ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2021 року Справа № 160/15053/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПОЛІКС ГРУПП до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,-
ВСТАНОВИВ :
13.11.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю ПОЛІКС ГРУПП (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпровської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якій, з урахуванням уточненої позовної заяви від 17.11.2020, просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби № UA110160/2020/800072/1 від 25.09.2020 про коригування митної вартості товарів.
В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що ТОВ ПОЛІКС ГРУПП для митного оформлення і підтвердження митної вартості товарів надано належні та достатні документи для застосування основного методу визначення митної вартості. Надані документи підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч та розбіжностей, дозволяють провести обчислення митної вартості. Також позивач вважає, що відмова митниці у визнанні заявленої декларантом митної вартості є необґрунтованою, оскільки не проведена оцінка всіх наданих документів щодо неможливості застосування основного методу.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2020 відкрито провадження у справі № 160/15053/20 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
26.01.2021 представником відповідача надано до суду письмовий відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що за результатами проведеного митного контролю заявленої позивачем митної вартості товару було встановлено, що документи надані на підтвердження митної вартості містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Таким чином, відповідач вважає, що посадові особи Дніпровської митниці Держмитслужби при прийнятті рішення про коригування митної вартості заявленого позивачем товару та оформленні картки відмови діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, у зв`язку з чим представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.
Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 01.03.2018 між ТОВ ПОЛІКС ГРУПП (Покупець) та ROSSER CAPITAL GROUP (Продавець) укладено контракт № 01/03-2018, на підставі якого Продавець зобов`язався продати, а Покупець прийняти та оплатити Товар, асортимент та кількість по кожній партії вказується у відповідних Доповненнях, які є невід`ємною частиною Контракту.
Відповідно до Доповнення № 30 від 01.09.2020 до контракту № 01/03-2018 від 01.03.2018 Продавець поставив на адресу Покупця товар - полотно неткане, з поліпропилену у рулонах з поверхневою щільністю не більше 25г/м2, без просочення та покриття, без оздоблення текстильного матеріалу на загальну суму 22 372,03 дол.США.
У доповненні № 30 від 01.09.2020 передбачено, що умови постачання FОВ Шекоу (Китай).
Митна вартість товару визначена із застосуванням основного методу - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.
Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості позивачем було подано ЕМД № UA110160/2020/011279 від 23.09.2020, в якій було визначено митну вартість товару за ціною договору в сумі 22 372,03 дол.США (курс валют 28,2059).
Для підтвердження заявленої митної вартості та обраного методу її визначення декларантом було надано наступні документи, а саме:
- митну декларацію № UA110160/2020/011279;
- контракт № 01/03-2018 від 01.03.2018;
- доповнення № 30 від 01.09.2020;
- інвойс від 14.09.2020 № 30;
- пакувальний лист;
- комерційний інвойс JS218-08 від 12.08.2020;
- паспорта якості від 12.08.2020 3 екземпляри на різні види товару;
- коносамент № МRFB20082007;
- експортна декларація країни відправлення № 520820200580106138;
- сертифікат походження товару;
- договір транспортного експедирування № 1906/14-1 від 19.06.2014;
- додаткова угода № 2 до договору транспортного експедирування № 1906/14-1 від 19.06.2014;
- довідка (калькуляція) про транспортні витрати від 22.09.2020;
- рахунок № 2009488 від 22.09.2020 до договору № 1906/14-1 від 19.06.2014;
- заявка № 2 від 07.07.2020 до договору № 1906/14-1 від 19.06.2014;
- лист № 5310 від 21.09.2020.
При митному оформленні вказаного товару відповідачем складено повідомлення № 1 про надання додаткових документів.
У відповідь на повідомлення декларантом 24.09.2020 надано пояснення та додаткові документи, а саме: інвойс від виробника товару з перекладом, пакувальний лист, заявку на перевезення товару № 2
Між тим, відповідач прийняв оскаржене рішення про коригування митної вартості товару від 25.09.2020 № UA110160/2020/800072/1, відповідно до якого митну вартість заявленого товару скориговано із застосуванням резервного методу 2-ґ. Застосовуючи вказаний метод відповідач керувався наявною у інформаційних ресурсах митниці інформації про митне оформлення раніше ввезеного товару на підставі відповідних декларацій, що вже пройшли митне оформлення.
Вважаючи рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару від 25.09.2020 № UA110160/2020/800072/1 протиправним позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Пунктом 1 частини 3 статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Беручи до уваги викладені приписи законодавства, суд вважає за необхідне зазначити, що фактично підставами для прийняття спірного рішення стало наступне:
- у відомостях щодо транспортно-експедиційного обслуговування у заявці, яка є невід`ємною частиною договору від 19.06.2014 № 1906/14-1 не має посилання на коносамент, інвойс, тобто на товар який прийнятий до перевезення та не може кореспондуватись з наданим інвойсом на оплату наданих послуг від 22.09.2020 № 2009488, а тому не можуть бути об`єктивними та такими, що підтверджують транспортні витрати, що мають включатися до митної вартості товару;
- не надано перекладів документів, що надані до митного оформлення згідно гр. 44 ЕМД;
- пакувальний лист від 12.08.2020 не містить підписів Продавця;
- у контракті, інвойсі та паспорті якості відсутня інформація щодо виробника та торгівельної марки;
- декларантом до митного оформлення наданий інвойс від виробника товару за номером № JS218-08 від 12.08.2020, що не відповідає відомостям зазначеним у сертифікаті походження товару від 28.08.2020 № С207695447281015 та декларації країни експорту, в яких зазначено номер № JS21807;
- прайс-лист компанії GUANGZHOU JINSHENG HUIHUANG NON-WOVEN FABRIC INDUSTRIAL CO, LTD від 01.09.2020, наданий декларантом, має суб`єктивний характер та не містить інформацію на яких умовах поставки пропонується вартість товарів. А прайс-лист наданий декларантом до митного оформлення, що пропонувався контрактотримачем від 01.08.2020 має суб`єктивний характер і зазначає конкретні умови постачання стосовно даної поставки.
Щодо тверджень відповідача відносно того що у відомостях щодо транспортно-експедиційного обслуговування у заявці, яка є невід`ємною частиною договору від 19.06.2014 № 1906/14-1 не має посилання на коносамент та інвойс, то з цього приводу суд зазначає наступне.
Згідно правил Інкотермс 2010 термін FOB означає, що продавець зобов`язаний доставити товар в порт та здійснити навантаження на вказане покупцем судно. Витрати на доставку товару на борт судна покладаються на продавця. Експортне митне оформлення покладається на продавця.
У свою чергу, покупець повинен укласти договір з перевізниками товару і сплатити вартість перевезення від пункту відправлення до пункту призначення.
На виконання наведених вимог ТОВ ПОЛІКС ГРУПП було укладено договір транспортного експедирування від 19.06.2014 № 1906/14-1.
07.07.2020 було складено заявку № 2 до договору транспортного експедирування від 19.06.2014 № 1906/14-1.
Досліджуючи вказану заявку, судом встановлено, що оригінал останньої містить посилання як на коносамент № МRFB20082007 так і на комерційний інвойс JS218-08 від 12.08.2020, водночас, переклад заявки № 2 від 07.07.2020 таких посилань не містить.
Беручи до уваги викладене, суд вважає за необхідне зазначити, що оригінал заявки № 2 від 07.07.2020 є читаємим та зрозумілим, містить всі необідні відомості щодо ідентифікації товару. Разом з тим, відповідачем взято до уваги лише переклад такої заявки в якій відсутні посилання на коносамент та інвойс, що на переконання суду, є дещо недоречним та відповідно не може бути належною підставою для коригування митної вартості товару.
Слід також зазначити, що на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) заявки до договору транспортного експедирування. У заявці зазначено повний маршрут перевезення, найменування вантажовідправника GUANGZHOU JINSHENG HUIHUANG NON-WOVEN FABRIC INDUSTRIAL CO, LTD.
Більше того, сама по собі заявка на транспортне перевезення не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість перевезення товару, а є лише передумовою виконання взятих на себе експедитором зобов`язань та ніяк не впливає на визначення митної вартості товарів.
Як вбачається з митної декларації № UA110160/2020/011279 позивач додатково у митну вартість придбаного товару включив морський фрахт 86 502,60 грн., що підтверджуються довідкою (калькуляцією) про транспортні витрати, яка надавалась митному органу під час здійснення митного оформлення.
У довідці (калькуляції) про транспортні витрати чітко зазначено, що згідно рахунку № 2009488 від 22.09.2020 по договору транспортного експедирування № 1906/14-1 від 19.06.2014 вартість перевезення вантажу (морський фрахт) в контейнері BMOU5101021 згідно коносаменту MRFB20082007, що прямує за маршрутом п. Шекоу, Китай - п. Одеса, Україна становить 86 502,60 грн., ПДВ 0. Вартість вантажно-розвантажувальних робіт, транспортно-експедиторського обслуговування, автоперевезення за маршрутом п. Одеса - м. Дніпро становить 22 561,76 грн., ПДВ 4 512,35 грн.
Слід зазначити, що калькуляція транспортних витрат надається, якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу (у даному випадку перевезення здійснюється без використання власного транспортного засобу).
Згідно п. 11, 12 ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.
Факт надання послуги при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.
Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (СІМ); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.
З аналізу наведених норм, слід зазначити, що законодавством не вичерпано перелік документів, якими можуть бути підтверджені транспортні витрати, відтак, довідка (калькуляція) про транспортні витрати є належним доказом понесених позивачем витрат на транспортування.
Більш того, на переконання суду, вказана довідка у відповідності до вимог ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" детально відображає шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.
Таким чином, позивачем в повному обсязі підтверджені витрати на транспортування.
Стосовно тверджень відповідача відносно не надання ТОВ ПОЛІКС ГРУПП перекладів документів, що надані до митного оформлення згідно гр. 44 ЕМД, то з цього приводу слід зазначити наступне.
Так, відповідач витребував у ТОВ ПОЛІКС ГРУПП переклад всіх документів, що додані до ЕМД, в тому числі і митну декларацію країни відправлення.
Водночас, ст. 254 МК України передбачено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.
51 Правилом Процедури Генеральної асамблеї ООН, до якої входить Україна, передбачено, що арабська, китайська, англійська, французька, російська та іспанська мови є офіційними та робочими мовами Генеральної Асамблеї, її комітетів та підкомітетів .
Таким чином, декларант не повинен був надавати, а контролюючий орган витребувати переклад митної декларації країни відправлення з китайської, оскільки митна декларація була складена китайською мовою, тобто мовою міжнародного спілкування. Тому, вимоги надати переклад митного документу з китайської також є незаконними та безпідставними.
Більш того, декларантом було надано всі документи, що дають змогу встановити числові значення товару на українській мові, тобто декларантом були виконані вимоги митниці в повному обсязі, проте, у зв`язку з неврахуванням поданих позивачем документів під час консультування, відповідач дійшов протиправних висновків про невиконання вимог митниці в цій частині.
Щодо тверджень митного органу відносно відсутності підписів Продавця на пакувальному листі від 12.08.2020, то з цього приводу слід зазначити, що на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) пакувального листа.
Пакувальний лист (англ. Packing List) - супровідний документ до вантажу, де дається перелік усіх видів, артикулів і сортів товарів, що перебувають у кожному товарному місці. Затвердженої форми пакувального листа та вимог щодо його заповнення законодавством України та міжнародним законодавством не передбачено, з огляду на що жодна інформація викладена в пакувальному листі не суперечить його суті та не може слугувати підставами для сумніву.
При цьому, оскаржуване рішення про коригування митної вартості не містить доводів відповідача, яким чином певні недоліки, які на його думку є в пакувальних листах, якимось чином вплинули на заниження позивачем митної вартості імпортованого товару. Відсутність реквізиту в документі - ніяким чином не впливає на митну вартість товарів.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.07.2020 року у справі № 815/2731/18.
Стосовно тверджень Дніпровської митниці Держмитслужби щодо відсутності у контракті, інвойсі та паспорті якості інформації щодо виробника та торгівельної марки, слід зазначити наступне.
Так, до переліку додаткових документів, визначених ч. 3 ст. 53 МК України входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.
Водночас, положення цієї статті передбачають можливість надання на підтвердження митної вартості товарів не лише прайс-лист виробника, а й інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, до яких, зокрема можна й віднести прайс-лист продавця товару, паспорт якості на фірмовому бланку, комерційний інвойс, пакувальний лист.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.07.2020 року у справі № 815/2731/18.
Аналізуючи викладене та беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази, слід зазначити, що позивачем під час декларування були подані усі необхідні документи, в яких зазначено Виробника Товару, зокрема:
- у Доповненні № 30 від 01.09.2020 до контракту № 01/03-2018 від 01.03.2018, зазначається Виробник Товару, а саме GUANGZHOU JINSHENG HUIHUANG NON- WOVEN FABRIC INDUSTRIAL CO, LTD, крім того у описі товарів, що поставляється по кожній позиції зазначено ТМ JINSHENG;
- у інвойсі № 30 від 14.09.2020 зазначено Виробника GUANGZHOU JINSHENG HUIHUANG NON-WOVEN FABRIC INDUSTRIAL CO, LTD, крім того у описі товарів, що поставляється по кожній позиції зазначено ТМ JINSHENG;.
- у сертифікаті походження товару від 28.08.2020 зазначено Виробника GUANGZHOU JINSHENG HUIHUANG NON-WOVEN FABRIC INDUSTRIAL CO, LTD.
З наведених документів можливо встановити виробника товару, проте вказані документи не були враховані митницею, що призвело до того, що відповідач дійшов протиправних висновків про невиконання вимог митниці в цій частині.
Також, суд критично ставиться до тверджень відповідача стосовного того, що декларантом до митного оформлення наданий інвойс від виробника товару за номером № JS218-08 від 12.08.2020, що не відповідає відомостям зазначеним у сертифікаті походження товару від 28.08.2020 № С207695447281015 та декларації країни експорту, в яких зазначено номер № JS21808, оскільки відсутність рисочки у номері є суто формальним недоліком і не може бути достатньою та належною підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Посилання митного органу відносно того, що прайс-лист компанії GUANGZHOU JINSHENG HUIHUANG NON-WOVEN FABRIC INDUSTRIAL CO, LTD від 01.09.2020, наданий декларантом, має суб`єктивний характер та не містить інформацію на яких умовах поставки пропонується вартість товарів, а прайс-лист наданий декларантом до митного оформлення, що пропонувався контрактотримачем від 01.08.2020 має суб`єктивний характер і зазначає конкретні умови постачання стосовно даної поставки, також не приймається судом до уваги, оскільки за своєю суттю прайс-лист - це перелік пропозицій товару та цін, який не може вважатися первинним документом, а є способом розповсюдження продавцем інформації про товар.
Аналогічна правова позиція викладена також і в постанові Верховного Суду від 07.08.2018 у справі № 804/14558/15.
Частиною 5 ст. 53 МК України визначено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Не заперечуючи повноважень митного органу здійснювати контроль за правильністю визначення митної вартості товарів, суд звертає увагу на те, що згідно частини 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
При розгляді справи митницею не обґрунтовано свій сумнів у правильності визначення митної вартості декларантом у декларації № UA110160/2020/011279 від 23.09.2020.
Наявні матеріали справи свідчать, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно ч. 2 ст. 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів № UA110160/2020/800072/1 від 25.09.2020 відповідач посилається на декларації № UA100060/2020/332912 від 07.09.2020 та № UA500490/2020/502624 від 18.09.2020, разом з цим у рішенні відсутні порівняння якісних та кількісних характеристик задекларованих позивачем товарів та характеристик товарів, ціна на які взята за основу при коригуванні митної вартості.
Враховуючи все викладене вище, суд дійшов висновку, що позивач надав всі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість, контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо їх ціни та не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, тобто не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню, відмінного від основного методу.
За таких обставин суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA110160/2020/800072/1 від 25.09.2020 є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд,-
ВИРІШИВ :
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ПОЛІКС ГРУПП до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби № UA110160/2020/800072/1 від 25.09.2020 про коригування митної вартості товарів.
Стягнути з Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43350935) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПОЛІКС ГРУПП (49081, м. Дніпро, вул. Артільна, 9, код ЄДРПОУ 38598041) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 11 707,05 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Повний текст рішення суду складений 26 січня 2021 року.
Суддя А. Ю. Рищенко
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.01.2021 |
Оприлюднено | 28.01.2021 |
Номер документу | 94381032 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Рищенко Андрій Юрійович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Рищенко Андрій Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні