Постанова

від 20.01.2021 по справі 335/10446/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 20.01.2021 Справа № 335/10446/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №335/10446/18 Головуючий у 1 інстанції Воробйов А.В.

Провадження № 22-ц/807/206/21 Суддя-доповідач Онищенко Е.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2021 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого Онищенка Е.А.

суддів: Бєлки В.Ю.,

Кухаря С.В.

за участю секретаря судового засідання Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Ленд Дівелопмент" на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Державного реєстратора виконавчого комітету Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області Куляк Руслана Юрійовича, товариства з обмеженою відповідальністю „Агофог", товариства з обмеженою відповідальністю „Ленд Дівелопмент", Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, треті особи приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Хамула Наталя Григорівна, Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області, Державний реєстратор Христинко Євген Васильович Виконаного комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району, Запорізької області, ОСОБА_4 , виконавчий комітет Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області про витребування майна із чужого незаконного володіння,-

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 , Державного реєстратора виконавчого комітету Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області Куляк Р.Ю., ТОВ „Агофог", ТОВ „Ленд Дівелопмент", Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, треті особи приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Хамула Н.Г., Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області, Державний реєстратор Христинко Є.В. Виконаного комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району, Запорізької області, ОСОБА_4 , виконавчий комітет Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області про витребування майна із чужого незаконного володіння

В обґрунтування позову, уточненого в ході розгляду справи, зазначено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової приватної власності належить будівля кафе-бару літ. А-2 (513,9 кв.м.), топочну літ. Б (6,4 кв.м.), шашличну літ. В (9,6 кв.м.), що знаходяться за адресом: АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №122444306 від 02.052018 року.

02.09.2018 року позивачам стало відомо з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №136259551 від 02.09.2018 року, що належне їм майно, без їх відома перейшло у власність ТОВ Ленд Дівелопмент на підставі договору купівлі-продажу від 23.08.2018 року, укладеного між ТОВ Агофог та ТОВ Ленд Дівелопмент , посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Хамулою Н.Г..

Позивачі не мали наміру відчужувати належне їм майно, воно вибуло з їх власності без їх волі, на підставі не існуючих судових рішень та незаконних дій державного реєстратора та приватного нотаріуса.

На момент укладення Договору купівлі-продажу нерухомості №1451 від 23.08.2018 року, укладеного між ТОВ Агофог та ТОВ Ленд Дівелопмент , був накладений арешт на належне позивачам нерухоме майно.

В провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя знаходиться цивільна справа №335/4920/18, за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_5 , ТОВ Тубан про визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04.05.2018 року по зазначеній справі накладено арешт на нерухоме майно: будівлю кафе-бару літ. А-2 (513,9 кв.м.), топочну літ. Б (6,4 кв.м.), шашличну літ. В (9,6 кв.м.), що знаходяться за адресом: АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень №134843662 від 18.08.2018 року, державним реєстратором Демченко З.М. Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради 11.05.2018 року внесено запис в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про обтяження, номер запису про обтяження 262063393, обтяжувач Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя.

18.08.2018 року державний реєстратор Куляк Р.Ю., виконавчого комітету Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області припинив обтяження, посилаючись на підставу: ухвала Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя №335/4920/18 від 05.06.2018 року. В єдиному реєстрі судових рішень зазначена ухвала суду не міститься. На запит представника позивачів, судом надана інформацію, що продовж 2018 року заяв про зняття арешту по вищевказаній цивільній справі до суду не надходило та судом не розглядалося.

Таким чином, державний реєстратор Куляк Р.Ю, припинив обтяження на підставі неіснуючої ухвали суду від 05.06.2018 року, чим порушив вимоги ст.31-1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

03.09.2018 року позивачі звернулися до Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області за скаргою на дії державного реєстратора Куляка Р.Ю., виконавчого комітету Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, за наслідками розгляду якої, комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, 17.10.2018 року задовольнила скаргу та визнала неправомірними дії державного реєстратора Куляка Р.Ю.

Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, під час перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі прав, встановлено, що 18.08.2018 року, ОСОБА_3 , державному реєстратору Куляку Р.Ю., для проведення державної реєстрації було подано дві заяви: заява №29714921 щодо проведення державної реєстрації обтяження щодо об`єкту нерухомого майна за адресом АДРЕСА_1 , квитанцію б/н від 17.08.2018 року та ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05.06.2018 року №4920/18, а також заяву №29714929 для проведення державної реєстрації права власності на той самий об`єкт нерухомого майна разом із квитанцією б/н від 18.08.2018 року та рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05.06.2018 року №335/4710/18.

На підставі зазначених документів, 18.08.2018 року державним реєстратором Куляком Р.Ю. прийняті рішення про державну реєстрацію припинення обтяжень №42607456 та рішення №42607483 від 18.08.2018 року про держану реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на спірний об`єкт нерухомого майна.

За інформацією Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04.09.2018 року №01-29/1001/2018, позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_5 про звернення стягнення у рахунок заборгованості за договором позики шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя не надходив, судом не розглядався. За номером справи 335/1480/2017 в Орджонікідзевському районному суді зберігається інша цивільна справа за позовом ОСОБА_6 до ПАТ Запоріжжяобленерго про стягнення заборгованості з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.

Крім того, в Бердянській районній державній адміністрації Запорізької області знаходиться реєстраційна справа ТОВ Агофог , засновником якого був ОСОБА_3 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №135049141 від 21.08.2018 року, державним реєстратором Христенко Є.В., виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області, на підставі акту оцінки та прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей, які вносяться до статутного капіталу ТОВ Агофог , прийнято рішення №42636080 від 21.08.2018 року про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна: будівлю кафе-бару літ. А-2 (513,9 кв.м.), топочну літ. Б (6,4 кв.м.), шашличну літ. В (9,6 кв.м.), що знаходяться за адресом: АДРЕСА_1 . - за ТОВ Агофог , яке зареєстровано в ЄДРПОУ 20.08.2018 року.

Право власності за ТОВ Агофог на спірне нерухоме майно зареєстровано 21.08.2018 року, договір купівлі продажу нерухомості №1451, укладений між ТОВ Агофог та ТОВ Ленд Дівелопмент , посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Хамулою Н.Г. 23.08.2018 року.

Відповідно до п. 3 Договору, продаж здійснено з оплатою протягом одного календарного року за 3 800 000 грн. без ПДВ, при тому, що згідно балансової довідки, виданої ТОВ Агофог від 21.08.2018 року, балансова вартість об`єкта складає 5 000 000 грн.

Зазначене свідчить про те, що правочин суперечить цілям товариства: порядок проведення розрахунків привабливий для покупця, але суперечить інтересам продавця.

Відповідно до глави 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у її статуті чи положенні, або виходить за межі її діяльності.

Позивачі вважають, що державна реєстрація права власності на спірний об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_3 , ТОВ Агофог , ТОВ Ленд Дівелопмент проведена з порушенням ст.31-1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , а дії приватного нотаріуса вчиненні з порушенням глав 7, 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України .

Посилаючись на вищевикладене, просили суд:

Витребувати у ТОВ Ленд Дівелопмент , на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 нерухоме майно: будівлю кафе-бару літ. А-2 (513,9 кв.м.), топочну літ. Б (6,4 кв.м.), шашличну літ. В (9,6 кв.м.), що знаходяться за адресом: АДРЕСА_1 , право власності на яке зареєстровано за ТОВ Ленд Дівелопмент , на підставі Договору купівлі-продажу нерухомості від 23.08.2018 року, серія та номер:1451, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Хамулою Н. Г.

Визнати протиправними дії державного реєстратора виконавчого комітету Таврійської сільської ради, Оріхівського району, Запорізької області Куляка Р. Ю., що полягають у прийнятті рішення та внесенні запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію припинення обтяжень від 18.08.2018 року №42607456 та про державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності від 18.08.2018 року №42607483 на нерухоме майно: будівлю кафе-бару літ. А-2 (513,9 кв.м.), топочну літ. Б (6,4 кв.м.), шашличну літ. В (9,6 кв.м.), що знаходяться за адресом: АДРЕСА_1 .

Скасувати запис про право власності №27550606 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: будівлю кафе-бару літ. А-2 (513,9 кв.м.), топочну літ. Б (6,4 кв.м.), шашличну літ. В (9,6 кв.м.), що знаходяться за адресом: АДРЕСА_1 , який був внесений на підставі рішення від 18.08.2018 року №42607483 державного реєстратора виконавчого комітету Таврійської сільської ради, Оріхівського району, Запорізької області Куляк Р. Ю..

Скасувати запис про право власності №27577134 в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно: будівлю кафе-бару літ. А-2 (513,9 кв.м.), топочну літ. Б (6,4 кв.м.), шашличну літ. В (9,6 кв.м.), що знаходяться за адресом: АДРЕСА_1 , який був внесений державним реєстратором Христенко Є.В., виконавчого комітету Комишувахської селищної ради, Оріхівського району, Запорізької області на підставі рішення №42636080 від 21.08.2018 року - власник ТОВ Агофог .

Скасувати запис про право власності №27631451 ТОВ Ленд Дівелопмент , в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно будівлю кафе-бару літ. А-2 (513,9 кв.м.), топочну літ. Б (6,4 кв.м.), шашличну літ. В (9,6 кв.м.), що знаходяться за адресом: АДРЕСА_1 , який був внесений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Хамулою Н.Г. на підставі рішення №42693377 від 23.08.2018 року.

Зобов`язати Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради поновити державну реєстрацію права спільної часткової власності на об`єкт нерухомого майна: будівлю кафе-бару літ. А-2 (513,9 кв.м.), топочну літ. Б (6,4 кв.м.), шашличну літ. В (9,6 кв.м.), що знаходяться за адресом: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 на 11/20 часток та ОСОБА_1 на 9/20 часток.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23 вересня 2020 року позов задоволено.

Витребувано у ТОВ Ленд Дівелопмент , на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 нерухоме майно: будівлю кафе-бару літ. А-2 (513,9 кв.м.), топочну літ. Б (6,4 кв.м.), шашличну літ. В (9,6 кв.м.), що знаходяться за адресом: АДРЕСА_1 , право власності на яке зареєстровано за ТОВ Ленд Дівелопмент , на підставі Договору купівлі-продажу нерухомості від 23.08.2018 року, серія та номер:1451, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Хамулою Наталією Григорівною.

Визнано протиправними дії державного реєстратора виконавчого комітету Таврійської сільської ради, Оріхівського району, Запорізької області Куляка Руслана Юрійовича, що полягають у прийнятті рішення та внесенні запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію припинення обтяжень від 18.08.2018 року №42607456 та про державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності від 18.08.2018 року №42607483 на нерухоме майно: будівлю кафе-бару літ. А-2 (513,9 кв.м.), топочну літ. Б (6,4 кв.м.), шашличну літ. В (9,6 кв.м.), що знаходяться за адресом: АДРЕСА_1 .

Скасовано запис про право власності №27550606 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: будівлю кафе-бару літ. А-2 (513,9 кв.м.), топочну літ. Б (6,4 кв.м.), шашличну літ. В (9,6 кв.м.), що знаходяться за адресом: АДРЕСА_1 , який був внесений на підставі рішення від 18.08.2018 року №42607483 державного реєстратора виконавчого комітету Таврійської сільської ради, Оріхівського району, Запорізької області Куляк Руслана Юрійовича .

Скасовано запис про право власності №27577134 в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно: будівлю кафе-бару літ. А-2 (513,9 кв.м.), топочну літ. Б (6,4 кв.м.), шашличну літ. В (9,6 кв.м.), що знаходяться за адресом: АДРЕСА_1 , який був внесений державним реєстратором Христенко Євгеном Васильовичем, виконавчого комітету Комишувахської селищної ради, Оріхівського району, Запорізької області на підставі рішення №42636080 від 21.08.2018 року - власник ТОВ Агофог .

Скасовано запис про право власності №27631451 ТОВ Ленд Дівелопмент , в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно будівлю кафе-бару літ. А-2 (513,9 кв.м.), топочну літ. Б (6,4 кв.м.), шашличну літ. В (9,6 кв.м.), що знаходяться за адресом: АДРЕСА_1 , який був внесений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Хамулою Наталією Григорівною на підставі рішення №42693377 від 23.08.2018 року.

Зобов`язано Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради поновити державну реєстрацію права спільної часткової власності на об`єкт нерухомого майна: будівлю кафе-бару літ. А-2 (513,9 кв.м.), топочну літ. Б (6,4 кв.м.), шашличну літ. В (9,6 кв.м.), що знаходяться за адресом: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 на 11/20 часток та ОСОБА_1 на 9/20 часток.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ТОВ „Агофог", ТОВ „Ленд Дівелопмент" на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1468,33 грн. з кожного.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ТОВ „Агофог", ТОВ „Ленд Дівелопмент" на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 1468,33 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ТОВ „Ленд Дівелопмент" подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, незастосування норм матеріального права, які у даній справі підлягають застосуванню, та порушення норми процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 надали суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції у цій справі залишити без змін.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає зазначеним вище вимогам.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дії державного реєстратора Куляка Р.Ю., які полягають у прийнятті рішення та внесенні запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію припинення обтяжень від 18.08.2018 року №42607456 та про державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності від 18.08.2018 року №42607483 на спірне нерухоме майно, не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв`язку з порушеннями процедури державної реєстрації, а саме вимог визначених у статтях 10, 22, 27 Закону, пункту 12 Порядку, що призвело до порушення прав та законних інтересів позивачів, та є протиправними.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 05.08.2009, виданого виконавчим комітетом Запорізької міської ради, за ОСОБА_1 , зареєстровано право приватної власності на 9/20 часток об`єктів нерухомого майна, а саме: кафе-бару літ. А-2 (513,9 м2), топочна літ. Б (6,4 м2), шашличну літ. В (9,6 м2), які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі договору дарування від 15.06.2010, укладеного між ТОВ Енігма в особі ОСОБА_1 , з одного боку, та ОСОБА_2 , з іншого, за останньою зареєстровано право власності на 1/20 частки об`єктів нерухомого майна, а саме: кафе-бару літ. А-2 (513,9 м2), топочна літ. Б (6,4 м2), шашличну літ. В (9,6 м2), які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі договору купівлі-продажу від 24.09.2014 року, укладеного між ТОВ Тубан в особі ОСОБА_2 , з одного боку, та ОСОБА_2 , з іншого, за останньою зареєстровано право власності на 1/2 частку об`єкту нерухомого майна, а саме: кафе-бару літ. А-2 (513,9 м2), топочна літ. Б (6,4 м2), шашличну літ. В (9,6 м2), які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

В провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя знаходиться цивільна справа № 335/4920/18 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 ,, ТОВ Тубан , про визнання права власності та витребування майна з чужого володіння, а саме нерухомого майна: будівлю кафе-бару літ. А-2 (513,9 м2), топочна літ. Б (6,4 м2), шашличну літ. В (9,6 м2), які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

В ході розгляду Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя вказаної цивільної справи ухвалою від 04.05.2018 на вищевказане нерухоме майно накладено арешт.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження № 134843662 від 18.08.2018, державним реєстратором Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Запорізької області Демченком З.М. на підставі вказаної ухвали суду 11.05.2018 до реєстру за № 26206393 внесено запис про обтяження вищевказаного нерухомого майна, вид обтяження - арешт нерухомого майна, суб`єкт обтяження - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя (т.1 а.с.19).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження № 134843662 від 18.08.2018, державним реєстратором виконавчого комітету Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області Куляком Р.Ю. 18.08.2018 на підставі ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05.06.2018 у справі № 335/4920/18 вказане обтяження припинено (т.1 а.с.20).

18 серпня 2018 року, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 134843843 від 18.08.2018, державний реєстратор виконавчого комітету Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області Куляк Р.Ю. на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05.06.2018 у справі № 335/4710/18 вніс до реєстру відомості про реєстрацію права приватної власності на нерухоме майно: будівлю кафе-бару літ. А-2 (513,9 м2), топочна літ. Б (6,4 м2), шашличну літ. В (9,6 м2), які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_3 , який, згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 135049141 від 21.08.2018, є одноособовим учасником (засновником) ТОВ АГОФОГ (ЄДРПОУ 42404523).

03 вересня 2018 року позивачі звернулися до Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області зі скаргою на дії державного реєстратора Куляка Р.Ю., виконавчого комітету Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, за наслідками розгляду якої, комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, 17.10.2018 року задовольнила скаргу та визнала неправомірними дії державного реєстратора Куляка Р.Ю. (т.1 а.с.139)

Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, під час перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі прав, встановлено, що 18.08.2018 року, ОСОБА_3 , державному реєстратору Куляку Р.Ю., для проведення державної реєстрації було подано дві заяви: заява №29714921 щодо проведення державної реєстрації обтяження щодо об`єкту нерухомого майна за адресом АДРЕСА_1 , квитанцію б/н від 17.08.2018 року та ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05.06.2018 року №4920/18, а також заяву №29714929 для проведення державної реєстрації права власності на той самий об`єкт нерухомого майна разом із квитанцією б/н від 18.08.2018 року та рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05.06.2018 року №335/4710/18 (т.3 а.с.17 -23).

Встановлено згідно відповіді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя на запит від 04.09.2018 року, вих. №01-29/1001/2018, що згідно автоматизованої системи документообігу суду 03.05.2018 року в провадженні судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Макарова В.О. надійшла цивільна справа №335/4920/18 провадження 2/335/1540/2018 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 , ТОВ Тубан , про визнання права власності та витребування майна з чужого володіння. 03.03.2018 року представником позивача ОСОБА_8 подано до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя заяву про забезпечення позову, відповідно до якої, представник просить накласти арешт на майно, зокрема, нерухоме майно: будівлю кафе-бару літ. А-2 (513,9 м2), топочна літ. Б (6,4 м2), шашличну літ. В (9,6 м2), які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . 04.04.2018 року суддею Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Макаровим В.О. заяву адвоката Шостак А.П. задоволено. Заяв про зняття арешту по вказаній цивільній справі до суду не надходило.

Цим же листом, додатково повідомлено, що згідно автоматизованої системи документообігу впродовж 2018 року цивільна справа №335/4710/18 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_5 про звернення стягнення у рахунок заборгованості за договором позики шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя не надходила та судом не розглядалася (т.1 а.с.26).

Також відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 135049141 від 21.08.2018, 21.08.2018 державний реєстратор виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Христенко Є.В. на підставі акта оцінки та прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей, які вносяться до статутного капіталу ТОВ АГОФОГ від 20.08.2018, виданого одноособовим учасником (засновником) ТОВ АГОФОГ ОСОБА_3 , вніс до реєстру відомості про реєстрацію права приватної власності на нерухоме майно: будівлю кафе-бару літ. А-2 (513,9 м2), топочна літ. Б (6,4 м2), шашличну літ. В (9,6 м2), які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , за ТОВ АГОФОГ (ЄДРПОУ 42404523) (т.1 а.с. 19, т.3 а.с.27-32).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 136259551 від 02.09.2018, 23.08.2018 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Хамулою Н.Г. посвідчено договір купівлі-продажу № 1451, на підставі якого право приватної власності на нерухоме майно: будівлю кафе-бару літ. А-2 (513,9 м2), топочна літ. Б (6,4 м2), шашличну літ. В (9,6 м2), які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ТОВ Ленд Дівелопмент (ЄДРПОУ 34748713) (т.1 а.с.56).

Вирішуючи спірні правовідносини, судом першої інстанції вірно застосовані положення статей 319, 321, , 330, 387, 388 ЦК України.

Відповідно до п. 26 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року №5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав судам роз`яснено, що відповідно до положень частини першої статті 388 ЦК України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першій статті 388 ЦК України.

За приписами ч.1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Положеннями статті 388 ЦК України визначені випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

Судом першої інстанції при вирішення спору вірно встановлено, що приписи статті 388 ЦК України застосовується як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі №183/1617/16 (пункти 146-147) судом констатовано, що власник, з дотриманням вимог статей 287 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

З наявних в матеріалів справи доказів, судом першої інстанції вірно встановлено, що спірне нерухоме майно вибуло із власності позивачів не з їх волі, а на підставі підроблених судових рішень та з порушенням вимог законодавства, між власником та володільцем майна не існувало жодних юридичних відносин, право власності позивачів на спірне нерухоме майно заперечується іншими особами, на цей час спірне нерухоме майно перебуває у володінні ТОВ Ленд Дівелопмент .

Таким чином, колегія суддів вважає вірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що факт вибуття нерухомого майна з володіння позивачів відбувся поза їх волею, оскільки перереєстрацію права власності на спірне нерухоме майно здійснено без повідомлення позивачів та з порушенням вимог законодавства, тому позивачі мають право на витребування належного їм нерухомого майна з чужого незаконного володіння на підставі положень статті 388 ЦК України.

За приписами статті 19, 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень , рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання протиправними дії державного реєстратора виконавчого комітету Таврійської сільської ради, Оріхівського району, Запорізької області Куляка Р. Ю., що полягають у прийнятті рішення та внесенні запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію припинення обтяжень від 18.08.2018 року №42607456 та про державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності від 18.08.2018 року №42607483 на нерухоме майно: будівлю кафе-бару літ. А-2 (513,9 кв.м.), топочну літ. Б (6,4 кв.м.), шашличну літ. В (9,6 кв.м.), що знаходяться за адресом: АДРЕСА_1 , суд першої інстанції обґрунтовано виходив з положень ч.1 ст. 2 та п.2 ч.3 ст.10, 18, 22 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (Порядок), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127.

Так, п. 12 Порядку передбачено, що розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

Судом першої інстанції вірно встановлено з наявних в матеріалах справи доказів, що дії державного реєстратора Куляка Р.Ю., які полягають у прийнятті рішення та внесенні запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію припинення обтяжень від 18.08.2018 року №42607456 та про державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності від 18.08.2018 року №42607483 на спірне нерухоме майно, не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв`язку з порушеннями процедури державної реєстрації, а саме вимог визначених у статтях 10, 22, 27 Закону, пункту 12 Порядку, що призвело до порушення прав та законних інтересів позивачі, та є протиправними.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що судом не було досліджено питання можливості ОСОБА_2 витребувати спірне майно у повному розмірі у зв`язку з оскарженням права власності ОСОБА_2 третіми особами.

Колегія суддів вважає вказані доводи безпідставними з огляду на наступне.

Згідно ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав.

Положеннями статті 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державній реєстрації підлягає право власності.

Згідно ст. 12 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивачами надана суду Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек; Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 122444306 від 02.05.2018 року, якою підтверджується, що спірний об`єкт нерухомого майна знаходився в приватній власності позивачів.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що право власності позивачів на об`єкт нерухомого майна набуто правомірно. На теперішній час незаконність набуття права власності позивачами - судом не встановлена.

Доводи скаржника зводяться до невірного трактування змісту статті 330 ЦК України.

Колегією суддів відхиляються доводи апеляційної скарги про те, що судом не досліджено та не надано оцінки питанню добросовісності набувача майна ТОВ ЛЕНД ДІВЕЛОПМЕНТ .

Відповідно до позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 24.03.2020 року у справі № 200/9962/17-ц (провадження № 61-9969ск19), положення ч.1 ст. 388 ЦК України, власник має право витребувати своє майно із чужого незаконно володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в ч.1 ст. 388 ЦК України .

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що спірне нерухоме майно вибуло із власності позивачів не з їх волі, на підставі підроблених судових рішень та з порушенням вимог законодавства; між власниками та скаржником не існувало жодних юридичних відносин; нерухоме майно перебуває у володінні ТОВ ЛЕНД ДІВЕЛОПМЕНТ .

Доводи апеляційної скарги про те, що оскаржуваним рішенням позбавлено права ТОВ ЛЕНД ДІВЕЛОПМЕНТ отримати відшкодування збитків у зв`язку з порушенням його права як добросовісного набувача є безпідставним та необґрунтованим, оскільки апелянт, із власності якого витребовується об`єкт нерухомого майна, не позбавлений можливості відновити своє право, пред`явивши вимогу до ТОВ АГОФОГ , у якого він придбав об`єкт нерухомого майна, про відшкодування збитків на підставі ст. 661 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.03.2020 року у справі № 200/9962/ 17-ц.

Згідно ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Позивачів протиправно позбавили права власності не без відома та участі скаржника, про що на його адресу та адреси кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) одного із засновників ТОВ ЛЕНД ДІВЕЛОПМЕНТ - ТОВ Компанія Ейнтрівуд інвестментс Лімітед , - ОСОБА_9 та ОСОБА_10 12.09.2108 року направлено Звернення щодо припинення протиправних дій щодо приватної власності фізичних осіб та проти вчинення масових безпорядків в центрі м. Запоріжжя .

Посилання в апеляційній скарзі на правові позиції, викладені в постановах Верховного Суду Касаційного Цивільного Суду від 16.09.2020 року по справі № 352/1021/19, від 03.09.2020 року по справі № 914/1201/19, від 03.09.2020 року по справі № 914/1201/19 є безпідставними, оскільки вони стосуються розгляду справ з іншим предметом спору, ніж предмет позову по даній справі.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 року №3477-ІУ (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також: повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж; розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Крім досліджених судом доказів, належним та допустимим доказом фальсифікації ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05.06.2018 року у справі № 335/4920/18 та рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05.06.2018 року у справі № 335/4710/18 є їх відсутність в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Доводи апеляційної скарги колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки вони не ґрунтуються на законі та спростовуються наданими позивачами доказами.

Суд першої інстанції забезпечив повний та всебічний розгляд справи на основі наданих сторонами доказів, оскаржуване рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.

При цьому, одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (пункт 46 рішення). Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (пункт 42 рішення у справі "Пономарьов проти України" (Заява N 3236/03).

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції по суті вирішення указаного позову та не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, про що зазначає у апеляційній скарзі скаржник.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Частиною першою статті 229 ЦПК України передбачено, що суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно із практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Докази та обставини, ні які посилається скаржник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідження та встановленні судом дотримані норми матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, висновки суду першої інстанції є обґрунтованими та узгоджуються з матеріалами справи, при встановленні зазначених фактів судом не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення скаржником норм процесуального закону.

З огляду на наведене вбачається, що судом з дотриманням вимог ст. ст. 89,263 ЦПК України дана належна оцінка доказам по справі, вірно встановлений характер спірних правовідносин і обґрунтовано зроблено висновок про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі вищенаведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Ленд Дівелопмент" залишити без задоволення.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23 вересня 2020 року у цій справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 25 січня 2021 року.

Головуючий

Судді: