Постанова

від 14.01.2021 по справі 220/1811/20

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

22-ц/804/343/21

220/1811/20

Головуючий у І інстанції Якішина О.М. Єдиний унікальний номер 220/1811/20

Номер провадження 22-ц/804/343/21

Доповідач Барков В.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2020 року м. Маріуполь

Донецький апеляційний суд в складі:

головуючого судді Баркова В.М.,

суддів Мальцевої Є.Є.,

Биліни Т.І.,

секретар Сікора М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Великоновоселківського районного суду Донецької області від 16 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Споживчого товариства Потребітєль , Великоновосілківської селищної ради, Комунального підприємства Великоновосілківське районне бюро технічної інвентаризації , Великоновосілківської державної нотаріальної контори про визнання протиправними та скасування рішень, визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідачів СТ Потребітєль , Великоновосілківської селищної ради, КП Великоновосілківське районне бюро технічної інвентаризації та Великоновосілківської державної нотаріальної контори в якому просив визнати протиправним та скасування рішення Великоновосілківської селищної ради № 6/13-160 від 29.11.2011 року про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення Споживчому товариству Потребітєль ; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення кадастровий № 1421255100-04-003-0054 площею 2148 кв.м., укладений між Великоновосілківською селищною радою та Споживчим товариством Потребітєль , посвідченого державним нотаріусом Великоновосілківської державної нотаріальної контори 25.07.2012 року, зареєстрованого в реєстрі за № 764; визнати протиправним та скасувати рішення державного нотаріуса про державну реєстрацію права власності Споживчого товариства Потребітєль на земельну ділянку несільськогосподарського призначення кадастровий № 1421255100-04-003-0054 площею 2148 кв.м.; визнати протиправним та скасувати рішення начальника Великоновосілківського бюро технічної інвентаризації Христофорової А.А. про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно ринок по продажу продовольчих і промислових товарів споживчого товариства Потребітєль за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрованому 10.10.2007 року у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 9887622.

Ухвалою Великоновоселківського районного суду Донецької області від 16 листопада 2020 року у відкритті провадження у справі відмовлено.

Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції процесуальних норм, просив її скасувати та направити справу до Великоновоселківського районного суду Донецької області для продовження розгляду.

В обґрунтування скарги зазначає, що суд невірно визначив характер спірних відносин між ним та СТ Потребітель , оскільки у справі існує невирішений спір про право користування ним об`єктом нерухомого майна саме як фізичною особою, а не в процесі здійснення ним господарської діяльності, як фізичною особою-підприємцем.

Відзивів на апеляційну скаргу не надано. Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Сторони в судове засідання апеляційного суду не з`явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином телефонограмою (а.с. 50-51), тому суд відповідно до положень ст. 372 ЦПК України розглянув справу без їх участі без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини справи, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин та інші.

У відповідності з вимогами ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 , будучи зареєстрованим як фізична особа-підприємець, здійснював свою діяльність на ринку по продажу продовольчих і промислових товарів, який належав Великоновосілківській селищній раді, а на даний час перебуває у власності СТ Потребітєль .

29.11.2011 року Великоновосілківською селищною радою прийнято рішення № 6/13-160 про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення Споживчому товариству Потребітєль .

25.07.2012 року без проведення аукціону було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення кадастровий № 1421255100-04-003-0054 площею 2148 кв.м., між Великоновосілківською селищною радою та Споживчим товариством Потребітєль , який був посвідчений державним нотаріусом Великоновосілківської державної нотаріальної контори.

Після переходу права власності до СТ Потребітєль , ОСОБА_1 продовжував здійснювати свою торгівельну діяльність на вищезазначеній земельній ділянці. Оскільки, на його думку, на даний час виник спір з приводу розміру платежів за користування ділянкою, пов`язаних з здійсненням підприємницької діяльності, вважає що його права, закріплені ст. 134 ЗК України, порушені.

Відмовляючи у відкритті позовного провадження, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки ОСОБА_1 заявляв позовні вимоги про захист порушеного, на його думку, права користування (власності) на об`єкт нерухомого майна як фізичної особи - підприємця, а саме земельної ділянки на ринку, яку він використовує з метою здійснення господарської діяльності, даний спір не підлягає розгляду в порядку, передбаченому ЦПК України, оскільки безпосередньо стосується прав та обов`язків позивача, як суб`єкта господарської діяльності.

З такими висновками суду першої інстанції не можна не погодитися.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття суд, встановлений законом включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Господарський процесуальний кодекс України встановлює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та(або) фізичні особи-підприємці (пункт 1 частини першої статті 20 цього Кодексу).

Натомість відповідно до положень статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства.

Як вбачається із позовної заяви та доводів апеляційної скарги, вимоги позивача полягають у визнанні недійсними рішень ради та договору купівлі-продажу земельної ділянки, які порушують його права як фізичної особи-підприємця на користування зазначеною земельною ділянкою для здійснення ним господарської діяльності.

Крім того, відповідно до безкоштовного електронного запиту до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , станом на час звернення із позовом є зареєстрованою фізичною особою-підприємцем (а.с. 52).

Таким чином, суб`єктний склад спору, який є одним з визначальних чинників при визначенні його юрисдикції, включає у себе фізичну особу-підприємця та юридичних осіб, що, в свою чергу, відносить його вирішення в силу положень п.1. ч.1 ст. 20 ГПК України до розгляду за правилами господарського судочинства.

За наведених обставин, апеляційний суд приходить до переконання про те, що оскаржувана ухвала постановлена місцевим судом з урахуванням усіх норм процесуального права, які регулюють визначення підсудності для вирішення спору по суті.

Таким чином, передбачених ст. 376 ЦПК України підстав для скасування судового рішення апеляційним судом не встановлено, а тому оскаржувану ухвалу необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-382 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Великоновоселківського районного суду Донецької області від 16 листопада 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 25 січня 2021 року.

Судді В.М. Барков

Є.Є. Мальцева

Т.І. Биліна