Постанова

від 14.01.2021 по справі 220/680/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

22-ц/804/344/21

220/680/17

Головуючий у І інстанції Яненко Г.М. Єдиний унікальний номер 220/6802/17

Номер провадження 22-ц/804/344/21

Доповідач Барков В.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2021 року м. Маріуполь

Донецький апеляційний суд в складі:

головуючого судді Баркова В.М.,

суддів Мальцевої Є.Є.,

Биліни Т.І.,

секретар Сікора М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Великоновоселківського районного суду Донецької області від 04 грудня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 про стягнення з Держави Україна справедливої сатисфакції в розмірі 183 825 366,00 грн., за рахунок коштів Державного бюджету України на відшкодування ОСОБА_1 матеріальної (втрати права власності) та моральної шкоди, завданої протиправними рішеннями, діями, бездіяльністю органів державної влади,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення, обґрунтовуючи її тим, що відповідно до постанови Верховного Суду його касаційну скаргу було залишено без задоволення та відмовлено у вирішенні питання про повернення судового збору за подачу заяви про забезпечення доказів від 06 вересня 2017 року в розмірі 320 грн. та роз`яснено, що це питання вирішує суд, який ухвалив відповідне рішення. Враховуючи викладене, просив ухвалити додаткове рішення яким задовольнити його заяву.

Додатковим рішенням Великоновоселківського районного суду Донецької області від 04 грудня 2020 року витрати по сплаті судового збору за розгляд заяви про забезпечення доказів покладено на позивача.

Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нове, яким заяву про повернення судового збору задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом в порушення вимог ч. 2 ст. 135 ЦПК України (в редакції станом на 06 вересня 2017 року) його заява про забезпечення доказів не була розглянута протягом встановлених законом п`яти днів з дня її надходження, оскільки матеріали справи не містять відповідного рішення з цього питання у зазначений строк, а тому судовий збір, сплачений за подання вказаної заяви, підлягає поверненню.

Відзивів на апеляційну скаргу не надано. Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Представники Держави Україна в особі Генеральної прокуратури України, Державної казначейської служби України та Державної фіскальної служби в судове засідання апеляційного суду не з`явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином судовими повістками (а.с. 116, 117, 118), тому суд відповідно до положень ст. 372 ЦПК України розглянув справу без їх участі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_2 , який просив скаргу задовольнити, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини справи, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин та інші.

У відповідності з вимогами ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області від 05 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного суду від 04 грудня 2018 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено (т. 3 а.с. 204, т. 4 а.с. 90-100).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 липня 2020 року рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 05 жовтня 2018 року та постанову Донецького апеляційного суду від 04 грудня 2018 року залишено без змін (т. 4 а.с. 134-140).

Під час розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_1 від імені та в інтересах якого діяв ОСОБА_2 06 вересня 2017 року подав заяву про забезпечення доказів, оплативши її судовим збором у розмірі 320 грн. (т. 1 а.с. 94, 95).

Ухвалою Великоновосілківського районного суду Донецької області від 16 квітня 2018 року заяву про забезпечення доказів було задоволено частково та частину доказів забезпечено шляхом їх витребування (т. 2 а.с. 171).

Доводи апеляційної скарги про те, що заява про забезпечення доказів подавалася під час дії Цивільного процесуального Кодексу України в редакції 2010 року, а розглянута судом під час дії Цивільного процесуального Кодексу України в редакції 2017 року правового значення для справи не мають, оскільки як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 1 своєї постанови Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції № 2 від 12 червня 2009 року, цивільне судочинство здійснюється, серед іншого, відповідно до Цивільного процесуального кодексу України та положень інших нормативно-правових актів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Крім того, обидві редакції процесуального закону містять норми щодо забезпечення доказів.

Також з матеріалів справи вбачається, що позивач ухвалу Великоновоселківського районного суду Донецької області від 16 квітня 2018 року не оскаржував, а тому доводи апеляційної скарги щодо її невідповідності процесуальним нормам закону є безпідставними.

Відповідно до положень ст.ст. 133, 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а витрати, пов`язані із забезпеченням доказів, у разі відмови в позові - покладаються на позивача.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ухвалив обґрунтоване та законне додаткове рішення, покладаючи судові витрати саме на позивача, як того передбачають положення ст. 141 ЦПК України, оскільки в задоволенні позовних вимог йому було відмовлено.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив додаткове судове рішення з додержанням норм процесуального права, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Великоновоселківського районного суду Донецької області від 04 грудня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 25 січня 2021 року.

Судді В.М. Барков

Є.Є. Мальцева

Т.І. Биліна