Постанова

від 30.03.2021 по справі 591/3022/20

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2021 року

м.Суми

Справа №591/3022/20

Номер провадження 22-ц/816/517/21

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Кононенко О. Ю. , Левченко Т. А.

за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

сторони:

позивачка - ОСОБА_1 ,

відповідач - державний нотаріус Сумської районної державної нотаріальної контори Блошенко Вікторія Іванівна,

треті особи: відділ у Бобровицькому районі Головного управління держгеокадастру у Чернігівській області, ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу державного нотаріуса Сумської районної державної нотаріальноїконтори Блошенко Вікторії Іванівнина рішення Зарічного районного суду м. Суми від 13 січня 2021 року в складі судді Сидоренко А.П., ухваленого у м. Суми, повний текст якого складено 25 січня 2021 року, -

в с т а н о в и в :

25 травня 2020 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до державного нотаріуса Сумської районної державної нотаріальноїконтори (далі - державний нотаріус) Блошенко В.І. про скасування постанови № 185/02-31 від 07 лютого 2020 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтв про право на спадщину на спадкове майно, що залишилося після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зобов`язання видати свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно.

Позов мотивовано тим, що після смерті матері відкрилась спадщина на земельні ділянки, заявниця звернулась до відповідача та надала державні акти на земельні ділянки, проте оскаржуваною постановою їй відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину на земельні ділянки, оскільки, як зазначила державний нотаріус, кадастрові номери у державних актах на земельні ділянки не співпадають з кадастровими номерами у Витягах з Державного земельного кадастру. Позивачка зазначає, що дійсно при оформленні державних актів на земельні ділянки було помилково присвоєно однакові кадастрові номери і цю помилку було виправлено у встановленому законом порядку. Оскільки державні акти з помилковими кадастровими номерами були виготовлені до 01 січня 2013 року, тобто до набрання чинності Законом України Про Державний земельний кадастр , тому виправлення помилок було здійснено у відомостях Державного земельного кадастру. Водночас, при видачі свідоцтв про право на спадщину на земельні ділянки нотаріуси також діють як державні реєстратори, оскільки ними одночасно вносяться відомості до Державного реєстру речових прав про реєстрацію прав на нерухоме майно, а тому відповідач мала змогу та повноваження визначити, які саме дані кадастрових номерів є достовірними. Крім того, згідно з п. 3 ч. 3 ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у випадку невідповідності відомостей про земельну ділянку в Державному земельному кадастрі відомостям, що містяться в документі, який посвідчує речове право на неї, якщо така невідповідність виникла внаслідок внесення змін або виправлення помилки у відомостях Державного земельного кадастру про земельну ділянку після оформлення документа, що є підставою для виникнення відповідного речового права на земельну ділянку. У такому разі пріоритет мають відомості Державного земельного кадастру. Відтак, законних підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії відповідач не мала.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 13 січня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Скасовано постанову державного нотаріуса Блошенко В.І. № 185/02-31 від 07 лютого 2020 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтв про право на спадщину на спадкове майно, що залишилося після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі державний нотаріус Блошенко В.І. , посилаючись на незаконність рішення суду, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що за поданими позивачкою документами неможливо безспірно встановити склад спадкового майна, а при відмові у вчиненні нотаріальної дії нотаріус керувалась вимогами закону, яким не передбачено обов`язок витребування будь-яких інших документів щодо земельних ділянок для встановлення які саме документи містять помилку та які документи слід брати до уваги, а які ні.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 13 січня 2021 року в частині відмови у задоволенні позову не оскаржується, а тому на підставі ч. 1 ст. 367 ЦПК України в апеляційному порядку не переглядається.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Неговська І.В. просить скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін. При цьому зазначає, що відповідач безпідставно відмовила у вчиненні нотаріальної дії без посилання на відповідну норму закону. Звертає увагу на вимоги п. 3 ч. 3 ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо пріоритету відомостей, зазначених в Державному земельному кадастрі у випадку невідповідності відомостям, які містяться в правовстановлюючих документах на земельну ділянку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення нотаріуса Блошенко В.І., представника позивача - адвоката Неговської І.В., переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка є матір`ю ОСОБА_1 (а.с. 13, 14, 15).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на 12 земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Ярославської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області, а саме:

- 1,34 га рілля (7420688400:04:000:1646), 0,02 га сад (7420688400:04:002:1646), 0,68 га кормові угіддя (7420688400:05:002:1646), Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 857966 від 26 вересня 2007 року (а.с. 58);

- 1,14 га рілля (7420688400:04:000:0645), 0,02 га сад (7420688400:04:002:0645), 0,51 га кормові угіддя (7420688400:05:002:0645), Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 831602 від 17 жовтня 2007 року (а.с. 19);

- 1,34 га рілля (7420688400:04:000:0646), 0,02 га сад (7420688400:04:002:0646), 0,67 га кормові угіддя (7420688400:05:002:0646), Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 857965 від 06 вересня 2007 року (а.с. 32);

- 1,24 га рілля (7420688400:04:000:1645), 0,02 га сад (7420688400:04:002:1645), 0,54 га кормові угіддя (7420688400:05:002:1645), Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 857964 від 06 вересня 2007 року (а.с. 45).

Постановою державного нотаріуса Блошенко В.І. № 185/02-31 від 07 лютого 2020 року відмовлено у вчиненні нотаріальних дій. Постанова мотивована тим, що при зверненні за вчиненням нотаріальної дії позивачкою були надані документи, які підтверджують право власності спадкодавиці (померлої) на земельні ділянки, а саме: Державні акти на право власності на земельні ділянки, а також Витяги з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Інформація щодо земельних ділянок у зазначених документах не співпадає, а саме:

1) в Державному акті серії ЯГ № 857965 кадастровий номер земельної ділянки 7420688400:04:002:0646, а у Витязі з державного земельного кадастру від 18.12.2019 року НВ- 7416002062019 інший кадастровий номер - 7420688400:04:000:0646;

2) в Державному акті серії ЯГ № 857965 кадастровий номер земельної ділянки 7420688400:05:002:0646, а у Витязі з державного земельного кадастру від 18.12.2019 року НВ- 7416002132019 інший кадастровий номер - 7420688400:05:001:0646;

3) в Державному акті серії ЯГ № 857965 кадастровий номер земельної ділянки 7420688400:04:000:0646, а у Витязі з державного земельного кадастру від 18.12.2019 року НВ- 7416001992019 інший кадастровий номер - 7420688400:03:000:2646;

4) в Державному акті серії ЯГ № 857966 кадастровий номер земельної ділянки 7420688400:04:000:1646, а у Витязі з державного земельного кадастру від 18.12.2019 року НВ- 7416001162019 інший кадастровий номер - 7420688400:03:003:1646;

5) в Державному акті серії ЯГ № 857966 кадастровий номер земельної ділянки 7420688400:05:002:1646, а у Витязі з державного земельного кадастру від 18.12.2019 року НВ- 7416001382019 інший кадастровий номер - 7420688400:05:001:1646;

6) в Державному акті серії ЯГ № 857966 кадастровий номер земельної ділянки 7420688400:04:002:1646, а у Витязі з державного земельного кадастру від 18.12.2019 року НВ- 7416001272019 інший кадастровий номер - 7420688400:04:000:1646;

7) в Державному акті серії ЯГ № 857964 кадастровий номер земельної ділянки 7420688400:04:002:1645, а у Витязі з державного земельного кадастру від 18.12.2019 року НВ- 741590802019 інший кадастровий номер - 7420688400:04:000:1645;

8) в Державному акті серії ЯГ № 857964 кадастровий номер земельної ділянки 7420688400:05:002:1645, а у Витязі з державного земельного кадастру від 18.12.2019 року НВ- 7416001002019 інший кадастровий номер - 7420688400:05:001:1645;

9) в Державному акті серії ЯГ № 857964 кадастровий номер земельної ділянки 7420688400:04:000:1645, а у Витязі з державного земельного кадастру від 18.12.2019 року НВ- 7415980762019 інший кадастровий номер - 7420688400:03:000:3645;

10) в Державному акті серії ЯГ № 831602 кадастровий номер земельної ділянки 7420688400:04:002:0645, а у Витязі з державного земельного кадастру від 18.12.2019 року НВ-7416001542019 інший кадастровий номер - 7420688400:04:000:0645;

11) в Державному акті серії ЯГ № 831602 кадастровий номер земельної ділянки 7420688400:05:002:0645, а у Витязі з державного земельного кадастру від 18.122019 року НВ-7416001682019 інший кадастровий номер - 7420688400:05:001:0645;

12) в Державному акті серії ЯГ № 831602 кадастровий номер земельної ділянки 7420688400:04:000:0645, а у Витязі з державного земельного кадастру від 18.12.2019 року НВ-7416001512019 інший кадастровий номер - 7420688400:03:000:2645 (а.с. 72-73).

Також матеріали справи містять Витяги з Державного земельного кадастру про вказані земельні ділянки (а.с. 20-22, 24-26, 28-30, 33-35, 37-39, 41-43, 46-48, 50-52, 54-56,59-61, 63-65, 67-69), а також Повідомлення про виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру (а.с. 23, 27, 31, 36, 40, 44, 49, 53,57, 62, 66, 70).

З викладеного вище вбачається, що дійсно, вказані в Державних актах на право власності на земельні ділянки кадастрові номера земельних ділянок відрізняються від кадастрових номерів, зазначених у Витягах з державного земельного кадастру відносно тих самих земельних ділянок. При цьому, помилки у кадастрових номерах були виправлені 18 грудня 2019 року шляхом присвоєння нових кадастрових номерів у Державному земельному кадастрі.

Підставою для відмови у видачі ОСОБА_1 свідоцтв про право на спадщину за законом на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у оскаржуваній постанові зазначено те, що нотаріус не має повноважень визначати, які саме дані є достовірними, а також не має повноважень на усунення суперечностей у представлених документах (ст. 19 Конституції України, ст. 5 Закону Про нотаріат ).

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що висновок нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії з підстав відсутності повноважень усувати суперечності у наданих для вчинення нотаріальної дії документах, а також по причині наявності розбіжностей у документах про склад спадкового майна не відповідає вимогам ст. 49 Закону України Про нотаріат , оскільки п. 2 ч. 1 цієї статті передбачена відмова у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії, проте саме цієї підстави для відмови у вчиненні нотаріальної дії оскаржувана постанова не містить. Крім того, суд виходив з того, що відповідачем не конкретизовано, які саме відомості та документи не подано позивачкою, які необхідні для видачі свідоцтва про право на спадщину.

Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання державного нотаріуса видати свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, суд першої інстанції виходив з виключної компетенції нотаріуса на вчинення цих дій та відсутністю відповідних повноважень у суду.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками місцевого суду в частині задоволених позовних вимог з наступних підстав.

Обов`язок нотаріуса та відповідної посадової особи вчиняти нотаріальні дії передбачений ч. 3 ст. 49 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII Про нотаріат , де встановлено заборону безпідставної відмови в її вчиненні.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 49 вказаного Закону № 3425-XII підстави для відмови у вчиненні нотаріальної дії можуть встановлюватися тільки цим Законом.

За наявності умов, передбачених ст. 49 Закону № 3425-XII на нотаріуса покладається завдання, по-перше, відмовити у вчиненні нотаріальної дії, якщо вона суперечить вимогам чинного законодавства; по-друге, обґрунтувати своє рішення на підставі норм чинного законодавства.

Відповідно до п. 4.15 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкоємцеві.

Державним нотаріусом Блошенко В.І. фактично визнано, що позивачем разом з правовстановлюючими документами, тобто державними актами на земельні ділянки, також були подані Витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки та Повідомлення про виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру.

Відтак, висновок відповідача що для вчинення нотаріальної дії необхідно усунути суперечності у наданих позивачкою документах, є безпідставним, оскільки помилки у кадастрових номерах виправленні у встановленому законом порядку.

Крім того, відповідачем не враховані вимоги п. 3 ч. 3 ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень згідно з яким у випадку невідповідності відомостей про земельну ділянку в Державному земельному кадастрі відомостям, що містяться в документі, який посвідчує речове право на неї, якщо така невідповідність виникла внаслідок внесення змін або виправлення помилки у відомостях Державного земельного кадастру про земельну ділянку після оформлення документа, що є підставою для виникнення відповідного речового права на земельну ділянку. У такому разі пріоритет мають відомості Державного земельного кадастру.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що постанова державного нотаріуса Блошенко В.І. № 185/02-31 від 07 лютого 2020 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтв про право на спадщину на спадкове майно, що залишилося після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є незаконною, а тому погоджується з висновком місцевого суду про її скасування .

Доводи апеляційної скарги вже були предметом розгляду суду першої інстанції, обґрунтовано ним спростовані та фактично зводиться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення про часткове задоволення позову. Підстав для скасування даного рішення в оскаржуваній частині за доводами апеляційної скарги немає.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу державного нотаріуса Сумської районної державної нотаріальноїконтори Блошенко Вікторії Іванівнизалишити без задоволення, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 13 січня 2021 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - В.І. Криворотенко

Судді: О.Ю. Кононенко

Т.А. Левченко