Ухвала

від 26.01.2021 по справі 120/552/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні адміністративного позову

м. Вінниця

26 січня 2021 р. Справа № 120/552/21-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Воробйова Інна Анатоліївна розглянувши заяву про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімресурс" до Управління Держпраці у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімресурс" до Управління Держпраці у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови.

Одночасно із позовом, 25.01.2021 р. позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваних постанов.

Обгрунтовуючи подану заяву позивач вказує, що оскаржуване рішення є очевидно протиправним. Зазначив, що у разі несплати штрафу протягом місяця управління може звернутися до органів виконавчої служби. Відтак, на думку позивача, ще до прийняття рішення у справі з нього можуть накласти заборони на користування/розпорядження майном чи звернути стягнення на кошти та стягнути відповідний штраф, в тому числі і виконавчий збір.

Надавши оцінку доводам заяви про забезпечення адміністративного позову, доходжу висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи з наступних міркувань.

Забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.

Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.

Відповідно до частини першої, другої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Із процитованої норми видно, що законодавець визначив підстави для постановлення ухвали про забезпечення позову у справі, зокрема, такими є:

- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

- наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності;

- наявні ознаки очевидного порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.

У пункті 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» № 2 від 06.03.2008 р., надано роз`яснення, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Із аналізу наведеного видно, що обов`язковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є обґрунтована заява сторони, в тому рахунку, й з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення та неможливість в подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи.

З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Тому, у вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як видно з поданої заяви, позивач просить зупинити дію оскаржуваного рішення, яким до нього застосовано штраф.

При цьому, на обґрунтування зазначає, що у разі несплати штрафу управління можливо звернеться до органів виконавчої служби. Отже, на думку позивача ще до прийняття рішення у справі з нього можуть стягнуті відповідний штраф/виконавчий збір .

Оцінюючи такі доводи слід вказати наступне.

В постанові Управління Держпраці №ВН 14135/1573/НП-ФС від 13.01.2021 р., вказано: "Постанова про накладення штрафу може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня винесення або з дня залишення скарги або протесту на постанову без задоволення. Строк пред`явлення постанови до виконання до 13.04.2021 р. Постанова може бути оскаржена у судовому порядку".

Отже, як видно строк пред`явлення спірної постанови до виконання визначено до 13.04.2021 р., при цьому, доказів пред`явлення до виконання виконавчого документу як доказів наміру цього, - суду не надано.

Окрім того, зауважую, що подання адміністративного позову, предметом якого є скасування такого (рішення,) не є єдиним та беззаперечним доказом того, що таке (рішення) є протиправним.

Позивачем у заяві не обґрунтовано неможливості в подальшому без зупинення дії постанов, відновити свої права.

З огляду на викладене, суд вважає, що будь-яких прийнятних та переконливих обґрунтувань того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся позивач, - у своїй заяві про забезпечення позову не навів. Позиція позивача щодо можливості стягнення штрафу, визначеного оскаржуваними рішеннями грунтується на припущеннях.

За наведених обставин, суд не вбачає підстав для забезпечення позову. Відтак, доходить висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене , керуючись ст.150, 151 , 256 КАС України,-

УХВАЛИВ:

в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна