Постанова

від 25.05.2021 по справі 160/15053/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 травня 2021 року м. Дніпросправа № 160/15053/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Волкової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року (суддя Рищенко А.Ю.) у справі №160/15053/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Полікс Групп до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Полікс Групп звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110160/2020/800072/1 від 25.09.2020.

Підставами позову визначено те, що надані для митного оформлення документи були достатніми для застосування основного методу визначення митної вартості, а також дозволяли обчислити та перевірити митну вартість, заявлену декларантом. Митниця, без достатніх для цього підстав, при коригуванні митної вартості товару, застосувала другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товару.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року позов задоволено.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач під час розгляду справи не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач в декларації митної вартості зазначив не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснив розрахунок, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості, або що надані митному органу документи містили розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів. З цих підстав, суд першої інстанції вказав на те, що митний орган безпідставно визначив митну вартість за іншим методом та прийняв рішення про коригування митної вартості товару.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просила скасувати рішення суду та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем до митного оформлення надано документи на підставі яких неможливо достовірно стверджувати про правильність визначення митної вартості товару, Митниця не мала достатніх підстав для здійснення митного оформлення товару за митною вартістю заявленою позивачем. У зв`язку із неможливістю застосування основного методу визначення митної вартості товарів посадовою особою Митниці було послідовно

застосовано другорядний метод визначення митної вартості товару, що і стало підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Відповідач вказує на те, що суд першої інстанції не врахував наявність розбіжностей в документах, наданих на підтвердження митної вартості, а також те, що надані позивачем документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Вказуючи на те, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, відповідач, з посиланням на обставини, які встановлені під час митного контролю та яким, на його думку, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки, зазначає про правомірність оскарженого у межах цієї справи рішення митного органу.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін з огляду на його законність і обґрунтованість.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що 01.03.2018 між ТОВ «ПОЛІКС ГРУПП» (Покупець) та ROSSER CAPITAL GROUP (Продавець) укладено контракт № 01/03-2018, на підставі якого Продавець зобов`язався продати, а Покупець прийняти та оплатити Товар, асортимент та кількість по кожній партії вказується у відповідних Доповненнях, які є невід`ємною частиною Контракту.

Відповідно до Доповнення № 30 від 01.09.2020 до контракту № 01/03-2018 від 01.03.2018 Продавець поставив на адресу Покупця товар - полотно неткане, з поліпропилену у рулонах з поверхневою щільністю не більше 25г/м2, без просочення та покриття, без оздоблення текстильного матеріалу на загальну суму 22 372,03 дол.США.

У доповненні № 30 від 01.09.2020 передбачено, що умови постачання FОВ Шекоу (Китай).

Митна вартість товару визначена із застосуванням основного методу - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості позивачем було подано ЕМД № UA110160/2020/011279 від 23.09.2020, в якій було визначено митну вартість товару за ціною договору в сумі 22 372,03 дол.США (курс валют 28,2059).

Для підтвердження заявленої митної вартості та обраного методу її визначення декларантом було надано наступні документи, а саме:

- митну декларацію № UA110160/2020/011279;

- контракт № 01/03-2018 від 01.03.2018;

- доповнення № 30 від 01.09.2020;

- інвойс від 14.09.2020 № 30;

- пакувальний лист;

- комерційний інвойс JS218-08 від 12.08.2020;

- паспорта якості від 12.08.2020 3 екземпляри на різні види товару;

- коносамент № МRFB20082007;

- експортна декларація країни відправлення № 520820200580106138;

- сертифікат походження товару;

- договір транспортного експедирування № 1906/14-1 від 19.06.2014;

- додаткова угода № 2 до договору транспортного експедирування № 1906/14-1 від 19.06.2014;

- довідка (калькуляція) про транспортні витрати від 22.09.2020;

- рахунок № 2009488 від 22.09.2020 до договору № 1906/14-1 від 19.06.2014;

- заявка № 2 від 07.07.2020 до договору № 1906/14-1 від 19.06.2014;

- лист № 5310 від 21.09.2020.

За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, Митницею зроблено висновок про те, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, у зв`язку з чим Митницею складено повідомлення № 1 про надання додаткових документів.

У відповідь на повідомлення декларантом 24.09.2020 надано пояснення та додаткові документи, а саме: інвойс від виробника товару з перекладом, пакувальний лист, заявку на перевезення товару № 2 з перекладом на українську мову.

Між тим, відповідач прийняв оскаржене рішення про коригування митної вартості товару від 25.09.2020 № UA110160/2020/800072/1, відповідно до якого митну вартість заявленого товару скориговано із застосуванням резервного методу 2-ґ. Застосовуючи вказаний метод відповідач керувався наявною у інформаційних ресурсах митниці інформації про митне оформлення раніше ввезеного товару на підставі відповідних декларацій, що вже пройшли митне оформлення.

Підставами для прийняття рішення про коригування митної вартості стало те, що:

- у відомостях щодо транспортно-експедиційного обслуговування у заявці, яка є невід`ємною частиною договору від 19.06.2014 № 1906/14-1 не має посилання на коносамент, інвойс, тобто на товар який прийнятий до перевезення та не може кореспондуватись з наданим інвойсом на оплату наданих послуг від 22.09.2020 № 2009488, а тому не можуть бути об`єктивними та такими, що підтверджують транспортні витрати, що мають включатися до митної вартості товару;

- не надано перекладів документів, що надані до митного оформлення згідно гр. 44 ЕМД;

- пакувальний лист від 12.08.2020 не містить підписів Продавця;

- у контракті, інвойсі та паспорті якості відсутня інформація щодо виробника та торгівельної марки;

- декларантом до митного оформлення наданий інвойс від виробника товару за номером № JS218-08 від 12.08.2020, що не відповідає відомостям зазначеним у сертифікаті походження товару від 28.08.2020 № С207695447281015 та декларації країни експорту, в яких зазначено номер № JS21807;

- прайс-лист компанії GUANGZHOU JINSHENG HUIHUANG NON-WOVEN FABRIC INDUSTRIAL CO, LTD від 01.09.2020, наданий декларантом, має суб`єктивний характер та не містить інформацію на яких умовах поставки пропонується вартість товарів. А прайс-лист наданий декларантом до митного оформлення, що пропонувався контрактотримачем від 01.08.2020 має суб`єктивний характер і зазначає конкретні умови постачання стосовно даної поставки.

Правомірність та обґрунтованість рішення відповідача про коригування митної вартості є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Так, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами відповідача про те, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Саме з таких повноважень Митниці виходив і суд першої інстанції, який, при цьому, вірно вказав на те, що такі повноваження митного органу мають реалізовуватися виключно на підставі та у спосіб, що передбачені Митним кодексом України.

Відповідно до ст..49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно із ч.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, орган доходів і зборів, відповідно до ч.5 ст.54 МК України має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст..53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) здійснювати коригування митної вартості товарів.

Згідно із ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Отже, вказаними нормами матеріального права визначено повноваження органу доходів і зборів щодо контролю за правильністю визначення митної вартості, а також порядок та спосіб реалізації таких повноважень. Так, орган доходів і зборів зобов`язаний перевіряти складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом. При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи, лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено випадки коли орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Так, відповідно до п.2 ч.6 ст.54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як свідчать встановлені обставини справи, фактично підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості стали висновки Митниці про те, що подані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості, а також ненадання декларантом витребувані Митницею додаткові документи.

Визначивши повноваження митного органу, підстави прийняття оскаржуваних рішень, суд першої інстанції правильно виходив з того, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у Відповідача обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

З`ясувавши обставини, з якими відповідач пов`язує наявність обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення митної вартості товару, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком про те, що за наведених митним органом обставин не можливо стверджувати про правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідача.

Так, за наслідками розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено, що фактично підставою для висновку Митниці про наявність у поданих до митного оформлення документах розбіжностей та те, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості, став факт подання декларантом заявки до договору про транспортно-експедиційне обслуговування, в якій було відсутнє посилання на коносамент та інвойс.

З цих підстав Митниця вказувала на те, що оскільки заявка є невід`ємною частиною до договору про транспортно-експедиційне обслуговування та в ній відсутнє посилання на коносамент та інвойс, то її не можливо ідентифікувати як таку, що пов`язана з транспортуванням товару, що був заявлений до митного оформлення у спірному випадку.

З приводу такої позиції Митниці суд першої інстанції обґрунтовано зазначив таке.

У спірному випадку товар поставлявся на умовах FOB.

Згідно правил Інкотермс 2010 термін FOB означає, що продавець зобов`язаний доставити товар в порт та здійснити навантаження на вказане покупцем судно. Витрати на доставку товару на борт судна покладаються на продавця. Експортне митне оформлення покладається на продавця.

У свою чергу, покупець повинен укласти договір з перевізниками товару і сплатити вартість перевезення від пункту відправлення до пункту призначення.

На виконання наведених вимог ТОВ «ПОЛІКС ГРУПП» було укладено договір транспортного експедирування від 19.06.2014 № 1906/14-1.

07.07.2020 було складено заявку № 2 до договору транспортного експедирування від 19.06.2014 № 1906/14-1.

У спірному випадку позивачем було надано митному органу дві заявки №2, одна з яких складена мовою оригіналу (російською), інша - переклад з російської на українську.

Досліджуючи вказані копії заявок, судом першої інстанції встановив, що оригінал останньої (складений російською мовою) містить посилання як на коносамент №МRFB20082007 так і на комерційний інвойс JS218-08 від 12.08.2020, водночас, переклад заявки № 2 від 07.07.2020 таких посилань не містить.

Вказане підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

Встановивши такі обставини справи та те, що оригінал заявки №2 (складений російською мовою) є читаємим та зрозумілим, суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що у такому випадку Митницею безпідставно визначено вказане як підставу для коригування митної вартості.

З цього приводу суд першої інстанції правильно звернув увагу і на те, що на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) заявки до договору транспортного експедирування. У заявці зазначено повний маршрут перевезення, найменування вантажовідправника GUANGZHOU JINSHENG HUIHUANG NON-WOVEN FABRIC INDUSTRIAL CO, LTD.

У свою чергу, як вбачається з митної декларації № UA110160/2020/011279 позивач додатково у митну вартість придбаного товару включив морський фрахт 86 502,60 грн., що підтверджуються довідкою (калькуляцією) про транспортні витрати, яка надавалась митному органу під час здійснення митного оформлення.

У довідці (калькуляції) про транспортні витрати чітко зазначено, що згідно рахунку №2009488 від 22.09.2020 по договору транспортного експедирування № 1906/14-1 від 19.06.2014 вартість перевезення вантажу (морський фрахт) в контейнері BMOU5101021 згідно коносаменту MRFB20082007, що прямує за маршрутом п. Шекоу, Китай - п. Одеса, Україна становить 86 502,60 грн., ПДВ 0. Вартість вантажно-розвантажувальних робіт, транспортно-експедиторського обслуговування, автоперевезення за маршрутом п. Одеса - м. Дніпро становить 22 561,76 грн., ПДВ 4 512,35 грн.

Отже, встановивши те, що позивачем надано документи на підтвердження транспортних витрат, суд першої інстанції дійшов правильно висновку про те, що посилання Митниці на заявку №2, як на підставу для виникнення сумніву щодо правильності визначення митної вартості товару, є необґрунтованим.

Іншою підставою для виникнення у Митниці сумніву щодо правильності визначення митної вартості товару, і як наслідок підставою для коригування митної вартості, стали аргументи відповідача про відсутність підписів Продавця на пакувальному листі від 12.08.2020.

З приводу такої позиції Митниці суд першої інстанції, з посиланням на правову позицію Верховного Суду (справа №815/2731/18), обґрунтовано зазначив те, що сама по собі відсутність будь-якого реквізиту у документі не може вплинути на правильність визначення митної вартості товару.

Також, як на підставу для коригування митної вартості, відповідач посилався на відсутність у контракті, інвойсі та паспорті якості інформації щодо виробника та торгівельної марки.

З приводу такої позиції митного органу суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що позивачем під час декларування були подані усі необхідні документи, в яких зазначено Виробника Товару, зокрема:

- у Доповненні № 30 від 01.09.2020 до контракту № 01/03-2018 від 01.03.2018, зазначається Виробник Товару, а саме GUANGZHOU JINSHENG HUIHUANG NON- WOVEN FABRIC INDUSTRIAL CO, LTD, крім того у описі товарів, що поставляється по кожній позиції зазначено ТМ JINSHENG;

- у інвойсі № 30 від 14.09.2020 зазначено Виробника GUANGZHOU JINSHENG HUIHUANG NON-WOVEN FABRIC INDUSTRIAL CO, LTD, крім того у описі товарів, що поставляється по кожній позиції зазначено ТМ JINSHENG;.

- у сертифікаті походження товару від 28.08.2020 зазначено Виробника GUANGZHOU JINSHENG HUIHUANG NON-WOVEN FABRIC INDUSTRIAL CO, LTD.

Отже, вказані документи дозволяли ідентифікувати виробника товару, який заявлено до митного оформлення.

Правильно суд першої інстанції визнав і формальною позицію Митниці про те, що декларантом до митного оформлення наданий інвойс від виробника товару за номером № JS218-08 від 12.08.2020, що не відповідає відомостям зазначеним у сертифікаті походження товару від 28.08.2020 № С207695447281015 та декларації країни експорту, в яких зазначено номер № JS21808, оскільки відсутність рисочки у номері є суто формальним недоліком і не може бути достатньою та належною підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відносно посилань Митниці на те, що наданий позивачем прайс-лист компанії GUANGZHOU JINSHENG HUIHUANG NON-WOVEN FABRIC INDUSTRIAL CO, LTD від 01.09.2020 має суб`єктивний характер та не містить інформацію на яких умовах поставки пропонується вартість товарів, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив те, що за своєю суттю прайс-лист - це перелік пропозицій товару та цін, який не може вважатися первинним документом, а є способом розповсюдження продавцем інформації про товар.

Отже, проаналізувавши підстави прийняття Митницею рішення про коригування митної вартості, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що зазначені Митницею обставини не можуть бути правовою підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. У свою чергу, надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.

Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості оскаржуваного рішення Митниці про коригування митної вартості товарів.

Отже, дослідивши встановлені обставини справи, аргументи з якими відповідач пов`язує незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року у справі №160/15053/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, які визначені ст.ст.328, 329 КАС України.

Вступну та резолютивну частину проголошено 25.05.2021

Повне судове рішення складено 26.05.2021р.

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя Н.А. Бишевська

суддя І.Ю. Добродняк