Постанова

від 25.01.2021 по справі 360/2583/20

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2021 року справа № 360/2583/20

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Гаврищук Т.Г., Сіваченка І.В., секретар судового засідання - Харечко О.П., за участю представника позивача Ханіної М.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції (з використанням для проведення судового засідання системи EasyCon ) апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року (повний текст складено 11 вересня 2020 року в м. Сєвєродонецьк Луганської області) у справі № 360/2583/20 (суддя в 1 інстанції - Смішлива Т.В.) за позовом Головного управління ДПС у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Беллавіста торг про стягнення коштів з рахунків у банках та накладення арешту на кошти та інші цінності,-

В С Т А Н О В И В:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Луганській області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Беллавіста торг (далі - відповідач), в якій позивач просив суд: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Беллавіста торг кошти за податковим боргом в загальній сумі 583157,39 грн: з податку на додану вартість в сумі 582287,39 грн, з яких 362550,00 грн основного платежу, 211010,19 грн штрафних санкцій та 8727,20 грн пені з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих боржника та рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ та з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 870,00 грн основного платежу з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих боржника; накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю Беллавіста торг на загальну 583157,39 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач перебуває за основним місцем обліку в Сєвєродонецькому управлінні Головного управління ДПС у Луганській області, як платник податків та зборів з 05 серпня 2019 року.

Відповідачем не сплачено до бюджету узгоджених сум податкових зобов`язань, що призвело до виникнення у підприємства податкового боргу на загальну суму 583157,39 грн, у тому числі з податку на додану вартість на суму 582287,39 грн та податку на прибуток приватних підприємств на суму 870,00 грн.

Податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 582287,39 грн, в тому числі з основного платежу на суму 362550,00 грн та штрафних санкцій на суму 211010,19 грн виник на підставі прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень-рішень, а саме: податкового повідомлення-рішення форми ПС № 0005235204 від 17 лютого 2020 року, яким підприємству за результатами акту камеральної перевірки № 235/12-32-52-04-12/43152902 від 28 січня 2020 року нараховано штрафні санкції на суму 170,00 грн; податкового повідомлення-рішення форми Р № 0006085204 від 21 лютого 2020 року, яким підприємству за результатами акту камеральної перевірки № 240/12-32-52-04-12/43152902 від 28 січня 2020 року нараховано грошові зобов`язання з основного платежу на суму 13090,00 грн та штрафні санкції на суму 3272,50 грн; податкового повідомлення-рішення форми Р № 0006205204 від 24 лютого 2020 року, яким підприємству за результатами акту камеральної перевірки № 115/12-32-52-04-12/43152902 від 17 січня 2020 року нараховано грошові зобов`язання з основного платежу на суму 22933,00 грн та штрафні санкції на суму 11466,50 грн; податкового повідомлення-рішення форми Н № 0006935204 від 27 лютого 2020 року, яким підприємству за результатами акту камеральної перевірки № 366/12-32-52-04-12/43152902 від 10 лютого 2020 року нараховано штрафні санкції на суму 32837,69 грн; податкового повідомлення-рішення форми Р № 0007865204 від 11 березня 2020 року, яким підприємству за результатами акту камеральної перевірки № 453/12-32-52-04-12/43152902 від 20 лютого 2020 року нараховано грошові зобов`язання з основного платежу на суму 326527,00 грн та штрафні санкції на суму 163263,50 грн.

Крім того існує заборгованість з пені у розмірі 8727,20 грн, нарахована підприємству відповідно до статті 129 Податкового кодексу України.

Податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств виник на підставі самостійно поданої відповідачем податкової декларації від 25 лютого 2020 року № 9334714989 за 2019 рік на суму 870,00 грн.

Позивачем з метою погашення податкового боргу надіслано на адресу відповідача податкову вимогу форми Ю від 16 березня 2020 року № 30005-52, яка відповідно до поштового повідомлення вважається врученою 19 березня 2020 року. Незважаючи на вжиті заходи, податковий борг відповідача залишається несплаченим.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта наявності у відповідача нерухомого майна відсутня.

Разом з цим, відповідно до інформаційних даних податкового органу, відповідач має відкриті банківські рахунки.

Таким чином, грошові кошти наявні на відкритих рахунках у банку є єдиним можливим джерелом погашення податкового боргу в загальній сумі 583157,39 грн.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року у справі № 360/2583/20 позов задоволено частково, внаслідок чого: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Беллавіста торг кошти за податковим боргом в загальній сумі 583157,39 грн: з податку на додану вартість в сумі 582287,39 грн (п`ятсот вісімдесят дві тисячі двісті вісімдесят сім грн 39 коп.), з яких 362550,00 грн (триста шістдесят дві тисячі п`ятсот п`ятдесят грн 00 коп.) основного платежу, 211010,19 грн (двісті одинадцять тисяч десять грн 19 коп.) штрафних санкцій та 8727,20 грн (вісім тисяч сімсот двадцять сім грн 20 коп.) пені з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих боржника та рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ на користь Державного бюджету України розрахунковий рахунок №UA468999980313030029000012080, код платежу 14060100, отримувач УК у м. м.Сєвєродон./м.Сєвєрод./14060100, ОКПО 37944909, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 870,00 грн (вісімсот сімдесят грн 00 коп.) основного платежу з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих боржника на розрахунковий рахунок №UA058999980333129318000012080, код платежу 11021000, отримувач: УК у м.Сєвєродон./м.Сєвєрод./11021000, ОКПО 37944909, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підлягає частковому скасуванню, та просили скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог і ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

На обґрунтування апеляційної скарги наведено практично ті самі доводи, які були викладені в позовній заяві та протягом розгляду справи в суді першої інстанції.

В судовому засіданні представник позивача підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Товариства з обмеженою відповідальністю Беллавіста торг , ідентифікаційний код 43152902, зареєстроване юридичною особою за адресою: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, буд. 22, офіс 106/7, знаходиться у м. Сєвєродонецьку Луганської області та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Луганській області, Сєвєродонецьке управління, ДПІ у м. Сєвєродонецьку (м. Сєвєродонецьк) як платник податків, що підтверджено інформаційними даними (арк.справи 4-5).

Згідно з актом камеральної перевірки № 115/12-32-52-04-12/43152902 від 17 січня 2020 року, за результатами камеральної перевірки податкової накладної з податку на додану вартість за листопад 2019 року від 18 грудня 2019 року № 9304531662 встановлено порушення пункту 198.6 статті 198, пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України (арк.справи 30-31), який направлено на адресу відповідача та повернулось за закінченням встановленого строку зберігання (арк.справи 32).

Податковим повідомленням-рішенням форми Р № 0006205204 від 24 лютого 2020 року, відповідачу нараховано грошові зобов`язання з основного платежу на суму 22933,00 грн та штрафні санкції на суму 11466,50 грн (арк.справи 27-28), яке вручено представнику відповідача 26 лютого 2020 року, що підтверджено рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення (арк.справи 29).

Відповідно до акту камеральної перевірки № 235/12-32-52-04-12/43152902 від 28 січня 2020 року, позивачем встановлено факт несвоєчасного подання відповідачем податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2019 року (арк.справи 18-19), який вручено представнику відповідача 29 січня 2020 року, що підтверджено рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення (арк.справи 17).

Податковим повідомленням-рішенням форми ПС № 0005235204 від 17 лютого 2020 року, відповідачу за результатами акту камеральної перевірки № 240/12-32-52-04-12/43152902 від 28 січня 2020 року нараховано штрафні санкції на суму 170,00 грн (арк.справи 14-15), яке вручено представнику відповідача 18 лютого 2020 року, що підтверджено рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення (арк.справи 17).

Відповідно до акту камеральної перевірки № 240/12-32-52-04-12/43152902 від 28 січня 2020 року, за результатами камеральної перевірки податкової накладної з податку на додану вартість за грудень 2019 року від 22 січня 2020 року № 9332457293 встановлено порушення пункту 198.6 статті 198, пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України (арк.справи 23-25), який вручено представнику відповідача 03 лютого 2020 року, що підтверджено рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення (арк.справи 26).

Податковим повідомленням-рішенням форми Р № 0006085204 від 21 лютого 2020 року, відповідачу за результатами акту камеральної перевірки № 240/12-32-52-04-12/43152902 від 28 січня 2020 року нараховано грошові зобов`язання з основного платежу на суму 13090,00 грн та штрафні санкції на суму 3272,50 грн (арк.справи 20-21), яке вручено представнику відповідача 25 лютого 2020 року, що підтверджено рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення (арк.справи 22).

Згідно з актом камеральної перевірки № 366/12-32-52-04-12/43152902 від 10 лютого 2020 року, відповідачем встановлено факт несвоєчасної реєстрації позивачем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за грудень 2019 року (арк.справи 36-37), який вручено представнику відповідача 13 лютого 2020 року, що підтверджено рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення (арк.справи 38).

Податковим повідомленням-рішенням форми Н № 0006935204 від 27 лютого 2020 року, відповідачу за результатами акту камеральної перевірки № 366/12-32-52-04-12/43152902 від 10 лютого 2020 року нараховано штрафні санкції на суму 32837,69 грн (арк.справи 33-34), яке вручено представнику відповідача 02 березня 2020 року, що підтверджено рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення (арк.справи 35).

Актом камеральної перевірки № 453/12-32-52-04-12/43152902 від 20 лютого 2020 року за результатами камеральної перевірки податкової накладної з податку на додану вартість за грудень 2019 року від 29 січня 2020 року № 9008802156 встановлено порушення пункту 198.6 статті 198, пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України (арк.справи 42-44), який вручено представнику відповідача 24 лютого 2020 року, що підтверджено рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення (арк.справи 45).

Податковим повідомленням-рішенням форми Р № 0007865204 від 11 березня 2020 року, яким підприємству за результатами акту камеральної перевірки № 453/12-32-52-04-12/43152902 від 20 лютого 2020 року нараховано грошові зобов`язання з основного платежу на суму 326527,00 грн та штрафні санкції на суму 163263,50 грн (арк.справи 39-40), яке вручено представнику відповідача 13 березня 2020 року, що підтверджено рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення (арк.справи 41).

Крім того, відповідачем подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства від 25 лютого 2020 року № 9334714989 за 2019 рік в якій самостійно визначив податкове зобов`язання на суму 870,00 грн (арк.справи 48-49).

Позивачем з метою погашення податкового боргу надіслано на адресу відповідача податкову вимогу форми Ю від 16 березня 2020 року № 30005-52, яку вручено представнику відповідача 19 березня 2020 року, що підтверджено рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення (арк.справи 6).

Згідно інтегрованої картки платника податків за відповідачем рахується податковий боргом в загальній сумі 583157,39 грн: станом на 30 червня 2020 року з податку на додану вартість в сумі 582287,39 грн та 8727,20 грн пені, а також станом на 31 березня 2020 з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 870,00 грн (арк.справи 83-85).

Щодо вимоги про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю Беллавіста Торг на загальну 583157,39 грн, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до пункту 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Положеннями підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України передбачено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Таким чином, на законодавчому рівні положеннями норм податкового законодавства розрізнені правові поняття щодо арешту майна та арешту на кошти, що знаходяться в банківських установах платника податків.

Незважаючи на те, що кошти є також складовою майна платника податків, що складає загальний об`єкт, в той же час має свої особливості та різницю виникнення підстав для вчинення відповідних дій, пов`язаних із встановленням певного виду обмеження щодо такого майна (коштів), у вигляді арешту, а також можливим порядком його застосування. Обидва види арешту розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів). В зв`язку з чим має місце різна правова природа виникнення та регулювання цих предметів, які не можна вважати тотожними в межах спірних правовідносинах.

Крім того, частиною четвертою статті 5 КАС України встановлено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

З огляду на правовий зміст та аналіз наведених норм матеріального права у їх взаємному зв`язку, колегія суддів вважає, що законодавством чітко встановлена не тільки процесуальна можливість на звернення до суду з законодавчо визначеним предметом позову, що складає суть вимог, але і за наявністю підстав (умов), за яких існує правова можливість для задоволення таких вимог.

В даному випадку такими правовими підставами (умовами) є саме або наявність податкового боргу, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2, а також п. 94.6 статті 94 Податкового кодексу України та розділом ІІІ Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 14 липня 2017 року № 632 (далі - Порядок № 632), відповідно до яких арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: 1) платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; 2) фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; 3) платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; 4) відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих в установленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; 5) відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; 6) платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; 7) платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; 8) платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

За наявності однієї з наведених обставин керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Виходячи із приписів пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України та Порядку № 632, колегія суддів дійшла висновку, що наявність у платника податку податкового боргу та вручення йому податкової вимоги не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку, який не є виключним та єдиним способом його погашення.

Винятковість адміністративного арешту законодавець чітко пов`язує із обставинами, визначеними пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, що виникли між платником податків та податковим органом, лише за умови дотримання цих норм можливе погашення податкового боргу шляхом реалізації положень підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Пунктом 3 Розділу VII Порядку № 632 передбачено, що для застосування арешту коштів на рахунку платника податків контролюючий орган подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому КАС України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Підставою для звернення податкового органу до суду є саме вчинення цим органом усіх передбачених заходів по розшуку майна платника податку, які повинні підтверджуватись належними доказами (запитами до відповідних установ, виходами за фактичним місцем знаходження боржника та за місцем державної реєстрації тощо).

Відповідні обставини повинні бути підтверджені податковим органом під час судового розгляду.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 825/2243/18.

Отже, Податковим кодексом України визначені вичерпні правові підстави для звернення податкового органу до суду з заявою про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків. Реалізація цього права можлива лише за умови дотримання підстав, встановлених пунктом 94.2 статті 94 ПК України.

Наведені законодавчі норми встановлюють як право контролюючого органу на звернення до суду з позовними вимогами про накладення арешту на кошти платника, так і підстави для реалізації такого повноваження.

Колегія суддів зазначає, що підставою для накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, є сукупність таких обставин, як наявність у платника податкового боргу та відсутність (недостатність) у платника майна, достатнього для погашення такого боргу.

Враховуючи наведене, за умови відсутності майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу, згідно положенням підпункту 20.1.33, пункту 20.1. статті 20 ПК України контролюючому органу надається право звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків.

Проте реалізація цього права можлива лише за умови дотримання підстав, встановлених пунктом 94.2 статті 94 ПК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14 травня 2020 року у справі № 820/5660/16.

Позивачем надано суду докази щодо відсутності у відповідача майна (арк.справи 52-53, 56, 59-60, 63-65), проте звертаючись до суду, позивачем не дотримано умов пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Крім того, колегія суддів наголошує, що надані докази не можуть бути належними доказами відсутності у відповідача іншого рухомого майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, або наявності майна, балансова вартість якого менше суми податкового боргу, або наявності майна, яке не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Також колегія суддів зазначає щодо відсутності можливості прийняття копій документів, які позивач надав до суду апеляційної інстанції з урахуванням вимог ч.4 ст.308 КАС України, оскільки дані документи, зокрема акт опису майна датовані 05.01.2021 р., тобто після ухвалення рішення суду у даній справі.

Також колегія суддів зауважує, що накладення арешту на кошти на банківських рахунках відповідача без дотримання процедури погашення податкового боргу суттєво обмежить права платника податків як власника таких коштів та унеможливить здійснення відповідачем його діяльності.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку платника податків, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року у справі № 360/2583/20 - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року у справі № 360/2583/20 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 26 січня 2021 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.В. Гайдар

Судді Т.Г. Гаврищук

І.В. Сіваченко