Постанова

від 10.12.2020 по справі 910/16351/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2020 р. м.Київ Справа№ 910/16351/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Тищенко О.В.

Дикунської С.Я.

за участю секретаря судового засідання : Бовсунівської Л.О.

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання 10.12.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-сервісна компанія "Аксон"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 19.05.2020 (повний текст рішення складено 02.06.2020)

у справі №910/16351/19 (суддя Котков О.В.)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-сервісна компанія

"Аксон"

до Відкритого акціонерного товариства "Акелік Груп", що є юридичною особою згідно законодавства Республіки Азербайджан та діє на території України через зареєстроване представництво "Акелік Груп" ВАТ"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунальна корпорація "Київатодор"

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерно-сервісна компанія "Аксон" (позивач) звернулось з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Акелік Груп", що є юридичною особою згідно законодавства Республіки Азербайджан та діє на території України через зареєстроване представництво "Акелік Груп" ВАТ" (відповідач) про стягнення заборгованості за договором субпідряду № АЛ/01/08-18-3 від 01.08.2018 в сумі 451 184,96 грн., з них: основного боргу - 321 483,73 грн. (триста двадцять одна тисяча чотириста вісімдесят три гривні 73 копійки), пені - 118 562,23 грн. (сто вісімнадцять тисяч п`ятсот шістдесят дві гривні 23 копійки), 3% річних - 11 139,00 грн. (одинадцять тисяч сто тридцять дев`ять гривень).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором субпідряду № АЛ/01/08-18-3 від 01.08.2018, зокрема, в повному обсязі не здійснив оплату вартості виконаних позивачем робіт, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Короткий зміст заперечень проти позову

Відповідач проти позовних вимог заперечував, посилаючись на умови пунктів 4.1, 5.1, 5.5 Договору щодо необхідності надходження коштів від замовника, а також пункт 5.3 Договору, щодо документального підтвердження факту виконання робіт згідно довідок КБ-3 та КБ-2в, які складаються виконавцем та подаються до підписання замовнику, і які відповідачем фактично не підписані. Крім того, в порушення умов п. 6.4.13. договору, позивач не надав відповідачу ліцензії на виконання робіт. При цьому, відповідач зазначає, що позивач здійснював виконання робіт без наявності профільної ліцензії "Електронна", у зв`язку з тим, що термін дії її закінчився 18.04.2019, тоді як її наявність обов`язкова при виконанні договору.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.05.2020 у справі №910/16351/19 в позові відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що пунктом 5.5. договору передбачено, що розрахунки за виконані роботи здійснюються генпідрядником на підставі документів, визначених пунктом 5.3 цього договору, за умови наявності фінансування від замовника.Відтак, реалізуючи свою свободу договору сторони вільно, самостійно, на власний розсуд, тобто за волевиявленням обох сторін, у п. 5.1. договору погодили, що розрахунки за виконані роботи здійснюються в межах ціни договору по мірі надходження коштів від замовника. Розрахунки здійснюються по факту виконання робіт при наявності фінансування замовником з відстрочкою платежу до 10 (десяти) календарних днів на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт. Таким чином, сторони домовились, що оплата за виконані роботи здійснюється при умові отримання генпідрядником коштів від замовника. Вказана умова договору є спеціальною умовою щодо оплати за виконані роботи, яку має здійснити відповідач при настанні певних умов. Як встановлено судом першої інстанції, в матеріалах справи відсутні докази того, що Комунальна корпорація "Київавтодор" (замовник) розрахувалася із відповідачем.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором субпідряду № АЛ/01/08-18-3 від 01.08.2018 у розмірі 321 483,73 грн., є необґрунтованою та передчасною, а отже не підлягає задоволенню, які і вимоги позивача щодо стягнення пені -118 562,23 грн. (сто вісімнадцять тисяч п`ятсот шістдесят дві гривні 23 копійки), 3% річних - 11 139,00 грн. (одинадцять тисяч сто тридцять дев`ять гривень).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач (ТОВ "Інженерно-сервісна компанія "Аксон") звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2020 у справі №910/16351/19 повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-сервісна компанія "Аксон" в повному обсязі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні рішення порушено норми матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції було прийнято при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи що привело до неправильного вирішення спору.

Позивач в обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що судом першої інстанції при вирішенні спору безпідставно не врахував наявність у відповідача перед позивачем непогашеної заборгованості по Договору в розмірі 321 483,73 грн. (триста двадцять одна тисяча чотириста вісімдесят три гривні 73 копійки), замовником робіт за договором було повністю здійснено розрахунок з відповідачем, як генпідрядником. Крім того, посилання суду першої інстанції на те, що роботи за договором були виконані у травні 2019 року без дозвільних документів - є безпідставними, оскільки ліцензія № 2013026806 від 14.04.2017 - є безстроковою внаслідок набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 238, якою виключено п. 12 Порядку ліцензування господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури, яким регламентувалася строковість будівельної ліцензії.

Короткий зміст заперечень проти доводів апеляційної скарги

06.10.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від позивача засобами поштового зв`язку надійшли пояснення до апеляційної скарги, які прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду згідно з ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вказував на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підстави для його скасування - відсутні. Зокрема, відповідач наголошував, що умова договору щодо розрахунку в залежності від надходження коштів від замовника (п. 5.1) - є спеціальною, і позивачем на стадії розгляду справи судом першої інстанції не надано доказів в підтвердження надходження коштів від замовника, а залучення на стадії апеляційного розгляду справи Комунальної корпорації Київавтодор - є безпідставним. При цьому, на стадії розгляду справи судом першої інстанції у задоволенні клопотання позивача про залучення вказаної особи - було відмовлено. Крім того, відповідач посилався на те, що в порушення умов п. 6.4.13. договору позивач не надав відповідачу ліцензії на виконання робіт, які визначені договором.

Також, відповідачем 03.09.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду було подано клопотання про поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, проте, до вказаного клопотання жодного відзиву додано не було, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції залишає вказане клопотання без розгляду.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2020, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-сервісна компанія "Аксон" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя - доповідач) Станік С.Р., судді Тищенко О.В., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2020 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Інженерно-сервісна компанія "Аксон" пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2020 у справі №910/16351/19, призначено до розгляду в судовому засіданні справу №910/16351/19 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-сервісна компанія "Аксон" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2020, розгляд справи призначено на 03.09.2020.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2020, у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці, відповідно до підпунктів до п.2.3.25, 2.3.49 п.2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний авторозподіл справи №910/16351/19.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 03.09.2020 для розгляду справи №910/16351/19 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-сервісна компанія "Аксон" сформовано колегію суддів у складі: Станік С.Р. (головуючий суддя), судді: Тищенко О.В., Дикунська С.Я.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2020 справу №910/16351/19 прийято до провадження колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Тищенко О.В., Дикунська С.Я. для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-сервісна компанія "Аксон" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2020, розгляд якої призначено на 03.09.2020, розгляд спрви ухвалено здійснити в судовому засіданні 03.09.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2020 у розгляді справи оголошено перерву до 17.09.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2020, на підставі статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у розгляді справи №910/16351/19 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунальну корпорацію "Київатодор" (код ЄДРПОУ 03359026), розгляд справи відкладено на 15.10.2020.

15.10.2020 розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням судді-учасника колегії Дикунської С.Я. у відпустці, у зв`язку з чим здійснити призначення справи та її розгляд у визначеному складі колегії суддів - неможливо.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 15.10.2020, справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Тищенко А.І., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2020 справу №910/16351/19 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-сервісна компанія "Аксон" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2020 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Тищенко А.І., Тищенко О.В., розгляд справи призначено на 24.11.2020.

У зв`язку з перебуванням з 16.11.2020 судді Тищенко А.І., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, на лікарняному, здійснити розгляд справи у визначеному складі колегії суддів - неможливо.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 24.11.2020, справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді Тищенко О.В., Дикунська С.Я.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 справу №910/16351/19 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-сервісна компанія "Аксон" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2020 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Дикунська С.Я., Тищенко О.В., розгляд справи призначено на 10.12.2020.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №731-ІХ від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)"№ 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Закон України №731-ІХ від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" набрав чинності 17.07.2020.

З урахуванням пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №731-ІХ від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності з 17.07.2020, строк на подання учасниками справи відзивів, додаткових заяв та клопотань - сплив.

У зв`язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та з метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, колегія суддів дійшла висновку про необхідність вийти за межі граничного процесуального строку розгляду даної справи, здійснивши її розгляд у розумний строк, застосувавши ст.ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст. 2, 11 ГПК України.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 10.12.2020 позивач та відповідач представників - не направили.

Позивач, відповідач та Комунальна корпорація "Київатодор" про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином за адресами свого місцезнаходження.

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що матеріали справи містять достатні обсяг документів, які є необхідними для розгляду справи, а також містять і письмові позиції учасників справи щодо спірних правовідносин, учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, явка учасників спору в судове засідання обов`язковою не визнавалась, дійшов висновку, що неявка представників учасників спору в судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги та справи, у зв`язку з чим підстави для відкладення розгляду справи - відсутні.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

01.08.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерно-сервісна компанія "Аксон" (надалі - позивач, субпідрядник) та Відкритим акціонерним товариством "Алке Іншаат Санайе Ве Тіджарет", що діє на території України через зареєстроване представництво "Алке Іншаат Санайе Ве Тіджарет", в подальшому додатковою угодою № 2 від 22.02.2019 року назву змінено на Відкрите акціонерне товариство "Акелік Груп", яке діє на території України через зареєстроване представництво "Акелік Груп" ВАТ" (надалі - відповідач, генпідрядник) укладено договір субпідряду № АЛ/01/08-18-3 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, генпідрядник доручає, а субпідрядник зобов`язується виконати на свій ризик власними силами, засобами і способами роботи на об`єкті: "Капітальний ремонт дорожнього покриття бульвару Івана Лепсе на ділянці від вул. Академіка Стражеско до вул. Академіка Каблукова, Солом`янський район, м. Київ" на основі Правил визначення вартості будівництва ДСТУ Б Д.1.1-1:2013" (наділі - роботи, об`єкт), (ДК 021:2015 - 45230000-8) відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, діючих норм і стандартів, а саме монтаж мережі зовнішнього освітлення.

Згідно з п. 2.1. договору (в редакції додаткової угоди № 3 до договору) ціна робіт, що доручені для виконання субпідряднику по договору є динамічною, складає 3 813 849,43 грн. в тому числі ПДВ 20%.

В п. 3.1. договору (в редакції додаткової угоди № 1 до договору) визначено, що строк виконання робіт складає з моменту підписання даного договору до 31 грудня 2019.

Відповідно до пункту 4.1. договору, генпідрядник забезпечує фінансування робіт по мірі надходження коштів від замовника - Комунальної корпорації "Київавтодор", з яким генпідрядником укладено договір № 88-11 від 13.06.2018 року.

За умовами п. 5.1. договору, розрахунки за виконані роботи здійснюються в межах ціни договору по мірі надходження коштів від замовника. Розрахунки здійснюються по факту виконання робіт при наявності фінансування замовником з відстрочкою платежу до 10 (десяти) календарних днів на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт.

У разі затримки фінансування від замовника штрафні санкції до генпідрядника при затримці оплати не застосовуються (п. 5.2. договору).

Згідно з п. 5.3. договору, підставою для здійснення розрахунків є підписані сторонами акти приймання виконаних будівельник робіт (ф. КБ-2в) та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (ф. КБ-3), які складаються виконавцем та подаються для підписання замовнику.

На виконання умов договору субпідряду № АЛ/01/08-18-3 від 01.08.2018 позивач виконав, а відповідач прийняв обумовлені вказаним договором роботи на загальну суму 3 813 849,43 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт: № 1 за грудень 2018 року на суму 1 686 549,50 грн. (підписано сторонами 27.12.2018), № 1-1 за травень 2019 року на суму 1 232 054,80 грн. (підписано сторонами 16.05.2019), № 1-2 за травень 2019 року на суму 895 245,13 грн. (підписаний торонами 31.05.2019), які містять підписи представників позивача та відповідача, посвідчені печатками обох сторін, та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати: за грудень 2018 року на суму 1 686 549,50 грн., за травень 2019 року на суму 1 232 054,80 грн. та на суму 895 245,13 грн.,

За виконані роботи відповідач розрахувався частково на суму 3 492 365,70 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 1329 від 01.10.2018 року на суму 1 000 000,00 грн., № 1636 від 15.11.2018 року на суму 700 000,00 грн., сплачені відповідачем кошти в сумі 1 070 845,51 грн. на підставі листа відповідача № 289/19 від 23.05.2019 року були зараховані в рахунок оплати за договором, відповідно наступних платіжних доручень: № 1038 від 27.07.2018 року в сумі 270 845,52 грн., № 1115 від 16.08.2018 року в сумі 100 000,00 грн., № 1307 від 28.09.2018 року в сумі 700 000,00 грн., № 861 від 04.10.2019 року на суму 721 520,19 грн.

Відтак, відповідач, має заборгованість за договором в розмірі 321 483,73 грн., яка заявлена позивачем до стягнення з відповідача в судовому порядку.

Крім того, суд апеляційної інстанції ухвалою від 17.09.2020, на підставі статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучив до участі у розгляді справи №910/16351/19 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунальну корпорацію "Київатодор" (код ЄДРПОУ 03359026).

01.10.2020 від Комунальної корпорації "Київатодор" надійшли письмові пояснення по суті спору у справі № 910/16351/19, в яких третя особа повідомила про те, що між нею та відповідачем було укладено договір № 88-11 від 13.06.2018, за яким третя особа виступила замовником, а відповідач - підрядником щодо виконання робіт на об`єкті Капітальний ремонт дорожнього покриття бульвару Івана Лепсе на ділянці від вул. Академіка Стражеско до вул. Академіка Каблукова, Солом`янський район, м. Київ , і заборгованість по виконання робі за договором у третьої особи перед відповідачем - відсутня внаслідок виконання третьою особою у повному обсязі своїх грошових зобов`язань перед відповідачем, на підтвердження чого подано відомості стосовно руху коштів по рахунку третьої особи, зокрема, і щодо здійснення у 2018 році перерахувань на користь відповідача у повному обсязі за укладеним договором.

Також, 17.09.2020 від скаржника надійшло клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи, зокрема лист Комунальної корпорації "Київатодор" від 14.09.2020 № 01-19/12/3032, в якій повідомлено про те, що між третьою особою та відповідачем було укладено договір № 88-11 від 13.06.2018, за яким третя особа виступила замовником, а відповідач - підрядником щодо виконання робіт на об`єкті Капітальний ремонт дорожнього покриття бульвару Івана Лепсе на ділянці від вул. Академіка Стражеско до вул. Академіка Каблукова, Солом`янський район, м. Київ , і заборгованість по виконання робіт за договором у третьої особи перед відповідачем - відсутня внаслідок виконання третьою особою у повному обсязі своїх грошових зобов`язань перед відповідачем, на підтвердження чого подано відомості стосовно руху коштів по рахунку третьої особи, зокрема, і щодо здійснення у 2018 році перерахувань на користь відповідача у повному обсязі за укладеним договором.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Стосовно поданих Комунальною корпорацією "Київатодор" та скаржником доказів на стадії апеляційного провадження в підтвердження виконання замовником робіт своїх зобов`язань перед відповідачем, як генпідрядником,, суд апеляційної інстанції, дослідивши наявні матеріали справи, з урахуванням приписів ст. ст. 2., 14, 269 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про необхідність долучення поданих учасниками справи вищенаведених доказів, з огляду на наступне.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що в оскаржуваному рішенні містяться висновки стосовно того, що в матеріалах справи відсутні докази того, що Комунальна корпорація "Київавтодор" (замовник) розрахувалася із відповідачем, з чим не погоджується скаржник, посилаючись на це в своїй апеляційній скарзі, а також, зазначаючи про те, що відповідач на стадії розгляду справи судом першої інстанції не заперечував надходження коштів від замовника.

Позивач в апеляційній скарзі не погоджувався з висновками суду першої інстанції стосовно відмови у позові з тих підстав, що замовником робіт не було перераховано коштів відповідачу, а розрахунок відповідача з позивачем залежить саме від надходження коштів від замовника, докази чого в матеріалах справ відсутні.

Згідно з п.6 ч.2 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній скарзі мають бути зазначені, в тому числі, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції.

Згідно ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Копії наданих позивачем та третьою особою документів приймаються судом апеляційної інстанції до справи з огляду на приписи ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, і хоча вказані докази не були надані суду першої інстанції під час вирішення спору, проте, суд апеляційної інстанції, керуючись правами, наданими ст.ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, здійснює їх оцінку в сукупності з усіма обставинами справи та іншими наявними у справі доказами з метою дотримання загальних принципів судочинства, закріплених в ст.ст. 124, 129 Конституції України та ст.ст. 2,7, 13, 14, 15 Господарського процесуального кодексу України, а також ст.ст. 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що дослідження вказаних обставин на підставі поданих учасниками справи доказів - є необхідним, оскільки як учасниками справи зроблені відповідні посилання на вказані обставини, так і судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і з висновками якого скаржник не погоджується, а отже, дослідження вказаних доказів входить до меж доводів і апеляційної скарги, і вказані обставини врахував суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення, а тому суд апеляційної інстанції з метою дотримання загальних принципів судочинства, закріплених в ст.ст. 124, 129 Конституції України та ст.ст. 2,7, 13, 14, 15 Господарського процесуального кодексу України, приймає долучені докази на стадії апеляційного розгляду справи, у зв`язку з чим визнає причини їх неподання - поважними.

Таким чином, суд апеляційної інстанції з метою дотримання загальних принципів судочинства, закріплених в ст.ст. 124, 129 Конституції України та вищенаведених нормах процесуального закону, приймає надані скаржником докази стосовно суті спірних правовідносин, проте, їх оцінка здійснюється судом апеляційної інстанції в процесі розгляду справи в сукупності з усіма наявними у справі документами.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно статті 838 Цивільного кодексу України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов`язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред`являти один одному вимоги, пов`язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює обов`язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Вимогами статті 854 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Як встановлено ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням наведеного вище, судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання умов договору субпідряду № АЛ/01/08-18-3 від 01.08.2018 позивач виконав, а відповідач прийняв обумовлені вказаним договором роботи на загальну суму 3 813 849,43 грн. , що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт: № 1 за грудень 2018 року на суму 1 686 549,50 грн., № 1-1 за травень 2019 року на суму 1 232 054,80 грн., № 1-2 за травень 2019 року на суму 895 245,13 грн. які містять підписи представників позивача та відповідача, посвідчені печатками обох сторін, і які не містять будь-яких зауважень та/або заперечень стосовно обсягів та вартості виконаних робіт за вказаними актами, та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати: за грудень 2018 року на суму 1 686 549,50 грн., за травень 2019 року на суму 1 232 054,80 грн. та на суму 895 245,13 грн.

Крім того, відповідачем було частково погашено заборгованість перед позивачем в розмірі 3 492 365,70 грн., внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем по договору складає 321 483,73 грн.

В свою чергу, пунктом п. 5.1. договору визначено, що розрахунки за виконані роботи здійснюються в межах ціни договору по мірі надходження коштів від замовника. Розрахунки здійснюються по факту виконання робіт при наявності фінансування замовником з відстрочкою платежу до 10 (десяти) календарних днів на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт.

Суд першої інстанції, відмовляючи позивачу у позові, дійшов висновку, що вказана умова договору є спеціальною умовою щодо оплати за виконані роботи, яку має здійснити відповідач при настанні певних умов, а в матеріалах справи відсутні докази того, що Комунальна корпорація "Київавтодор" (замовник) розрахувалася із відповідачем.

Проте, з вказаними висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не погоджується, оскільки, по-перше, надходження коштів від замовника, який не є стороною укладеного між позивачем та відповідачем договору не спростовують документально підтвердженого факту наявності непогашеної основної заборгованості по договору та наявність у відповідача обов`язку оплатити вказану суму боргу на користь позивача, з урахуванням того, що у п. 3.1. договору (в редакції додаткової угоди № 1 до договору) визначено, що строк виконання робіт складає з моменту підписання даного договору до 31.12.2019, а отже, строк дії вказаного договору закінчився. При цьому, позивачем виконано належним чином свої зобов`язання з виконання обумовлених робіт на узгоджену договірну ціну (3 813 849,43 грн. - згідно додаткової угоди № 3 від 25.04.2019), що підтверджуєтья актами приймання виконаних будівельних робіт: № 1 за грудень 2018 року на суму 1 686 549,50 грн., № 1-1 за травень 2019 року на суму 1 232 054,80 грн., № 1-2 за травень 2019 року на суму 895 245,13 грн., які містять підписи представників позивача та відповідача, посвідчені печатками обох сторін), та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати: за грудень 2018 року на суму 1 686 549,50 грн., за травень 2019 року на суму 1 232 054,80 грн. та на суму 895 245,13 грн., а відповідачем зобов`язання з повної оплати вартості підрядних робіт - не виконано станом на момент припинення укладеного договору. При цьому, жодних зауважень та/або заперечень щодо обсягів та вартості виконаних робіт - зазначені акти - не містять. Тобто, відповідач погодився як з обсягами виконаних робіт, так і з їх вартістю, які зафіксовані у первинних документах, які підтверджують наявність господарської операції між сторонами, а саме: виконання обумовленого обсягу робіт позивачем та їх прийняття відповідачем.

Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції, матеріали справи містять належні та допустимі докази в розумінні ст. 76-78 Господарського процесуального кодексу України, що дійсно, між третьою особою та відповідачем було укладено договір № 88-11 від 13.06.2018, за яким третя особа виступила замовником, а відповідач - підрядником щодо виконання робіт на об`єкті Капітальний ремонт дорожнього покриття бульвару Івана Лепсе на ділянці від вул. Академіка Стражеско до вул. Академіка Каблукова, Солом`янський район, м. Київ , і заборгованість по виконання робі за договором у третьої особи перед відповідачем - відсутня внаслідок виконання третьою особою у повному обсязі своїх грошових зобов`язань перед відповідачем, на підтвердження чого подано відомості стосовно руху коштів по рахунку третьої особи, зокрема, і щодо здійснення у 2018 році перерахувань на користь відповідача у повному обсязі за укладеним договором.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що строк оплати наданих позивачем послуг по договору настав в розумінні як умов договору, так і приписів закону - ст. 530, ст. 837, 854 Цивільного кодексу України.

Посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 911/582/19 - судом апеляційної інстанції не приймаються, оскільки обставини даної справи № 910/16351/19 та справи № 911/582/19 - є відмінними (зокрема, у справі № 911/582/19 між сторонами кошти не сплачені, замовник робіт та генпідрядник перебуваються у судовому процесі у іншій справі, де встановлюються такі обставини: обсяг та строки виконаних робіт, розмір грошових коштів, що підлягають сплаті за будівельні роботи на об`єкті).

З огляду на вищенаведене, доводи відповідача про те, що строк оплати вартості наданих послуг не настав, - судом апеляційної інстанції відхиляється як необгрунтований і такий що спростовується наявними матеріалами справи та встановленими обставинами в контексті спірних правовідносин сторін.

Крім того, посилання відповідача на те, що в порушення умов п. 6.4.13. договору позивач не надав відповідачу ліцензії на виконання робіт, які визначені договором - судом апеляційної інстанції відхиляється як підстава для звільнення відповідача від зобов`язання по договору щодо здійснення оплати прийнятих підрядних робіт. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що здійснення певної діяльності без наявності дозвільних документів - не є підставою для неоплати виконаних та прийнятих без зауважень робіт, а є підставою для визначення законом певної відповідальності особи за такі дії у встановленому порядку, проте, вказані обставини не входять до предмету розгляду в контексті спірних правовідносин сторін.

При цьому, суд апеляційної інстанції наголошує, що статтею 227 Цивільного кодексу України визначено наслідки відсутності відповідної ліцензії по відношенню до договору, проте, вказаною статтею не передбачено звільнення особи від виконання покладених на неї зобов`язань щодо оплати виконаних робіт.

Таким чином, в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази в розумінні ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, які підтверджують наявність у відповідача перед позивачем непогашеної заборгованості в сумі 321 483,73 грн., строк оплати якої настав і зобов`язання зі сплати якої відповідачем порушено, що суперечить ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 321 483,73 грн. за виконані, але не оплачені підрядні роботи за договором - є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Ст. 216 Господарського кодексу України визначає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ч. 1, 2, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 15.9 договору визначено, що за несвоєчасну оплату робіт виконаних за цим договором з вини генпідрядника, що не пов`язана із затримкою фінансування від замовника, генпідрядник сплачує субпідряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

В свою чергу, як підтверджується матеріалами справи:

- за актами приймання виконаних будівельних робіт: № 1 за грудень 2018 року на суму 1 686 549,50 грн. (підписано сторонами 27.12.2018), № 1-1 за травень 2019 року на суму 1 232 054,80 грн. (підписано сторонами 16.05.2019), № 1-2 за травень 2019 року на суму 895 245,13 грн. (підписаний сторонами 31.05.2019), було здійснено часткову оплату: 1 000 000 - 01.10.2018, 700 000 - 15.11.2018, а платежі в сумі 1 070 845,51грн. (270 845,51 грн. - 27.07.2018, 100 000,00 грн.- 16.08.2018, 700 000,00 грн. - 28.09.2018) зараховані в рахунок погашення заборгованості по договору на підставі листа відповідача від 23.05.2019, 721 520,19 грн. - 04.10.2019;

- станом на 23.05.2019 відповідачем було оплачено на користь позивача 2 770 845,51 грн., які були враховані в оплату актів № 1 за грудень 2018 року на суму 1 686 549,50 грн. (підписано сторонами 27.12.2018), № 1-1 за травень 2019 року на суму 1 232 054,80 грн. (підписано сторонами 16.05.2019), внаслідок чого непогашенною сумою боргу за вказаними актами є 147 758,79 грн., і , відповідно початок прострочення вказаної суми боргу розпочинається з 26.05.2019, а закінчується 09.06.2019;

- станом на 31.05.2019 позивачем було виконано роботи за актом № 1-2 за травень 2019 року на суму 895 245,13 грн., у зв`язку з чим з 10.06.2019 по 03.10.2019 непогашеною сумою боргу у вказаний період є 1 043 003,92 грн. (895 245,13 грн. + непогашений залишок 147 758,79 грн.);

- 04.10.2019 відповідачем було здійснено на користь позивача оплату по договоур в сумі 721 520,19 грн., а тому станом на 04.10.2019 заборгованість відповідача складає 321 483,73 грн., перріод нарахування якої обмежив позивач самостійно по 15.11.2019;

- періоди та суми прострочення відповідачем своїх зобов`язань перед позивачем складають: з 26.05.2019 по 09.06.2019 - 147 758,79 грн., з 10.06.2019 по 03.10.2019 - 1 043 003,92 грн.; з 04.10.2019 по 15.11.2019 - 321 483,73 грн.

Отже, оскільки у відповідача перед позивачем наявна непогашена заборгованість сумі 321 483,73 грн. за виконані, але не оплачені підрядні роботи за договором, зі сплати якої відповідачем допущено прострочення, що згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України є підставою застосування до відповідача відповідальності за несвоєчасне виконання зобовґязання, а саме стягнення 3% річних (розрахунок яких додано позивачем до позову, і перевіривши який, суд апеляційної інстанції погоджується щодо сум, строків та ставок нарахувань, з урахуванням часткових оплат суми боргу, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 11 139,00 грн. - є законною, обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивач про стягнення пені, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки у відповідача перед позивачем наявна непогашена заборгованість сумі 321 483,73 грн. за виконані, але не оплачені підрядні роботи за договором, зі сплати якої відповідачем допущено прострочення, з урахуванням наявності в матеріалах справи доказів здійснення оплати замовником генеральному підряднику вартості робіт, в тому числі і у спірний період, а тому згідно вимог ст. 549 Цивільного кодексу України, п. 15.9 договору є підставою застосування до відповідача штрафної санкції (пені), розрахунок якої додано позивачем до позову, і перевіривши який, суд апеляційної інстанції погоджується щодо сум, строків та ставок нарахувань, з урахуванням часткових оплат суми боргу, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 118 562,23 грн. - є законною, обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, найшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, рішення суду першої інстанції ухвалено при нез`ясуванні обставин, що мають значення для справи (зокрема, щодо наявності у відповідача обов`язку перед позивачем щодо оплати виконаних робіт за договором), за недоведеності обставин, що мають значення для справи, як суд першої інстанції визнав встановленими (щодо відсутності у відповідача підстав здійснювати погашення заборгованості у заявленому до стягнення розмірі), висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, а також при ухваленні рішення судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права (ст. 526, 610, 837, 838, 853, 854 Цивільного кодексу України) щодо встановлення обов`язку відповідача відповідати за цивільними зобов`язаннями, за наявності доказів виконання позивачем своїх зобов`язань перед відповідачем на заявлену до стягнення суму, у зв`язку з чим на підставі п. 1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України оскаржуване рішення підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення про задоволення позову повністю за наведених у даній постанові підстав.

У зв`язку з наведеним, суд апеляційної інстанції на підставі п. 1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України дійшов висновку, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення, яким позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерно-сервісна компанія "Аксон" до Відкритого акціонерного товариства "Акелік Груп", що є юридичною особою згідно законодавства Республіки Азербайджан та діє на території України через зареєстроване представництво "Акелік Груп" ВАТ" (відповідач) про стягнення заборгованості за договором субпідряду № АЛ/01/08-18-3 від 01.08.2018 року в сумі 451 184,96 грн., з них: основного боргу - 321 483,73 грн. (триста двадцять одна тисяча чотириста вісімдесят три гривні 73 копійки), пені - 118 562,23 грн. (сто вісімнадцять тисяч п`ятсот шістдесят дві гривні 23 копійки), 3% річних - 11 139,00 грн. (одинадцять тисяч сто тридцять дев`ять гривень) - підлягає задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат

Пунктом 2 ч. 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі п. 2 ч. 1, ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції здійснює розподіл судових витрат наступним чином: судовий збір за подачу позову в розмірі 6 767,78 грн. та за подачу апеляційної скарги в розмірі 10 151,67 грн. - підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, скаржником у позові заявлено про відшкодування за рахунок відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу, на підтвердження понесення яких позивачем подано (в копіях, засвідчених належним чином адвокатом):

- договір № 2509191 про надання правової допомоги від 25.09.2019, укладений між позивачем та адвокатом Чубаровим Д.В. (з урахуванням договору про внесення змір від 25.09.2019);

- тарифи вартості послуг;

- акт № 1 від 14.11.2019 наданих послуг на суму 11 000,00 грн.,

- попередній орієнтовний розрахунок витрат на послуги адвоката від 25.09.2019 на суму 33 000,00 грн.;

- рахунки на оплату № 01 від 29.10.2019 на суму 11 000,00 грн., № 02 від 13.11.2019 на суму 7 000,00 грн.;

- платіжні доручення № 274 від 05.11.2019 на суму 11 000,00 грн.,№ 289 від 15.11.2019 на суму 7 000,00 грн., в яких здійснено оплату юридичних послуг.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до пункту 1 частини 3 цієї статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції розглянувши заяву позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, викладену у позові, встановив, що по-перше, позивачем у позові не зазначено чіткої суми понесених судових витрат, яку він просить відшкодувати за рахунок відповідача.

А по-друге, додані позивачем документи в підтвердження понесення судових витрат (договір № 2509191 про надання правової допомоги від 25.09.2019, укладений між позивачем та адвокатом Чубаровим Д.В. (з урахуванням договору про внесення змір від 25.09.2019); тарифи вартості послуг; - акт № 1 від 14.11.2019 наданих послуг на суму 11 000,00 грн., - попередній орієнтовний розрахунок витрат на послуги адвоката від 25.09.2019 на суму 33 000,00 грн.; рахунки на оплату № 01 від 29.10.2019 на суму 11 000,00 грн., № 02 від 13.11.2019 на суму 7 000,00 грн.; платіжні доручення № 274 від 05.11.2019 на суму 11 000,00 грн.,№ 289 від 15.11.2019 на суму 7 000,00 грн.) - не містять реквізитів/відомостей про те, що вказані документи складені саме щодо підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу в межах справи № 910/16351/19. При цьому, дійсно адвокат Чубаров Д.В. здійснював представництво позивача в межах розгляду даної справи № 910/16351/19, повноваження якого належним чином підтверджені, проте, наявні в матеріалах справи докази не підтверджують те, що заявлена до відшкодування сума витрат на професійну правничу допомогу (згідно, зокрема акту № 1 від 14.11.2019, рахунків,платіжних доручень) понесена саме в межах розгляду даної справи, оскільки вказані документи не містять достовірних відомостей про те, що зафіксовані у них послуги на професійну правничу допомогу надавались саме в межах розгляду даної справи, оскільки надані документи містять загальні відомості без конкретизації справи (зокрема, щодо узгодження правової позиції, правового аналізу), без конкретизації суду (в якому наприклад, здійснювалось ознайомлення зі справою, або який саме позов по якому договору подавався до суду, тощо)

З огляду на викладене, у суду апеляційної інстанції відсутні обумовлені ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України підстави для покладення на відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу за наслідками розгляду справи судом першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-сервісна компанія "Аксон" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2020 у справі №910/16351/19 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2020 у справі №910/16351/19 - скасувати.

3. Ухвалити нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-сервісна компанія "Аксон" до Відкритого акціонерного товариства "Акелік Груп", що є юридичною особою згідно законодавства Республіки Азербайджан та діє на території України через зареєстроване представництво "Акелік Груп" ВАТ" - задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Акелік Груп" (реєстраційний номер № 1501817351 в Державному реєстраційному управлінні Республіки Азербайджан; AZI052, Республіка Азербайджан, м.Баку, Нариманівський район, вул.. Ахмада Раджаблі-2, буд. 26) що є юридичною особою згідно законодавства Республіки Азербайджан та діє на території України через зареєстроване представництво "Акелік Груп" ВАТ" (ідентифікаційний код 26620600; 04071 м.Київ, вул. Ярославська, буд. 4Б, офіс 2/3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-сервісна компанія "Аксон" (код ЄДРПОУ 40313948; 04060 м.Київ, вул.. О.Ольжича, буд. 27/22, оф.1) основну заборгованість за договором субпідряду № АЛ/01/08-18-3 від 01.08.2018 в розмірі 321 483 (триста двадцять одну тисячу чотириста вісімдесят три) грн. 73 коп., пеню у розмірі 118 562 (сто вісімнадцять тисяч п`ятсот шістдесят дві) грн. 23 коп., 3% річних в розмірі 11 139 (одинадцять тисяч сто тридцять дев`ять) грн. 00 грн., судовий збір за подачу позову в розмірі 6 767 (шість тисяч сімсот шістдесят сім) грн. 78 коп.

4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Акелік Груп" (реєстраційний номер № 1501817351 в Державному реєстраційному управлінні Республіки Азербайджан; AZI052, Республіка Азербайджан, м.Баку, Нариманівський район, вул.. Ахмада Раджаблі-2, буд. 26) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-сервісна компанія "Аксон" (код ЄДРПОУ 40313948; 04060 м.Київ, вул.. О.Ольжича, буд. 27/22, оф.1) 10 151 (десять тисяч сто п`ятдесят одна) грн. 67 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.

5.Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Інженерно-сервісна компанія "Аксон" (код ЄДРПОУ 40313948; 04060 м.Київ, вул.. О.Ольжича, буд. 27/22, оф.1) у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу за наслідками розгляду справи судом першої інстанції.

6. Матеріали справи №910/16351/19 повернути до Господарського суду міста Києва, доручивши видати накази на виконання даної постанови.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата підписання повного тексту постанови: 25.01.2021.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді О.В. Тищенко

С.Я. Дикунська