заяви про повернення позову.
Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Згідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, з повідомленням учасників справи.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Оскаржена ухвала вказаним вимогам відповідає.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 06.07.2020 закрито підготовче провадження, проте судовий розгляд справи по суті не розпочато, тому суд відповідно до ч. 4 ст. 185, п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України вважав можливим задовольнити заяву позивача про залишення його позовної заяви без розгляду, а іншу його заяву про повернення позовної заяви - залишив без задоволення.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду.
Положеннями статті 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Згідно із п. 3 ч. 4 ст. 185 ЦПК України позовна заява повертається у випадках, коли до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору або заява про відкликання позовної заяви.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Згідно з частинами першою та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні, крім випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, ч. 13 ст. 7 ЦПК України, який до даної справи не застосовується.
У параграфі 2 глави 6 ЦПК України визначено порядок відкриття розгляду справи по суті, який згідно зі ст. 217 ЦПК України починається з відкриття судового засідання та закінчується роз`ясненням спеціалістові його прав та обов`язків за правилом ст. 226 ЦПК України.
У параграфі 3 глави 6 ЦПК України передбачено порядок з`ясування обставин справи та дослідження доказів, який починається за змістом ст. 227 ЦПК України зі вступного слова учасників справи та закінчується після з`ясування всіх обставин справи та перевірки їх доказами, ст. 241 ЦПК України.
З огляду на темпоральне та змістовне навантаження згаданих норм цивільного процесуального права, з урахуванням того, що на стадії відкриття розгляду справи по суті справа не розглядається, а лише здійснюються необхідні процесуальні дії для з`ясування можливості перейти суду до з`ясування обставин справи та дослідження доказів, - слід розуміти, що розгляд справи по суті у судовому засіданні розпочинається зі стадії з`ясування обставин справи та дослідження доказів, визначених у параграфі 3 глави 6 ЦПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 05.04.2019 року відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 06.07.2020 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.
16 листопада 2020 року ОСОБА_2 подав заяву про повернення йому позовної заяви та судового збору, сплаченого за подання позовної заяви (а. с. 12 т. 3).
Також, цього ж дня ОСОБА_2 на електронну пошту суду направлено заяву про залишення його позовної заяви без розгляду (а. с. 14 т. 3).
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Мирось С.В. заперечував проти задоволення заяви позивача про повернення позовної заяви у зв`язку з тим, що у цивільній справі розпочато розгляд по суті. Вважає, що позивач відмовився від позовної заяви, у зв`язку з цим провадження у справі необхідно закрити на підставі п. 4 ч.1 ст. 255 ЦПК України. При цьому, представник відповідача заперечував проти повернення позивачу судового збору (а. с. 13 т. 3).
Як вбачається з матеріалів справи, розгляд справи неодноразово відкладався, судові засідання при цьому найчастіше не відбувались, згідно з протоколами судових засідань процес фіксувався всього двічі - 19.08.2020 та 14.09.2020 (а. с. 173, 212 т. 1), однак суд справу по суті так і не почав розглядати, оскільки у цих засіданнях були заявлені відповідні клопотання.
Таким чином доводи скарги про те, що суд почав слухати справу по суті, не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Доводи скарги про те, що ОСОБА_2 подав заяву про повернення позовної заяви та судового збору, та не подавав до суду заяви про залишення без розгляду до початку розгляду справи по суті, спростовуються наявністю у матеріалах справи відповідної заяви (а. с. 14 т. 2).
Аргументи скарги адвоката Мирося С.В. про те, що суд повинен був закрити провадження у справі, у зв`язку з відмовою позивача від позовної заяви, колегією суддів відхиляються, з огляду на те, що в матеріалах справи така заява відсутня. Відмова від позову є диспозитивним правом позивача, ч. 1 ст. 13 ЦПК України.
Судом з дотриманням вимог ст. ст. 89,263 ЦПК України дана належна оцінка доказам по справі, вірно встановлений характер спірних правовідносин і обґрунтовано зроблено висновок про залишення позовної заяви без розгляду.
На підставі вищенаведеного, судова колегія відхиляє доводи апеляційної скарги, які не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Таким чином, суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи скарги цього висновку не спростовують, тому відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
В контексті правил ст. 141 ЦПК України відсутні підстави для перерозподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст. 259, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 388,389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мирось Сергія Васильовича - залишити без задоволення.
Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 16 листопада 2020 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 25 січня 2021 року.
Головуючий В.Б. Яцина.
Судді І.В.Бурлака.
О.М.Хорошевський.
Суд | Харківський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.01.2021 |
Оприлюднено | 26.01.2021 |
Номер документу | 94366384 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Харківський апеляційний суд
Яцина В. Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні