Рішення

від 25.01.2021 по справі 591/3022/20

ЗАРІЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 591/3022/20

Провадження № 2/591/464/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2021 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого - судді Сидоренко А.П.,

з участю секретаря судового засідання -Гонтаренка О.Б.,

позивачки - ОСОБА_1

представника позивачки та третьої особи - Неговської І.В.

відповідачки - Блошенко В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Неговської Ірини Володимирівни до державного нотаріуса Сумської районної державної нотаріальної контори Блошенко Вікторії Іванівни, треті особи: відділ у Бобровицькому районі Головного управління держгеокадастру у Чергінівській області, ОСОБА_3 про визнання постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії незаконною та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилась спадщина на земельні ділянки, надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Ярославської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області.

З метою одержання свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки в січні 2020 року позивачка звернулась до Сумської районної державної нотаріальної контори. При зверненні за вчиненням нотаріальної дії позивачкою були надані державні акти на вказані земельні ділянки.

Проте, 07 лютого 2020 року позивачка одержала від державного нотаріуса Сумської районної нотаріальної контори Блошенко В.І. постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій. Вказаною постановою позивачці, яка діє від себе особисто та від імені ОСОБА_3 , відмовлено у видачі свідоцтв на право на спадщину на вказані земельні ділянки на Ѕ частку кожній.

Постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій вмотивована тим, що при зверненні за вчиненням нотаріальної дії позивачкою були надані документи, які підтверджують право власності спадкодавиці (померлої) на земельні ділянки. А саме: Державні акти на право власності на земельні ділянки, а також Витяги з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Інформація щодо земельних ділянок у зазначених документах не співпадає.

1. в Державному акті серії ЯГ № 857965 кадастровий номер земельної ділянки 7420688400:04:002:0646 у Витязі з державного земельного кадастру від 18.12.2019 року НВ- 7416002062019 інший кадастровий номер - 7420688400:04:000:0646;

2. в Державному акті серії ЯГ № 857965 кадастровий номер земельної білянки 7420688400:05:002:0646 у Витязі з державного земельного кадастру від 18.12.2019 року НВ- 7416002132019 інший кадастровий номер - 7420688400:05:001:0646;

3. в Державному акті серії ЯГ № 857965 кадастровий номер земельної ділянки 7420688400:04:000:0646 у Витязі з державного земельного кадастру від 18.12.2019 року НВ- 7416001992019 інший кадастровий номер - 7420688400:03:000:2646;

4. в Державному акті серії ЯГ № 857966 кадастровий номер земельної ділянки 7420688400:04:000:1646 у Витязі з державного земельного кадастру від 18.12.2019 року НВ- 7416001162019 інший кадастровий номер - 7420688400:03:003:1646;

5. в Державному акті серії ЯГ № 857966 кадастровий номер земельної ділянки 7420688400:05:002:1646 у Витязі з державного земельного кадастру від 18.12.2019 року НВ- 7416001382019 інший кадастровий номер - 7420688400:05:001:1646;

6. в Державному акті серії ЯГ № 857966 кадастровий номер земельної ділянки 7420688400:04:002:1646 у Витязі з державного земельного кадастру від 18.12.2019 року НВ- 7416001272019 інший кадастровий номер - 7420688400:04:000:1646;

7. в Державному акті серії ЯГ № 857964 кадастровий номер земельної ділянки 7420688400:04:002:1645 у Витязі з державного земельного кадастру від 18.12.2019 року НВ- 741590802019 інший кадастровий номер - 7420688400:04:000:1645;

8. в Державному акті серії ЯГ № 857964 кадастровий номер земельної ділянки 7420688400:05:002:1645 у Витязі з державного земельного кадастру від 18.12.2019 року НВ- 7416001002019 інший кадастровий номер - 7420688400:05:001:1645;

9. в Державному акті серії ЯГ № 857964 кадастровий номер земельної ділянки 7420688400:04:000:1645 у Витязі з державного земельного кадастру від 18.12.2019 року НВ- 7415980762019 інший кадастровий номер - 7420688400:03:000:3645;

10. в Державному акті серії ЯГ № 831602 кадастровий номер земельної ділянки 7420688400:04:002:0645 у Витязі з державного земельного кадастру від 18.12.2019 року НВ-7416001542019 інший кадастровий номер - 7420688400:04:000:0645;

11. в Державному акті серії ЯГ № 831602 кадастровий номер земельної ділянки 7420688400:05:002:0645 у Витязі з державного земельного кадастру від 18.122019 року НВ-7416001682019 інший кадастровий номер - 7420688400:05:001:0645;

12. в Державному акті серії ЯГ № 831602 кадастровий номер земельної ділянки 7420688400:04:000:0645 у Витязі з державного земельного кадастру від 18.12.2019 року НВ-7416001512019 інший кадастровий номер - 7420688400:03:000:2645.

Визначити, які саме дані є достовірними, а також усувати суперечності у представлених документах нотаріус не має повноважень, а тому вважає, що Свідоцтва про право на спадщину не можуть бути видані за наявності таких розбіжностей у документах щодо складу спадкового майна, та роз`яснено право на оскарження постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій у судовому порядку.

У постанові про відмову у вчиненні нотаріальних дій № 185/02-31 від 07 лютого 2020 року, що винесена відповідачем, причиною для відмови у вчиненні нотаріальної дії зазначено, що кадастрові номери земельних ділянок, які містяться у Державних актах на право власності на земельні ділянки та кадастрові номери у Витягах з Державного земельного кадастру не співпадають, що не дає нотаріусу визначити, які саме дані є достовірними, а також усувати суперечності у представлених документах нотаріус не має повноважень. Посилаючись при цьому, на п. 29 Постанови КМУ № 1051 від 17 жовтня 2012 року, якою встановлюється незмінність кадастрових номерів.

Пунктом 4 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про державний земельний кадастр встановлюється, що у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

У разі якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки; невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель. її дійсним межам; невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у зв`язку із зміною методів підрахунку (округлення); присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів), такі помилки за згодою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель. Зміна меж земельної ділянки при виправленні вказаних помилок допускається за письмовим погодженням з особами, яким належить право власності (а щодо земель державної та комунальної власності - право користування) на суміжні земельні ділянки. Відсутність згоди власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на виправлення вказаних помилок не є підставою для відмови у перенесенні відомостей про відповідну земельну ділянку до Державного земельного кадастру, надання відомостей про земельну ділянку з Державного земельного кадастру. Про виявлені помилки центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, письмово безоплатно повідомляє власників (користувачів) земельних ділянок.

Так сталось і у випадку позивачки, звернувшись за виготовленням витягів і державного земельного кадастру про земельні ділянки право власності на які посвідчується: Державним актом про право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 831602 від 17.10.2007 року; Державним актом про право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 857965 від 06 вересня 2007 року; Державним актом про право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 857966 від 26 вересня 2007 року; Державним актом про право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 857964 від 06 вересня 2007 року відділом у Бобровицькому районі Головного управління держгеокадастру у Чернігівський області були виявлені помилки, а саме присвоєння земельним ділянкам однакових кадастрових номерів. Вказані помилки були виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) виготовлені приватним підприємством Візер в листопаді 2019 року, що підтверджується інформацією з Витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки, додані до позовної заяви. І оскільки перелічені Державні акти були виготовлені до 01 січня 2013 року, тобто дати набрання чинності Законом України Про Державний земельний кадастр позивачеві відповідно були надані Повідомлення про виправлення помилки у відомостях Державного земельного кадастру.

Крім цього, зазначає, що під час видачі свідоцтв про право на спадщину на земельні ділянки, нотаріуси також діють як державні реєстратори, оскільки ними одночасно вносяться відомості до Державного реєстру речових прав про реєстрацію прав на нерухоме майно. З огляду, на це відповідно до п.8 Порядку доступу державних реєстраторів прав на нерухоме майно та користування відомостями Державного земельного кадастру Затвердженого постановою КМУ від 12 липня 2017 р. № 509 доступ державних реєстраторів до відомостей про земельну ділянку, у тому числі до відомостей про власників, користувачів земельної ділянки, перенесених з державного реєстру земель, що містяться в Державному земельному кадастрі, забезпечується шляхом автоматичного формування за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав пошукового запиту за кадастровим номером земельної ділянки під час формування та реєстрації заяви щодо державної реєстрації речових прав на земельну ділянку, їх обтяжень.

А тому, твердження відповідача, що Визначити, які саме дані є достовірними, нотаріус не має повноважень суперечить зазначеному вище пункту.

До того ж п. 3 ч. 3 ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлює, що у випадку невідповідності відомостей про земельну ділянку в Державному земельному кадастрі відомостям, що містяться в документі, який посвідчує речове право на неї, якщо така невідповідність виникла внаслідок внесення змін або виправлення помилки у відомостях Державного земельного кадастру про земельну ділянку після оформлення документа, що є підставою для виникнення відповідного речового права на земельну ділянку. У такому разі пріоритет мають відомості Державного земельного кадастру.

З огляду, на викладене, вважає, що підстави для відмови у вчиненні нотаріальної дії були відсутні, а Постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій № 185/02-31 від 07 лютого 2020 року винесена державним нотаріусом Сумської районної державної нотаріальної контори Блошенко І.В. є незаконною та необґрунтованою.

Посилаючись на вказані обставини, просить суд скасувати постанову державного нотаріуса Сумської районної нотаріальної контори Блошенко Вікторії Іванівни № 185/02-31 від 07 лютого 2020 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтв про право на спадщину на спадкове майно, що залишилося після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов`язати державного нотаріуса Сумської районної нотаріальної контори Блошенко Вікторію Іванівну видати ОСОБА_1 Свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, що залишилося після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 04 червня 2020 року відкрите провадження у вказаній справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 10 вересня 2020 року о 13 год. 00 хв.

22 липня 2020 року від завідувача Сумської районної державної нотаріальної контори надійшов відзив на позов, в якому зазначає, що нею, Блошенко В.І. , державним нотаріусом Сумської районної нотаріальної контори Сумської області, 07 лютого 2020 року було розглянуто заяву ОСОБА_1 , яка діяла від себе особисто та від імені ОСОБА_3 , з вимогою вчинити нотаріальні дії (а саме: видати їй та її сестрі свідоцтва про право на спадщину за законом на дванадцять земельних ділянок по Ѕ частці кожній). Після вивчення наданих заявницею документів та матеріалів спадкової справи № 78/2019 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , відкритої в Сумській районній державній нотаріальній конторі, нею було прийнято рішення, що вчинення таких нотаріальних дій суперечить вимогам діючого законодавства, та винесено обґрунтовану Постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 07 лютого 2020 року за №185/02-31.

Вказує, що в оскарженій Постанові зазначено причини прийнятого рішення:

- відсутність у нотаріуса повноважень усувати суперечності у наданих для вчинення нотаріальної дії документах, з посиланням на правила та норми статті 19 Конституції України;

- свідоцтва про право на спадщину не можуть бути видані за наявності розбіжностей у документах щодо складу майна .

Крім того, прямо зазначені правові підстави для винесення Постанови та посилання на чинне законодавство: статті 49 та 68 Закону України Про нотаріат .

При прийнятті рішення про те, що вчинити нотаріальні дії, про які просила позивач (спадкоємиця), не можливо, та виносячи Постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 07 лютого 2020 року, вона, як державний нотаріус, виходила з наступних правових норм та вимог законодавства: статей 1, 46, 47 та 68 Закону України Про нотаріат про необхідність перевірки низки обставин при видачі свідоцтва про право на спадщину, для чого від спадкоємців та уповноважених органів витребовуються певні документи. Які саме документи витребовуються безпосередньо встановлено у Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (надалі - Порядок).

Як прямо зазначено у Постанові про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 07 лютого 2020 року, статтею 68 Закону України Про нотаріат встановлено, що при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус зобов`язаний перевірити низку обставин, у тому числі склад спадкового майна.

При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: ... склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно. Видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього (підпункти 4.14, 4.15 та 4.20 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку).

Таким чином, Державний акт про право власності на земельну ділянку не єдиний документ, необхідний для вчинення відповідної нотаріальної дії. Необхідно отримання Витягу. Однак інформація щодо земельних ділянок (об`єктів спадкування) у цих документах не може розбігатися та не співпадати. Адже обидва документи стосуються одного й того ж предмету спадкування (стаття 1218 ЦК).

Після вивчення відомостей поданих документів, а саме Державних актів, зазначених вище, та витягів з Державного земельного кадастру від 18 грудня 2019 року НВ-7416002062019, НВ- 7416002132019, НВ-7416001992019, НВ-7416001162019, НВ-74160013 82019, НВ-7416001272019, НВ-741598802019, НВ-7416001002019, НВ-7415980 762019, НВ-7416001542019, НВ-416001682019 та НВ-7416001512019 було встановлено розбіжності щодо інформації про кадастрові номери земельних ділянок.

Виходячи з вимог законодавства про незмінність кадастрового номеру земельної ділянки протягом всього строку її існування, а також допускаючи можливість технічної помилки у наданих документах (чи то у Витягах, чи то у Державних актах) та з урахуванням порядку виправлення такої технічної помилки (стаття 37 Закону України Про Державний земельний кадастр ) було витребувано відповідну інформацію з відповідного управління Державного земельного кадастру.

Надані позивачем (спадкоємицею) для вчинення нотаріальних дій Повідомлення заінтересованих осіб про виправлення помилки у відомостях Державного земельного кадастру , видані державним кадастровим реєстратором з одного боку не відповідає жодній з форм, зазначених у статті 38 Закону України Про Державний земельний кадастр ; з іншого боку прямо вказують на наявність (виявлення, виправлення) помилки: дублювання кадастрового номеру .

Однак, дійсно, поширеною є ситуація, коли вимога щодо неповторюваності кадастрового номера не працює та подвоєння , дублювання кадастрових номерів набуло масового поширення. Для цього, напевно, існували об`єктивні та суб`єктивні причини. Так, у певний час, через відсутність єдиної бази даних усіх земельних ділянок могли з`являтися дубльовані кадастрові номери. Тому робити висновки про причину, а головне наслідки помилок у Державному земельному кадастрі має тільки суд після вивчення всіх обставин по справі.

Виправлення помилок, допущених під час ведення Державного земельного кадастру, регулюється Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051.

Законодавець вказує на наявність помилки. Будь-яка помилка в Державному земельному кадастрі не могла (не може) бути допущена нотаріусом, а отже нотаріальні органи не мають повноважень виправляти такі помилки, або робити висновки про наслідки таких помилок.

Так, наприклад, Порядком ведення Державного земельного кадастру встановлено, що власнику необхідно звернутися до територіального органу Держгеокадастру із заявою про виправлення помилки у Державному земельному кадастрі.

Нібито у даному випадку права Позивача у відношенні дванадцяти земельних ділянок не порушені, а тільки наявні численні помилки щодо присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів.

Але, Позивач ігнорує ту обставину, що не завжди помилка може бути виправлена за наявністю заяви будь-якої зацікавленої особи (у даному - випадку позивача). Відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051, така заява може бути подана тільки конкретним суб`єктом - власником земельної ділянки. А у ситуації, що розглядається, власник земельних ділянок ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та особисто до уповноваженого органу територіального органу Держгеокадастру із заявою не зверталася.

Дублювання кадастрового номеру земельної ділянки (припущення технічної помилки на будь-якому з етапів роботи землевпорядних органів) заважає оформленню спадкового майна. Це підтверджуються й численними судовими рішеннями. Таким чином, численні судові рішення підтверджують, що, у ситуації дублювання кадастрового номеру , нотаріус не має повноважень самостійно визначати правові наслідки такої помилки для спадкоємців власниці земельних ділянок. Такі повноваження щодо розгляду порядку проведених виправлень (змін) кадастрових номерів земельних ділянок та вирішення долі таких земельних ділянок саме для спадкоємців (тобто у ситуації коли власник землі помер, та не міг надавати будь-яку згоду на внесення змін щодо належного йому майна) має тільки суд.

Виходячи з того, що діючим законодавством про нотаріат не передбачено повноважень і нотаріусів самостійно домислювати який з двох наданих щодо земельної ділянки документів містить правильну та достовірну інформацію про такий важливий її елемент як кадастровий номер (єдине що може ідентифікувати земельну ділянку відповідно до законодавства), та надавати правову оцінку допущеним помилкам та зробленим в Державному земельному кадастрі виправлень щодо нових кадастрових номерів, було прийнято рішення про винесення Постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій.

Посилаючись на вказані обставини, просить суд у задоволенні позову відмовити повністю (а.с.100-104).

06 серпня 2020 року від представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Неговської І.В, надійшла відповідь на відзив, в якій вказує на те, що в порушення п. 3 глави 13 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, виносячи постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, не вказано який саме пункт частини 1 ст. 49 Закону України Про нотаріат є підставою для відмови.

Відповідач, у відзиві погоджується, з тим, що позивачем було надано документи, які підтверджують право власності спадкодавиці на земельні ділянки, а саме державні акти на право власності на земельні ділянки, а також Витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки та Повідомлення про виправлення помилки у відомостях Державного земельного кадастру. Тому, підстави для відмови у вчиненні нотаріальної дії були відсутні, що прямо порушує вимоги абзацу 2 ст. 5 Закону України Про нотаріат (сприяти громадянам у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів) та ч. 3 ст. 49 Закону України Про нотаріат (забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії).

З огляду на порушення відповідачем вимог п. 3 глави 13 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, абзацу 2 ст. 5, ч. 1. ст. 49 Закону України Про нотаріат Постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій № 185/02-31 від 07.02.2020 року винесена відповідачем не відповідає вимогам закону, а отже є незаконною.

Вказані помилки були виправлені в порядку п. 157 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру від 17 жовтня 2012 р. № 1051, відповідно до положень якої у разі виявлення органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, помилки у присвоєнні кадастрового номера земельній ділянці (в тому числі після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про інші об`єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженій та переданій до 1 січня 2013 р. до Державного фонду документації із землеустрою) зазначений орган у п`ятиденний строк з моменту виявлення помилки:

1) складає в електронній та паперовій формі протокол виправлення помилки за формою згідно з додатком 30;

2) безоплатно виправляє помилку в кадастровому номері шляхом присвоєння земельній ділянці за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру нового кадастрового номера, наступного за останнім у відповідному кадастровому кварталі;

3) письмово повідомляє про це власникам, користувачам відповідної земельної ділянки за формою згідно з додатком 31.

Оскільки перелічені Державні акти на були виготовлені до 01 січня 2013 року, тобто дати набрання чинності Законом України Про Державний земельний кадастр позивачеві відповідно були надані Повідомлення про виправлення помилки у відомостях Державного земельного кадастру, які в подальшому для вчинення нотаріальної дії були надані відповідачеві.

При цьому, звертає увагу, що форма повідомлення про виправлення помилки у відомостях Державного земельного кадастру відповідає формі, згідно з додатком № 31 затвердженим Постановою Кабінету міністрів України Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру від 17 жовтня 2012 р. № 1051, а тому відсутні підстави стверджувати, що повідомлення про виправлення помилки у відомостях Державного земельного кадастру є такими, що не відповідають вимогам законодавства.

На підтвердження виправлення помилок Відповідачеві були надані повідомлення про виправлення помилки у відомостях Державного земельного кадастру за формою згідно додатку № 31 до Постанови Кабінету міністрів України Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру від 17 жовтня 2012 р. № 1051, а тому твердження про відсутність повноважень на виправлення помилок є нелогічним, оскільки потреба у виправленні помилки була відсутня.

Крім цього, що під час видачі свідоцтв про право на спадщину на земельні ділянки, нотаріуси також діють як державні реєстратори, оскільки ними одночасно вносяться відомості до Державного реєстру речових прав про реєстрацію прав на нерухоме майно.

До того ж п. 3 ч. 3 ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлюється, що у випадку невідповідності відомостей про земельну ділянку в Державному земельному кадастрі відомостям, що містяться в документі, який посвідчує речове право на неї, якщо така невідповідність виникла внаслідок внесення змін або виправлення помилки у відомостях Державного земельного кадастру про земельну ділянку після оформлення документа, що є підставою для виникнення відповідного речового права на земельну ділянку. У такому разі пріоритет мають відомості Державного земельного кадастру (а.с.136-141).

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 10 вересня 2020 року закрито підготовче засідання у справі, призначено дану справу для розгляду по суті на 13 січня 2021 року, о 15 год. 00 хв.

В зазначене судове засідання з`явилися позивача, її представник та представник третьої особи, які підтримали позовні вимоги, відповідачка, яка заперечувала проти задоволення позову.

Треті особи в судове засідання не з`явилися, про час і місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Суд, заслухавши пояснення позивачки ОСОБА_1 , представника позивачки та третьої особи - ОСОБА_6 , відповідачки Блошенко В.І. , дослідивши письмові докази по справі, вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Частина 3 ст. 12 ЦПК України встановлює обов`язок кожної сторони довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Також згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки - ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 13).

Родинний зв`язок позивачки та ОСОБА_4 підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.14), копією свідоцтва про укладення шлюбу (а.с. 15).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на 12 земельних ділянок, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 857966 від 26 вересня 2007 року; 0,0205 га 1,1358 га, 0,5099 га, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 831602 від 17 жовтня 2007 року; 1.3372 га, 0,0205 га, 0,6706 га, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 857966 від 06 вересня 2007 року; 1,2403 га, 0.5403 га, 0.0205 га. що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 857964 від 06 вересня 2007 року надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Ярославської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області (а.с.19, 32,45,58).

З метою одержання свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки в січні 2020 року позивачка звернулась до Сумської районної державної нотаріальної контори. При зверненні за вчиненням нотаріальної дії позивачем були надані державні акти на вказані земельні ділянки.

07 лютого 2020 року позивач одержала від державного нотаріуса Сумської районної нотаріальної контори Блошенко В.І. постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій № 185/02-31 від 07 лютого 2020 року. Постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій вмотивована тим, що при зверненні за вчиненням нотаріальної дії позивачкою були надані документи, які підтверджують право власності спадкодавиці (померлої) на земельні ділянки, а саме: Державні акти на право власності на земельні ділянки, а також Витяги з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Інформація щодо земельних ділянок у зазначених документах не співпадає:

1. в Державному акті серії ЯГ № 857965 кадастровий номер земельної ділянки 7420688400:04:002:0646 у Витязі з державного земельного кадастру від 18.12.2019 року НВ- 7416002062019 інший кадастровий номер - 7420688400:04:000:0646;

2. в Державному акті серії ЯГ № 857965 кадастровий номер земельної ділянки 7420688400:05:002:0646 у Витязі з державного земельного кадастру від 18.12.2019 року НВ- 7416002132019 інший кадастровий номер - 7420688400:05:001:0646;

3. в Державному акті серії ЯГ № 857965 кадастровий номер земельної ділянки 7420688400:04:000:0646 у Витязі з державного земельного кадастру від 18.12.2019 року НВ- 7416001992019 інший кадастровий номер - 7420688400:03:000:2646;

4. в Державному акті серії ЯГ № 857966 кадастровий номер земельної ділянки 7420688400:04:000:1646 у Витязі з державного земельного кадастру від 18.12.2019 року НВ- 7416001162019 інший кадастровий номер - 7420688400:03:003:1646;

5. в Державному акті серії ЯГ № 857966 кадастровий номер земельної ділянки 7420688400:05:002:1646 у Витязі з державного земельного кадастру від 18.12.2019 року НВ- 7416001382019 інший кадастровий номер - 7420688400:05:001:1646;

6. в Державному акті серії ЯГ № 857966 кадастровий номер земельної ділянки 7420688400:04:002:1646 у Витязі з державного земельного кадастру від 18.12.2019 року НВ- 7416001272019 інший кадастровий номер - 7420688400:04:000:1646;

7. в Державному акті серії ЯГ № 857964 кадастровий номер земельної ділянки 7420688400:04:002:1645 у Витязі з державного земельного кадастру від 18.12.2019 року НВ- 741590802019 інший кадастровий номер - 7420688400:04:000:1645;

8. в Державному акті серії ЯГ № 857964 кадастровий номер земельної ділянки 7420688400:05:002:1645 у Витязі з державного земельного кадастру від 18.12.2019 року НВ- 7416001002019 інший кадастровий номер - 7420688400:05:001:1645;

9. в Державному акті серії ЯГ № 857964 кадастровий номер земельної ділянки 7420688400:04:000:1645 у Витязі з державного земельного кадастру від 18.12.2019 року НВ- 7415980762019 інший кадастровий номер - 7420688400:03:000:3645;

10. в Державному акті серії ЯГ № 831602 кадастровий номер земельної ділянки 7420688400:04:002:0645 у Витязі з державного земельного кадастру від 18.12.2019 року НВ-7416001542019 інший кадастровий номер - 7420688400:04:000:0645;

11. в Державному акті серії ЯГ № 831602 кадастровий номер земельної ділянки 7420688400:05:002:0645 у Витязі з державного земельного кадастру від 18.122019 року НВ-7416001682019 інший кадастровий номер - 7420688400:05:001:0645;

12. в Державному акті серії ЯГ № 831602 кадастровий номер земельної ділянки 7420688400:04:000:0645 у Витязі з державного земельного кадастру від 18.12.2019 року НВ-7416001512019 інший кадастровий номер - 7420688400:03:000:2645 (а.с.72-73).

Підставою для відмови у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на земельні ділянки площами 1,3416 га, 0,6774 га, 0,0204 га, 0,0205 га, 1,1358 га, 0,5099 га, 1,3372 га, 0,0205 га, 0,6706 га, 1,2403 га, 0,5403 га, 0,0205 га, наданих для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих на території Ярославської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області після ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , нотаріусом зазначено те, що визначити, які саме дані є достовірними, а також усувати суперечності у представлених документах нотаріус не має повноважень (ст. 19 Конституції України, ст. 5 Закону Про нотаріат ), вважає, що свідоцтва про право на спадщину не можуть бути видані за наявності таких розбіжностей у документах щодо складу спадкового майна.

Законом України Про нотаріат встановлено порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні.

Ст. 5 вказаного Закону визначено обов`язки нотаріуса, до яких віднесено: здійснення своїх професійних обов`язків відповідно до цього Закону і принесеної присяги, дотримання правил професійної етики; сприяння фізичним та юридичним особам у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз`яснення прав і обов`язків, попередження про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду; зберігання в таємниці відомості, одержані ним у зв`язку з вчиненням нотаріальних дій; відмова у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам; ведення нотаріального діловодства та архіву нотаріуса відповідно до встановлених правил; дбайливе ставлення до документів нотаріального діловодства та архіву нотаріуса, не допущення їх пошкодження чи знищення; надання документів, інформації і пояснення на вимогу Міністерства юстиції України, його територіальних органів при здійсненні ними повноважень щодо контролю за організацією діяльності та виконанням нотаріусами правил нотаріального діловодства; постійне підвищення свого професійного рівня, а у випадках, передбачених пунктом 3 частини першої статті 29-1 цього Закону, проходження підвищення кваліфікації; виконання інший обов`язків, передбачених законом.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 34 Закону Про нотаріат нотаріуси видають свідоцтва про право на спадщину.

За ст. 39 цього Закону порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.

Згідно ст. 68 Закону України Про нотаріат нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна.

Спадкоємці за законом, які позбавлені можливості подати документи, що підтверджують наявність підстав для закликання до спадкоємства, можуть бути за письмовою згодою всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину і подали докази родинних, шлюбних чи інших відносин із спадкодавцем, включені до свідоцтва про право на спадщину.

У відповідності до ст. 49 Закону України Про нотаріат нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо:

1) вчинення такої дії суперечить законодавству України;

2) не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії;

3) дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії;

4) є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства;

5) з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень;

6) правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності;

7) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення;

8) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов`язані з її вчиненням;

8-1) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників;

9) в інших випадках, передбачених законом.

Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 цього Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 цього Закону.

Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.

На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

За главою 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії у випадках, передбачених Законом.

Нотаріуси не приймають для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 зазначеного Закону.

Нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов`язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

У постанові про відмову зазначаються:

дата винесення постанови;

прізвище, ініціали нотаріуса, який виніс постанову, найменування та місцезнаходження державної нотаріальної контори або найменування нотаріального округу та адреса розташування робочого місця приватного нотаріуса;

прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, місце її проживання або найменування і місцезнаходження юридичної особи;

про вчинення якої нотаріальної дії просила особа, що звернулася до нотаріуса (короткий зміст прохання);

причини відмови у вчиненні нотаріальної дії з посиланням на чинне законодавство;

порядок і строки оскарження відмови з посиланням на норми цивільного процесуального законодавства.

Нотаріусу забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.

Таким чином статтею 49 Закону України Про нотаріат визначені конкретні умови, за яких нотаріус відмовляє у вчинення нотаріальної дії.

Підставою же для винесення оскаржуваної постанови № 185/02-31 від 07 лютого 2020 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії вказано відсутність у нотаріуса повноважень усувати суперечності у наданих для вчинення нотаріальної дії документах та те, що свідоцтва про право на спадщину не можуть бути видані за наявності розбіжностей у документах щодо складу спадкового майна, що не відповідає умовам визначеним у ст. 49 зазначеного Закону.

Посилання відповідачки в судовому засіданні, що при винесенні оспорюваної постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії вона керувалася п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України Про нотаріат суд не може прийняти до уваги, оскільки за вказаною нормою можлива відмова у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Проте саме цієї підстави відмови у вчиненні нотаріальної дії постанова не містить.

До того ж відповідачем не конкретизовано, які саме відомості та документи, необхідні для видачі свідоцтва про право на спадщину, не було надано спадкоємцями.

При цьому відповідачем не спростовано доводи позовної заяви з приводу того, що позивачкою при зверненні до нотаріуса було надано документи, які підтверджують право власності спадкодавиці на земельні ділянки, а саме державні акти на право власності на земельні ділянки (а.с. 19, 32, 45, 58), Витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки (а.с. 20-22, 24-26, 28-30, 33-35, 37-39, 41-43, 46-48, 50-52, 54-56,59-61, 63-65, 67-69), та Повідомлення про виправлення помилки у відомостях Державного земельного кадастру (а.с. 23, 27, 31, 36, 40, 44, 49, 53,57, 62, 66, 70).

За таких обставин наявні підстави для задоволення позовних вимог в частині скасування постанови державного нотаріуса Сумської районної нотаріальної контори Блошенко В.І. № 185/02-31 від 07 лютого 2020 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтв про право на спадщину на спадкове майно, що залишилося після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З приводу вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання державного нотаріуса видати позивачці свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, що залишилося після смерті матері ОСОБА_4 , суд приходить до переконання, що в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки норми цивільно-процесуального законодавства не наділяють суд повноваженнями на зобов`язання нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину та вказане належить до компетенції виключно нотаріуса.

В зв`язку з цим не підлягає задоволенню вимога позивачки про зобов`язання нотаріуса Сумської районної державної нотаріальної контори Блошенко В.І. видати свідоцтво про право на спадщину.

Керуючись ст.ст. ст. ст. 12, 81, 141, 264, 265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до державного нотаріуса Сумської районної державної нотаріальної контори Блошенко Вікторії Іванівни про визнання постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії незаконною та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Скасувати постанову державного нотаріуса Сумської районної нотаріальної контори Блошенко Вікторії Іванівни № 185/02-31 від 07 лютого 2020 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтв про право на спадщину на спадкове майно, що залишилося після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Державний нотаріус Сумської районної державної нотаріальної контори Блошенко Вікторія Іванівна, місцезнаходження: м. Суми, майдан Незалежності, 8.

Третя особа: Відділ у Бобровицькому районі Головного управління держгеокадастру у Чернігівській області, місцезнаходження: вул. Лупицька, буд. 4, м. Бобровиця, Чернігівської області, код ЄДРПОУ не відомий.

Третя особа: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення виготовлене 25 січня 2021 року.

Суддя А.П.Сидоренко