Постанова

від 26.01.2021 по справі 360/1967/20

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2021 року справа №360/1967/20

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: судді-доповідача: Казначеєва Е.Г., суддів: Геращенка І.В., Міронової Г.М., секретаря судового засідання Ашумова Т.Е., за участю представника позивача Суткович М.А., представника відповідача Комарової Г.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Луганської регіональної торгово-промислової палати на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 р. у справі № 360/1967/20 (головуючий І інстанції О.В. Захарова) за позовом Луганської регіональної торгово-промислової палати до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Луганська регіональна торгово-промислова палата (далі - позивач, ЛРТПП) звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Луганській області (далі - відповідач, ГУ ДПС), в якому просила: визнати протиправним рішення відповдіачапро відмову у списанні безнадійного податкового боргу з податку на додану вартість позивача, оформлене листом від 31.03.2020 за № 2396/10/12-32-52-08, у розмірі 1497768,27 грн, де основний борг 1335439,00 грн; пеня 158648,34 грн, штрафні санкції - у розмірі у розмірі 3680,93 грн; зобов`язати відповідача прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу позивача з податку на додану вартість у розмірі 1497768,27 грн, де основний борг 1335439,00 грн; пеня 158648,34 грн, штрафні санкції - у розмірі у розмірі 3680,93 грн.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року відмовлено в задоволені позовних вимог.

Позивач, не погодившись з таким рішенням, звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, та прийняти нове, яким задовольнити позов повністю. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивачем протягом 2015-2016 було сплачено заборгованість за попередній період (з початку антитерористичної операції) на загальну суму 1232417,14 грн. Проте, за період з 2014 по 2017 роки відповідачем були нараховані штрафні санкції та пеня за несвоєчасне нарахування податків у період проведення антитерористичної операції, суми які сплачувались позивачем, як ПДВ, зараховувались не в рахунок основного податкового зобов`язання, а в рахунок пені, що призвело до утворення боргу. Апелянт наголошує, що в конкретному випадку відповідачем здійснено протиправне самовільне зарахування грошових коштів не за призначенням. З метою виконання Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577 (далі - Порядок № 577), позивач звернувся до контролюючого органу із заявою про списання безнадійного податкового боргу за період з 01.06.2014 до 19.05.2017, який складається з основного грошового зобов`язання в розмірі 1335439,00 грн; пені 158648,34 грн; штрафних санкцій у розмірі, нарахованому контролюючим органом. В цілому за період з 2015-2020 роки позивачу нараховано пені в сумі 179139,91 грн та списано в зазначений період - 176592,54 грн. До заяви надав сертифікати № 3100-19-0300 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) щодо обов`язку сплатити податок на додану вартість за травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2014, січень, лютий, березень, травень, червень 2015 рік у терміни до 30.06.2014, 30.07.2014, 30.08.2014, 30.09.2014, 30.10.2014, 30.11.2014, 30.12.2014, 30.01.2015, 30.02.2015, 30.03.2015, 30.04.2015. 30.05.2015, 30.06.2015, 30.07.2015, які унеможливили його виконання в зазначений термін. Період дії форс-мажорних обставин: 01.06.2014 - 19.05.2017.

Представник позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

Луганська регіональна торгово-промислова палата (ідентифікаційний код 02944811, зареєстрована як юридична особа (т.1 арк. спр. 15), як платник податків перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Луганській області, Сєвєродонецьке управління, ДПІ у м. Сєвєродонецьку (м. Сєвєродонецьк), зареєстроване місце знаходження з 19.04.2017: 93401, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Хіміків, буд. 48-А) (т.1 арк. спр. 15, 29, 30-36).

10 лютого 2020 року Луганська регіональна торгово-промислова палата звернулась до Головного управління ДПС у Луганській області з заявою від 10.02.2020 №25.1-16 про списання безнадійного податкового боргу, який складається з основного зобов`язання -1335439 грн, пені 158648,34 грн, штрафних санкцій у розмірі, нарахованому контролюючим органом, до якої додало сертифікат № 31009-19-0300 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Торгово-промисловою палатою України 12.09.2019 (т.2 арк. спр. 131-133).

Сертифікатом Торгово-промислової палати України № 3100-19-0300 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданим 12 вересня 2019 року за № 245/05-4, відповідно до пунктів 100.4-100.5 статті 100 Податкового кодексу України Торгово-промислова палата України засвідчила настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 01.06.2014 по 19.05.2017 для Луганської регіональної торгово-промислової палати щодо обов`язку сплатити податок на додану вартість за травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2014 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2015 року, у термін до 30.06.2014, 30.07.2014, 30.08.2014, 30.09.2014, 30.10.2014, 30.11.2014 , 30.12.2014, 30.01.2015, 30.02.2015, 30.03.2015, 30.04.2015, 30.06.2015, 30.07.2015 (т.2 арк. спр. 134-135).

Головне управління ДПС у Луганській області листом від 31 березня 2020 року за № 2396/10/12-32-52-08 повідомило Луганській регіональній торгово-промисловій палаті про відсутність законних підстав для визнання податкового боргу з податку на додану безнадійним та прийняття рішення про його списання (т.2 арк. спр. 136-137).

З Додатку до листа Головного управління ДПС у Луганській області від 31 березня 2020 року за № 2396/10/12-32-52-08 вбачається, що податковий борг позивача виник у зв`язку із несплатою самостійно задекларованих зобов`язань за 2019 рік та нарахованої суми пені та станом на 31.03.2020 за даними ІТС Податковий блок заборгованість з податку на додану вартість становить 137114,22 грн.(т.1 арк. спр. 138).

З інтегрованої картки платника за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) вбачається, що у Луганської регіональної торгово-промислової палати станом на 31.01.2020 (та станом на дату звернення з заявою від 10.02.2020 про списання безнадійного податкового боргу) наявний податковий борг в загальній сумі 136027,97 грн, у тому числі недоїмка в сумі 133,266 грн та пеня в сумі 2761,97 грн (т.2 арк. спр. 198-200).

З інформації по платнику Луганської регіональної торгово-промислової палати, сформованої відповідачем за період з 01.06.2014 по 16.07.2020 встановлено, що сплачені Луганською регіональною торгово-промисловою палатою у вказаний період кошти зараховані в порядку пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України на погашення податкового боргу та сум нарахованої пені згідно статті 129 Податкового кодексу України (т. 2 арк. спр. 208-208).

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що на час звернення з заявою про списання безнадійного податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 158648,34 грн та пені 158848,34 грн, що утворився за період з 01.06.2014 до 19.05.2017, податковий борг був відсутній внаслідок повного погашення коштами, що сплачені Луганською регіональною торгово-промисловою палатою та зараховані контролюючим органом згідно з положеннями пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком є обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 вказаного Кодексу).

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Списання безнадійного податкового боргу врегульовано ст. 101 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 101.1 статті 101 Податкового кодексу України, списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Згідно з п. 101.2 ст. 101 Податкового кодексу України під терміном "безнадійний" розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.

Строки давності та їх застосування визначені у статті 102 Податкового кодексу України .

Згідно з пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Аналізуючи зазначені норми закону, колегія суддів дійшла висновків, що стягнення коштів контролюючий орган має право ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Податковий борг платника податків, стосовно якого минув цей строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, оскільки безумовно вважається безнадійним.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11 червня 2020 року у справі №823/127/17.

Отже, податковий борг щодо якого минув строк давності, встановлений Податковим кодексом України, набуває статус безнадійного податкового боргу.

Однією з функцій контролюючих органів є списання безнадійного податкового боргу (пп. 191.1.24 п. 191.1. ст. 191 вказаного Кодексу).Відповідно до пункту 101.5 статті 101 Податкового кодексу України контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з п.п. 101.5 ст. 101 Кодексу контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 577.

Згідно з пп. 3 п. 2.1 розд. ІІ вказаного Порядку під терміном "безнадійний податковий борг" слід розуміти податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу.

Відповідно до п. 3.1 розд. ІІІ Порядку визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - ІС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Пунктом 3.2 розд. ІІІ Порядку визначено, що днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається, зокрема, у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника органу доходів і зборів.

Відповідно до п. 4.3 - 4.5 розд. ІV Порядку в інших випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу.

Структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал.

Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до ІС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.

Зі змісту Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, що затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 577, вбачається, що списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

При цьому, звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов`язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п. 4.1 розд. ІV Порядку). В усіх інших випадках розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права неодноразово викладалися в постановах Верховного Суду, зокрема від 04.09.2018 року в справі № 813/4430/16, 09.07.2019 року в справі №0240/2269/18-а, від 23.12.2019 року в справі №813/3277/18, від 03.04.2020 року в справі №822/2243/17.

Матеріали справи свідчать, що до заяви від 10 лютого 2020 року № 25.1-16 про списання безнадійного податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 158648,34 грн та пені 158848,34 грн, що за розрахунком позивача утворився за період з 01.06.2014 до 19.05.2017, було надано сертифікат №3100-19-0300 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Торгово-промисловою палатою України 12 вересня 2019 року № 245/05-4, який засвідчує настання форс-мажорних обставин відповідно до пунктів 100.4-100.5 статті 100 Податкового кодексу України з 01.06.2014 по 19.05.2017 щодо обов`язку сплатити податок на додану вартість за травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2014 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2015 року, у термін до 30.06.2014, 30.07.2014, 30.08.2014, 30.09.2014, 30.10.2014, 30.11.2014, 30.12.2014, 30.01.2015, 30.02.2015, 30.03.2015, 30.04.2015, 30.06.2015, 30.07.2015.

Разом з цим, з інтегрованої картки платника за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та Додатку до листа Головного управління ДПС у Луганській області від 31 березня 2020 року за № 2396/10/12-32-52-08, вбачається, що у Луганської регіональної торгово-промислової палати станом на 31.01.2020 (та станом на дату звернення з заявою від 10.02.2020 про списання безнадійного податкового боргу) наявний податковий борг який виник у зв`язку із несплатою самостійно задекларованих зобов`язань за 2019 рік та нарахованої суми пені та станом на 31.03.2020 за даними ІТС Податковий блок заборгованість з податку на додану вартість становить 137114,22 грн.

Отже, податковий борг по платнику за 2014-2018 роки відсутній.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем за період з 01.06.2014 по 16.07.2020 сплачені Луганською регіональною торгово-промисловою палатою кошти зараховані в порядку пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України на погашення податкового боргу та сум нарахованої пені згідно статті 129 Податкового кодексу України .

Відповідно до пункту 87.9 ст. 87 ПК, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Отже обов`язок податкового органу зарахувати кошти, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, який встановлений пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України.

Крім того, згідно абзацу 7 пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України, не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість, кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

За положенням п. 131.1 - 131.3 ст. 131 Податкового кодексу України, нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Суми пені зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки.

Згідно з п. 1 розд. II Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 (далі - Порядок № 422), облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в інтегрованій картці платника (далі - ІКП) окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.

Відповідно до п.п. 4 п. 2 розд. ІІІ Порядку № 422, при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник, у першу чергу зараховуються у рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник, у наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу - у рахунок пені згідно з черговістю їх виникнення.

Отже, на зарахування сум, які надходять у рахунок сплати ПДВ в ІКП проводяться та використовуються для погашення податкового боргу виключно у такому порядку: у першу чергу - у рахунок податкового зобов`язання, у наступну чергу - у рахунок погашення штрафів, в останню чергу - у рахунок пені згідно з черговістю їх виникнення.

Аналізуючи положення статті 87 Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що кошти, спрямовані позивачем на сплату поточних платежів до бюджету (протягом 2015-2016), були зараховані контролюючим органом у погашення сум податкового боргу у порядку календарної черговості його виникнення незалежно від напрямку сплати, визначеного платником, що відповідає вимогам пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України. Позивачем не оскаржував зазначені дії відповідача щодо зарахування сплачених коштів у відповідності до п. 87.9 ст. 87 ПК України

З урахуванням викладеного, суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем правомірно відмовлено позивачу у списанні податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 1335439,00 грн та пені 158648,34 грн. як такого, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), що підтверджувалось сертифікатами, оскільки на час звернення з заявою від 10.02.2020 року № 25.1-16 про списання безнадійного податкового боргу, податковий борг за вищевказаний період був відсутній, суми сплачені позивачем в період з 01.06.2014 по 31.03.2020 зараховані контролюючим органом згідно з положеннями пункту 87.9 статті 87 ПК України в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, станом на 31.03.2020 у позивача обліковувалась заборгованість у розмірі 137114,22 грн. по деклараціям за 2019 рік.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволені адміністративного позову. Доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують.

Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв`язку з чим підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні, тому, при таких обставинах, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Луганської регіональної торгово-промислової палати на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 р. у справі № 360/1967/20 - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 р. у справі № 360/1967/20 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового суду протягом тридцяти днів з дати проголошення.

Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 26 січня 2021 року.

Суддя-доповідач: Е.Г.Казначеєв

Судді: І.В. Геращенко

Г.М. Міронова